Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Вербицька - Нова програма

Тема 2.5. ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ТВОЇ ПРАВА ПОРУШУЮТЬ, ТА ЯКІ Є МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

Досліджуємо, як можуть порушуватися права окремих людей і що робити для запобігання зловживанням на цьому ґрунті; від чого залежить ситуація з дотриманням прав людини в країні та якою є роль держави і державних інституцій у захисті прав людини.

Розуміємо причини порушень і необхідність своєчасного інформування про порушення прав людини для їх своєчасного припинення, а також як функціонують міжнародні, європейські та національні механізми захисту прав людини.

Діємо, правомірно реагуючи на протиправні дії та досліджуючи діяльність громадських організацій, які захищають права людини в Україні.

Модуль 1

Обмеження прав людини

Те, що ми як люди наділені правами, не означає, що ми можемо чинити і діяти так, як нам заманеться. Часто наші права вступають у конфлікт із правами інших людей. Наприклад, наше право збирати та поширювати інформацію може суперечити праву іншої особи захищатися від втручання в її особисте життя. Інколи конфлікт виникає між самими правами, і важко оцінити, яке право є важливішим.

Людство вже давно зрозуміло взаємозв’язок права та відповідальності перед суспільством. І саме ця відповідальність диктує необхідність обмежень. У певних ситуаціях, коли потрібно забезпечити безпеку людей і правопорядок, влада може обмежувати певні права людини. Лише два права не можуть бути обмеженими за жодних обставин - це свобода від тортур і свобода від рабства. Однак, обмежуючи права людини, влада має обов’язково дотримуватися визначених умов, інакше таке втручання вважатимуть не обмеженням, а порушенням права.

Що це за умови? Наприклад, влада не може втручатися у права безпідставно - обмеження має здійснюватися з певною метою. Вичерпний перелік таких цілей записаний у міжнародних договорах із прав людини та законах, ухвалених на національному рівні. Це, зокрема, захист прав інших осіб і таких цінностей, як безпека суспільства, територіальна цілісність та суверенітет держави, суспільна мораль, авторитет правосуддя тощо. Крім того, ніхто не може обмежити наші права, якщо можливість такого обмеження не передбачено законами нашої країни. І остання умова - форма обмеження права має бути прийнятною у демократичному суспільстві. Іншими словами, обмеження може здійснюватися лише тоді, коли немає інших способів досягнення тих цілей, заради яких його застосовують.

У Конституції України ми можемо ознайомитися з переліком цінностей, задля захисту яких в окремих випадках державі дозволено втручання у права та свободи людини: забезпечення національної безпеки, захист суверенітету і територіальної цілісності держави, забезпечення громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров’я і моральності населення, врятування життя людей та майна, захист прав і свобод інших людей, підтримання авторитету й неупередженості правосуддя. Цінності, заради яких може бути обмежене право, зазначені в тих самих статтях Конституції, якими це право гарантоване.

Однак треба пам’ятати, що держава може зловживати обмеженнями. Історія свідчить, що часто під приводом захисту певних цінностей держава чинить наступ на права людини. Саме тому ми маємо завжди пильно стежити за діями законодавців та державних службовців і бути готовими захищати власні права.

Дискусія

Ознайомтеся із ситуацією

Задля підвищення ефективності навчального процесу і для посилення рівня безпеки в школі місцева влада пропонує за кошти місцевого бюджету встановити у навчальних закладах міста камери внутрішнього відеоспостереження.

1. Чи підтримали б ви таку ініціативу? Чому?

2. Чи змінилася б ваша думка, якщо б ви були в ролі батьків? Учителів? Адміністрації? Чому?

3. Чи є додаткові вимоги/умови, які б ви хотіли забезпечити перед тим, як буде встановлено відеоспостереження?

4. Чи весь внутрішній простір школи можна контролювати таким чином? Якщо ні, поясніть, де саме встановлювати відеоспостереження не можна і чому.

Порушення прав людини

Забезпечення прав людини відбувається у відносинах між державою, через її представників, і особою. Механізми захисту прав людини побудовані на тому, що державна влада:

а) не повинна втручатися у приватний простір людини;

б) гарантує дотримання прав людини, реагуючи на протиправні дії інших осіб.

Модуль 2

Досліджуємо та обговорюємо

1. Розгляньте наведені ситуації.

2. Визначте, чи є в них порушення прав людини. Якщо так, яке право/права були порушені. (У разі потреби скористайтеся текстом Міжнародного білля про права людини, поданим нижче.)

3. Обговоріть отримані результати в класі. Щодо яких ситуацій ваші відповіді збігаються, а щодо яких - відрізняються? Які висновки можна з цього зробити?

4. Як би ви почувалися, якщо б це трапилося з вами? Якою була б ваша реакція?

5. Чи важливо, на вашу думку, забезпечувати й захищати права людини? Чому?

