Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Васильків - Нова програма

§ 18. ВЛАСНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Практичне заняття № 4

Згадайте... — який зміст ви вкладали у дитинстві у слово «моє».

Як ви розумієте... — значення висловів «власний приклад», «власне розуміння», «моя власність»?

— поняття «суб'єкт права власності», «об'єкт права власності»?

Чи знаєте ви, що... — поняття «власність» у економічному та юридичному розумінні має різний зміст?

— немовля може бути власником?

«Якщо в мене яблуко й у тебе яблуко, і ми обміняємося, то в нас буде по одному яблуку, а якщо в мене ідея й у тебе ідея, і ми обміняємося, то в нас уже буде по дві ідеї». Бернард Шоу, драматург

18.1. Що таке власність?

Поняття «власність» може розглядатись у багатьох аспектах — як категорія суспільна, економічна, юридична, психологічна і навіть природнича. Відомо, що хижі тварини оберігають свою територію полювання від конкурентів, що птахи в’ють своє гніздечко, а немовля безпомилково впізнає свою маму. Звісно, ми розглядатимемо власність з погляду юридичної науки.

Зверни увагу!

Конституція України. Стаття 41.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Цивільний кодекс України. Стаття 316. Поняття права власності

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Цивільний кодекс України. Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. 2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

(Редакція від 02.11.2016)

Практичне завдання

Оцініть міркування учнів щодо роботи з нормами права та з урахуванням правових норм, про які дізнаєтеся на уроці.

Спробуйте ще раз відповісти на поставлені запитання після опрацювання всього матеріалу параграфа

Вероніка, учениця 9 класу, дізнавшись тему практичного заняття «Власність неповнолітніх», згадала, як вона у дитинстві реагувала, коли хтось намагався взяти у руки річ, яку вона вважала своєю. Іноді від старшої сестри дівчинці доводилося чути, що людині притаманний інстинкт власника. Кожен малюк, бавлячись своєю іграшкою, поводиться з нею як власник. Він за допомогою відерця робить пасочки чи носить воду, отже, користується ним. Тримає відерце у своїх руках, носить повсюди із собою, отже, володіє ним. І може віддати відерце іншому малюкові, який йому сподобався, чи обміняти на лопатку. Так малюк пробує розпоряджатися річчю, тобто вирішувати її долю, як це може робити лише власник. Однак якщо він поламає іграшку чи обміняє її на іншу, може бути покараний, не розуміючи, за що.

Олег зауважив, що малюк не є власником відерця чи іншої іграшки, адже не він її купував, отже, не може на свій розсуд її ламати чи віддавати. Так само, як учень повинен берегти шкільний підручник, користуватись ним, тримати на своєму робочому місці.

І тоді Вероніка поставила Олегові кілька запитань:

— Якщо мені подарували на день народження мобільний телефон, він — мій?

— Але якщо вже другий тиждень ним користується мама, поки ремонтують її телефон, то мій телефон — не мій?

— Я можу приймати дзвінки, телефонувати, бо телефон належить мені, але тато каже, щоб я поміняла гучну мелодію, яка його дратує, бо відбере його. Але ж то мій телефон?

— Чому я можу обміняти телефонний чохол, який сама зв’язала, на чохол, який собі пошила подружка, і не можу обмінятись із нею телефонами, адже вона давно мріяла про такий, як у мене, а мені подобається колір її телефону?

Право власності — природне право людини

Право власності — суб’єктивне право

Право, виражене в тексті закону

Цивільний кодекс України (2004, редакція від 02.11.2016, витяг)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 318. Суб’єкти права власності

1. Суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

2. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом.

Стаття 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321. Непорушність права власності

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

3. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 324. Право власності Українського народу

1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.

2. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

3. Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Стаття 325. Право приватної власності

1. Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

3. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Стаття 326. Право державної власності

1. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

2. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

3. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб’єктами.

Стаття 327. Право комунальної власності

1. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

2. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

18.2. Як набути і як реалізувати право власності?

