Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 14. ПОЛІТИЧНЕ ТА МИСТЕЦЬКЕ ЖИТТЯ КИЇВСЬКОГО, ЧЕРНІГІВСЬКОГО, ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВ ДОБИ РОЗДРОБЛЕНОСТІ

«І РОЗДЕРЛАСЯ РУСЬКА ЗЕМЛЯ...»

1185 р. - похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, невдовзі описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім».

1187 р. - найдавніша згадка назви «Україна» в Київському літописі.

Пограйте в гру «Золота рибка». Позмагайтеся командами, хто найкраще знає дати відомих подій, про які дізналися на попередніх уроках. Для цього заздалегідь підготуйте «золоті рибини», у кожну з яких упишіть дату, прикріпіть «рибини» до дошки. Якщо гравець-рибалка помиляється з відповіддю, «рибину» відпускають назад у «річку». Перемагає та команда, яка матиме найкращий «улов».

Поміркуйте, на честь яких зі згаданих подій створено зображені пам'ятники: запровадження християнства як державної релігії (988 р.), Любецький з’їзд князів (1097 р.), перша літописна згадка назви «Україна» (1187 р.), похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців (1185 р.), описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім». Висловте припущення, яку ідею втілено в пам'ятниках.

Пам’ятники на честь відомих подій доби Київської Русі.

Роздивіться карту на стор. 97. • Які з удільних князівств Київської Русі, розташованих на теренах України в другій половині 12 - першій половині 13 ст., були найзахіднішими, які - найсхіднішими? • Які із цих князівств безпосередньо межували з половецькими степами? • З якими з удільних князівств сусідило Київське князівство? Яку територію воно охоплювало? • На якому боці Дніпра розташовувалися Переяславське та Чернігівське князівства? Басейни яких річок охоплювали землі цих князівств?

1. Що визначало життя Київського князівства в другій половині 12 — першій половині 13 ст.?

Найгостріші міжкнязівські суперечки впродовж 12 - у першій половині 13 ст. спалахували за київський стіл, адже Київ лишався на ті часи одним з найбільших і найбагатших європейських міст. У Києві мешкало близько 50 тис. осіб. Авторитет міста підтримувала й церква. У Києві залишалася резиденція митрополитів. Величі стольного міста відповідали й прилеглі землі. Київське князівство було найзаселенішим князівством держави. Літописи називають близько 80 міст і містечок, розташованих тут. Серед них такі великі, як Київ, Вишгород, Білгород, Василів, Іскоростень, Овруч, Городськ, Туров, Корсунь, Юр’їв. Джерелом багатства київських земель були родючі чорноземи й корисні копалини. Вигідне розташування князівства сприяло розвиткові торгівлі. Мережа річок пов’язувала Київську землю з найвіддаленішими куточками Русі та із сусідніми країнами.

Великі території, вигідне розташування, розвинене господарство Київського князівства приваблювали ласих до багатства князів. За часів роздробленості за право княжити в Києві змагалися зі зброєю князі чернігівські, волинські, переяславські, ростово-суздальські, смоленські... Правителі в Києві змінювали один одного через 6-8 років, а то й частіше. І жоден не мав спокійного князювання: був змушений відбиватися від збройних домагань претендентів. Траплялися в Києві й змови, у яких активну участь брало київське боярство.

Найдовше за доби роздробленості тривало князювання в Києві співправителів Святослава (1177—1194) та Рюрика (1180—1202). Ці князі належали до двох найвпливовіших родів - чернігівських Ольговичів та смоленських Ростиславичів. Домовившись про співправління, вони поклали край міжкнязівським чварам, організовували спільні походи руських князів проти половців і врешті домоглися, що кочовики відійшли в пониззя Сіверського Дінця.

За наступників співправителів Київ почав втрачати політичний авторитет.

Роздивіться реконструкцію. Які частини Києва зображено? Які деталі свідчать, що Київ був найзаселенішим містом Київської Русі, релігійним та торговельним центром? Що мав на увазі літописець, коли в середині 12 ст. писав: «І хто ж бо не полюбить Київське княжіння»?

Поміркуйте в групах, чому, попри послаблення центральної влади, уособлюваної за попередніх часів великим князем київським, Київ і надалі відігравав роль загальнодержавного центру? Чому, незважаючи на роздробленість руських земель, влада київського митрополита лишалася для них єдиною?

Київ у 12-13 ст. Реконструкція-діорама.

2. Чим вирізнялися за доби роздробленості Чернігівське та Переяславське князівства?

Чернігівщина належала до найдавнішого осередку Руської держави. У період роздробленості Чернігівське князівство розпалося на менші уділи. Найвпливовішим з-поміж них було Новгород-Сіверське князівство.

