Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§17. СВІТЛО НАУКИ ТА ЗНАННЯ, або ПЕРШІ УНІВЕРСИТЕТИ В УКРАЇНІ

На уроці навчитеся

1. Визначати роль Харківського університету в розвитку української культури в 19 ст. 2. Розповідати про Петра Гулака-Артемовського та Миколу Костомарова. 3. Складати розповідь про історію Київського університету.

Роздивіться фотографії. Чи доводилося вам бувати в столиці України поблизу Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка? Як ви гадаєте, чому відвідування цього місця передбачено екскурсійними програмами для гостей Києва? Що означає вислів «берегти культурну спадщину»? Як це треба робити? Як пов’язаний університет та розвиток культури?

Будівля Київського університету. Фото початку 21 (1) та кінця 19 ст. (2).

Яку роль у 19 ст. відігравав Харківський університет у розвитку української культури?

Василь Каразін.

Від початку 19 ст. у тій частині України, яка перебувала під владою Російської імперії, вищих навчальних закладів не було. У 1805 р. зусиллями Василя Каразіна та інших громадських діячів було засновано університет у Харкові.

Навчання провадилося на чотирьох факультетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юридичному та медичному. Нині університет носить ім’я свого засновника - просвітника, вченого, винахідника В. Каразіна.

Новий навчальний заклад став осередком української культури. Він згуртував навколо себе діячів української літератури, історії та народознавства. Саме в Харкові виник перший гурток учених і митців, які цілеспрямовано заходилися вивчати культуру та історію українського народу. При університеті було засновано друкарню й книгарню, започатковано видання газет та журналів. Так, від 1816 до 1819 р. виходив друком перший в Україні літературно-мистецький та науковий журнал «Український вісник».

Ректором, тобто керівником, університету довгий час був відомий поет Петро Гулак-Артемовський. З Харківським університетом доля пов’язала його в 1821 р. Молодий викладач (мав тоді 31 рік) історії, географії і статистики був блискучим красномовцем-оратором, ніколи не читав з конспектів, а імпровізував, вражаючи слухачів образними й дотепними висловами, умів зацікавити студентів, тож на його лекціях завжди було багато слухачів навіть з інших факультетів. Як письменник Петро Гулак-Артемовський уславився байками та романтичними баладами, започаткувавши в українській літературі відповідні жанри. Так, відомою є його байка-казка «Пан та Собака», яка засуджує кріпацтво.

Петро Гулак-Артемовський.

Назвіть діячів, про яких ішлося. Дайте їм стислу характеристику, дібравши до імені кожного 2 - 3 прикметники, 2 - 3 дієслова.

Яка роль Миколи Костомарова в розвитку історичної науки?

Микола Костомаров.

У Харкові розпочав свій творчий шлях Микола Костомаров - один з найвидатніших істориків України. Він був надзвичайно обдарованою людиною. Мав феноменальну пам’ять: міг не тільки цитувати окремі місця з літописів, але й цілі документи. З пам’яті виголошував великі уривки Шевченкових поезій і вірші інших поетів. А найбільше подобалися йому українські думи: поет-учений пам’ятав не тільки тексти майже всіх дум, але й усі відомі їх варіанти.

У своїй автобіографії Микола Костомаров розповідав про себе: «Де тільки я зустрічався хоч би з більш-менш знайомими українцями, то без церемонії засипав їх питаннями, що означають таке-то слово або такий-то зворот мови. За короткий час я перечитав усе, що тільки було друкованого українською. Але цього мені здавалося мало; я хотів познайомитися з самим народом не з книг, а з живої мови, живого спілкування з ним. З цією метою я став робити етнографічні екскурсії з Харкова по сусідніх селах, по шинках, які в той час були справжніми народними клубами. Я слухав мову і розмови, записував слова і мовні звороти, втручався в бесіди, розпитував про народне життя-буття, записував відомості, які мені повідомляли, і заставляв співати для себе пісень.

...Любов до українського слова все більше і більше захоплювала мене; мені було прикро, що така чудова мова залишається без будь-якого літературного оброблення і, більше того, - зазнає зовсім незаслуженої зневаги».

Складіть план розповіді про Миколу Костомарова, вислухайте повідомлення один одного. Поміркуйте, з якою метою учений розвідав про свої захоплення.

