Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

До Розділу І. «Особистість та її ідентичність»

ІДЕНТИЧНІСТЬ — подібність предметів, явищ або понять. Соціальна ідентичність — це усвідомлення особою своєї належності до різних соціальних груп (економічних, національних, професійних, мовних, політичних, релігійних, расових та інших).

ОСОБИСТА ГІДНІСТЬ — це особливе моральне ставлення людини до самої себе.

САМОВИЗНАЧЕННЯ — це процес визначення свого місця в житті, у суспільстві, усвідомлення своїх інтересів. Результатом самовизначення є усвідомлення себе (своїх життєвих планів, цілей, особистісних особливостей, можливостей, здібностей), а також суспільних вимог та очікувань і їх зіставлення.

САМОРЕАЛІЗАЦІЯ — це розкриття власних можливостей, це той шлях, який веде людину до успішного й щасливого життя.

СІМ’Я — це соціально санкціонована, відносно стійка група людей, яка об’єднана кровною спорідненістю, шлюбом або усиновленням дітей, члени якої проживають разом і економічно пов’язані між собою.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ — це процес засвоєння культури (норм поведінки, цінностей, ідей, правил, стереотипів розуміння) і формування соціальних якостей, завдяки яким людина стає дієздатним учасником соціальних зв’язків, інститутів і спільнот.

СОВІСТЬ — це усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання.

СУБКУЛЬТУРА — це частина загальної культури, система цінностей, традицій і звичаїв, притаманних великій соціальній групі.

До Розділу ІІ. «Права і свободи людини»

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА — це підпорядкованість держави та її інститутів праву, що можливо лише за умов, коли в суспільстві втілюються в життя повага до прав і свобод людини, рівноправність та рівність усіх перед законом, верховенство Конституції, розподіл влади, законність, заборона державного свавілля, юридична визначеність, пропорційність між метою і засобами її досягнення, незалежність суду і суддів тощо.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — це свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, своїх обов’язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Юридична відповідальність — заходи впливу, які держава застосовує до особи за вчинення правопорушення.

ГУМАНІЗМ — один із принципів права в демократичній державі, за яким визнається цінність людини як особистості, її право на вільний розвиток, виявлення своїх здібностей, утвердження пріоритету блага людини як критерію оцінки суспільних відносин.

ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ — це сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги і для усвідомлення своєї суспільної цінності.

МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ПРАВ ДИТИНИ — це забезпечені державою можливості виконання громадянами певних дій, завдяки яким можна захистити свої права, свободи і законні інтереси.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ — це система міжнародних норм, процедур та інституцій, створених для забезпечення поваги до прав людини в усіх країнах світу.

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ — це будь-які неправомірні діяння, які перешкоджають нормальній реалізації визнаних світовим співтовариством можливостей людини, порушують або обмежують її блага чи умови життя.

ПРАВА ДИТИНИ — це сукупність спеціальних благ, умов життя і можливостей, необхідних для нормального розвитку, яких дитина (або в її інтересах батьки) може домагатися від держави та суспільства і які складають її правовий статус з урахуванням особливостей розвитку до досягнення повноліття.

ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ — це визнані світовим співтовариством блага й умови життя, яких може домагатися особа від держави і суспільства, у яких вона живе.

РІВНІСТЬ — це фундаментальна цінність концепції прав людини, яка показує, що люди є рівними і мають однакові права незалежно від біологічних, соціальних чи будь-яких інших характеристик особистості.

СВОБОДА — це можливість приймати рішення і діяти відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей, якщо це не заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей.

СОЛІДАРНІСТЬ — це єдність і цілеспрямоване об’єднання людей довкола основних, визначених ними ж, цілей і цінностей.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ — це уявлення про правильне, що містить в собі вимогу пропорційності і відповідності прав і обов'язків, праці та винагороди, заслуг і їх визнання, злочину та покарання.

До Розділу ІІІ. «Людина в соціокультурному просторі»

ДИСКРИМІНАЦІЯ — це обумовлені упередженнями (негативними стереотипами), несправедливі дії щодо членів певних соціальних груп.

КОМПРОМІС — це згода з кимось у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.

КОНСЕНСУС — це загальна згода у спірних питаннях, до якої приходять учасники переговорів, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень щодо суттєвих питань у більшості зацікавлених сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін.

КОНФЛІКТИ — це зіткнення протилежних цілей, позицій і поглядів суб’єктів соціальної взаємодії.

МЕДІАЦІЯ — це метод вирішення спорів із залученням посередника.

