Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§25. КАМ’ЯНИЙ ЛІТОПИС, або ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ ТА ПАЛАЦИ УКРАЇНИ

На уроці навчитеся

1. Наводити приклади найвідоміших палаців, замків та фортець на наших землях, стисло розповідати про них. 2. Пояснювати відмінність між фортецями та палацами. 3. Робити висновки про значення оборонних та житлових споруд як історичних пам’яток.

Роздивіться фотографії. Поміркуйте, для кого і навіщо у 18 ст. було збудовано цей палац. Згадайте, які житла будували тоді мешканці міст та сіл. Чому в наш час палацами стали називати великі споруди, призначені для проведення урочистих масових культурних заходів або спортивних змагань?

Маріїнський палац у Києві.

Збудовано 1750-1755 років. Після проголошення Україною незалежності в 1991 році Маріїнський палац став офіційною резиденцією Президента України (Президентський палац). У Білому залі палацу відбуваються офіційні зустрічі та прийоми керівників держав, церемонії вручення грамот послам іноземних держав, нагород тощо. На другому поверсі палацу розташовано 25 залів, кожен з яких має своє призначення (у Зеленому залі проводять зустрічі делегацій, у Блакитному - спілкуються наодинці глави держав) тощо.

Чому Судацьку фортецю в Криму називають Генуезькою?

Люди будували оборонні споруди з давніх-давен, прагнучи захистити своє житло від завойовників. У лісистій місцевості фортеці будували з дерева, у гірській - з каменю. Ви вже знаєте, що на початку історії Київської Русі чужоземні джерела називали її «країною градів». Проте не тільки мешканці Русі будували фортеці. Кримський півострів став батьківщиною для багатьох народів, і вони, звичайно, споруджували укріплення для оборони своїх міст. Так, унікальною є фортеця в місті Судаку, на південно-східному узбережжі Кримського півострова. У 6 ст., коли ці землі перебували під владою Візантії, тут збудовано перші укріплення. Незабаром місто перетворилося на один з найбільших для тих часів осередків міжнародної торгівлі. Саме ця обставина була причиною постійних суперечок за володіння містом.

1. Судацька фортеця.

2. Панорама Генуезької фортеці в Судаку.

Проте справжню фортецю, вписану в природний рельєф, із чотирнадцятьма бойовими баштами та мурами збудували в Судаку італійці з міста Генуї, які володіли містом у 14 - 15 ст. Саме тому цю споруду й досі називають Генуезькою.

Між двома лініями мурів розташовувалося місто - вулиці з житловими будинками, установами, складами зброї та продовольства, храмами й тавернами. За межами фортеці лежало передмістя.

Фортеця, а точніше та її частина, що вціліла, чудово збереглася. Витривалість споруди має пояснення: камені будівель були скріплені спеціальним розчином, який мав еластичність, і тому її стінам не зашкодили землетруси. Зруйнували її люди, розтягнувши кам’яні брили як будівельний матеріал для своїх потреб.

1. Складіть план тексту, передайте зміст кожного пункту одним реченням: У тексті йдеться про... 2. Пригадайте, про які інші фортеці ви читали в підручнику? Коли та за яких обставин їх було споруджено?

У чому унікальність ханського палацу в Бахчисараї?

Мусульмани — прихильники релігії ісламу, однієї зі світових релігій.

Кримська земля уславилася ще однією пам’яткою. Це ханський палац у Бахчисараї. Ханами називали правителів у східних народів. Будівля, про яку йдеться, була родовою резиденцією династії Гереїв - правителів Кримського ханства - держави, що існувала на більшій частині Кримського півострова та степових землях Північного Причорномор’я в 15 - 18 ст.

Найошатніша будівля палацового комплексу - Велика ханська мечеть Хан-Джамі з двома мінаретами.

Мечеть — місце для молитви й богослужіння, молитовний дім у мусульман. Мінарет — баштоподібна споруда, вежа при мечеті, з якої скликають мусульман на молитву.

В ансамблі палацу втілено мусульманське уявлення про райський сад на землі, тож не дивно, що назва міста «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської як «палац-сад». Упродовж двох з половиною століть (від 1532 до 1783 р.) ханський палац у Бахчисараї був центром політичного, духовного та культурного життя держави кримських татар. За ті два з половиною століття, які палац слугував резиденцією кримських ханів, його зовнішній вигляд зазнав істотних змін. Майже за кожного нового правителя в палаці з’являлися нові споруди, відбувалися ремонтні роботи. Нині палац є національною святинею кримськотатарського народу. Це єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури.

Центральний корпус та літня альтанка палацу.

Складіть кросворд з 5-10 нових слів, ужитих у тексті. Запропонуйте розв’язати його однокласникам за сусідньою партою.

Прочитайте легенду про виникнення Бахчисарайського палацу й дайте відповіді на запитання.