Яке значення для становлення української науки мало заснування Київського університету?

Михайло Максимович.

Володимир Антонович.

У 1834 р. було засновано Київський університет імені Святого Володимира.

Його першим ректором був видатний учений Михайло Максимович. Іще працюючи в Московському університеті, він захопився українською історією та підготував до друку збірку українських народних пісень. Книжка вийшла друком 1827 р., утвердивши моду на українську пісню в освічених колах у Петербурзі та Москві.

З Київським університетом пов’язана доля Володимира Антоновича, який зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Це й не дивно.

Адже він особисто зібрав і підготував до друку 9 томів документів з історії України. Українська історія завдячує йому ще й цілим сузір’ям талановитих учених. Викладаючи протягом 30 років у Київському університеті, Антонович залучав найздібніших студентів до вивчення минулого України. Він скеровував дослідження своїх учнів так, щоб жоден із періодів української історії не залишався поза увагою. Так було нагромаджено величезний документальний матеріал, достатній для створення цілісної загальної історії України. Завдання це виконав на початку 20 ст. Михайло Грушевський - теж учень Володимира Антоновича.

Сформулюйте за змістом тексту 3 - 5 запитань, які починаються словами Що? Хто? Де? Як? Коли?, і одне запитання Чому?, по черзі дайте відповіді на них.

Прочитайте спогади учня В. Антоновича, дайте відповіді на запитання.

«...Буваючи в хаті професора, ми, самі всі українці зроду, вперше тут довідалися й побачили, що є на світі книжки, написані нашою рідною мовою, що є українські книжки якраз для нас цікаві, і пам’ятаю, випросивши у професора через його сина галицький «Дзвінок» або «Лиса Микиту», ми один в одного їх виривали, щоб собі прочитати. Згодом за дитячими книжками пішли й поважніші, як, наприклад, “читанки”, популярна українська історія з малюнками.

Коли ж почали ми заводити власну громадську бібліотеку, то добрий професор надарував нам дуже цінні книжки. Незабаром у нас була така переважно історична бібліотека, що й ціни їй не скласти.

...Пригадую собі, скільки раз за моєї пам’яті водив він нас в археологічний та нумізматичний музеї в університеті та докладно, години 2 - 3, водячи від вітрини до вітрини, читав нам українською мовою блискучі, змістовні, а разом з тим так, що й мала дитина все зрозуміє, лекції з української археології, якій він був батьком. Бувало збереться коло десятка людей, і Володимир Антонович ніколи не відмовиться повести й усе розказати...»

1. Чому в середині 19 ст. було сутужно з українськими книжками? 2. Які факти в джерелі свідчать, що до Володимира Антоновича тогочасна молодь ставилася з надзвичайною шаною?

1. Про які події культурно-освітнього життя 19 ст. ви дізналися? Стисло розкажіть про одну з них.

2. Накресліть лінію часу, позначте потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки років минуло від відкриття Харківського університету до заснування Київського?

3. Про яких видатних діячів доби довідалися? Розповідь про кого вразила найбільше? Чому?

4. Чому роки, про які йдеться в матеріалах уроку, називають початком національного відродження?

Поміркуйте над значенням слова «освіта». Для цього доберіть 5 - 7 спільнокореневих. Чи випадковий збіг пов’язує слова «освіта» й «світло»? Чи пов’язані, на вашу думку, відкриття, про які йшлося на попередніх уроках, та заснування університетів?

Прочитайте текст, обміркуйте відповідь на запитання.

Один з найстаріших вищих навчальних закладів України - Львівський національний університет імені Івана Франка. Його історія починається 1661 р. Щоправда, тоді цілком утілити план розбудови університету не змогли. Із чотирьох факультетів, традиційних для всіх європейських університетів, у Львові діяли лише два.

Центральний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка. Над входом латиною викарбувано гасло: «Освічені громадяни - окраса Батьківщини».

У 1784 році було урочисто відкрито новий університет за зразком Віденського. Цей заклад складався із чотирьох факультетів: філософського, юридичного, богословського та медичного. Ви вже дізналися, що кафедру історії України - першу в нашій історії - очолив Михайло Грушевський.

Чому за взірець для Львівського університету було обрано Віденський?