У Чернігівському князівстві було чимало міст. Найбільші з-поміж них - Чернігів, Новгород-Сіверський, Путивль, Брянськ, Курськ, Стародуб - згадуються в джерелах у зв’язку з багатьма подіями руської історії. Стольне місто Чернігів поступалося розмірами лише Києву. Чернігів був добре укріпленим і мав гарне сполучення з іншими містами.

Чернігівські землі, за заповітом Ярослава Мудрого, належали Святославові. Його сини Олег і Давид стали засновниками династій чернігівських князів - Олеговичів (літопис їх називає Ольговичами) та Давидовичів. Представники цих династій, володарюючи в чернігівських землях, не полишали мрій здобути Київ.

Чернігів у 12 - на початку 13 ст. Реконструкція.

Із Чернігівщиною пов’язана подія, яку увічнено в поемі «слово о полку Ігоревім». Головним учасником події був новгород-сіверський князь Ігор. Року 1185 він із дружинами брата Всеволода, сина Володимира та небожа Святослава рушив походом на половців. Автор «Слова...» так висловився про мету тієї воєнної операції: «Хочу чи списа зламати при полі Половецькому та й наложити головою, чи шоломом пити воду з Дону». Похід закінчився поразкою - такою ганебною, що подібних не пам’ятала Руська земля: військо майже все загинуло, а четверо князів потрапили в полон. Геніальний поет 12 ст. скористався з невдалого походу марнославного новгород-сіверського князя Ігоря, щоб звернутися до русичів із закликом до єдності й застереженнями про лихо, до якого підштовхували Руську землю міжкнязівські чвари й розбрат.

Територія переяславського князівства порівняно з іншими князівствами була невеликою. На сході й півдні землі Переяславщини безпосередньо межували зі Степом. Таке географічне розташування багато в чому визначало життя переяславців, адже їхня земля служила щитом для Києва й решти руських територій. Саме тому в Переяславському князівстві заходами великих князів київських споруджувалися потужні захисні укріплення. Здебільшого як військові фортеці виникали й міста Переяславщини. Неприступною твердинею був і Переяслав.

Безпосередня близькість до Києва зумовлювала й особливість політичного становища Переяславського князівства: воно майже цілковито залежало від Києва.

За часів роздробленості піднесення Переяславського князівства пов’язують із князем Володимиром глібовичем. Він був незмінним учасником

Місто-фортеця Воїнь на кордоні Переяславського князівства. Фрагменти діорами-реконструкції.

численних антиполовецьких походів, зажив слави хороброго воїна й талановитого полководця. Про Володимира Глібовича шанобливо згадує автор «Слова...» як про організатора оборони Переяславщини. Завзяття, з яким захищав Володимир Глібович Переяславську землю від половців, знайшло співчуття і в київського літописця. Сповіщаючи під роком 1187 про смерть переяславського князя, він занотував: «Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і всякими чеснотами був сповнений. За ним же Україна багато потужила».

У розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під 1187 р. літописець ужив назву «Україна» - це найдавніша згадка цієї назви в джерелах. Характерно, що назва «Україна» походить з Київщини - того самого регіону, де вперше зафіксовано й назву «Русь».

Як природно-географічні особливості впливали на політичне життя Київського, Чернігівського та Переяславського князівств? Відповіді узагальніть у таблиці.

Князівство

Природно-географічні умови

Особливості князівського  правління

Найвидатніші князі

Найважливіші події

       

3. Як розвивалася архітектура?

У другій половині 11 - на початку 12 ст. не тільки в Києві, а й у багатьох інших містах Русі будували храми, в архітектурі яких ще простежуються традиції попереднього часу, але вже помітні й нові риси. Першою такою спорудою став Успенський собор Києво-Печерського монастиря, який правив за зразок для храмів у багатьох містах Київської держави. Головну церкву найавторитетнішого монастиря Київської Русі заклав навесні 1073 р. Феодосій Печерський, на той час ігумен Печерського монастиря. За зразком Успенської соборної церкви Києво-Печерського монастиря 1108-1113 рр. великий князь київський Святополк-Михайло Ізяславович побудував Михайлівську Золотоверху соборну церкву Михайлівського монастиря.

1. Церква Богородиці Пирогощої в Києві.

2. Борисоглібський собор у Чернігові.

3. П’ятницька церква в Чернігові.

Роздивіться зображення церков, збудованих у 20-30-х роках 12 ст. й наприкінці століття. Визначте спільні та відмінні риси споруд.