ПЕРЕГОВОРИ — це спосіб виходу з конфлікту, що полягає у взаємному спілкуванні з метою досягнення сумісного рішення, згоди.

ПОЛІКУЛЬТУРНЕ СУСПІЛЬСТВО — це суспільство, у якому співіснують різноманітні культури глобалізованого світу, а люди різних культур живуть пліч-о-пліч в громаді, рівною мірою взаємодіють, але водночас зберігають свої відмінні особливості.

СУСПІЛЬСТВО — це сукупність усіх видів взаємодії та форм об’єднання людей, у якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично.

СОЛІДАРНІСТЬ — це спільність інтересів, одностайність, спільна відповідальність.

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ — це сукупність розміщених по вертикалі соціальних прошарків.

СОЦІУМ — це суспільство як цілісна соціальна система; людська спільність певного типу (родові і сімейно-споріднені, соціально-класові, національно-етнічні, територіально-поселенські спільності); соціальне оточення людини, сукупність форм діяльності людей, що історично склалися.

СТЕРЕОТИПИ — це спрощені, схематизовані, часто спотворені або навіть помилкові уявлення про якісь соціальні об’єкти (людину чи групи людей).

СУСПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — це почуття обов’язку, який може бути ситуативним («Я пообіцяв — виконаю») або таким, що властивий соціальний ролі, статусу (обов’язок матері, сина, учня, військового, громадянина тощо).

ТОЛЕРАНТНІСТЬ — це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та способу життя інших.

УПЕРЕДЖЕННЯ — це негативний стереотип, що є негативною установкою щодо певної соціальної групи, упередження містить у собі негативні емоції, які породжують нетерпимість, несправедливість, грубість, аморальність та інші форми ворожої поведінки.

До Розділу ІV. «Демократичне суспільство та його цінності»

АДВОКАЦІЯ — це суспільна кампанія; активна підтримка чи генерація ідеї; процес соціальних змін, що впливають на погляди, відносини в суспільстві та співвідношення сил, зміцнюють громадянське суспільство і сприяють відкриттю демократичних просторів.

ВИБОРИ — це форма народного волевиявлення; інститут безпосередньої (прямої) демократії, що забезпечує формування народом представницьких органів влади.

ВОЛОНТЕРСТВО — це добровільна неприбуткова суспільно корисна діяльність, що здійснюється волонтерами через надання допомоги тим, хто її потребує.

ВЛАДА — це цілеспрямований вплив одного суб’єкта на інший або їх сукупність за допомогою будь-яких засобів (включаючи силу), щоб підвладний суб’єкт чинив так, як того вимагає носій влади.

ВРЯДУВАННЯ — це прозорий процес ухвалення рішень за умов залучення всіх членів громади (віче, сходини села тощо).

ГРОМАДА — це соціальна спільнота, члени якої мають спільні географічні та соціокультурні ознаки (місце проживання, інтереси, віросповідання, цінності, національність тощо) та взаємодіють між собою з метою задоволення певних потреб чи розв’язання проблем.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО — це такий соціальний простір, де люди взаємопов’язані і взаємодіють між собою як незалежні один від одного та від держави індивіди (які можуть об’єднуватися, оскільки окремому індивіду важко самостійно відстоювати свої права і законні інтереси) і який має забезпечити в різних суспільних сферах умови для самореалізації окремих людей та колективів.

ДЕМОКРАТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ — це механізм забезпечення втілення та реалізації демократичних принципів і цінностей, й зокрема: вибори, голосування, референдуми, опонування та змагальність, делегування повноважень, вивчення громадської думки, плюралізм (багатоманітність).

ДЕМОКРАТІЯ — це модель державно-політичного режиму, за якого єдиним джерелом влади в державі є народ, який здійснює її як безпосередньо, так і через обраних представників, і за якого існують рівні можливості здійснення прав і свобод кожного члена суспільства.

ДЕРЖАВНА ВЛАДА — це така політична влада, що діє від імені всього суспільства і здатна за допомогою правових і організаційних засобів реалізувати волю держави в межах конституції та законів (у сучасних демократичних державах).

ДИТЯЧА ОРГАНІЗАЦІЯ — об’єднання громадян віком від 6-ти до 18-ти років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

ЗМІШАНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — це система виборів, яка поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної системи (одна половина депутатів обирається за мажоритарною системою, а друга — за пропорційною).

ІНІЦІАТИВНІСТЬ — це здатність висувати нові ідеї, пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу, прийняття самостійного рішення.

ЛІДЕРСТВО — це здатність особи скеровувати й організовувати колективну поведінку деяких або всіх його членів, мати вплив на інших людей.

МАЖОРИТАРНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — це система виборів, за якої обраним у виборчому окрузі вважається кандидат, який отримав більшість голосів виборців.

ПЛЮРАЛІЗМ — принцип, який передбачає існування різних позицій, поглядів, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві, а також можливість їх висловлювати.

ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ УЧНІВ — це передбачена законодавством і установчими документами закладу освіти дозволена, припустима та необхідна поведінка учнів як здобувачів освіти та учасників навчально-виховного процесу, що в сукупності становить правовий статус учнів.

ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДЕМОКРАТІЯ — це здійснення народом свого волевиявлення через обраних ним представників — депутатів чи інших виборних осіб.

ПРИНЦИПИ ВИБОРЧОГО ПРАВА — це засади, за якими здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати справжнім волевиявленням народу.

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — система виборів, за якою розподіл місць у парламенті між партіями відбувається пропорційно тій кількості голосів, яку вони отримали під час голосування.

ПРЯМА ДЕМОКРАТІЯ — це особиста участь або участь у складі об’єднання громадян в управлінні справами суспільства і держави.

РЕФЕРЕНДУМ — це спосіб ухвалення громадянами через безпосереднє голосування законів або інших рішень із важливих питань загальнодержавного значення.

СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ — первинна соціальна якість, що відображає цілісне, стале активне ставлення до суспільства, громади, проблем їх розвитку та визначає якісні особливості свідомості, діяльності і становища особистості.

СОЦІАЛЬНА ЗГУРТОВАНІСТЬ — це активна участь населення в розв’язанні актуальних проблем його життєдіяльності, у подоланні соціальної ізоляції та соціальної дезінтеграції (бідності, бездомності, сирітства тощо).

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ — це соціальні зв'язки, які можуть бути ресурсом отримання вигод.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ — це особливий спосіб організації життя учнівського колективу, який реалізується через залучення його учасників до планування, організації та контролю освітнього процесу.

До Розділу V. «Світ інформації та мас-медіа»

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ — документи та інші матеріальні носії інформації, що її зберігають, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

ІНФОРМАЦІЯ — це певні відомості незалежно від форми їх подання; знання про факти, події, речі, ідеї та поняття, які в певному контексті мають конкретний сенс.

МАНІПУЛЯЦІЯ — це цілеспрямована дія на масову аудиторію, щоб скерувати її в потрібне маніпуляторові русло, викликати в неї бажані настрої і поведінку.

МАС-МЕДІА(МЕДІА) — це те, що доносить до нас (у просторі й часі) певні повідомлення (меседжі) за допомогою візуальних (зорових), аудіальних (слухових) і візуально-аудіальних (зорових-слухових) засобів, зокрема інформаційно-комунікативних і комунікаційних технологій.

МЕДІАТЕКСТ — текст, призначений для масової аудиторії (великої більш-менш однорідної кількості реципієнтів): газетний текст, новинний текст, публіцистичний текст, радіотекст, телетекст, PR-текст, інтернет-текст та ін.

«МОВА ВОРОЖНЕЧІ» — систематичне вживання висловів, які є виявом агресії, спрямованої на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації, наприклад поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості: висловів у формі радикального націоналізму, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів.

ПРОПАГАНДА — цілеспрямований вплив на аудиторію через поширення різними комунікативними каналами недостовірної (неповної, неточної, спотвореної) інформації, спрощених (однобічних) суджень, спеціально створених міфів, стереотипів, оцінок, а також прихованого чи відкритого нав’язування якоїсь однієї позиції, ідеї для спонукання й змушування людей робити те, на що вони не наважилися б, маючи достовірну (повну, різнобічну) інформацію.

РЕКЛАМА — це поширення інформації про когось чи щось у будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою популяризації, привернення уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників.

СВОБОДА СЛОВА — базова цінність демократичного суспільства, потрібна умова громадянської самореалізації кожної людини, що передбачає право людини виражати свої погляди в усній і письмовій формах, зокрема через засоби масової інформації.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ — вид нових медіа, масової комунікації в інтернет-середовищі, призначений для соціальної взаємодії користувачів між собою через створення і/або розміщення різної інформації в будь-якому форматі (вербальний текст, відео, звук, фото).

СУДЖЕННЯ — це думка про що-небудь, погляд на щось, а також виклад своїх думок, поглядів, оцінок й, зокрема, критики.

СУСПІЛЬНЕ МОВЛЕННЯ — це діяльність суспільних медіа, незалежних від влади, бізнесу, політичних партій, що створюються з метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяння формуванню громадянського суспільства.