«...Якось син хана Менглі-Герея поїхав на полювання. Йому щастило, тож зумів уполювати багато дичини. Задоволений і втомлений молодий хан спустився в долину до річки Чурук-Су, щоб відпочити в затінку дерев. Раптом його потривожив якийсь звук. Придивившись, юнак побачив двох змій, що звивалися в смертельному двобої. Мить - і одна змія була переможена. Її пошматоване тіло лежало без руху. Аж ось із хащі виповзла третя змія й напала на переможницю. Зав’язалася нова бійка. Спостерігаючи за тим, що відбувається, ханенко подумав про долю батька та свого народу. Ось так і вони, подібно до цієї напівмертвої змії, налякані, зачаїлися від чужинців-завойовників у фортеці. Який буде результат битви? Аж ось переможена змія підняла голову та, докладаючи неймовірних зусиль, підповзла до річки. Вона зникла під водою, а за мить ошелешений юнак побачив її жваве гнучке тіло вже на іншому березі. Син про все розповів Менглі-Герею. Це був добрий знак. Золоту Орду розбили. На тому місці, де сталася сутичка двох змій, було вирішено звести ханський палац і місто Бахчисарай. На північних воротах Бахчисарайського палацу зображено дві змії, які зчепилися у двобої».

Ханський палац у Бахчисараї. Малюнок 1840-1842 років. Карл Боссолі.

1. Яку думку втілено в цій легенді? 2. Що, по-вашому, в легенді є правдою, а що - вигадкою?

Яка фортеця зажила слави найміцнішої в Україні?

Визначною пам’яткою оборонної архітектури України є Кам’янець-Подільська фортеця. Комплекс її споруд на високому скелястому березі річки Смотрич формувався протягом століть. Фортеця була однією з найнеприступніших оборонних споруд Поділля. Турецький мандрівник Евлія Челебі, який подорожував Україною в 1656 р., писав: «Рівної їй немає не тільки у володіннях польських, але, мабуть, і в чеських, і в Шведській країні, і в державі Голландській, і в горах Німецьких». Від кінця 15 до середини 16 ст. дерев’яні укріплення замінювали на кам’яні, потовщували та вивищували стіни, будували нові вежі тощо. У середині 16 ст. фортеця набула вигляду, близького до сьогоднішнього. За формою вона стала витягнутим зі сходу на захід прямокутником, обнесеним високими стінами й вежами, кількість яких на ті часи досягала чотирнадцяти (нині фортеця має їх 11, дванадцята - Водяна - була розташована на березі Смотрича, з фортеці видно лише її зруйнований верхній ярус).

Кам’янець-Подільська фортеця.

Складіть розповідь про те, яким ви уявляєте життя за мурами Кам’янець-Подільської фортеці.

1. Про які типи споруд ви дізналися? У чому вони подібні та чим відрізняються?

2. Накресліть лінію часу, позначте відповідні дати на ній та розв’яжіть хронологічну задачу.

Будівництво ханського палацу в Бахчисараї розпочалося в 1532 р. Скільки років цій унікальній пам’ятці історії кримськотатарського народу?

3. Про які палаци, замки, фортеці ви дізналися? Складіть розповідь про одну з пам’яток за планом:

1. Що це за пам’ятка? Який її вік?

2. Чим уславилася?

3. Чому ця пам’ятка є цінним історичним джерелом?

4. Чому палаци, замки, фортеці є цінними джерелами для пізнання історії?

Чи в усі часи будівництво оборонних споруд було однаково важливим? Чому? Чому фортеці та палаци є культурним надбанням і потребують захисту? Чому чимало палаців стало музеями?

Прочитайте текст та роздивіться ілюстрації. Обміркуйте відповідь на запитання.

Які таємниці бережуть замки 15 — 16 ст.

Верхній замок у Луцьку - одна з найдавніших, найбільших і найкраще збережених в Україні споруд такого типу. Він був найпотужнішою фортецею на Волині й першою в тих землях мурованою фортецею з кількома вежами. Замок має форму трикутника, обмеженого 12-метро- вими стінами з трьома вежами - 27-метровими Надбрамною (В’їзною) та Стировою й 14-метровою Владичою. Від міста замок відокремлював глибокий рів з водою. Будівництво мурованого Верхнього замку розпочалося в 14 ст. за князювання на Волині князя Любарта з литовської династії Гедиміновичів на місці старого дерев’яного.

Життя за мурами замків на українських землях відповідало європейським звичаям. Це й зрозуміло, адже князі, володарі замків, належали до європейського лицарства. Князівські двори радо приймали мандрівних музик, жонглерів, а пізніше й блазнів. Між скоморохами йжонглерами, які тішили простий народ, і тими, хто розважав князів, не було особливих відмінностей. Артисти того часу були майстрами на всі руки: музикантами, акробатами, жонглерами та дресирувальниками звірів. Джерела розповідають про акробатів, які демонстрували свої трюки на натягнених канатах, тримаючи глеки з водою, або таких, які вправлялися на похилому канаті з мечами, акробатів на кулях. Згадано навіть про такі небезпечні номери, як політ «з церкви або високих палат на шовкових крилах». Особливою популярністю при князівських дворах користувалися дресирувальники диких звірів. Найбільше шанували артистів з ведмедями. Дресирувальники навчали тварин ставати на задні лапи, наслідувати людські рухи, танцювати в такт музиці. Ведмеді розважали глядачів боротьбою та танцями. Дресирували також собак, коней, вовків і навіть зайців. Тварин у замках деяких князів утримували в звіринцях - попередниках сучасних зоопарків.

Яким ви уявляєте життя за мурами Луцького замку?