У 30-80-ті роки 12 ст. архітектурні обриси храмів, споруджених у київській, чернігівській та переяславській землях, змінюються, набуваючи рис фортечних споруд, важких, з вікнами-бійницями й масивним декором. Прикладом таких пам’яток є церква Богородиці пирогощої (Заступниці) в Києві (1132-1136) і Борисоглібський собор у чернігові (1128).

Від кінця 11 - початку 12 ст. в Києві, Чернігові, а пізніше майже на всій території Київської Русі змішану систему кладки замінили порядовою - без використання каміння. На початку 13 ст. з’являється брускова цегла, схожа на сучасну.

Від кінця 12 ст. найпоширенішими стають храми з одним куполом (однобанні), пірамідальної побудови. Зразком таких храмів є п’ятницька церква в Чернігові, споруджена наприкінці 12 ст.

4. Що визначало розвиток образотворчого мистецтва?

Храми оздоблювали, як і раніше, мозаїками, фресками та іконами, щоправда, мозаїку через її коштовність використовували дедалі рідше. Останнім храмом був Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві, інтер’єр якого, окрім фресок, прикрасили ще й мозаїки.

З добою Київської Русі пов’язане становлення іконопису. Слово «ікона» грецького походження. Іконами називають зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами на кипарисових або інших дошках. Правила, за якими творили ікони, називають канонами. Їх суворо дотримувалися, не змінюючи. У цьому одна з основних відмінностей ікони від картини.

Перші ікони привозили на Русь із Візантії. Так, шедевр візантійського малярства Вишгородська ікона Богородиці привезений до Києва з Константинополя в 30-ті роки 12 ст. До 1155 р. ікона перебувала у Вишгороді - одній з резиденцій київських князів. 1155 р. вишгородський князь Андрій Боголюбський вивіз Вишгородську ікону до Суздаля. Пізніше, коли князь переніс свою столицю у Владимир-на-Клязьмі, він забрав туди й ікону, яка відтоді стала називатися «Володимирською».

Мозаїка «Євхаристія» Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113 рр.

Мозаїка «Євхаристія» - це символічна сцена причастя апостолів.

Після впровадження християнства почали виникати й місцеві осередки іконопису. Створювали ікони в іконописних майстернях у монастирях. Діяли вони в Києві, Чернігові, Галичі тощо. Щоправда, переважну більшість ікон княжої доби втрачено. Мало відомо й про тогочасних іконописців. Джерела зберегли відомості про одного з найперших руських іконописців - київського майстра Аліпія (Алімпія). З його іменем пов’язують початок малярської школи Києво-Печерського монастиря. Унікальною пам’яткою цього малярського осередку є ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими. Ця ікона є найдавнішою з відомих ікон київської мистецької школи.

Серед мініатюр у найдавніших книгах, що збереглися донині, надзвичайно цінною (як історичне джерело) є сторінкова мініатюра «Ізборника Святослава» 1073 р., на якій зображено князя Святослава, сина Ярослава Мудрого.

1. Вишгородська ікона Богородиці.

2. Ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими. Початок 12 ст.

3. Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника» 1073 р.

Ця мініатюра є одним з перших групових портретів в українській мистецькій спадщині.

Поміркуйте про спільні та відмінні риси в архітектурі та образотворчому мистецтві за доби роздробленості та попередніх часів.

Перевірте себе

1. Скільки років минуло від найдавнішої згадки назви «Україна» в літописі? Скільки минуло років від початку князювання в Києві Мстислава, сина Володимира Мономаха, до походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців?

2. Які з князівств на наших землях межували з половецьким Степом? Які землі сусідили з Київським князівством на півночі та сході?

3. Які з наведених пам'яток створено в другій половині 11 - першій половині 13 ст?

• Десятинна церква в Києві, • «Ізборник Святослава», • Софійський собор у Києві, • Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, • Борисоглібський собор у Чернігові.

4. Поясніть, що спільного та відмінного: • Богоматір-Оранта із Софійського собору в Києві, • ікона Вишгородської Богоматері, • ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими.

5. Дайте відповіді на запитання: • Які особливості політичного життя Київського князівства другої половини 12 - першої половини 13 ст. впливали на його історичний розвиток? • Чим вирізнялося політичне життя Чернігівського та Переяславського князівств? • Що характерно для розвитку архітектури та образотворчого мистецтва доби роздробленості?

Поміркуйте, чому слово «роздробленість», позначене яскравою негативною оцінкою, що йде від давніх книжників, певною мірою суперечить фактам тогочасного життя, які засвідчують розквіт міст, злет культури, що виявилося в літописанні, пожвавленні церковного будівництва (лише в Києві тоді збудовано 19 кам'яних споруд), піднесенні ремесла й торгівлі. Чи могли тогочасні володарі «вберегти» Київську Русь від роздробленості? Чи потрібно було це робити?