ФАКТ — це дійсна, невигадана подія, дійсне явище — те, що сталося, відбулося насправді.

ФЕЙК — це спеціально поширювана в мас-медіа й соціальних мережах відверто брехлива інформація, фальсифікація, підробка.

До Розділу VI. «Взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту»

БЮДЖЕТ — план формування та використання фінансових ресурсів, двостороння таблиця, у якій з одного боку показано доходи, а з іншого — витрати.

ДОМОГОСПОДАРСТВО — це самостійний суб’єкт ринкових відносин, група фізичних осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності.

ЕКОНОМІКА — це процес використання різноманітних ресурсів у виробництві, розподілі та споживанні, спрямований на забезпечення матеріальних умов життя людини.

ЗАРПЛАТА — це грошова сума (винагорода), яку одержує власник робочої сили за свою працю, або ціна, яку платить роботодавець працівникові за використання його праці.

КОНКУРЕНЦІЯ — це економічне суперництво, змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання.

КОРУПЦІЯ — використання особою наданих їй службових (владних) повноважень чи пов’язаних із ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або задоволення інших приватних інтересів.

ЛОБІЗМ — політичний тиск у формі від переконання до підкупу на представників законодавчої або виконавчої влади на різних рівнях державного управління з метою ухвалення рішення (розгляду певних законів, отримання урядових замовлень, субсидій тощо) в інтересах організацій, які вони представляють.

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ — незалежна систематична господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку.

ПОДАТКИ — це обов'язкові, безумовні платежі до відповідного бюджету, що справляються з платників податку відповідно до законодавства.

ПРИБУТОК — це винагорода, плата; у підприємництві прибуток обчислюється як різниця між виручкою (доходом) від реалізації товарів або послуг і витратами на його виробництво.

ПРОФЕСІЯ — це певний вид діяльності, ремесло, комплекс функцій, рід робіт, який вимагає певної підготовки та приносить його власникові доходи.

РИНКОВА ЕКОНОМІКА — це економічні відносини між економічними суб’єктами, побудовані на приватній власності, прагненнях отримати найбільшу вигоду в досягненні власних економічних інтересів та задоволенні потреб ринку.

СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА — це соціально орієнтована держава, що визнає людину найвищою соціальною цінністю, яка прагне створити кожному громадянинові максимально сприятливі умови існування, реалізації своїх індивідуальних талантів і здібностей, забезпечити високий рівень соціальної захищеності.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК — це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.

До Розділу VII. «Україна, Європа, світ»

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ — це процес поетапного перетворення світу в єдиний простір, у якому вільно переміщуються і поширюються капітали, товари, послуги, ідеї, стимулюючи розвиток наддержавних інститутів та створення міжнародного інституційного, правового й культурного інформаційного поля.

ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА — зона стабільності і миру на південь і схід від кордонів ЄС, що впроваджується з 2003 року з метою не допустити виникнення нової лінії розколу в Європі та надати сусідам ЄС змогу налагодити тіснішу політичну, економічну, культурну співпрацю і взаємодію в галузі безпеки.

ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО — інтеграційні об’єднання європейських держав, наддержавні структури, що наділені повноваженнями, які підняли європейські держави на новий рівень співпраці: від координації дій до загальної єдиної політики.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ — економічний та політичний союз незалежних держав-членів, що розташовані здебільшого в Європі.

ІНТЕГРАЦІЯ — це добровільне та взаємовигідне об'єднання окремих частин у певну самостійну цілісність.

МІГРАЦІЯ — це процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп: переміщення в інший регіон країни або в іншу країну. Міграцією є також переїзд на проживання із села в місто і назад.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО — це система юридичних норм і принципів, які регулюють взаємини між державами та інші міжнародні відносини.

СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО — поняття, що відображає спільність громадян усіх країн світу, спільність цілей і діяльності держав, які співіснують у світі в період глобальних проблем цивілізації. Прикладом світового співтовариства є ООН.

СИСТЕМА БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ — це сукупність суверенних держав, які забезпечують міжнародну і національну безпеку та підтримують стабільний мир у регіоні своєї відповідальності, мають упорядковані структуровані зв’язки, зумовлені міжнародними договорами, та діють на основі норм міжнародного права.

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО — ініціатива Євросоюзу щодо шести східноєвропейських держав-сусідів ЄС — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України, яка від 2009 року покликана оновити стосунки між державами-членами ЄС і їх східними сусідами шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених і всеохопних зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.