Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Васильків - Нова програма

Правоздатність та дієздатність дитини

Дитина може реалізувати право ...

Від народження:

— на піклування і турботу

— на медичну допомогу

— на достатнє і здорове харчування

— право на повагу

— право сповідувати власну релігію

— право бути вислуханим

— право висловлювати власну думку

— право на гідне ставлення до себе

— право на захист від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров’я, та інші права

— звертатися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій

До 6 років:

— право на безоплатний проїзд у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України

Від 6 років:

— право бути членом дитячої громадської організації

Від 10 років:

— місце проживання дитини визначається за спільною згодою батьків та самої дитини

До 14 років:

— самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, які задовольняють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість

— здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом

— мати опікуна

Від 14 років:

— отримати паспорт громадянина України

— давати згоду на вихід із громадянства чи його набуття

— звертатися в суд для захисту своїх прав

— розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами

— розпоряджатися своєю власністю самостійно, але за обов'язковою згодою батьків чи осіб, що їх заміняють

— здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом

— бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи

— бути членом молодіжної організації

— у вільний від навчання час виконувати легку роботу за трудовим договором на умовах скороченого робочого часу (за письмовою згодою батьків або одного з них, або особи, що їх заміняє)

— самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку)

— укладати цивільно-правові договори чи вчиняти інші правочини за письмовою згодою батьків або осіб, що їх заміняють

— нести відповідальність за порушення укладеного самостійно або за згодою батьків (усиновлювачів) чи піклувальників договору, а також за шкоду, що завдана іншій особі

— нести кримінальну відповідальність у 47 випадках, передбачених ККУ

— мати піклувальника

— місце проживання дитини визначається самою дитиною

Від 16 років:

— бути приватним підприємцем

— працювати за трудовим договором (скорочена тривалість робочого часу) та нести дисциплінарну відповідальність

— нести повну адміністративну та кримінальну відповідальність

— за рішенням суду отримати право зареєструвати шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам

— на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я

Від 18 років:

— вчиняти будь-які правочини, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків — повна цивільна дієздатність

— брати участь у референдумах

— активне виборче право — формувати представницькі органи державної влади та органи місцевого самоврядування

— бути обраним до органів місцевого самоврядування всіх рівнів

— бути засновником або членом політичної партії

— зареєструвати шлюб

Шановні учні!

Сьогодні ви, очевидно, все частіше замислюєтеся про майбутнє, яке визначається вашими теперішніми зусиллями і перемогами; про те місце у житті й суспільстві, яке прагнете зайняти. Ви хочете зрозуміти світ і сподіваєтеся, що світ розумітиме і сприйматиме вас. Проте всім нам часто доводиться обирати між «хочу» і «мушу», між «можу» і «буду». І не завжди критерієм вибору є наша власна воля чи уподобання. Ми живемо поряд з іншими людьми, бо людина поза соціумом жити не може. Взаємодіючи із суспільством, кожен із нас розвиває свої соціальні якості, стає особистістю.

Ми повинні зважати, що поряд із нами живуть інші люди, які теж мають бажання та інтереси. Між усіма нами формуються певні взаємини, які регулюються давно складеними уявленнями про добро і зло, моральність і неприйнятність, справедливість і кривду, гуманність і зневагу. Та найпотужнішим регулятором взаємин у суспільстві є такі категорії, як право та обов’язок. Авжеж, ці слова ви чуєте повсякчас, та чи знаєте їх справжній сенс?

Де дізнатися про свої права? Чи має хтось, окрім вас, такі самі права? Як жити, щоб не конфліктувати із законом? Де шукати захисту, якщо ваші права порушено? Які обов’язки ви маєте, крім тих, про які чи не щодня вам нагадують удома та в школі? Навіщо взагалі існують обов’язки?

Знайти відповіді на ці та інші подібні запитання, дізнатися, як регулюються взаємини у громадському, політичному, державному житті, вам допоможе навчальний предмет «Основи правознавства». Засвоївши програмовий матеріал курсу, ви зможете пояснювати, аналізувати та розв’язувати життєві ситуації з використанням правових знань, а також навчитеся оцінювати та регулювати власну поведінку у різних сферах відповідно до норм права.

