Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§9. НА КРИЛАХ ПІСНІ, або ІСТОРІЯ І ФОЛЬКЛОР

На уроці навчитеся

1. Наводити приклади усних історичних джерел. 2. Пояснювати, як усні джерела допомагають історикам досліджувати минуле. 3. Розповідати на основі джерела про заснування міста Києва.

Роздивіться фотографію. Кого зображено на ній? Хто сидить у центрі? Коли, на вашу думку, зроблено знімок? Яку історичну інформацію повідомляє цей фотодокумент?

Українські вояки слухають кобзаря. Київ. 1917-1918 рр.

Що в історії називають усними джерелами та як легендарний переказ про заснування Києва знайшов наукове підтвердження?

Аж поки не виникла писемність, люди зберігали досвід в усному слові: казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях та приказках. Усе це розмаїття уснорозмовних творів називають усною народною творчістю, або фольклором. З фольклорних творів історики довідуються передусім про те, яким було життя за давніх часів, у що вірили люди, чим займалися, якими були звичаї. Відгукувалися словом творці фольклору й на історичні події. Так, чудовими пам’ятками усної народної творчості часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави були билини (старини), у яких ідеться про богатирів - оборонців рідної землі.

Богатирі. Картина В. Васнецова. 1881-1898 рр. Художник створив образи билинних героїв - богатирів Добрині Микитича, Іллі Муромця та Олексія Поповича.

Чимало давніх легенд і переказів потрапили на сторінки літописів. Так, з літопису «Повість минулих літ» до нас дійшла легендарна оповідь про походження назви й час заснування міста Києва: «Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми, - бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, - то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоревицею. Зробили вони городок і на честь брата найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні...»

Довгий час історики не вважали цей літописний переказ правдивим. Проте, зіставивши свідчення літописця з іншими тогочасними джерелами, вчені дійшли висновку, що легенда має історичну основу, а Кий був реальною особою - полянським князем, який жив наприкінці 6 - на початку 7 ст. Підтверджують це й археологічні знахідки на Старокиївській горі: археологам пощастило розкопати рештки городища Кия, яке відносять до 6 ст. Імена інших засновників Києва - його братів і сестри - зберігаються в назвах київських річок, гір, вулиць: річка Либідь, гори Щекавиця та Хоревиця.

Пам’ятний знак на честь засновників міста Києва. 1982 р. Скульптор В. Бородай.

1. Із чиїм іменем пов’язує літописець заснування міста Києва? Про походження яких географічних найменувань, крім назви «Київ», ідеться в літописній легенді? 2. Передайте зміст прочитаного трьома реченнями.

Як історикам стають у пригоді думи козацької доби?

Найціннішим надбанням усної народної творчості козацької доби є історичні пісні та думи. Думами називають уснопое-

тичні героїчні твори про важливі події та видатних діячів української історії, що напівпроспівувались-напівпромовлялися мандрівними співцями-кобзарями під музичний супровід на бандурі, кобзі чи лірі.

1. Кобзар з поводирем. Художня реконструкція С. Васильківського. Альбом «З української старовини». 1900 р.

2. Кобза.

3. Ліра.

4. Бандура.

Козацькі човни атакують турецьку галеру-каторгу.

Героєм однієї з дум є Самійло Кішка. Дума розповідає про відчайдушну спробу українських бранців звільнитися з турецького корабля - галери-каторги. Багато літ поневірявся на турецькій галері з козаками-побратимами Самійло. Нарешті дочекався слушної хвилини. У думі розповідається, як Алкану-паші, «трапезондському княжаті», наснився сон, що провіщав, ніби його галеру пограбовано, наглядачів порубано, а всіх невільників звільнено. Саме так усе й сталося. Потомлені, повернулися турки з бенкету. І, за наказом Алкана-паші, оглянули галеру, але нічого не помітили й заснули міцним сном. Кішка роздобув ключі, відімкнув кайдани і невільники повстали. Незабаром січове товариство вітало Кішку:

Здоров, - кажуть, - здоров, Кішко Самійле,

Гетьмане запорозький!

Не загинув єси в неволі,

Не загинеш і з нами, козаками, по волі!

На підставі повідомлень писемних джерел історики дійшли висновку, що дума відтворює справжні історичні події. У 80-х роках 20 століття в архівах було віднайдено документи, які підтвердили, що в одній з битв з турками (ймовірно, у вересні 1620 р.) Самійло Кішка потрапив до турецької неволі. Протягом семи років поневірявся на галері, проте й на мить не полишав надії визволитися. Коли випала нагода, підняв повстання та разом з товаришами повернувся додому.

Запропонуйте 5 - 7 малюнків до коміксу про Самійла Кішку. Чи легко вам втілювати прочитане в малюнках? Чому? Значення яких слів, використаних у тексті, ви хотіли б уточнити?

