Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ

§ 7. Людська гідність і права людини. Я — людина

#людськагідністьсамоповага #правалюдини #рівноправністьсправедливість #гуманізм #людиноцентризм

Гідна людина не та, в якої нема недоліків, а та, в якої є чесноти.

Василь Ключевський, науковець, історик

7.1. Поняття людської гідності

Кожна людина певним чином сприймає, усвідомлює себе, знає свої особисті якості. Кожному цікаво, як сприймають його інші, й хочеться, щоби самосприймання збігалося з думкою інших.

Почуття гідності — самовідчуття (і пов’язана з цим поведінка) людини, яка високо оцінює власні соціальні можливості та свою суспільну цінність.

Людина з почуттям власної гідності вимоглива і до себе, й до інших. Гідність формує людину, впевнену у власних силах, у своїх справах і вчинках. Зрештою, людина досягає гармонії власного «Я» із зовнішньою позитивною оцінкою суспільства. Така гармонія зумовлює відчуття щастя й наповненості життя. Гідність окрилює людину, змушує її ставити нові цілі та досягати вищих результатів, визначає особистісний ріст і розвиток.

Людська гідність — це сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги і для усвідомлення своєї суспільної цінності.

Гідність — це морально-етична цінність, що позначає самоусвідомлення та самоповагу людської особистості. Гідність — невід’ємна частина особистості.

Близькою до «гідності» категорією, що також відображає моральну цінність особистості, є «честь». Близькі за значенням, вони, проте, мають важливі смислові відмінності. Честь як моральний феномен — це передусім зовнішнє суспільне визнання і схвалення вчинків людини, її досягнень, що виявляється в репутації, авторитеті, славі. Тому почуття честі, внутрішньо властиве особистості, пов’язане з прагненням домогтися високої оцінки з боку інших, похвали, популярності.

Гідність дозволяє людині відчувати себе потрібною і корисною суспільству. Як моральна категорія гідність — основна цінність, що передбачає шанобливе ставлення особистості до себе і, як наслідок, до інших, тому що повага до інших — це один із проявів цієї якості. Суспільство гідних людей — це мета розвитку кожної держави. У суспільному житті гідність людини має свій прояв — виконувати відповідально доручену роботу, почуття патріотизму; обов’язок щодо своєї держави, обов’язок перед батьками, дітьми якісно виконуватиме тільки людина, яка має почуття власної гідності.

7.2. Людська гідність — основа природного права

Людська гідність як прояв внутрішньої сутності людини й одна з основних її моральних цінностей є основою природного права. Сутність цього права коріниться в природі людської особистості. Для того, щоб залишатися людиною, особа не лише повинна мати право на збереження самої себе, власної гідності, а й поважати гідність інших людей. Це досягається, зокрема, усвідомленням не тільки своїх прав, а й обов’язків.

Людська гідність розглядається як така базова цінність, крізь призму якої повинні сприйматись інші загальнолюдські і правові цінності, такі як свобода, справедливість і рівність. Тому людська гідність є тим чинником, що формує гармонію в межах норм права. Щодо позитивного (державного) права, то воно може бути ефективним регулятором суспільних відносин лише в тому разі, коли ґрунтується на засадах природного права. Таким чином, людська гідність — основа природного права та вихідна ідея формування позитивного права у правовій державі.

Поняття невід’ємної, вродженої людської гідності є основним поняттям концепції прав людини, що походить із самої сутності людства. Права людини не можуть гарантувати справедливості чи добробуту — вони захищають від приниження людської гідності, яка є першою цінністю, що лежить в основі концепції прав людини.

Другою фундаментальною цінністю концепції прав людини є рівність. Держава не повинна і не може когось виокремлювати. Державна влада покликана забезпечити хоча б мінімальні умови всім, хто перебуває під її юрисдикцією, щоб вони могли жити з почуттям людської гідності.

Іншими цінностями, на яких має ґрунтуватися співіснування людей, є свобода, недискримінація, толерантність, справедливість, відповідальність.