Побудова підручника

Навчальний матеріал, уміщений у підручнику, складається з 5-ти розділів відповідно до 5-ти тем програми курсу «Основи правознавства», яка передбачає вивчення цього предмета впродовж одного року в обсязі 35 годин. У кожному розділі, крім звичних для вас параграфів, є такі, що відповідають передбаченим програмою практичним заняттям, а також параграфи, які містять матеріали для проведення уроків узагальнення знань із теми.

У кожному параграфі є інформація, обов’язкова для вивчення, а також додаткова, яка полегшить розуміння теми, допоможе поєднати вивчення основ правознавства з іншими предметами — історією України, всесвітньою історією, географією, літературою тощо. У юридичній науці часто використовують терміни, що походять із правової практики Давнього Риму. Тому для маркування окремих рубрик та елементів структури підручника за основу взято латинські крилаті вислови.

Verba magistri — Слова учителя — Епіграф, крилатий вислів, прислів’я чи цитата, які слугують ключем до «відкриття» нової теми, допомагають пов’язати новий навчальний матеріал із тими знаннями, що у вас уже є, та підготуватися до осмислення нової інформації

Nota bene — Зверни увагу — Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми, базові. Ви повинні розуміти їх суть, знати їхні ознаки та властивості, вміти застосовувати в усному та письмовому мовленні

Ad litteram — Буквально, дослівно — Додаткова інформація з теми, що може вас зацікавити, а також терміни та поняття, які є додатковими, допоміжними під час вивчення нового матеріалу

Ab initio — Із першооснов — Інформація з історії питання, короткий екскурс у минуле, корисний для розуміння теми загалом і встановлення міжпредметних зв’язків

De jure — Згідно із законом — Право, виражене в тексті закону. Пропонуємо ознайомитися з положеннями нормативно-правового акту та дізнатися, які приписи встановлено правотворчими суб’єктами для врегулювання тієї чи іншої ситуації

Fiat justitia! — Хай здійсниться правосуддя! — Такими словами в Давньому Римі завершували розгляд судової справи, зачитуючи остаточне рішення суду. Використовуючи набуті в процесі вивчення основ правознавства знання, розв’яжіть юридичну ситуацію, запропоновану в цій рубриці, та заверште свою відповідь словами «Fiat justitia!». Обговоріть результат

Dictum factum — Сказано - зроблено — Позначка практичних завдань, виконуючи які ви застосуєте отримані теоретичні знання, поглибите засвоєння інформації та сформуєте вміння і навички. Спосіб виконання цих завдань (колективно класом, у парах, групах чи індивідуально), а також форму виконання (усно чи письмово) — визначає вчитель

Repetitio est mater studiorum — Повторення — матір навчання — Крилатий латинський вислів, який має вказати вам, що настав момент повторити пройдений на уроці шлях навчання, виділити важливу інформацію, перевірити, чи правильно ви її зрозуміли, та узагальнити отримані знання. Це запитання і завдання для роботи в класі — Перевірте себе!

Спосіб і форму виконання цих завдань — визначає вчитель

Bona fide — Сумлінно — Домашня робота, завдання якої треба виконати старанно і сумлінно, щоб бути готовими до отримання нових знань. Учитель може замінити, уточнити, додати завдання, а також визначити форму виконання — усно чи письмово

Орієнтуватись у рубриках підручника вам також допоможуть фонові кольори рубрик, схем і таблиць. Наприклад, червоним кольором («Зупинись!») позначено важливі терміни та поняття, без усвідомлення яких далі «рухатися» не варто. Жовтим кольором («Приготуватись!») позначено завдання і вправи, які допоможуть сформувати ваші компетенції, вміння, тобто навчать пояснювати поняття, вирішувати життєві ситуації за допомогою правових знань, знаходити альтернативні розв’язки. Зеленим

кольором («Вперед!») позначено правові норми, виражені у статтях законів чи інших нормативних актів, адже, знаючи слово закону для тієї чи іншої ситуації, можна впевнено обирати той чи той варіант поведінки в житті.

Щоб ви навчилися пояснювати поняття, які не вимагають дослівного заучування напам’ять, але ви маєте їх усвідомити, передбачено окремі завдання-зразки з певним алгоритмом пояснення терміна — «Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття» і дещо складніші — «Склади (складіть) логічний ланцюжок...». Ви можете виконувати ці завдання в парах чи індивідуально, усно чи письмово, але маєте розуміти, що вміння «одягнути свою думку в слово» вам знадобиться в подальшому житті, яку б професію ви не обрали.

Спеціальні завдання, пов’язані з ілюстративним матеріалом, зацікавлять учнів, які люблять сприймати нове через образи, символи та асоціації.

