Підручник з Історії України 5 клас Власов - '(Генеза) 2013'

§10. ЧИ МОЖНА ПОБАЧИТИ МИНУЛЕ, або ІСТОРІЯ НА КАРТІ

На уроці навчитеся

1. Розрізняти умовні позначки на історичній карті та користуватися нею. 2. Показувати на карті території розселення слов’ян - предків українців, знаходити історичні регіони України. 3. Показувати на карті області та обласні центри України, кордони сусідніх держав.

Роздивіться фотографії. Кого зображено на них? Який зі знімків зроблено на уроці історії, а який - географії? Чому так думаєте? Чи будь-хто може «прочитати» карту? Що для цього треба знати? Навіщо, по-вашому, карти історикам?

У київських школах. 1948 - 1949 рр.

Як користуватися історичною картою?

Кожна подія відбувається не тільки в певний час, а й у певному місці. Тому для істориків важливо орієнтуватися в просторі. Навчатимуть вас цього вміння історичні карти - зменшені зображення земної поверхні, її частин або окремих країн світу, на яких позначають ті або ті події.

Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам доводилося працювати на уроках природознавства. Проте історичні карти істотно відрізняються від них. Насамперед використанням кольорів. Наприклад, якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості над рівнем моря (зелений - низовини, коричневий - гори), то на історичній - території держав, розселення народів тощо. Крім того, зображення на історичній карті означають події, що відбуваються в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зростала територія держави впродовж певного часу, куди прямували війська, коли і де відбулася битва, коли виникло місто і коли було зруйноване тощо.

Починаючи працювати з історичною картою, пам’ятайте такі правила:

Свої таємниці історична карта відкриває лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити. Щоб це зробити, потрібно уважно роздивитися умовні позначки й пояснення до карти, розташовані в її нижньому куті.

Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб показати 1) дві різні території або держави; 2) перехід певного району від однієї держави до іншої; 3) місця битв; 4) пересування військ або народів; 5) кордони держав, регіонів, областей, територій; 6) міста. Перевірте один в одного, чи правильно виконали завдання.

ЯК ДЕМОНСТРУВАТИ ІСТОРИЧНІ ОБ’ЄКТИ НА КАРТІ

1. Кордони держав слід обводити указкою по замкненій кривій.

2. Напрямки військових походів та пересувань показуйте за стрілками, які позначено на карті.

3. Міста показуйте дотиком указки до умовної позначки (кола-пунсона або зображення міста), а не до назви міста на карті.

4. Річки слід показувати за течією - від витоків до гирла.

Розглянувши карту на сторінці 64 підручника, дайте відповіді на запитання: 1. У якій області України розташоване місто (село), у якому ви мешкаєте? До якого історичного регіону воно належить? 2. Які історичні регіони лежать на півночі, які - на заході, а які на сході нашої держави?

3. Назви яких історичних регіонів указують на їхнє місцерозташування?

4. Якими історичними землями протікає Дністер?

Кого називають давніми слов’янами? Де мешкали слов’яни — предки українців?

До українців часто застосовують назву слов’яни, адже український народ належить до слов’янських. Крім українців, до слов’ян належать білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки, болгари, македонці, словенці, чорногорці та серби. Вчені умовно поділяють усіх слов’ян на три гілки: західну, східну та південну. Українці разом з білорусами та росіянами належать до східної гілки слов’янських народів.

Предків сучасних слов’янських народів називають давніми слов’янами.

Основним заняттям давніх слов’ян було землеробство та скотарство. Наші предки вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі. З городини знали горох, ріпу, редьку, цибулю й часник. З тварин розводили корів, кіз, овець, свиней. Помічниками в слов’янських господарствах були воли та коні. Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, слов’яни були вправними мисливцями та рибалками, полювали не лише для того, щоб здобути додаткові харчі, а й заради хутра - чи не найціннішого товару, який збували сусіднім народам. З-поміж ремесел - так називають заняття людей з виготовлення знарядь праці та побутових предметів, одягу - неабиякої вправності досягли в ливарній справі та ковальстві. Давні слов’яни були язичниками, тобто обожнювали сили природи - сонце, небо, грім та блискавку.

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ

Роздивіться малюнок давньослов’янського поселення. Складіть розповідь про буденні турботи давніх слов’ян.

