Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

§ 19. Вибори як атрибут демократії

#прямадемократіявибори #виборчеправо #мажоритарнапропорційназмішанавиборчасистема #принципивиборчогоправа #етапивиборчогопроцесу

Краще регулярно ходити на вибори, ніж одного разу опинитися на барикадах.

Едуард Севрус, письменник

19.1. Поняття і принципи виборчого права

Неодмінна ознака демократичної держави — це участь у політиці представників народу як єдиного джерела влади. Тільки народ може довірити обраним особам здійснювати владу, адже вирішувати безліч питань, які виникають у складному житті суспільства, через пряму участь кожного громадянина просто неможливо. Тому передбачено, що народ може реалізувати владу через обраних представників, які керуватимуть державою від імені народу.

Вибори — це форма народного волевиявлення; інститут безпосередньої (прямої) демократії, що забезпечує формування народом представницьких органів влади.

Вибори — інститут демократії, паростки якого знаходимо ще в первісному суспільстві, де на загальних зборах обирали старійшин громади. У Стародавніх Греції та Римі громадяни голосували піднесеними руками або кидали у великий жбан чорні й білі боби. На Запорізькій Січі всі козаки брали участь у загальній січовій раді, що вирішувала найважливіші справи, козаки кидали шапки на купи — «за» і «проти». Згодом так само рада почала обирати гетьмана і військову старшину — осавулів, суддів, писаря. Пізніше процедура виборів удосконалювалась і сформувалися певні вимоги та правила, виконання яких має забезпечувати об’єктивне волевиявлення виборців. Сукупність найважливіших із цих вимог і правил, які закріплюються у конституціях і законодавстві, називають виборчим правом.

Виборче право (в об'єктивному, широкому розумінні) — це система правових норм, які регулюють усі, пов'язані з виборами, суспільні відносини.

Виборче право (у суб'єктивному, вузькому розумінні) — це можливість кожного громадянина брати участь у виборах, що включає змогу обирати (активне виборче право) та можливість бути обраним (пасивне виборче право).

За територіальною ознакою вибори поділяють на загальнонаціональні (загальнодержавні, які відбуваються на території всієї країни, наприклад вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України) та місцеві (вибори до представницьких органів місцевого самоврядування).

За часом проведення вибори поділяють на:

1) чергові — проводять у визначений період, коли закінчується строк повноважень, передбачений Конституцією і законами для функціонування певного виду виборного органу або посади;

2) позачергові, або дострокові, — проводять у разі дострокового припинення повноважень виборного органу;

3) повторні — проводять у випадках, коли вибори визнані недійсними або такими, що не відбулися;

4) проміжні — проводять у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

Принципами виборчого права є засади, за якими здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати справжнім волевиявленням народу.

Основні засади виборчого права в Україні:

вибори є вільними

недопустимий будь-який тиск на виборців з метою примусити їх голосувати інакше, ніж відповідно до їхніх переконань, на догоду іншим особам чи структурам. Забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця

добровільність участі у виборах

брати участь у виборах є правом громадян України, а не обов'язком, тому вони самостійно вирішують це. У деяких країнах — це обов'язок і за ухилення від участі передбачена відповідальність аж до позбавлення волі

пряме виборче право

голосують за кандидатів особисто виборці, без будь-яких посередників та проміжних ланок

рівність виборчих прав

усі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, кожен виборець має лише один голос

усезагальність виборів

активне виборче право мають усі повнолітні дієздатні громадяни; пасивне виборче право мають усі, хто відповідає встановленим законодавством вимогам (досяг відповідного віку, проживає в державі відповідний строк та ін.). Забороняються будь-які обмеження виборчих прав громадян залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять тощо

таємність голосування

будь-який контроль за волевиявленням виборців не допускається. Це забезпечується особистим голосуванням виборця в спеціально обладнаних ізольованих кабінах або кімнатах, де заборонене встановлення відеокамер. Під час заповнення бюлетеня заборонена присутність будь-кого, крім того громадянина, який голосує

Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначає Президент України, вони відбуваються в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Президента України обирають громадяни України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Чергові вибори Президента України проводять в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводять у період дев’яноста днів з дня припинення повноважень.

