Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§23. БОГОПОДІБНІ ЛИКИ, або ІКОНИ ЯК ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ

На уроці навчитеся

1. Пояснювати, що таке ікона. 2. Характеризувати ікони як історичні джерела. 3. Розповідати про одну з давніх ікон, шанованих в Україні.

Роздивіться ілюстрацію. Кого зображено на ній? Чому, окрім Божої Матері, на іконі зображено постаті звичайних людей? Як ви гадаєте, чим заслужив таку честь гетьман Богдан Хмельницький, якого зображено праворуч на другому плані? Чому ця ікона є цінним історичним джерелом?

«Покров Богоматері» з портретом Богдана Хмельницького з Покровської церкви с. Дешки (Богуславський район Київської області) - найвідоміша з ікон «Покрови», поширених в Україні від 13 ст.

Що таке ікони та про що з них довідуються історики?

Слово «ікона» грецького походження. Іконами називають зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами найчастіше на кипарисових дошках. Іконами також є й відповідні розписи на стінах храмів, і мозаїки, і малюнки на сторінках рукописних книг, і різьблення по каменю чи дереву тощо. Правила, за якими творили ікони, називають канонами. Їх суворо дотримувалися, не змінюючи. У цьому одна з основних відмінностей ікони від картини.

За княжих часів духовним життям опікувалася християнська церква. Саме при церквах і монастирях виникали школи та бібліотеки, осередки, де переписували книжки, працювали літописці, художники. Отож не дивно, що тогочасні пам’ятки за змістом і призначенням були здебільшого церковними. Повною мірою це стосується й мистецтва живопису. Тоді ще не малювали таких звичних нині картин, як, приміром, краєвид або портрет. Свій хист руські малярі виявляли, створюючи ікони.

Виготовлені з недовговічного матеріалу, ікони гинули в пожежах, під час воєн, повеней; губилися під час переїздів, псувалися від зайвої вологи чи занадто яскравого світла. Тож коли 2000 року у Волинському краєзнавчому музеї, що в Луцьку, з’явився новий експонат - Чудотворна ікона Божої Матері 12 ст., подія ця набула значення наукового відкриття. Унікальну пам’ятку називають Холмською іконою, бо її доля пов’язана з давнім містом Холмом, заснованим галицько- волинським князем Данилом Романовичем. Ікона прикрашала місцевий собор Різдва Богородиці. Не один раз образ Богородиці покидав місто, переходив до послідовників різних віросповідань, таємниче зникав і чудом з’являвся знову. Зрозуміло, що до наших днів ікона дійшла дуже пошкодженою, тож потребує відповідальної та копіткої праці реставраторів.

Ікона Божої Матері Холмської - це одна з найдавніших візантійських ікон, збережених в Україні.

Сформулюйте за текстом запитання, які б починалися словами Хто? Що? Де? Коли? Звідки? Як? Запропонуйте відповісти на них однокласникам за сусідньою партою.

Поміркуйте, чи є мозаїки Софійського собору в Києві - Богоматір Оранта та Христос Вседержитель - іконами?

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

У 40-х роках 17 ст. холмський священнослужитель Яків Суша написав книжку, присвячену Холмській іконі Богородиці, у якій зазначав: «Побачили знаки або ж рани, давно нанесені монголами: одна рана на лівому боці лику Богородиці, кругла та широка; дві рани на лівому плечі, нанесені ніби мечем; одна на великому пальці правої руки, пробита, здається, стрілою, припухла; решта - численні рани в інших місцях... Образ намальовано достойно і з великим мистецтвом. Лик Богоматері скромний і суворий, у суворості страшить, у страху солодкий, що проникає в серця людей і спонукає до служіння Богові. На правиці Діва Благословенна несе немовля Ісуса; Материнським оком своїм прямо звернена до Божественного ока Сина: і немов жива, дивиться не тільки в Божественне Око, але в серце Сина; кожного, хто дивиться на Неї, ранить своїм голубиним поглядом».

Які слова в джерелі свідчать про те, що автор уважає ікону живою? Про що це свідчить? Яку історичну інформацію почерпуємо із джерела?

Що відомо про ікони княжих часів?

Перші ікони привозили в Київську Русь із Візантії, проте вціліло таких ікон небагато. Шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері. Її привезли в середині 12 ст. з Константинополя. Вона прикрашала храм Святих Бориса і Гліба у Вишгороді, звідки князь Андрій Боголюбський 1155 р. вивіз її до російського міста Владимира-на-Клязьмі. Упродовж століть Вишгородська (Владимирська) ікона Богородиці вважається національною святинею православних росіян.

Монголи — кочовику, які 1239—1241 рр. завоювали руські земелі. Після монгольської навали припинила своє існування Київську Русь.

1. Ікона Вишгородської Богоматері.

2. Богоматір Печерська зі Святими Антонієм та Феодосієм Печерськими.

3. Ікона Богородиці з Успенської церкви в Дорогобужі.