Поміркуйте разом

Розгляньте ілюстрацію. Як співвідносяться поняття «рівність» і «справедливість»? Як можна інакше символічно зобразити інші поняття?

Свобода: примушувати робити щось усупереч волі і бажанню людини принижує її людську гідність.

Недискримінація: рівність людей з погляду людської гідності означає, що ми не можемо судити про людей на підставі фізичних (або інших) ознак, що не стосуються людської гідності.

Толерантність: нетерпимість указує на відсутність поваги до відмінностей, однак рівність не означає тотожності або однаковості, усі люди є різними, але рівноправними.

Справедливість: усі люди рівні у своїй належності до людського роду, тому заслуговують справедливого ставлення.

Відповідальність: кожен свідомо визначає свою поведінку й особисто відповідає за власні дії.

Мовою оригіналу

Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року

Стаття 1. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти в дусі братерства.

Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно бути ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

7.3. Охорона й захист людської гідності

Гідність (як і честь) кожної людини охороняється та захищається, причому як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівні. Держава гарантує і охороняє людську гідність, установлюючи відповідні механізми, за допомогою яких кожен може захистити гідність і честь. Так, відповідно до статті 3 Конституції України, честь та гідність людини визнають вищими соціальними цінностями. А стаття 28 Основного Закону гарантує, що кожен має право на повагу до його гідності. Стаття 297 Цивільного кодексу України також закріплює право на повагу до гідності та честі. Право на повагу до гідності складається з таких складових частин: а) право на гідність; б) право на недоторканність гідності; в) право на захист гідності у випадку порушення.

Право на гідність — це особисте немайнове право фізичної особи на власну цінність як особистості, право на усвідомлення цієї цінності й усвідомлення значущості себе як особи, що відіграє певну соціальну роль у суспільному житті. Право на недоторканність гідності полягає у забороні здійснювати будь-які дії, якими може бути порушене це особисте немайнове право. Найчастіше право на честь та гідність може порушуватися поширенням недостовірної інформації. При цьому неважливо, яким способом здійснюється поширення інформації (усним, письмовим, за допомогою творів мистецтва, за допомогою міміки, жестів та інших усталених дій, через засоби масової інформації, за допомогою електронних комунікацій тощо). Основним є те, щоб ця інформація стосувалася певної особи, була викладена недостовірно та порушувала це право.

До інших способів порушення права на честь і гідність належать такі: вчинення певних незаконних насильницьких дій над особою, наприклад, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує людську гідність, поводження та покарання; примусові медичні досліди та експерименти тощо. За такі порушення законодавство України передбачає кримінальну відповідальність (розділ ІІІ Особливої частини Кримінального кодексу України визначає, які діяння є злочинами проти волі, честі та гідності особи та яка відповідальність настає за їх скоєння).

Додаткова інформація

Про Загальну декларацію прав людини

Загальна декларація прав людини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі 10 грудня 1948 року. У ній уперше сформульовані ті права, які повинна мати кожна людина, а особливо ті, які закріплюють гідність і цінність людської особи. Цей документ став найавторитетнішим джерелом міжнародного права, а день його прийняття був визначений як Міжнародний день прав людини.

Загальна декларація прав людини, згідно з Книгою рекордів Гіннеса, — документ, перекладений найбільшою кількістю мов у світі.

Поміркуйте разом

Чи можна пожертвувати правами однієї людини для захисту прав багатьох?

Щоб сформулювати власну позицію, зверніться до матеріалів за посиланням: https://www.coe.int/uk/web/compass/what-are-human-rights-

Для завершення теми:

Що таке гідність, честь?

Як ви розумієте значення вислову «Людська гідність є основою природного права»?

Які основні цінності лежать в основі концепції прав людини?

Наведіть приклади порушень права на честь і гідність.

Порівняйте поняття «рівність» та «справедливість».

Знайдіть у Конституції України статті, які за змістом відповідають положенням першої і другої статей Загальної декларації прав людини.

Доберіть у додаткових джерелах інформації приклади дотримання права на повагу до гідності та честі людини.