Додаткова інформація

Про право голосу

Нині в більшості країн світу жінки мають право голосу. Нова Зеландія, кажуть, є першою країною у світі, у якій ввели загальне виборче право у 1893 році, хоча тут жінкам надали право балотуватися до парламенту лише в 1919 році. Багато країн спочатку надали жінкам право голосувати і лише через кілька років дозволили їм балотуватися на виборні посади.

Навіть тепер у розвинених демократичних державах існують верстви суспільства, які зазвичай включають у себе іммігрантів, робочих мігрантів, ув’язнених і дітей, яким не надається право голосу, хоча багатьом із них доводиться сплачувати податки і всі зобов’язані підпорядковуватися законам держави, у якій вони живуть. https://www.сoe.int./uk/web/compass/democracy

Поміркуйте разом

Чи можна за відповідних умов відсторонити певні соціальні групи (спільноти, прошарки населення) від участі в демократичних процедурах?

Щоб сформулювати власну позицію, зверніться до матеріалів за посиланнями:

http://litopуs.org.ua/mill/mill12.htm

http://www.public-advocate.org/ru/arkhiv-proektiv/materiali-proektu/183-viborchi-prava-zasudzhenikh.html

19.2. Види виборчих систем та етапи виборчого процесу

Виборча система — це порядок формування складу представницьких органів держави, зокрема спосіб розподілу місць у парламенті відповідно до наслідків голосування.

Розрізняють три різновиди виборчої системи:

1. Мажоритарна — це система виборів, за якої обраним у виборчому окрузі вважається кандидат, який отримав більшість голосів виборців. У мажоритарній системі є три різновиди. Якщо кандидат має одержати більше половини голосів тих, хто взяв участь у голосуванні, то йдеться про мажоритарну систему абсолютної більшості. У разі, коли жоден кандидат не одержав більше, ніж половину голосів, проводять другий тур виборів, у якому беруть участь лише два кандидати — тоді для перемоги потрібно набрати просту більшість голосів.

Якщо обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше виборців, ніж за інших кандидатів (тобто не обов’язково набирати більше половини від усієї кількості голосів), то така система називається мажоритарною системою відносної більшості. У цьому разі голосування відбувається в один тур.

Якщо законодавчо встановлено, що кандидат має набрати визначену більшість голосів, яка перевищує половину, наприклад 2/3 або 3/4, то це мажоритарна виборча система кваліфікованої більшості. Її застосовують в поодиноких випадках.

2. Пропорційна — система виборів, за якою розподіл місць у парламенті між партіями відбувається пропорційно тій кількості голосів, яку вони отримали під час голосування. При цьому виборчі списки партій можуть бути жорсткими (депутатами стає така кількість кандидатів за порядком від першого, скільки голосів набрала відповідна партія) та напівжорсткими (виборці голосують не лише за партію, а й за конкретного представника цієї партії, а депутатом стане той, хто очолює виборчий список, і ті кандидати, які набрали більшу кількість голосів).

3. Змішана (мажоритарно-пропорційна) — система виборів, яка поєднує в собі елементи двох згаданих уже систем. Тобто якщо кількісний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів, то 225 депутатів обирають за пропорційною системою в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, а ще 225 депутатів обирають за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

У багатьох країнах із пропорційною або змішаною виборчою системою використовують прохідний бар’єр (виборчий поріг). Він визначає найменшу частку голосів, яку має набрати політична партія, щоб пройти до парламенту. Уперше запроваджений у Німеччині в 1963 р. На сучасному етапі він коливається від 8 % у Ліхтенштейні до 0.67% — у Нідерландах. В Україні такий виборчий поріг становить 5% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Поміркуйте разом

В Україні за час її незалежності для формування Верховної Ради України випробовували різні види виборчих систем. Зокрема, у 1994 році вибори відбулися за мажоритарною системою, у 2006 році — за пропорційною, у 2014 році — за змішаною. Поміркуйте, які переваги й недоліки є в кожній із виборчих систем, яка виборча система була б оптимальною для України.

