Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§19. ЗНОВУ БІЙ, або УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ТА ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ

На уроці навчитеся

1. Розповідати про Україну в Другій світовій війні та Великій Вітчизняній війні. 2. Визначати найважливіші події та називати найвідоміших діячів часів війни. 3. Показувати на карті основні події війни.

Роздивіться фотографію. Чи знаєте ви, яким подіям присвячено зображений пам’ятник? Чи споруджено у вашому місті (селі) пам’ятники, що увічнюють події Другої світової війни? Чи згадують у вашій родині події Великої Вітчизняної війни? Чи потрібно пам’ятати про трагічні сторінки історії? Чому? Як треба ставитися до людей, які пережили війну?

Пам’ятник радянським громадянам і військовополоненим, розстріляним гітлерівськими загарбниками в Бабиному Яру. Київ.

Коли почалася Друга світова війна?

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Їй передувала угода провідних європейських держав про поділ Чехо- Словаччини, а також таємний договір керівників нацистської Німеччини й більшовицького Радянського Союзу - Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини відома під назвою Велика Вітчизняна.

Сформулюйте за змістом тексту 3 - 4 запитання, які починаються слова Що? Хто? Де? Як? Коли?, і одне запитання Чому?, по черзі дайте відповіді на них.

Як було окуповано Україну?

Окупація — тимчасове загарбання однією державою території іншої держави.

Україна зазнала ударів ворога вже в перші години війни. Наша земля стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів.

Бійці й командири Червоної армії - так називалися збройні сили СРСР - виявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 19 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилося понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни всю територію України було окуповано німецькими військами та їхніми союзниками.

Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», установлений нацистами, відзначався ворожістю та жорстокістю. Окупанти закатували близько 4 млн мирного населення та військовополонених з України. До Німеччини на примусові роботи було відправлено 2,5 млн юнаків та дівчат.

Попрацюйте з картою на сторінці 143. Які українські міста гітлерівські війська захопили в 1941-1942 рр.?

Нагрудний знак «Ost», який мали обов’язково носити українські громадяни, вивезені на примусові роботи до Німеччини. Слово «остарбайтер» у перекладі з німецької означає «робітник зі Сходу».

Які відчуття викликають у вас фотодокументи часів війни? Як ви думаєте, що відчували люди, зображені на знімках або які були очевидцями тих подій?

Оберіть одне із джерел та опрацюйте його за поданими запитаннями.

1. Коли відбувалися події, описані в джерелі?

2. Які факти свідчать про ворожість та жорстокість окупаційного режиму?

3. Які факти вразили найбільше?

З книжки Дмитра Малакова «Оті два роки... У Києві при німцях»: «Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні.

У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину Хрещатика. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з’явилося оголошення коменданта: «Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попередженням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу»... Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів?

...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас.

Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічі. У тодішніх міських сім’ях їх було, переважно, по одному, дуже рідко - по два. Тож віддавали чоловікове, синове, батькове - вбрання того, хто був на фронті».

З роману-хроніки «Хрещатий яр» очевидиці київської окупації Докії Гуменної: «.Народні школи закрито, вчителям і учням треба відбувати трудову повинність. Студентів медінституту скликали на подвір’ї і сказали, що в навчанні робиться перерва, а всі студенти їдуть нароботу до Німеччини. Як хто протягом трьох днів не з’явиться на вокзал із речами, родина такого не одержить хлібних карток, а майно конфіскується.

Трамваї ходять тільки в години переїзду робітників німецької промисловості, а мешканці Києва не мають права ввійти в трамвай, хіба хто впроситься й заплатить кондукторові десять карбованців. Крамниці, на які ото з надією поглядали кияни, вже відремонтувалися, все в них є і все те - “нур фюр дойче” (тільки для німців). Кооперативи вже закрито, перукарні, фотографії, комісійні крамниці конфісковано. Театри вже четвертий раз розігнано.