Для позначення початку параграфів, що відповідають урокам вивчення нового матеріалу, практичним заняттям та урокам узагальнення, у підручнику використано додаткове маркування:

Non scholae, sed vitae discimus — Не для школи, для життя вчимося — Цей вислів давньоримського філософа Сенеки позначає початок параграфа і щоразу на початку вивчення нової теми наголошує, що отримані знання та вміння знадобляться вам у майбутньому

Summa summarum — Сума сум, остаточний висновок — Підсумок вивчення теми, систематизація отриманих знань, а також система запитань і завдань, що допоможуть вам підготуватися до уроку узагальнення з теми

Scientia potentia est — Знання — це сила — Таким символом позначається структурна частинка параграфа, що містить певну кількість інформації, передбаченої вимогами програми, і розкриває одне з питань теми

Початок кожного розділу виділено шмуцтитулом — сторінкою-заставкою, на якій, окрім назви розділу й державних вимог до знань та умінь учнів, є символічне зображення, що слугує основою для переліку термінів і понять, якими ви оперуватимете після вивчення теми. У верхній частині сторінок підручника, у колонтитулах, вказано назву відповідного розділу, номер та назву параграфа, що також допоможе вам швидко знаходити потрібний навчальний матеріал.

Наприкінці підручника в розділі «Додатки» вміщено схеми і таблиці, термінологічний словник, список додаткової навчальної літератури. Радимо ознайомитися з їх наповненням на початку навчання та використовувати у процесі виконання завдань.

Розум людський володіє трьома ключами, які все відкривають, — цифрою, буквою, нотою. Знати, думати, мріяти — все у цьому. (Віктор Гюго)

Кожна людина народжується для якоїсь справи. Кожен, хто ходить по землі, має свої обов'язки у житті. (Ернест Хемінгуей)

Три шляхи ведуть до пізнання: шлях розмірковувань — цей шлях найбільш благородний, шлях наслідування — цей шлях найлегший, шлях особистого досвіду — найважчий шлях. (Конфуцій)

Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Костянтин Ушинський)

§ 1. ВСТУП ДО «ОСНОВ ПРАВОЗНАВСТВА»

Згадайте.... — з курсу всесвітньої історії найвідоміші закони чи збірники законів;

Як ви розумієте... — значення слів «юридичний», «законний», «право»?

Чи знаєте ви, що... — слова «правда», «справедливість», «правильно», «право» , «правитель» — однокореневі?

«Non scholae, sed vitae discimus (Не для школи, для життя вчимося)». Крилатий латинський вислів

1.1. Зміст, завдання і структура курсу «Основи правознавства»

Юридична наука (juris-prudentia, від латинських слів Jus — право і Prudentia — передбачення, розумність, мудрість), тобто правознавство — це комплекс суспільних знань про закономірності існування та взаємодії права і держави. Термін «юриспруденція» з’явився у Стародавньому Римі на початку ІІІ ст. до нашої ери, згодом він означав систему навичок професійно-юридичної майстерності, а потім — ще й комплексну наукову дисципліну. Загалом, юриспруденція — не тільки знання права і держави, а й все те, що пов’язане з їх функціонуванням на практиці, тобто з юридичною діяльністю.

Додаткова інформація

Система юриспруденції традиційно включає такі групи юридичних наук:

загальнотеоретичні та історичні юридичні науки — теорія держави і права, філософія права, соціологія права, історія держави і права, історія вчень про державу і право;

галузеві і міжгалузеві юридичні науки — конституційне право, цивільне право, трудове право, сімейне право, кримінальне право, господарське право, адміністративне право, екологічне право, фінансове право, процесуальні галузі тощо;

юридичні науки, які вивчають структуру, порядок утворення, організацію та функціонування державних органів та органів місцевого самоврядування, зокрема правосуддя, правоохоронних органів, органів держави і місцевого самоврядування;

спеціальні (прикладні) юридичні науки — криміналістика, кримінологія, юридична логіка, судова психіатрія, судова медицина, судова статистика, судова бухгалтерія та інші;

юридичні науки, що вивчають державне право зарубіжних країн та міжнародне право — дипломатичне право, міжнародне гуманітарне право, міжнародне економічне право, міжнародне інформаційне право, міжнародне космічне право, міжнародне публічне право, міжнародне приватне право.