На яких підставах набувається право власності? Відповідь на це запитання можемо знайти у Главі 24 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Власником можна стати на підставі юридичного факту, зокрема, правочину (дії особи, що спрямована на виникнення, зміну чи припинення правовідносин), наприклад, купити, отримати в подарунок, отримати в спадок. Можна створити чи виготовити річ, переробити її, виростити, наприклад, у власному саду. Можна зібрати ягоди, лікарські рослини, зловити рибу у водоймі тощо і стати їх власником, якщо діяти відповідно до закону, місцевого звичаю або із дозволу власника відповідної земельної ділянки.

Кодекс також передбачає для осіб із повним обсягом дієздатності такі підстави набуття права власності, як: набуття права власності на безхазяйну річ (яка не має власника або власник якої невідомий); набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився; набуття права власності на знахідку (на підставах, указаних у ст. 337, 338, 339 ЦКУ); набуття права власності на бездоглядну домашню тварину (ст. 340—341 ЦКУ); набуття права власності на скарб (за умовами ст. 343 ЦКУ); за правом набувальної давності, у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Право власності, як інститут цивільного права, є системою правових норм, які визначають належність матеріальних благ фізичним особам, юридичним особам та державі. Як суб’єктивне право воно є мірою дозволеної поведінки правоможної особи, що полягає у можливості володіти, користуватися чи розпоряджатися певним майном.

Створи (створіть) логічний ланцюжок у структурі поняття

Майно може перебувати у спільній (спільній сумісній чи спільній частковій) власності. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник може звернутися до суду для захисту свого порушеного права власності і має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Практичне завдання

Розгляньте ілюстрацію. Придумайте їй назву. Виконайте завдання в парах чи малих групах

1. Як ви вважаєте, джерела права власності і підстави набуття права власності — це тотожні поняття?

2. Що, на вашу думку, зобразив художник — види об’єктів права власності чи способи набуття власності? Обґрунтуйте.

3. Що ще потрібно намалювати, щоб перелік об’єктів чи способів був повнішим? Складіть список.

Майно, що належить власникові, може не перебувати у його володінні (наприклад, шкільний підручник упродовж навчального року є у вас вдома чи у вашому портфелі), власник майна може особисто не використовувати чи споживати його для власних потреб (наприклад, власником автомобіля є батько, а використовує його для роботи таксистом син). Однак лише власник має виключне право розпоряджатися майном — переробити його, знищити, подарувати, продати, тобто визначати долю майна.

18.3. Права неповнолітніх як власників

Право власності — один із ключових інститутів галузі цивільного права. Тому загальні правила щодо обсягів дієздатності, правоздатності чи деліктоздатності, про які ви дізналися раніше, повною мірою застосовуються у ситуаціях, пов’язаних із реалізацією права власності. Так, дитина будь-якого віку може стати власником майна (рухомого чи нерухомого), яке їй подарували чи яке вона отримала в спадок. Вона може користуватися цим майном (проживати в успадкованій квартирі, відпочивати на успадкованій дачній ділянці, кататися на подарованому велосипеді). Дитина може володіти майном — мати у своїй кімнаті акваріум, піаніно, мольберт, подаровану дідусем колекцію монет чи марок. Але можливість розпоряджатися своєю власністю залежить від віку дитини і пов’язаного з ним обсягу цивільної дієздатності. Наприклад, неповнолітній може успадкувати за заповітом автомобіль, але до 18 років не матиме права самостійно, без згоди батьків чи піклувальників його продати, а самостійно користуватися ним не зможе, поки не отримає водійських прав.

Права власника щодо майна малолітньої особи здійснюють від її імені батьки або особи, що їх замінюють, які до досягнення дитиною 14 років виконують функції опікуна. Неповнолітні (діти віком від 14 до 18 років) розпоряджаються своєю власністю самостійно, але за обов’язковою згодою батьків чи осіб, що їх замінюють, які у такому разі виконують функції піклувальника. В окремих випадках, пов’язаних із правочинами щодо об’єктів права власності, які підлягають державній реєстрації, згода піклувальників мусить бути оформлена письмово і нотаріально завірена, потрібен також дозвіл органу опіки та піклування.

Власними коштами (заробітком, стипендією, авторською винагородою тощо) неповнолітні можуть розпоряджатися самостійно. Однак законодавство передбачає ситуації, коли своїми діями щодо нераціонального використання власних коштів неповнолітній може ставити себе і свою сім’ю у скрутне матеріальне становище чи шкодити своєму здоров’ю. У таких випадках його право розпоряджатися коштами може бути обмежене.