Кияни, які ще не вивезені на роботу, не вдовольняються шістьма кілограмами просяно-каштанового хліба на місяць, що чесно, акуратно й без черг почали оце недавно видавати хлібні будки. Їх навіть не розчулює, не підкуплює красивий золотисто-іскристий від щедро вмішаної просяної луски колір цього хліба, вони кажуть, що хоч який голодний, а вкусити такого хліба не можеш. А ось і чергова постанова - заборона довозу до міста будь-яких продуктів. Всі базари віднині назавжди закриваються. На всіх шляхах, мостах, входах, в’їздах до Києва поставали застави поліцаїв і гестапівців. Ці відбирали все те, що несли київські нуждарі на плечах. Масло й мед забирали, а крупу й муку розсівали по полю. Окупант воює з народом, стріляє в того, хто несе двісті грамів масла».

Як відбувалося визволення України?

Визволення України від загарбників відбувалося в 1943 - 1944 роках. Важливе значення в цьому мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна визволили Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні.

Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору. У лісах Сумщини та Чернігівщини з 1941 р. діяли сотні партизанських загонів, великі партизанські з’єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й Поліссі розгорнувся самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА).

Визволенням від гітлерівських окупантів Україна завдячує переможним операціям Червоної армії. 28 жовтня 1944 р. вся територія України в сучасних кордонах була звільнена від гітлерівських військ.

У перерві між боями на Житомирщині. 1943 р.

Переправа радянських військ на правий берег Дніпра північніше Києва. Жовтень 1943 р.

За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них 3 млн - загинули. Загалом віддали своє життя в цій війні близько 7 млн громадян України. Днем, коли схиляють голови перед визволителями, є 9 травня - День Перемоги у Великій Вітчизняній війні, державне свято в Україні.

1. Складіть план тексту та перекажіть його за планом. 2. Скориставшись картою на сторінці 143, з’ясуйте послідовність звільнення міст України від нацистської окупації.

Роздивіться фотографії. Розкажіть про почуття людей, які зустрічають воїнів-переможців. Який період війни зображено на другій фотографії? Відповідь обґрунтуйте.

1. Складіть стислу розповідь про Україну в Другій світовій війні за планом:

1. Приєднання Західної України до СРСР.

2. Початок Великої Вітчизняної війни.

3. Нацистська окупація.

4. Звільнення України.

5. День Перемоги.

2. Накресліть лінію часу, позначте потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

9 травня 2010 року святкували 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Обчисліть, у якому році закінчилася війна.

3. Скориставшись картою на сторінці 143, дайте відповіді: 1. Які українські міста першими захопили гітлерівські війська? 2. Які українські міста звільнили від німецької окупації останніми?

4. Назвіть нові слова, вжиті в тексті параграфа, витлумачте їх.

Як у вашій школі вшановують День Перемоги? Чому існує традиція покладати квіти до пам’ятників воїнам-переможцям?

Прочитайте текст та роздивіться фотографії. Обміркуйте відповіді на запитання.

Про що можуть розповісти нагороди Великої Вітчизняної війни?

Для відзначення героїзму та мужності захисників Батьківщини у Великій Вітчизняній війні в роки війни та післявоєнний період було засновано 9 орденів і 23 медалі. Першою нагородою, встановленою під час Великої Вітчизняної війни, був орден Вітчизняної війни. Його засновано 1942 р. Він передбачав масові нагородження за героїзм радянських воїнів на фронтах Великої Вітчизняної війни. Орден Вітчизняної війни став наймасовішою нагородою серед орденів СРСР.

Найвищим військовим орденом СРСР був орден «Перемога». Цим орденом нагороджували осіб вищого командного складу Червоної армії за успішне проведення бойових операцій. Орденом «Перемога» в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено 16 осіб. Одним з найавторитетніших орденів є орден Слави І, II і III ступенів. Цей орден називають «солдатським», оскільки ним нагороджували тільки солдатів, сержантів та старшин. Підставою для нагородження був особистий прояв відваги та мужності.

Орден Богдана Хмельницького було засновано 1943 р. Ним нагороджували воєначальників армії та флоту, а також командирів партизанського руху.

Розпитайте рідних, який слід залишила Велика Вітчизняна війна в історії вашої родини? Які назви в рідному місті (селі) бережуть пам’ять про події тих літ? Чи споруджено у вашому місті (селі) пам’ятники, що увічнюють події Великої Вітчизняної війни? Довідайтеся про якийсь з них, підготуйте невелике повідомлення.