Поміркуйте, чому на кобзарів під час підготовки походів або повстань покладалися обов’язки залучення вояків до козацьких загонів. Як саме вони впливали на слухачів?

Яких історичних діячів уславлюють історичні пісні?

Князь Дмитро-Байда Вишневецький.

Відповідь на запитання, винесене в назву пункту, пошукаймо на прикладі. Так, героєм історичної «Пісні про Байду» став український князь-гетьман Дмитро Вишневецький. Він уславив своє ім’я тим, що в 1556 р. на острові Мала Хортиця, що лежить у нижній частині течії Дніпра (нині у м. Запоріжжі), спорудив замок-фортецю. Це укріплення вважають першою Запорізькою Січчю. В одному з походів у володіння кримського хана і на турецькі фортеці Дмитро Вишневецький потрапив у полон і був переданий туркам. Там «його... скинули з вежі на гаки, вмуровані в стіни біля морської затоки дорогою з Константинополя до Галати. Зачепившись ребром за гак, жив у такому стані три дні, поки турки не вбили його з лука за те, що ганив їхню віру», - розповідають очевидці подій.

За легендою, султан Сулейман І, вражений винятковою мужністю і презирством до смерті, запропонував українському князеві свою милість, якщо той перейде на його бік. Але Вишневецький ладен був краще загинути, ніж зрадити.

Народна пісня про ці події оповідає так:

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

«Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду і зв’яжіте,

На гак ребром зачепіте!».

Ой висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку й не годиночку;

Та на свого джуру поглядає...

«Ой джуро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький,

Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок!»

Експонати історико-культурного заповідника «Запорізька Січ» на о. Хортиця (м. Запоріжжя).

Залишки козацького укріплення було знайдено на Малій Хортиці під час археологічних розкопок. Нині Хортиця з прилеглими островами і скелями є національним заповідником. На його території діє Музей історії запорізького козацтва.

1. Доберіть по 2 - 3 слова - іменники, прикметники, дієслова, доречні у розповіді про Дмитра-Байду Вишневецького. 2. Сформулюйте відповідь на запитання, винесене в заголовок.

Поясніть, на які особливості козацького життя вказують наведені прислів’я: • Де байрак, там і козак; • Козак з бідою, як риба з водою; • Козак, наче орел; • Гарний козак, як городній мак; • Козак, як голуб: куди не прилетить, там і пристане; • Козацькому роду нема переводу. Повідомте свої думки класу.

1. Складіть стислу розповідь про фольклорні джерела за планом:

1. Якими усними джерелами послуговуються вчені для відтворення минулого за княжої доби?

2. Про які уснопоетичні твори козацької доби дізналися?

3. Про які історичні події розповідає дума «Самійло Кішка»?

4. Чому і як Дмитро-Байда став героєм історичної пісні?

2. Накресліть лінію часу, позначте на ній потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують 1489 роком. Скільки минуло років від першої згадки про українських козаків у писемних джерелах до спорудження козаками на чолі з князем-гетьманом Дмитром Вишневецьким першої Запорізької Січі?

3. Як було засновано столицю нашої держави - місто Київ? Які історичні джерела розвідають про це?

4. Що нового довідалися про козацьке життя з усної народної творчості? Чому козаки стали героями багатьох народних пісень?

Що в матеріалах уроку було новим, а про що вже доводилося читати? Яка інформація зацікавила найбільше? Сформулюйте за змістом уроку 2 - 3 запитання, на які хотіли б отримати відповідь. Наведіть приклад, як легенди, пісні, думи бережуть пам’ять про справжні події.

1. Прочитайте в книжці «Українські билини» (упорядкування В. Шевчука) перекази за давніми уснопоетичними творами. Який герой вам сподобався найбільше? 2. Вивчіть одну з козацьких пісень. Підготуйте розповідь про те, яким подіям її присвячено, який вона передає настрій.

Чому кошовий отаман Іван Сірко став героєм багатьох переказів та легенд?

Найвідомішим кошовим отаманом за всю історії Запорізьких Січей був Іван Сірко (бл. 1610 - 1680). Він провів понад 60 битв проти військ Османської імперії та Кримського ханства і жодного разу не зазнав поразки. Своїми походами І. Сірко зажив слави непереможного полководця. Він ще за життя став героєм багатьох легенд.

Запорожці пишуть листа турецькому султанові. Картина Іллі Рєпіна. 1880-1891 рр.

Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Івана Сірка написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мегмеда IV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому, «непереможному лицареві», запорожці на чолі з І. Сірком склали того дотепного листа: «Запорізькі козаки турецькому султану. Ти - шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею, водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар!.. Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день - такий у нас, як і у вас!..

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем запорізьким».

1. Роздивіться картину І. Рєпіна. Хто з-поміж її персонажів є Сірком? 2. Висловіть припущення, чому саме легенду про лист запорожців на чолі з І. Сірком художник використав для створення картини.