Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§15. І СЛАВА, І ВОЛЯ, або УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО В БИТВАХ І ПОХОДАХ

На уроці навчитеся

1. Складати розповідь про життя козаків на Запорізькій Січі. 2. Розповідати про гетьмана Богдана Хмельницького. 3. Пояснювати, чому Національно-визвольну війну середини 17 ст. визначають як одну з найвизначніших подій нашої історії. 4. Показувати на карті події Національно-визвольної війни.

Роздивіться фотографію. Чому, на вашу думку, художник присвятив картину козацькій добі? Що треба знати, щоб створити таку картину? Звідки художник міг про це дізнатися? Що ви вже знаєте про козаків та козацьку добу?

Микола Самокиш за роботою над картиною «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким». 1934 р.

Хто такі козаки?

Перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують 1489 роком. На вільних степових землях Південної України вони закладали свої господарства - зимівники. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу й дичину, а до того ж родючі землі за Дніпровими порогами. Власне, тому українських козаків називали запорізькими, або запорожцями.

Життя в степу було сповнене небезпек. Захищаючись, козаки будували земляні укріплення та укріплення із січених дерев’яних колод - січі. Попервах невеликі січі існували, напевно, в багатьох місцях, і лише згодом утворилась одна головна Запорізька Січ-фортеця. Місце розташування головної Січі змінювалося. Ви вже знаєте про те, хто, коли й де спорудив першу Запорізьку Січ. Погортайте сторінки підручника й знайдіть ім’я діяча, з яким пов’язана ця подія.

На Січі постійно перебувала козацька залога, більшість же запорожців мешкали в зимівниках, а на Січ приходили за відповідним сигналом. Адже саме із Січі козаки вирушали в похід. Січ була також місцем, де запорожці обговорювали найважливіші питання свого життя. Такі зібрання називали радами (від слова радитися, обговорювати). Козацькій раді належала вся влада. Право голосу на ній мав кожен козак. Такий спосіб улаштування життя громади називають республікою. Ось чому Запорізьку Січ учені визначають як козацьку республіку. Козацька рада виносила ухвали про війну та мир, військові походи, приймала чужоземних посланців або відправляла козаків до інших держав, карала винних тощо. На раді козаки обирали собі керманичів - козацьку старшину: кошового отамана, суддю, писаря, осавула, обозного. Зазвичай рада збиралася кілька разів на рік.

1. Позначте в тексті те, що вже знали, літерою «в», нове - «н». 2. Запитайте один в одного про нові слова, які вжито в тексті. За підручником витлумачте їх. 3. Як ви зрозуміли: козаками народжувалися чи ставали?

Роздивіться ілюстрацію на сторінці 107, обміркуйте відповіді на подані нижче запитання й повідомте їх класу. 1

1. Чому Запорізьку Січ називають козацькою республікою? 2. Що, на вашу думку, зображено на картині-діорамі з Музею історії запорізького козацтва? 3. Якими словами, по-вашому, запорізький отаман звертався до козацького товариства? Про що він міг говорити?

Чому в середині 17 ст. розгорілася Національно-визвольна війна? Хто її очолив?

Гетьман — головний, старший, командувач військ.

Від 1569 р. майже всі українські землі опинилися під владою Польщі. Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не раз ставала в пригоді польському королю, сподівалося на поступки з боку влади. Король же прагнув контролювати козацтво, тому вдавався до заходів, щоб обмежити його права. Утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови відчувало все українське населення. Це не могло не зумовити обурення й протести.

У 30-х роках 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання козаків. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ті виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі безправними. Тому коли 1648 р. почалося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не тільки селяни й міська біднота, а й духівництво та заможне міщанство. Повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років.

Історики називають ту війну Національно-визвольною.

Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький. Майбутній гетьман здобув добру освіту: володів українською, польською, латинською, турецькою й татарською мовами. Уже в 1620 р. бився проти турків. Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років 17 ст. Від середини 40-х років активно готував повстання проти Польщі.

Доповнивши речення, стисло передайте зміст прочитаного. У тексті йдеться про...

Прочитайте джерело, роздивіться ілюстрації, обміркуйте відповіді на подані нижче запитання й повідомте їх класу.

На ілюстрації зображено гравюру гданського майстра Гондіуса. На думку дослідників, саме цей портрет найбільш правдиво передає зовнішність Богдана Хмельницького.

Від тих часів збереглося свідчення венеційського дипломата Альберто Віміни, який описував Богдана Хмельницького так: «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...».

Порівняйте словесний портрет та портрет на гравюрі. Які риси вдачі гетьмана Хмельницького, що на них наголошував посол Віміна, втілено в гравюрі?

Скориставшись картою на сторінці 109, дайте відповіді на запитання:

1. Де відбулися переможні битви українського війська в 1648 р.? 2. Де відбулися інші визначні битви Національно-визвольної війни протягом 1649-1652 років? 3. Які козацькі полки Гетьманщини розташовувалися на Лівобережній Україні (5-6 полкових міст)? 4. Які українські землі на 1649 р. лишалися під владою Польщі?

Чому Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького вважають найвизначнішою подією козацької доби?

Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. велика частина українських земель була визволена з-під польської влади.

На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава Військом Запорізьким. Найвища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальну військову раду. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.