Пендюра М. М. Теорія держави і права [навч. посібник] / М. Пендюра. — К. : ФОП О.С. Ліпкан, 2013. — 304 с.

Практичне завдання

Прочитайте наукове тлумачення понять і виконайте завдання:

1. Визначте, яким із указаних значень відповідають словосполучення «зміст підручника» та «зміст курсу».

2. Знайдіть у тексті параграфа речення, які характеризують зміст курсу «Основи правознавства».

3. Визначте, яким із указаних значень відповідають словосполучення «виконайте завдання» і «завдання курсу». Що, на вашу думку, є завданням курсу «Основи правознавства»?

4. Ознайомтесь зі змістом підручника, вміщеним на початку книги.

5. Установіть: а) із яких загальних тем складається курс «Основи правознавства», б) на яку кількість занять він розрахований, в) скільки уроків узагальнення знань та з яких тем передбачено у ньому, г) які теми ви вивчатимете на практичних заняттях.

ЗМІСТ:

1. Те, про що говориться, розповідається де-небудь; те, що описується, зображується.

2. Суть, внутрішня особливість чого-небудь.

3. Розумна основа, мета, призначення чого-небудь.

4. Перелік розділів, частин, оповідань і т. ін. книги, збірки, рукопису тощо, зазвичай зі вказівкою сторінок, де їх уміщено.

ЗАВДАННЯ:

1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін.

2. Мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити.

СТРУКТУРА:

1. Взаєморозміщення та взаємозв'язок складників цілого; будова.

2. Устрій, організація чого-небудь.

Джерело: Словник української мови, http://sum.in.ua

Освоєння юридичних наук — тривалий і копіткий процес, усі етапи якого мають пройти ті, хто вирішив пов’язати своє життя з правовою сферою, здобути фах юриста. У щоденному ж побуті більшості людей необхідними на практиці є базові знання про державу, право, правопорушення і юридичну відповідальність, основні положення цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального права. Учням і тим, хто працює з молоддю, потрібно також знати основні вимоги законодавства щодо неповнолітніх осіб. Сучасна людина має вміти оцінювати власну поведінку і поведінку інших людей із погляду норм права, розуміти роль права у житті суспільства, дотримуватися законів, поважати права і свободи людини і громадянина, використовувати набуті теоретичні знання у реальних правовідносинах. Усе це забезпечить належний рівень правосвідомості та правової культури особи, який гарантуватиме розвиток нашої держави як правової й демократичної, і дозволить успішно увійти в європейський правовий простір.

Ви, мабуть, звернули увагу, що наш навчальний курс має назву «Основи правознавства», отже, ми ознайомимося із найголовнішими, ключовими положеннями деяких юридичних наук, що мають для кожного із нас важливе практичне значення. Навчальна програма передбачає вивчення в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів основ теорії держави і права, базових теоретичних понять про правовідносини, правопорушення і юридичну відповідальність, основних прав та обов’язків людини і громадянина (зокрема дитини) у цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних правовідносинах. А також ознайомлення з юридичними професіями та роллю юристів у нашому повсякденному житті.

1.2 Право і закони в житті людини та суспільства (з курсів історії)

Вивчаючи історію Стародавнього світу, історію Середніх віків чи історію Нового часу, ви помітили, що держави у різних народів виникали в різний час і за різних обставин. Люди організовувалися, щоб протистояти природним лихам, для захисту від тварин чи сусідів, колективно створювати належні умови для свого існування. Згадайте густозаселені протоміста трипільської цивілізації, гігантські піраміди Давнього Єгипту, прадавні міста Мохенджо-Даро та Хараппа в долині річки Інд. Очевидно, вже в ті часи життєдіяльність людського суспільства забезпечувалася наявністю певних правил, яких мусили дотримуватися заради спільного блага. Для вдосконалення системи управління суспільством ці правила поступово ускладнювалися, регулювали щоразу різноманітніші сфери відносин. Спочатку навіть найважливіші правила існували в усній формі. Та згодом правителі стали записувати встановлені часом, людьми та владою правила, створюючи збірники законів.

Із плином часу настільки змінювались обставини, що виникала потреба в нових законах. Якщо правитель зміг завоювати чиюсь територію, то поширював і на неї дію законів своєї країни. Бувало й таке, що народ не бажав терпіти чужинську владу і завдяки організованим діям визволявся з-під гніту та створював нову чи відновлював свою державу.

