Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§27. ПІД ЗЕЛЕНИМ ШАТРОМ, або ПАРКИ І САДИ УКРАЇНИ

На уроці навчитеся

1. Складати розповідь про парк «Софіївка» в Умані та заповідник Качанівка на Чернігівщині. 2. Пояснювати, чому пам’ятки садово-паркового мистецтва є невід’ємною частиною культурної спадщини людства.

Роздивіться фотографію. Чи подобається вам зображений краєвид? Чи милувався природою фотограф, коли робив знімок? Чому ви так думаєте? Чому багато людей люблять споглядати природу? Навіщо закладають парки? Чи є парки частиною культурної спадщини?

Острів Кохання в дендрологічному парку «Софіївка» в Умані на Черкащині.

Дендрологічний парк — парк, у якому вирощують багато видів деревних та кущових рослин як місцевої флори, так і з інших країв.

Красу «Софіївки» створено працею сотень безіменних майстрів - селян Уманщини. Навіть таке «диво», як острів Кохання, що виглядає природно, гармонійно доповнюючи краєвид, є рукотворним. Острів насипали вручну, його береги, так само як і береги ставу, зміцнили гранітом.

Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих й екзотичних), серед яких болотяний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших.

Яка історія дендропарку «Софіївка»?

Серед пам’яток, за якими Україну знають у світі, є не тільки стародавні книги, коштовні археологічні знахідки чи величні замки. Візитівка України - це й дивовижна природа, оспівана поетами та майстерно відтворена художниками. Втім, учені-історики пам’ятками вважають те, що береже дотик людських рук. Як це не дивно, з-поміж українських краєвидів є і рукотворні. Чи не найбільшу славу зажив парк «Софіївка», що в Умані на Черкащині. Його добре знають далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світовогосадовопаркового мистецтва кінця 18 - першої половини 19 ст.

Грот — печероподібна заглибина чи порожнина в земній корі природного або штучного характеру, печера.

Коли потрапляєш до «Софіївки», одразу спадає на гадку, що опинився в казці. І це не випадково, адже в основу паркової композиції покладено сюжети з міфології Давньої Греції та Риму. Деякі куточки парку нагадують оселі грецьких богів, героїв, письменників та філософів.

Урочисто відкрита 1802 року, «Софіївка» й досі вражає тонким поєднанням природних і штучних, тобто виготовлених людиною, елементів. Єдність природного й людського в парку є такою досконалою, що її визначають як гармонію. Гармонійні відносини з довкіллям - одвічна людська мудрість, яку береже зелене шатро «Софіївки».

Парк був власністю польських магнатів Потоцьких. Названий «Софіївкою» на честь дружини графа Станіслава Потоцького - Софії. Автором проекту парку був польський військовий інженер Людвік Метцель. Під його безпосереднім керівництвом споруджено ставки, шлюзи, фонтани й водоспади, острів Ан- ти-Цирцеї, підземну річку Ахеронт, мости, гроти, Єлисейські поля, дорожно-алейну систему, встановлено статуї.

Що найбільше вразило в розповіді про «Софіївку»?

Які споруди є окрасою парку?

Композиція парку розгортається вздовж річища Кам’янки, де споруджено низку штучних басейнів та ставів: Верхній - понад 8 га, Нижній - близько 1,1 га та інші, водоспади, шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї тощо. Парк прикрашають штучні скелі, павільйони, альтанки, скульптура.

Тарпейська Скеля.

Павільйон Флори.

Від головної брами на високій кам’янистій скелі видніється дерев’яна альтанка (покрита зверху легка будівля в саду чи парку для відпочинку та захисту від сонця, дощу). Легкої конструкції, вона ніби завершує скелю, вдало вписується в навколишній пейзаж. Скеля називається Тарпей- ською. Так називається південно-західна стіна Капітолійської фортеці Давнього Риму, яка збереглася до нашого часу.

Фонтан «Змія».

Барельєф — скульптурна композиція, виконана на площині і пов'язана з тлом. Відповідно до висоти розрізняють високий (горельєф) і низький (барельєф або плоскорізьба).

Вишуканим виглядом павільйон Флори завдячує високим колонам та барельєфу на фризі із зображенням листя і грон винограду. Орнамент виконано в 1852 р. Гранітні сходи ведуть до просторої овальної зали. У проміжках білих колон відкривається панорама Нижнього ставу.

Посеред Нижнього ставу із широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені, злітає стовп води - фонтан «Змія».

Вода надходить до фонтану самопливним підземним водогоном, викладеним з гранітного тесаного каменю вздовж дороги.

До найстаріших будівель парку належить Великий водоспад. Можна годинами милуватися яскравими переливами води, що спадає майже з 15-метрової висоти, вслухатися в її чарівний гомін. Вода надходить сюди через підземну річку Ахеронт з Верхнього ставу.

Великий водоспад.

Долина Гігантів.

Грот Сцілли.

Грот Каліпсо.

Вище площі Зборів уздовж великої гранітної брили нагору підіймаються гранітні сходинки. Одразу ліворуч розташовано Західний грот (грот Сцілли) з рожевого граніту, у якому облаштовано гранітні лави та столик.

Одним з найдосконаліших є грот Левовий, або Громовий (первісна назва - грот Каліпсо). Його споруджено настільки майстерно, що, лише зайшовши до середини й побачивши в окремих місцях оброблені ділянки, ви переконуєтеся, що створено його людськими руками. Там само, в правому кутку гроту, влаштовано невеликий водоспад, гомін якого, очевидно, і став приводом для його назви.

Грот Фетіди.

Грот Фетіди (Венери) нагадує своїми чіткими архітектурними формами вхід до античного храму. Грот має вестибюль, що складається із чотирьох колон. Вони утримують на собі гранітну плиту та напівкругле вікно. Середину гроту прикрашає скульптура Венери.

Складіть загадку про одну з дивовижних споруд «Софіївки». Запропонуйте відгадати її однокласникам.

Чим відомий заповідник у Качанівці?

Визначною пам’яткою садибного та садово-паркового мистецтва України є палац у Качанівці на Чернігівщині. Будівництво палацового комплексу розпочалося в 1771 р. Розташований у маєтку П. Рум’янцева-Задунайського, згодом він став власністю родини Тарновських, з якими пов’язують розквіт Качанівки. Найяскравішою постаттю з трьох поколінь власників Качанівки був Василь Васильович (молодший) - завзятий колекціонер українських старожитностей. З переходом у 1866 р.

Сучасна Качанівка.

Качанівки в його володіння в садибі пожвавилося будівництво, почали опоряджувати парк, упорядковувати під’їзні дороги. Качанівський парк є одним з найбільших пейзажних садів в Україні та Європі. Проте не в розмірах його унікальність: у Качанівці захоплює майстерне поєднання досягнень світового паркового мистецтва та багатств української природи. Парк зачаровує озерами й ставками, тут збереглися паркові мости, овіяні легендами гірки Кохання та Вірності, «Романтичні» руїни на березі Великого ставу. У парку ростуть понад 50 порід дерев і 30 видів кущових.

До Качанівки радо приїздили на гостину - рідні й друзі господарів, найчастіше цілими родинами, й залишалися нерідко на все літо. Гостинність Качанівки пам’ятали Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Максимович, М. Гоголь, Д. Яворницький та багато інших діячів української культури. Випало гостювати в Качанівці і художнику І. Рєпі- ну, який увічнив образ господаря: портретом В. Тарновського є відомий етюд Рєпіна «Гетьман». На картині господар Качанівки, одягнений у червоний, гаптований золотом кунтуш, оперезаний багатим перев’язом, з пістолем і шаблею, спирається на одну з тих гармат, що стояли перед качанівським палацом. Зображені одяг і зброя - справжні козацькі реліквії, що зберігалися в колекції В. Тарновського.

«Гетьман». 1880. Художник І. Рєпін.

Качанівка відіграла велику роль у творчості художника В. Штернберґа, з яким товаришував Т. Шевченко. Будучи учнем Академії мистецтв, В. Штернберґ проводив тут літні канікули в 1836 - 1838 роках. Він залишив після себе безцінні графічні аркуші й невеликі картини, що увічнили сценки із життя Качанівки та її славетних гостей. Серед них - загальний вигляд садиби з боку ставка. В. Штернберґ захопився українською природою, яка стала відтоді ледь чи не основною темою його живопису. За словами Т. Шевченка, Карл Брюллов в одному ескізі Штернберґа бачив усю Україну.

«Садиба Г. Тарновського в Качанівці». 1837. Художник В. Штернберґ.

Пограйте в гру «Разок намиста». Розкажіть про маєток у Качанівці, до - даючи по одному реченню від кожного учасника групи. Не повторюйтеся. Той з учасників, який не має що додати, пропускає чергу. Виграє той, чиє речення буде останнім.

1. Коли та за яких обставин створено парк «Софіївка» в Умані? Про які споруди «Софіївки» дізналися?

2. Чим уславилася Качанівка на Чернігівщині?

3-4. Чому пам’ятки садово-паркового мистецтва є невід’ємною частиною культурної спадщини людства?

Чи бували ви в парках, про які йшлося в матеріалах уроку? Чи хотіли б їх побачити? Як ви думаєте, чи легко створити парк? Що треба для того, аби у вашому місті (селі) стало більше парків? Чому посадити дерево, за давньою мудрістю, є доброю справою?

Уявіть себе архітектором парку. Намалюйте, яким буде цей парк. У якому місці ви б його заклали?