Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§26. МІСЬКІ ТАЄМНИЦІ, або ВУЛИЦІ ТА ПЛОЩІ УКРАЇНИ ЯК СВІДКИ МИНУЛОГО

На уроці навчитеся

1. Розповідати історію вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові. 2. Пояснювати, чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю. 3. Робити висновки про важливість історії вулиць та площ для вивчення буденного життя.

Роздивіться фотографії із зображенням головної вулиці столиці України - Хрещатика - від середини 80-х років 19 ст. й до сьогодні. Яких змін зазнала вулиця за період, засвідчений на фотографіях? Про які зміни в житті людей можна довідатися за історією однієї вулиці? Що залишилося незмінним? Як ви думаєте, чому Хрещатик є символом Києва?

Вулиця Хрещатик. Київ. Фотографії 1888 та 1927 років.

Вулиця Хрещатик. Київ. Фотографії 1963 та 2013 років.

Яка історія центральної вулиці Києва — Хрещатика?

В Україні, напевно, не знайдеться людини, яка б не знала про цю вулицю. Хрещатику належить слава головної вулиці Києва, його символу. Хрещатик оспівано у віршах та піснях, зображено на численних картинах, показано в багатьох фільмах. Прогулянка Хрещатиком належить до обов’язкової програми перебування туристів у Києві. Проте для такого давнього міста, яким є Київ, вулиця ця досить молода.

Від княжих часів аж до початку 19 ст. Київ складався з трьох окремих частин, кожна з яких жила своїм життям. Князі, бояри, дружинники мешкали на Горі - у верхній частині міста. Здавна вирувало життя й у двох інших міських осередках Києва: на Подолі, розташованому між Горою й Дніпром, та на Печерську, де в 1051 році виник Києво-Печерський монастир. До Печерська в другій половині 18 ст. долучилися Липки. На початку 19 ст. усі три частини з’єдналися. Новим центром Києва став Хрещатик - вулиця, яка виникла на місці колишнього Хрещатицького яру на межі, де закінчувалися земляні вали княжих часів і починалися приватні садиби Липок.

Розбудовувати Хрещатик як вулицю почали від 30-40-х років 19 ст. У 70 - 80-ті роки 19 ст. на Хрещатику споруджували переважно триповерхові будинки з крамницями, приміщеннями для контор і банків тощо. Саме тоді Хрещатик став головною вулицею міста.

1. Вулиця Хрещатик у районі Думської площі (сучасний майдан Незалежності). Початок 20 ст.

2. Кияни відбудовують зруйнований війною Хрещатик. 1943 р. Під час відбудови вулицю було істотно розширено (до 75-100 метрів) і переплановано.

На вулиці з’явилися різні адміністративні установи, головний поштамт і телеграф. Саме тут були найкращі крамниці, готелі, кінотеатри, клуби й видавництва, найбільші київські банки. Будівлі на Хрещатику оздоблювали металевими деталями, ліпленням, дзеркальними вітринами. Вулицю було гарно освітлено - спершу гасовими та газовими ліхтарями, а від 1900 р. - електричними. 1892 р. вздовж вулиці прокладено дві колії парового трамваю. Ви вже знаєте про перший електричний трамвай, який поєднав Хрещатик з Подолом (від 1936 р. Хрещатиком рушив тролейбус, тож трамвайні колії розібрали).

Під час Другої світової війни було зруйновано майже всі будинки вулиці. Відновлено й реконструйовано Хрещатик упродовж 1948 - 1957 років.

Особливе місце на Хрещатику належить майданові Незалежності - цю назву площа отримала на честь проголошення незалежності України в 1991 р. Тут традиційно встановлюють новорічну ялинку, проводять народні гуляння й фестивалі.

Як називається центральна вулиця вашого рідного міста або найближчого адміністративного центру? Що ви обов’язково розповіли б про цю вулицю вашим гостям? Обміняйтеся міркуваннями з однокласниками.

Як розбудовувався центр Львова?

Історія княжого Львова, як відомо, сягає другої половини 13 ст. й пов’язана з іменами князів Данила Романовича та його сина Лева. Місто швидко зростало, тож, щоб мати ділянки для забудови, мешканці вирубали ліси в південній околиці й змінили русло Полтви. Мережа вулиць формувалася навколо сучасної площі Ринок. За тогочасними правилами планування європейських міст центральне місце належало ратуші - будівлі, де засідали представники міського самоврядування, довкола неї - торгова центральна площа-ринок. Саме так розбудовувався і Львів, тож площа Ринок була осередком торговельного та державного життя міста. До площі прямували вісім головних міських вулиць. Вони ділили місто на великі квартали, помережані сіткою менших вулиць.

У 16 ст. у Львові житлові будівлі зводили на невеличких ділянках землі, вони були кількаповерховими, розташовувалися впритул один до одного. На вулицю виходив тільки вузенький фасад1 з порталом2 і двома вікнами поруч - для освітлення сіней та кімнат, а на другому й третьому поверхах - по троє вікон (двоє, розташовані ближче, були в світлиці, а третє, окреме, - у спочивальні). Приміщення на першому поверсі таких споруд використовували для господарських потреб: як крамниці, склади, різні контори. Другий та третій поверхи були житловими. Будинки споруджували з каменю, тому їх називали кам’яницями.

Так виглядають львівські будинки на площі Ринок з міської Ратуші.

Сформулюйте за текстом запитання, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Запропонуйте відповісти на них однокласникам за сусідньої партою.

Які історичні відомості бережуть архітектурні пам’ятки площі Ринок у Львові?

До наших днів львівська площа Ринок зберегла риси міського будівництва 16 ст. (хоч і після чисельних реконструкцій та видозмін). Із чотирьох боків площу оточує 44 кам’яниці - житлові будівлі львівських багатіїв. Ці споруди називають за іменами їхніх власників або ж за характерними архітектурними особливостями.

1 Фасад - передній бік будинку.

2 Портал - від лат. porta - вхід, ворота - архітектурно оформлений вхід у споруду.

Чорна кам’яниця.

Наприклад, увінчана скульптурами на фасаді кам’яниця купця та аптекаря Лоренцовича (будинок № 4). У 19 ст. її пофарбували, після чого стіни споруди набули характерного чорного кольору, що й дало їй нову назву «Чорна кам’яниця». Інша споруда площі Ринок - палац флорентійського купця Бандінеллі (будинок № 2), відома тим, що тут розмістилася перша в місті пошта. Будинок № 14 належав колись італійському купцеві Антоніо Массарі. Ця кам’яниця відома своєю оздобою: на її порталі вміщено крилатого лева з розгорнутою книжкою, на якій бачимо дату - 1600 рік.

Будинок Корнякта та його «італійський дворик».

Найвідоміший на площі Ринок будинок носить ім’я Корнякта. Костянтин Корнякт - найбагатший львівський купець другої половини 16 ст., грек. Будинок Корнякта - єдина тогочасна споруда в житловій забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями (на зразок італійських палаців), які оточують подвір’я з трьох боків. Тому пам’ятку ще називають палацом Корнякта.

За матеріалами уроку сформулюйте 10 запитань для вікторини «Вулицями Києва та Львова». Запишіть їх на окремих картках і проведіть вікторину в класі.

1. Що ви дізналися про історію центральної вулиці Києва - Хрещатика?

2. У чому особливості історії розбудови площі Ринок у Львові?

3. Чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю?

4. Розкажіть історію вулиці, на якій мешкаєте ви.

Чому важливо знати історію рідного міста / села? Звідки можна довідатися про неї? Які б експонати ви запропонували для музею вулиці, на якій розташована ваша школа? Чи мають свою історію маленькі, віддалені від центру вулиці?

Прочитайте текст та роздивіться ілюстрації. Обміркуйте відповіді на запитання.

Як джерела 60 — 80-х років 19 ст. розповідають про буденність Хрещатика?

«До числа нових надбань міста належить дві кондитерські під фірмою “Одеса” і “Ясси”. Перша облаштована без будь-яких витівок, хоч у ній можна отримати все за помірними цінами і вона приймає замовлення на все, що завгодно. Друга облаштована цілком аристократично, і ми без перебільшення можемо сказати, що в столиці такий заклад вважався би за перший. Не кажучи про торти, цукерки, різні печива, виготовлені в цій кондитерській, її обладнання розкішне, меблі м’які, на пружинах, дамська вітальня наповнена тропічними рослинами.

Крім цих кондитерських, є ще одна під фірмою «Швейцарська». Вона має свій особливий характер, у ній отримують кілька вельми вдало дібраних періодичних видань. В очікуванні прочитаних газет дехто п’є шоколад, каву чи пунш, інші грають у більярд. Підмайстер тут,видно, великий знавець своєї справи: у нього щодня з’являються нові сорти тістечок, цукерок і таке інше, зроблених з таким смаком, що гастроному і шанувальнику ласощів моя порада - далеко обходити “Швейцарську кондитерську”».

«У Києві існує чимало кондитерських, де можна скуштувати непоганий шоколад, каву, чай, морозиво і прохолоджувальні напої. Особливу популярність має кондитерська “Семадені” (Хрещатик, навпроти Думи). Удень, між 11-ю і 3-ю годинами, кондитерська буває переповнена специфічною юрбою київських комерсантів і ділків, що влаштували тут щось на зразок біржі; сторонній відвідувач почуватиметься ніяково в цьому середовищі».

Кондитерська «Семадені» на Хрещатику в Києві. Фото початку 20 ст.

1. Що нового дізналися про буденне життя киян кінця 19 ст.? 2. Як міста змінювали спосіб життя людей? 3. Підготуйте путівник «Відпочиваємо цікаво і з користю», згадавши в ньому місця, які б радили відвідати на дозвіллі в рідному чи найближчому місті.