Іноді люди, що проживали на сусідніх теренах, домовлялися про утворення спільної держави, у якій встановлювали нові єдині закони. Відомі випадки одруження представників правлячих династій і об’єднання таким чином їхніх володінь у нову державу.

Усі ці схематично описані способи виникнення держави і права ви вже можете проілюструвати конкретними прикладами з курсу всесвітньої історії та історії України. Отже, знання певних фактів з історії держави та законів у вас уже є. Однак у юриспруденції процеси, пов’язані з виникненням права і держави, досліджують із використанням наукової термінології, за допомогою певних принципів і методів. І наша з вами сьогоднішня спроба з’ясувати

причини виникнення держави та роль права і законів радше нагадує спробу збудувати будиночок із дерев’яного дитячого конструктора, аніж працю кваліфікованого будівельника чи архітектора.

І все-таки, «будуємо» далі. Вчимося.

Практичне завдання

«Реставруйте текст», заповнивши пропущені місця

Перші в світі відомі писані закони наказав викарбувати на чорному кам’яному стовпі цар ..., що правив у ... в 1792 — 1750 р. до н. е.

У Давній Спарті діяли неписані закони, які запровадив у ІХ — першій половині VII ст. до н. е. правитель ... .

Перші в ... закони записані у 621 р. до н.е. за наказом архонта ... .Вони відомі під назвою «драконові закони».

Перші писані закони в ... відомі як «Закони ХІІ таблиць». Вони створені в середині V ст. до н. е., їх виставляли на міській площі на 12 дошках, щоб ніхто не міг послатися на «незнання закону».

Підказка: Давній Рим, Давній Вавилон, Афіни, Драконт, Хаммурапі, Лікург

Зазвичай закони регулювали найважливіші питання, що виникали в процесі управління суспільством. Особливу увагу в них приділяли захисту приватної власності, визначенню обов’язків певних верств населення, зокрема сплати податків, установлювали систему покарань за порушення встановлених правил, урегульовували систему суспільної ієрархії, часто визначали певні правила в сімейних стосунках, у торгівлі.

Практичне завдання

«Відремонтуйте» інформаційну стіну, заповнивши пропущені місця в таблиці. Виберіть із запропонованого набору дат, назв, імен і країн тільки потрібні і правильно розташуйте їх.

«Салічна правда»

Держава франків

поч. VI ст

«Кодекс Юстиніана»

Юстиніан

527—565

«Правда Ярослава»

Ярослав Мудрий

1016

«Правда Ярославичів»

Київська держава

Сини Ярослава Мудрого

«Устав»

Київська держава

1113

Англія

І. Безземельний

1215

«Золота булла»

Угорщина

Андраш ІІІ

1222

«Саксонське дзеркало»

Збірник магдебурзького права

1235

«Золота булла»

Карл IV

1356

Московське князівство

Іван ІІІ

1497

Перший Литовський статут

Велике князівство литовське

1529

«Судебник»

Іван IV Грозний

1550

Третій Литовський статут

Сигізмунд ІІІ

1588

Франція

Генріх IV

1598

Козацьке звичаєве право

Військо Запорозьке

Від 1648

«Білль про права»

Англія

Вільгельм ІІІ

«Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького»

м. Бендери

Пилип Орлик не впроваджено

«Права, за якими судиться малоросійський народ»

Данило Апостол проект

1734

США

1787

Декларація прав людини і громадянина

Франція

1789

Цивільний, Торговельний, Кримінальний кодекси

Франція

Наполеон Бонапарт

1804—1810

«Білль про реформу»

Англія

1832

Допоміжні «цеглинки» (будьте уважні, є зайві!):

— Конституція, «Судебник», «Нантський едикт», «Велика хартія вольностей», «Руська правда»

— Лівобережна Гетьманщина, Московське царство, Річ Посполита, Саксонія (Магдебург), Візантія, Франція, Київська держава, Священна римська імперія (Німеччина), Англія, Польща

— Володимир Мономах, Сигізмунд І Старий, Хлодвіг, Карл Великий, Володимир Великий

— 988, 1072, 1689, 1710, 1654

Екскурс у минуле

Найважливіші правові пам’ятки України ХХ — ХХІ ст.