Ситуація

Право, що порушено / не порушено

1. Громадянин К. заволодів документами громадянина Б. та утримував його у підвалі, змушуючи виконувати різну роботу

2. У результаті збройного конфлікту між сусідніми країнами будинок, у якому мешкала родина М., було розтрощено під час артилерійського обстрілу

3. Вчитель під час уроку вигнав учня з класу за порушення дисципліни

4. Громадянці С. відмовляють у працевлаштуванні на підставі того, що вона ромка

5. За звинуваченням у скоєнні злочину затримано двох осіб. Щоб забезпечити ефективність розслідування, спілкування їх з адвокатами фактично було обмежено

6. Семен Р., який має інвалідність і пересувається на інвалідному візку, не може відвідувати культурні заходи в місцевому театрі

7. Перед складанням іспитів школярів та їхні речі обшукують зі спеціальними приладами, щоб учні не проносили електронні засоби для списування

8. У державній школі кожен навчальний день починається з обов'язкової спільної молитви

МІЖНАРОДНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ

Із Міжнародного пакту про громадянські та політичні права:

- право на життя (ст. 6);

- заборона застосування катувань і жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (ст. 7);

- заборона утримання в рабстві й підневільному стані (ст. 8);

- заборона примусової праці (ст. 8, п. 3);

- право на особисту недоторканність (ст. 9, п. 3);

- свобода пересування й право на вибір місця проживання (ст. 12);

- захист іноземців у випадку депортації (ст. 13);

- право на справедливий публічний розгляд у суді (ст. 14);

- заборона визнання винним у здійсненні якого-небудь карного злочину, що відповідно до чинного в момент його здійснення законодавства не був карним злочином (ст. 15);

- право на визнання правосуб’єктності (ст. 16);

- право на невтручання в особисте життя (ст. 17);

- свобода думки, совісті й релігії (ст. 18);

- право на вільне вираження своєї думки (ст. 19 і 20);

- свобода мирних зібрань і свобода об’єднань (ст. 21 і 22);

- право на одруження і право створювати родину (ст. 23);

- право дитини на такі засоби захисту, яких вона потребує як малолітня (ст. 24);

- публічні права, у тому числі право на доступ до державної служби (ст. 25);

- заборона дискримінації (ст. 26);

- особливі права етнічних, релігійних і мовних меншин (ст. 27).

Із Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права:

- право на працю (ст. 6);

- право на створення профспілок і вступ до них (ст. 8);

- право на соціальне забезпечення (ст. 9);

- охорона родини (ст. 10);

- право на достатній життєвий рівень (ст. 11);

- право на охорону здоров’я (ст. 12);

- право на освіту (ст. 13);

- право на участь у культурному житті А право на користування результатами наукового прогресу і на захист інтересів, що випливають із творчої авторської діяльності (ст. 15).

Модуль 3

Які є міжнародні та європейські механізми захисту прав людини?

Становлення та реалізація прав людини відбуваються у три етапи.

1-й етап. Розробляють міжнародні документи, які визначають обов’язки держави у сфері прав людини (спочатку декларації, а потім конвенції)

2-й етап. Відбувається ратифікація цих конвенцій державами, які їх підписали.

3-й етап. Виконання державами зобов’язань таким чином, щоб права людини були реалізовані на території цієї держави.

Щоб міжнародні конвенції були максимально дієвими та легітимними, важливо, щоб їх ратифікувала якомога більша кількість держав. ООН та інші міжнародні організації відіграють визначальну роль, водночас конкретні держави відповідальні за реалізацію положень цих документів. Таким чином у держави з’являються обов’язки щодо забезпечення людини правами.

Головними органами контролю є комісії або комітети та суди, що складаються з незалежних членів (експертів або суддів), які не є представниками своїх держав. Ці органи використовують у своїй діяльності такі основні механізми:

• скарги (представлені окремими особами, групами осіб або державами);

• судові справи;

• процедури подання доповідей.

На сьогодні міжнародними судовими органами, які здійснюють контроль за дотриманням прав людини, є, зокрема, Європейський суд з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини, Африканський суд з прав людини і народів, Міжнародний суд ООН та інші.

У 2002 році для розгляду справ, пов’язаних із військовими злочинами, злочинами проти людяності та геноцидом, після ратифікації Римського статуту 60 країнами був створений перший постійний Міжнародний кримінальний суд. Цьому суду підсудні особи, яких звинувачують у злочинах проти людяності, геноциді і військових злочинах, але лише за умови, що національні суди не хочуть або не можуть розслідувати ці злочини у судовому порядку.

Більшість угод у сфері прав людини вимагає, щоб держави надавали періодичні доповіді. їх складають самі держави. Мета цих доповідей - відкрито обговорити реалізацію прав людини з правозахисниками у форматі державного діалогу. Для контролю об’єктивності таких доповідей використовують альтернативні, або так звані тіньові звіти громадських організацій, які базуються на власних джерелах та аналізі документів держави. Після діалогу між представниками державних і незалежних членів міжнародного експертного органу з моніторингу надають зауваження щодо відповідності реалізації захисту прав людини у цій державі міжнародним стандартам.

Також задля забезпечення дотримання та ефективної реалізації прав людини в країнах - членах Ради Європи 1997 року було запроваджено посаду комісара Ради Європи з прав людини, який обирається Парламентською асамблеєю.

Досить часто реальні гарантії прав окремої особи або групи осіб залежать від тиску міжнародної спільноти, і може пройти багато часу від факту порушення прав людини до її звернення в ООН чи Раду Європи.

Що ж можна зробити для зміни такого стану? Передусім домогтися того, щоб держави гарантували права людини на національному рівні й розробили належний механізм усунення будь-яких порушень.

Модуль 4

Національний механізм захисту прав людини в Україні

Громадянська активність

Уявіть, що до вас звернулася громадська організація з пропозицією створити інформаційний плакат-постер, на якому просто і доступно був би проілюстрований національний механізм захисту прав людини в Україні, і запропонувала інформацію, яку має бути зображено.

1. Об'єднайтеся у п'ять груп.

2. Ознайомтеся з інформацією про національні механізми захисту прав людини, поданою нижче.

3. Обговоріть оптимальний варіант вашого плаката: образи, символи, схеми, які можна використати, щоб він був якомога лаконічнішим та інформативнішим.

4. Намалюйте плакат і презентуйте його перед класом.

5. Обговоріть, які групи найкраще впоралися з поставленим завданням.

Спосіб, за допомогою якого держава забезпечує реалізацією прав людини, - це їхнє закріплення у законодавстві. Основний документ, що гарантує права людини в Україні, - Конституція України. У ній закріплено основні механізми захисту прав людини на національному рівні.

Важливою державною інституцією, яка покликана захищати права людини, є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен). До цього органу, як і до інших державних установ і організацій, можна звертатися зі скаргами, пропозиціями, заявами та інформаційними запитами. Розгляд звернень стосовно прав людини є одним із першочергових завдань уповноваженого, проте він може лише сприяти або разом із людиною вимагати відновлення в правах.

Найефективнішою гарантією забезпечення прав і свобод людини є судовий захист. Згідно з Конституцією судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд України контролює дотримання норм Конституції України. До Конституційного суду України можна звернутись за тлумаченням окремих норм Конституції. З 2017 року відповідно Закону України "Про Конституційний Суд України" будь-яка фізична чи юридична особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в його справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України, може подати конституційну скаргу. До суду загальної юрисдикції може звертатися кожна людина з приводу захисту своїх конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції.

Залежно від ситуації можна звертатися до органів виконавчої влади, місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. Важливо знати, яким чином подаються звернення до органів влади та регулюється порядок надання відповідей. Для цього, крім Конституції, потрібно знати положення законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

Важливу роль відіграють громадські організації, які опікуються захистом прав та свобод людини. Ці організації можуть допомогти отримати правову допомогу, а в багатьох випадках беруться за супровід справи, організовують громадські моніторинги та громадські кампанії.

Модуль 5

Як громадянське суспільство може впливати на захист прав людини

Значний внесок у захист прав людини зробили й далі роблять недержавні громадські організації. Зберігаючи свою незалежність від держави, вони ведуть боротьбу з окремими порушеннями прав людини у судах, надають допомогу тим, чиї права порушено, домагаються змін у національному або міжнародному праві, поширюють серед населення знання про права людини, культивуючи повагу до них.

У демократичних суспільствах влада здебільшого дослухається до їхньої думки й серйозно її сприймає. Часто між організаціями й державою складається діалог, і в багатьох країнах такі організації отримують від влади моральну й фінансову підтримку.

Ці організації мають різні цілі діяльності й використовують різні методи роботи, зокрема:

А. Безпосередня допомога - надання прямої допомоги жертвам порушень прав людини в тій чи тій формі. Це може бути гуманітарна допомога, захист або навчання новій професії. Якщо право захищено законом, це може бути юридична допомога або консультації з питань подання позову.

Б. Збирання достовірної інформації. Збирання такої інформації та її використання з метою просування прозорості урядових документів із захисту прав людини необхідні для притягнення винних до відповідальності.

В. Проведення кампаній та лобіювання. Учасники міжнародних відносин часто вдаються до проведення кампаній й лобіювання з тим, щоб усувати ті чи ті проблеми та добиватися прогресивних змін.

Розглядаємо та обговорюємо

1. Розгляньте зображення. Подумайте й назвіть, приклади яких саме кампаній/дій вони засвідчують.

2. Що, на вашу думку, є метою та завданнями цих кампаній? Для кого вони важливі?

3. Чи брали ви участь у подібних акціях? Чому?

4. Чи вплинула активна діяльність громадських організацій у формі акцій, публічних заходів, висвітлення у ЗМІ на поліпшення ситуації?

5. Чи важливо для людини відчуття солідарності та підтримки, якщо її права порушують?

«Марш рівності» в Києві - хода на захист прав людини, зокрема права на мирні зібрання

Марафон написання листів на захист прав людини, який проводить міжнародна організація Amnesty International

Акція-реквієм «Запали вогник у своєму серці» до річниці депортації кримськотатарського народу з Кримського півострова

Спільна заява Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи щодо проекту закону

Річний звіт за 2016 рік Української Гельсінської спілки з прав людини

Прес-конференція правозахисників щодо дотримання прав людини в Україні у 2017 році

Застосуйте набуті знання та досвід

Напишіть есе на тему «Чому існують порушення прав людини і як ми можемо зупинити їх?».