Живучи племенами, давні слов’яни час од часу об’єднувалися в більші спілки - племінні об’єднання, або союзи племен. Назви східнослов’янських племінних союзів, які проіснували до утворення держави в 9 ст. із центром у Києві, зберіг літопис «Повість минулих літ». За свідченням літописця, на території України мешкали сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни. Саме їх дослідники вважають безпосередніми предками українців.

Роздивіться карту «Східнослов’янські племінні союзи на території України» на сторінці 66. Покажіть один одному на карті місто Київ, річку Дніпро, межі розселення східнослов’янських племінних союзів - предків українців. Назвіть східнослов’янські племінні союзи, що мешкали на наших теренах у 7-8 ст. і були предками українців. Які союзи племен були пред - ками білорусів та росіян?

Яким є адміністративно-територіальним устрій сучасної України?

На території України нині 24 області. До складу України належить також Автономна Республіка Крим. Столицею України є її найбільше місто - кількамільйонний Київ. Загалом в Україні 454 міста.

У нашій країні живе понад 45 млн осіб. За переписом населення на 5 грудня 2001 року міське населення складало 32 млн 574 тис. осіб, сільське - 15 млн 883 тис. осіб. Міських жителів більше в індустріальних східних і південно-східних областях: Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій. Сільське населення переважає в західному регіоні України - Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській областях.

Поряд з українцями, яких є понад 37 млн, в Україні мешкають росіяни (понад 8 млн), білоруси (275 тис.), молдовани (258 тис.), кримські татари (248 тис.), болгари (204 тис.), угорці (156 тис.), румуни, поляки, євреї, вірмени, греки й представники багатьох інших національностей.

Скориставшись картою, покажіть території областей. Знайдіть місто - столицю України, міста - обласні центри. Знайдіть міста, розташовані на заході та сході, півночі та півдні. Покажіть держави, з якими межує Україна.

1. Що треба знати, щоб користуватися історичною картою?

2. Розглянувши карту на сторінці 66 підручника, вкажіть назву східнослов’янського племінного союзу 7-8 ст., землі якого лежали:

1) на північному сході від полян, на лівих притоках Дніпра; 2) на південь від полян; 3) на захід від полян; 4) між Дністром та Прутом.

3. Виберіть речення, у яких ідеться про давніх слов’ян, складіть з них розповідь.

1. Були предками українців.

2. Примандрували на наші землі 5 - 7 тисяч років тому.

3. Були кочовиками.

4. Жили племенами, кожне з яких мало свою назву.

5. Плем’я очолював князь, який мав при собі військові загони - дружини.

6. Сусідні народи називали їх кінними стрільцями з лука.

7. Обожнювали сили природи.

8. Були надзвичайно войовничим народом.

9. Центрами племінних земель були укріплені міста-городи.

10. Збереглося ім’я одного з правителів, легендарного засновника міста Києва - Кия.

4. Скориставшись картою на сторінці 67, дайте відповіді:

1. На які адміністративно-територіальні одиниці поділено Україну? Які з них мають найбільшу територію?

2. Якими областями протікає Дніпро?

3. З якими державами межує Україна?

Чи цікаво вам працювати з історичною картою? Що найбільше сподобалося? Чи легко складати історичні карти? Навіщо це роблять?

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

З-поміж багатьох іноземців, які в 16 - 18 ст. відвідали Україну й залишили по собі оповідні джерела про неї, особливе місце, безперечно, належить французькому інженерові Гійому Левассеру де Боплану (1600-1673). Гійом де Боплан перебував на нашій землі близько 17 років, протягом яких багато подорожував, збираючи матеріали для великої карти України і спеціальних карт окремих регіонів українських земель. Адже цей французький інженер був фахівцем і з картографії. На так званій Генеральній карті України відображено 1293 об’єкти, зокрема 993 назви населених пунктів та 160 назв річок. Боплан уперше подав на карті територію України на підставі математичних вимірів, що дало змогу картографам на початку 18 ст. уточнити карту Європи.

До своїх карт Боплан підготував докладні пояснення, які й становлять зміст його книжки «Опис України». Вона вийшла друком у Руані 1651 р., одразу ставши надзвичайно популярною. Праця Боплана, яка знайомила європейців з природою та географією України, побутом і звичаями українців, була перекладена багатьма мовами і видавалася в Лондоні, Варшаві, Вроцлаві.

Генеральна карта України Г. де Боплана «Загальний план Диких полів, простіше кажучи України. З належними провінціями». Надрукована в Гданську в 1648 р.

Що найбільше вразило в розповіді про Боплана? Чи достатньо знати лише історію, щоб створити історичну карту?