Під час Української революції 1917—1921 рр. було прийнято кілька важливих правових документів, що мали державотворчий характер. Українська Центральна Рада створила чотири Універсали, останній із яких, IV Універсал, 22 січня 1918 р. проголосив незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила першу у ХХ столітті українську Конституцію, яка, як і Конституція Пилипа Орлика 1710 р., не набула чинності. У той же день відбулася зміна влади, проголошення Української Держави, і її глава, гетьман П. Скоропадський, оприлюднив «Закон про тимчасовий державний устрій України», що діяв до приходу до влади Директорії УНР у грудні 1918 р.

У листопаді цього ж 1918 року створено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) і проголошено Тимчасовий основний закон Української Національної Ради ЗУНР.

22 січня 1919 року Українська Народна Республіка (УНР) і ЗУНР символічно об'єднались, уклавши Акт Злуки. Тепер цей день у нашому історичному календарі щороку відзначають як День соборності України. Молоді українські держави не мали сили протистояти зовнішнім і внутрішнім ворогам, і їхні території невдовзі були захоплені військами іноземних держав.

На значній частині України було проголошено радянську владу. Ознакою її встановлення стало ухвалення в березні 1919 р. першої радянської Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки. Згодом це державне утворення увійшло до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і фактично було позбавлено державної самостійності. За час перебування України у складі СРСР змінилося ще кілька основних законів — Конституції 1925, 1929, 1937, 1978 років, які мали декларативний характер.

Наприкінці ХХ століття під впливом активізації громадсько-політичного життя в Україні та з урахуванням економічних і національних процесів, що відбувались у СРСР, Верховна Рада УРСР ухвалила важливі для сьогоднішньої нашої державності документи. 16 липня 1990 року проголошено Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року — Акт проголошення незалежності України. Так на території, де існувала одна з найдавніших цивілізацій світу, народилася наймолодша на той час держава — Україна — і було відновлено давню традицію власної державності на українських землях.

Деякий час роль основного закону молодої України відігравала Конституція УРСР 1978 року, до якої негайно було внесено зміни і доповнення. Водночас тривав складний процес створення нової Конституції. Врешті, 28 червня 1996 року, після тривалих переговорів і пошуків порозумінь Верховна Рада України прийняла її Основний Закон — Конституцію України. Відтоді до неї вносили певні зміни, що відображали складні політичні процеси в державі.

1.3. Електронні та інтернет-ресурси

Офіційний веб-портал Верховної Ради України: http://rada.gov.ua/

Офіційний веб-портал Президента України: http://www.president.gov.ua/

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України: http://www.kmu.gov.ua/

Сайт Міністерства освіти і науки України: http://mon.gov.ua/

Офіційний веб-портал судової влади України: http://court.gov.ua/

Сайт Конституційного Суду України: http://ccu.gov.ua/

Сайт Верховного Суду України: http://www.scourt.gov.ua/

Сайт Міністерства юстиції України: http://minjust.gov.ua/

Сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: http://ombudsman.gov.ua/

Офіційний вісник України: http://ovu.com.ua/

Сайт Української Гельсінської спілки: http://helsinki.org.ua/

Правовий інтернет-журнал «UApravo»: http://uapravo.org/

Журнал українського правника «Український юрист»: http://jurist.ua/

Закон онлайн — правовий лікбез: http://www.zakon-online.com.ua/yurisprudenciya

Українська вільна енциклопедія «Вікіпедія»: https://uk.wikipedia.org/wiki/

Словник української мови: http://sum.in.ua

Конституція України: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254

Цивільний кодекс України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15

Сімейний кодекс України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14

Кодекс законів про працю України: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08

Кримінальний кодекс України: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

Кримінальний процесуальний кодекс України: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

Кодекс України про адміністративні правопорушення: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

Перевірте себе:

1. Назвіть найдавніші відомі вам збірки законів, які ви вивчали на уроках всесвітньої історії.

2. Згадайте правові пам’ятки, які ви вивчали на уроках історії України у 7 та 8 класах. Укажіть період, коли їх було створено.

3. Назвіть найважливіші правові пам’ятки України ХХ — ХХІ століть.

4. Висловте власні очікування щодо вивчення «Основ правознавства».

Завдання для домашньої роботи:

1. Склади таблицю «Основні етапи української державності ІХ—ХХ століть та їх правові пам’ятки»:

Основні етапи української державності ІХ—ХХ століть та їх правові пам’ятки

Назва етапу

Дата, період

Правова пам’ятка

2. Знайди в інтернеті текст Акту проголошення незалежності України. Прочитай його та дай відповіді на запитання:

Хто, коли і чому ухвалив цей документ?

Що основне у його змісті?

Скільки років минуло відтоді?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка