Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§3. КОЛИ РЕЧІ ПОЧИНАЮТЬ ГОВОРИТИ, або ЩО ТАКЕ АРХЕОЛОГІЯ

На уроці навчитеся

1. Пояснювати, яку роль у пізнанні історії відіграє археологія. 2. Розповідати, де зберігають історичні пам’ятки. 3. Пояснювати, чому історичні пам’ятки належать до культурної спадщини.

Роздивіться фотографію. Як ви думаєте, чим зайняті люди, зображені на ній? Навіщо вони це роблять? Поміркуйте, чи будь-хто може виконувати таку роботу. Чому ви так думаєте?

Археологічні розкопки в Києві на Подолі. Фото 70-х років 20 ст. Археологи реставрують давні горщики. Київ. Фото 1959 р.

Що таке археологія та як відбуваються археологічні розкопки?

Найбільше таємниць приховують найдавніші часи в історії людства. Адже від тієї доби збереглося надто мало свідчень. Тільки понівечені часом залишки людської діяльності - уламки знарядь праці, руйновища давніх поселень, могильники тощо. Проте й такі пам’ятки відкриваються не будь-кому. Зрозуміти й розтлумачити їх під силу лише дослідникам, яких називають археологами. А науку, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами, називають археологією.

Зрозуміло, що дослідження речових пам’яток потребує особливих знань. Археологи виробили правила пошуку давніх пам’яток та їх розкопування. Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Спочатку уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп - вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп.

Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам’яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Всю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки.

Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з’ясовують їхній вік і призначення, ретельно описують найдрібніші ознаки. З окремих дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя.

Чому археологічні розкопки проводять за певними правилами? Чому вони потребують спеціальних знань? Що, по-вашому, відрізняє скарбошукачів від археологів?

Де зберігають історичні пам’ятки та що таке музеї?

Знайдені археологами речі зберігають у різних музеях. Музей (з грецької мови - житло муз, тобто богинь - покровительок мистецтв) - установа, де зберігаються пам’ятки минулих часів з різних галузей культури, мистецтва, науки, техніки. Є музеї історичні, технічні, природознавчі, краєзнавчі, мистецтвознавчі; музеї, присвячені окремим подіям, історичним діячам; музеї іграшок, книжок й книговидання, меблів і порцеляни; музей однієї вулиці тощо.

Один з найвідоміших і найстаріших музейних закладів нашої держави - Національний музей історії України в місті

Києві. У ньому зберігаються унікальні археологічні, монетні колекції, зразки одягу, посуду, хатнього начиння, а також зброя, старовинні книги, ікони, картини та вироби народних майстрів - загалом понад 600 тис. експонатів. Усі вони відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.

Роздивіться фотографії. Із чого можна зробити висновок, що на фотографіях зображено музейні експозиції? Поміркуйте, навіщо створюють музеї, чому вони такі різні. Як би ви прокоментували зображені експозиції, якби самі проводили екскурсію? Свій коментар до однієї з них почніть словами: «На цій експозиції музею ... можна побачити ...». Вислухавши коментар усіх груп, зробіть висновок у загальному колі про те, що потрібно знати, аби бути екскурсоводом.

Фрагмент експозиції Музею книги та друкарства України. Київ.

Фрагмент експозиції Музею однієї вулиці (Андріївського узвозу). Київ.

Зал «Українська світлиця 19 ст.» Національного музею історії України.

Експозиція «Давня історія України» Національного музею історії України.

Козацькі побутові речі. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького.

Які експонати зберігаються в Національному музеї історії України? Роздивившись фото, поміркуйте, чи лише найдавніші часи досліджують археологи.

Як археологічні пам’ятки розповідають про життя людей?

Надзвичайну цінність мають експонати Музею історичних коштовностей України в Києві. З-поміж них чи не найвідомішою є скіфська пектораль. Скіфи - давній народ, який прийшов на землі України більше двох з половиною тисяч років тому й оселився на кілька століть у Північному Причорномор’ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам’ятки. Ці пам’ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут 21 червня 1971 р. було знайдено золоту прикрасу-пектораль, що колись належала цареві. Прикрасу виготовлено із золота високої проби масою 1150 г. Знахідка уславила ім’я українського археолога Бориса Мозолевського.

Пектораль скіфського царя з кургану Товста Могила.

Пектораль оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. У верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - свійські тварини з приплодом. На нижньому ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматуютьдикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.

Уважно роздивіться зображення пекторалі. Знайдіть деталі, про які йдеться в тексті. Що ще зображено на прикрасі?

Роздивіться скіфські пам’ятки. Оберіть одну з них та підготуйте повідомлення про неї за планом:

1. Хто зображений на пам’ятках? Що роблять люди?

2. У що вони вдягнені?

3. Із чого виготовлено пам’ятки? Як можна оцінити вправність майстрів?

Обміняйтеся думками про життя скіфів з однокласниками.

1. Келих зі сплаву золота і срібла з кургану Куль-Оба поблизу Керчі в Криму.

2. Чаша з кургану Гайманова Могила на Запоріжжі.

3. Золотий гребінь зі скіфського кургану Солоха на Запоріжжі.

1. Складіть словничок із 6 - 7 слів та словосполучень, доречних у розповіді про археологію та музеї, і витлумачте їх.

2. Пройдіть «хронологічними сходами» - визначте початок та кінець століття всіх дат, згаданих у § 1 - 3.

3. Накресліть лінію часу, позначте на ній відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скіфську пектораль знайдено в 1971 р. Скільки часу пам’ятка відома світові?

4. Сформулюйте кілька правил про те, як слід ставитися до пам’яток минулого.

Що з матеріалів уроку зацікавило найбільше? Чи важливою для себе вважаєте інформацію, про яку довідалися? Як вона пов’язана з тим, про що йшлося на попередніх уроках?

Намалюйте, яким уявляєте життя скіфів, скориставшись сюжетами зі скіфських пам’яток.

Прочитайте про археологічні знахідки на місці Берестецької битви (18—30 червня 1651 р.) — однієї з найбільших битв Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.

Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви розпочалися археологічні розкопки, результати яких дали змогу відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок було виявлено рештки побудованої за наказом полковника Івана Богуна греблі для відступу. Віднайдено кістяки загиблих на переправі козаків та їхніх коней, зібрано унікальну колекцію (близько 6000 експонатів) козацьких речей, що збереглися в торф’яному ґрунті і мають точне датування 30 червня 1651 р. Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони гинули зі зброєю в руках під час запеклого бою.

Предмети козацького побуту. Експонати музею-заповідника «Козацькі могили» біля с. Пляшева на Рівненщині на місці Берестецької битви (1651 р.).

Серед знахідок багато таких, які ніде раніше не траплялися. Пощастило знайти, наприклад, козацький порох. Консервувальні властивості торфу зберегли для нас козацькі речі з дерева та шкіри. Цікавою є, зокрема, колекція дерев’яних ложок. Держаки деяких прикрашені різьбленням. Усупереч поширеній думці, нібито козак тримав ложку за халявою чобота, внаслідок розкопок з’ясовано: він носив її на поясі в шкіряному футлярі. На місці Берестецької битви було знайдено й першу в Україні пару козацьких чобіт 17 ст. За наступних років їх розкопано понад 200. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю, яким їх змащували козаки.

Що нового довідалися з тексту про роботу археологів? Які нові відомості з історії козацтва з’явилися завдяки розкопкам на місці Берестецької битви?

Відвідайте в Києві національні музеї: науково-природознавчий та історії України.