Створи (створіть) логічний ланцюжок у структурі поняття

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Дайте юридичну оцінку цих ситуацій та запропонуйте спосіб їх розв’язання. Виконайте завдання в групах

1. Максим (15 років) дуже хотів стати добрим фахівцем із комп’ютерних технологій. Коштів на оплату навчання в комп’ютерній академії та на новий потужний комп’ютер у сім’ї не було. Але була дачна ділянка далеко за містом, якою сім’я не користувалася через її віддаленість. Вона дісталася хлопцеві у спадок за заповітом від дідуся, документи про право власності Максима на неї були належно оформлені. Хлопець повідомив батькам, що планує продати дачну ділянку, навіть знайшов покупців — родичів однокласника, які давно хотіли тішитися вирощеним урожаєм. Батьки Максима категорично заперечували. Хлопець спробував домовитись із потенційними покупцями про продаж ділянки вже наступного тижня. Однак, дізнавшись про заперечення батьків, покупці відмовилися від укладення договору.

Чи можуть батьки заборонити Максимові продавати ділянку задля коштів на навчання?

Чому, на вашу думку, потенційні покупці відмовилися від укладання угоди?

Який спосіб розв’язання ситуації ви б запропонували?

2. Олег, учень 8 класу, регулярно відкладав певну суму із коштів, які мама давала йому на обід та на проїзд до музичної школи. Він також попросив дідуся і бабусю, щоб на день народження йому подарували гроші, а не нове взуття. І коли сума стала значною, вирушив до магазину побутової техніки, щоб придбати собі синтезатор, оскільки грати на піаніно йому було вже нецікаво. Хлопець обрав модель і покликав продавця-консультанта. Розпитав характеристики покупки, і виявилося, що не вистачає рівно половини суми. Олег вирішив, що можна ще позичити грошей у другого дідуся та бабусі, і попросив продавця відкласти йому обраний товар до завтра. Продавець погодився, але застеріг, щоб завтра хлопець приходив обов’язково з батьками. Це засмутило хлопця, адже він хотів зробити батькам приємний сюрприз — похвалитися своїм умінням грати на синтезаторі.

Чому продавець порадив Олегові приходити з батьками за покупкою?

Чи зміниться ситуація, якщо купувати синтезатор хлопець прийде із дідусем?

3. Оксана попросила батьків купити їй добротні нитки для в’язання і виготовила собі гарний светр. Однак він виявився трішки завеликим. Дівчина не захотіла чекати, поки підросте, продала светр сусідці і купила собі інші нитки на новий виріб. Мама, дізнавшись про це, обурилася, бо светр їй самій сподобався, і весь вечір розмірковувала, як вчинити — іти в магазин повернути нитки чи вимагати від сусідки повернення светра.

Визначте, якої інформації бракує, щоб юридично правильно порадити спосіб вирішення цієї ситуації.

Розв’яжіть задачу у кількох варіантах, змінюючи вік Оксани, вартість ниток і суму, яку сусідка заплатила за светр.

4. 17-річний Віктор у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем своєї сім’ї змушений був влаштуватися на роботу за трудовим договором. Нещодавно у місті з’явилася квест-компанія, яка за відповідну плату організовувала різні інтелектуально-розважальні ігри. Віктор захопився квестами і не пропускав жодної гри. На це «хоббі» хлопець витрачав практично увесь заробіток і його батьки були дуже цим занепокоєні.

Чи можуть батьки Віктора заборонити йому витрачати кошти на таке дозвілля?

У яких випадках його право розпоряджатися заробленими коштами може бути обмежене?

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання:

— Чи маєте ви право власності? Що є сьогодні об’єктами вашого права власності?

— Чи доводилося вам реалізувати свої права як власника майна? А захищати їх?

2. Визначте свій обсяг майнових прав залежно від вашого віку.

3. Поясніть, як ви розумієте правову норму «власність зобов’язує».

Завдання для домашньої роботи:

1. Запиши нові терміни та поняття, про які йшлося на уроці, у так звану «лінію цінностей»: розташуй її по вертикалі, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їх складники чи додаткові поняття, які їх доповнюють.

2. Схарактеризуй поняття «власність неповнолітніх» за власним алгоритмом.