Незабаром після впровадження християнства на наших теренах почали виникати місцеві осередки іконопису. Створювали ікони в іконописних майстернях у монастирях. Діяли вони в Києві, Чернігові, Галичі тощо. Джерела зберегли відомості про одного з найперших руських іконописців - київського майстра Аліпія (Алімпія). З його іменем пов’язують початок славетної малярської школи Києво-Печерського монастиря. Найдавнішою з відомих, створених у цій іконописній майстерні, є ікона Богоматері Печерської зі Святими Антонієм та Феодосієм Печерськими. За найсучаснішими дослідженнями її відносять до початку 12 ст. Нині ікона зберігається в Державній Третьяковській галереї в Москві.

Найвидатнішою пам’яткою іконопису княжої України є ікона Богородиці з Успенської церкви в Дорогобужі, що на Волині. Вчені віднайшли її зовсім недавно - у середині 80-х років 20 ст. Повернута із забуття копіткою працею реставраторів, ця ікона зберігається в Рівненському краєзнавчому музеї.

Чому ікони «мандрували»? Про що можуть розповісти історикам ці подорожі?

Які ікони створювали за козацької доби?

Створювали ікони і за козацької доби. Протягом другої половини 17 - 18 ст. особливо популярною в Україні стала ікона Покрови.

У нижній частині таких ікон подавалися зображення представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Богородиця покриває і захищає плащем люд, що стоїть навколішки навколо неї й молиться.

Збереглася ікона Покрови Богородиці з портретом Богдана Хмельницького, ілюстрацію із зображенням якої ви роздивлялися на початку уроку. Гетьмана на ній зображено в отороченій чорним хутром червоній шапці, прикрашеній білими перами, в атласному жупані й накидці із широким чорним хутряним коміром, з булавою в лівій руці. Портрет гетьмана привертає увагу поставою та поглядом, у яких відчувається гідність і впевненість. На іконі Б. Хмельницький молодий, повний сил і здоров’я. Ікона зберігається в Національному художньому музеї України в Києві.

Ще на одній відомій іконі з-поміж козаків, які просять захисту в Богородиці, зображено останнього кошового Петра Калнишевського. Ікону було написано на початку 70-х років 18 ст. для січової церкви. У верхній її частині - зображення Богородиці та двох найшанованіших на Запорожжі святих - Святого Миколая та архістратига Михаїла. Внизу, біля військових клейнодів, зображено дві групи козаків. Індивідуальні риси зберігають лише козацькі керманичі, яких на іконі двоє. Один з них, із шаблею, на думку дослідників, і є кошовий отаман Петро Калнишевський. Петро Калнишевський звертає погляд уверх до Покрови Богородиці й молиться до неї від імені

Ікона Покрови Богородиці, на якій зображено останнього кошового отамана Запорізької Січі.

Війська Запорізького. Слова, що виходять з його вуст, написані на вузенькій стрічці і йдуть до вуха Богородиці.

Дайте відповідь на три «чому». 1. Чому найдавніші ікони завозили в нашу землю з Візантії? 2. Чому від часів Київської Русі збереглося дуже мало ікон? 3. Чому на іконах зображували й реальних людей?

Оберіть одну з ікон, про які йшлося в тексті, складіть розповідь про неї. Повідомте результати роботи класу. Дайте відповіді на запитання, що виникли під час обговорення.

1. Чим ікона відрізняється від портрета?

2. Доведіть, що подані в підручнику ікони козацьких часів багаті на історичну інформацію.

3. У чому цінність ікон як духовних пам’яток, мистецьких творів та історичних джерел?

4. Обчисліть, скільки минуло століть від створення Холмської ікони Богородиці.

Чим зацікавив вас матеріал уроку? Про що хотіли б довідатися докладніше? Які українські звичаї свідчать про шанобливе ставлення нашого народу до образів - так по-іншому в Україні називають ікони?

Прочитайте текст та роздивіться ілюстрації. Обміркуйте відповіді на запитання.

Як створювали ікони?

Для створення ікон використовували мінеральні фарби, розведені на яєчному жовтку з додаванням невеликої кількості освяченої води. Дбайливо готували й основу, на якій мала бути намальована ікона. Кожний акт, а саме: пошук деревини, нарізання й шліфування дощок, їх висушування, шпугування (встановлення дубових клинків-шпугів із тильного боку дошки), видовбування ковчега (заглиблення для малювання в ньому образу) - супроводжували молитвами й освяченнями. Дно ковчега лишали ребристим, аби до нього добре прилипав левкас (суміш крейди, алебастру, риб’ячого клею, желатину). Щоб запобігти викришуванню левкасу, між його шарами вистилали тонке полотно - паволоку. Її кілька разів покривали левкасом, домагаючись рівної поверхні. Заґрунтовану в такий спосіб дошку золотили, тобтонаносили на неї шар сусального золота.

Знайдіть нові слова, витлумачте їх за текстом. Чому не будь-який, навіть дуже талановитий, художник міг братися за створення ікон? Чому іконописні майстерні виникали при церквах, а найчастіше - у монастирях?