1. Портрет Богдана Хмельницького. З Іллінської церкви в Суботові. 17-18 ст.

У центрі картини - постать Б. Хмельницького. Під нею - схематичне зображення території України (з річками Дніпром, Дністром та Бугом), переділеної на полки, позначені булавами. Під кожною булавою виписано назву полку.

2. Герб Богдана Хмельницького зі сторінки літопису Самійла Величка. 1720 р.

Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, якими керували полковники й сотники. Центрами полків і сотень ставали більші міста або містечка. Територія держави охоплювала землі Чернігівщини, Полтавщини, Київщини та Східного Поділля. Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.

Козацька держава - Гетьманщина, створена в результаті Національно-визвольної війни, проіснувала більше 100 років. У 1760 - 1780 роках російський царат (тоді Гетьманщина підпала під владу Росії) ліквідував гетьманство, а козацькі полки перетворив на полки російської армії. У 1775 р. було знищено й останню Запорізьку Січ. Спеціальним указом було закріпачено всіх селян колишньої Гетьманщини.

1. Запропонуйте до опрацьованого пункту іншу назву: таку, яка 1) передавала б зміст тексту, 2) втілювала б його основну думку, 3) була б образною. 2. Складіть план тексту та перекажіть його один одному.

Прочитайте джерело, роздивіться ілюстрації, обміркуйте відповіді на подані нижче запитання й повідомте їх класу.

У грудні 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва, де, як і скрізь, радо вітали переможця. Про ці події є згадка сучасника: «Сам патріарх з тисячею вершників виїжджав до Б. Хмельницького назустріч із міста, і тутешній митрополит дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вітав його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польської неволі, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його “Богом даний”. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина».

В’їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва. Картина М. Івасюка.

Як на картині відтворено в’їзд Б. Хмельницького до Києва після переможних битв 1648 р.? Які суперечності між картиною та джерелом ви помітили?

1. Чому Запорізьку Січ називають козацькою республікою?

2. Накресліть лінію часу, позначте вказані дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Берестецька битва Національно-визвольної війни відбулася 1651 р. Обчисліть, на якій рік війни вона сталася? Скільки минуло років відтоді?

3. Виберіть речення, у яких ідеться про Богдана Хмельницького, та складіть розповідь про нього.

1. Підняв повстання на турецькій галері, оспіване в народній думі.

2. У 1648 р. очолив Національно-визвольну війну.

3. Спорудив на Дніпрі фортецю - першу Запорізьку Січ.

4. Його діяльність протягом першого року війни сприяла утворенню Української козацької держави.

5. Був керівником козацької держави - гетьманом, маючи найвищу владу в ній.

6. Будував Кодацьку фортецю, був автором книжки «Опис України».

7. Автор літопису, у якому оповів про найважливіші події з історії Національно-визвольної війни.

4. Складіть стислу розповідь про Українську козацьку державу за планом:

1. Унаслідок яких подій стало можливим утворення Української козацької держави?

2. Як називалась Українська козацька держава?

3. Кому належала в ній найвища влада?

4. Як поширювалася влада на місця?

5. Яке місто стало столицею Української козацької держави?

Чому Національно-визвольну війну визначають як одну з найважливіших подій української історії? Які українські міста та містечка бережуть пам’ять про події Національної війни? Чи збереглися сліди тих подій у вашому рідному місті (селі)?

Прочитайте текст та роздивіться ілюстрації. Обміркуйте відповіді на запитання.

Козаки, обрані радою на посади, отримували відзнаки, що символізували їхню владу. Ці відзнаки називали клейнодами. До клейнодів належали корогва, бунчук, булава та печатка з гербом; згодом за клейноди правили також перначі, литаври, палиці тощо. Булава була символом гетьманської влади. Коли запорожці обирали гетьмана, то вручали йому булаву; якщо його скидали, то відбирали й булаву. Символом влади судді була військова печатка, символом влади військового писаря - срібний каламар (чорнильниця), символом влади довбиша - литаври. Тільки один клейнод - головна корогва Січі (прапор) - уважався символом усього козацького війська, а тому не належав комусь одному зі старшини.

За часів Національно-визвольної війни старшина Гетьманщини, відповідно до січових традицій, теж мала клейноди. Цікаво, що гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького зберігаються в багатьох музеях різних країн Європи. Так, булава українського гетьмана зберігається у Варшаві, прапор - у шведській столиці, місті Стокгольмі. У польських музеях є й такі експонати, як шабля, нагай, кухоль Богдана Хмельницького. В одному з російських музеїв зберігається водосвятна чаша гетьмана Хмельницького, а в Національному музеї історії України - гетьманська шапка. Найбільшу цінність з тих пам’яток має гетьманський прапор. Його було знайдено в кінці 90-х років 20 ст. в колекції трофеїв Стокгольмського військового музею. До Швеції прапор Хмельницького потрапив з Польщі, де, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви.

1. Корогва-прапор.

2. Пернач.

3. Булава.

4. Бунчук.

5. Литавра.

1. Гетьманська шапка.

2. Прапор.

3. Булава.

4. Кухоль.

5. Водосвятна чаша гетьмана.

6. Шабля.

7. Нагай.

1. Що таке клейноди? 2. Чому клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького експонуються в різних музеях Європи? 3. У чому їхня цінність як історичних джерел?