Щоб сформулювати власну позицію, зверніться до матеріалів за посиланням:

http://www.pravda.com.ua/columns/2014/08/21/7035437/

http://social-science.com.ua/article/73

Суб’єктами виборчого процесу є:

1) виборець;

2) Центральна виборча комісія (ЦВК), а також окружні та дільничні виборчі комісії;

3) партія, що висунула кандидата (-тів) у депутати чи кандидата на пост Президента України;

4) кандидат у депутати, кандидат на пост Президента України, зареєстрований у порядку, встановленому законом;

5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата (-тів), від громадської організації.

Стадії (етапи) виборчого процесу не є раз і назавжди сталими для різних видів виборів. На їх кількість, зміст, правові форми, терміни впливають багато чинників, але чи не найголовнішим є різновид виборчої системи, від якої залежить порядок розподілу депутатських мандатів і механізм голосування.

Для прикладу розглянемо виборчий процес формування складу Верховної Ради України. Так, вибори народних депутатів України проводять у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України і закордонний виборчий округ, та у 225-ти одномандатних округах, що їх утворює ЦВК та які існують на постійній основі. ЦВК не пізніш як за 175 днів до дня голосування оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж.

Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує ЦВК в строки, установлені законом. Зокрема, виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 90 днів до дня голосування. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається за 60 днів до дня голосування з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Виборчий процес, відповідно до законодавства, має такі етапи:

1) висування кандидатів у депутати (розпочинається за 90 і закінчується за 79 днів до дня голосування і може реалізовуватися як виборцями через партії, так і шляхом самовисування);

2) утворення окружних (не пізніш як за 62 дні до дня голосування) і дільничних (не пізніш як за 31 день до дня голосування) виборчих комісій, які є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів депутатів;

3) реєстрація кандидатів у депутати (подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за сімдесят п’ять днів до дня голосування;

4) проведення передвиборної агітації;

5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі (утворюються окружними виборчими комісіями не пізніш як за 45 днів до дня голосування у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування);

6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення (у період не пізніше як від 20-го до 5-го дня до голосування);

7) голосування (кульмінаційний етап виборів, що проводиться з 8-ї до 20-ї години без перерв у спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, у

яких є місця видачі виборчих бюлетенів, кабіни для таємного голосування і виборчі скриньки. Голосування здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів, форму, колір і текст яких затверджує ЦВК не пізніш як за 53 дні до дня голосування);

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування (відбувається відкрито і прозоро виключно членами дільничної виборчої комісії одразу після завершення голосування. Про результати підрахунку голосів складають протокол, який невідкладно разом з іншими виборчими документами і матеріалами доставляють до окружної виборчої комісії. Окружні виборчі комісії підсумовують результати голосування у загальнодержавному окрузі та одномандатних округах і надсилають оформлені протоколи та всі виборчі документи до ЦВК);

9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення (ЦВК приймає та розглядає протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування і не пізніш як на 15-ий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі та в одномандатних округах; не пізніш як на 5-ий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює список обраних депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр»);

10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів. Виборчий процес може мати також такі етапи: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування. Докладніше про хід виборчого процесу можна дізнаватися на сайті Центральної виборчої комісії: http://www.cvk.gov.ua/

Проведення виборів Президента України регламентується Законом України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року № 474-XIV і має такі етапи:

1) висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України;

2) утворення окружних і дільничних виборчих комісій;

3) проведення передвиборної агітації;

4) створення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

5) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

6) голосування в день виборів Президента України;

7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення;

8) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

Додаткова інформація

Передвиборна агітація та абсентеїзм

Передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності для спонукання виборців голосувати чи не голосувати за певного кандидата в депутати або

партію — суб’єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах, що не суперечать Конституції та законам України. Принципами передвиборної агітації є: свобода агітації; створення юридично рівних можливостей усім кандидатам на виборах; неупереджене ставлення з боку держави, її органів, посадових осіб тощо до всіх кандидатів; контроль за використанням фінансово-матеріальних засобів на виборах.

Абсентеїзм (від лат. absentia — відсутність) — байдуже ставлення людей до своїх громадянських прав, що виявляється через свідоме ухилення від участі у виборах, зборах тощо. http://pidruchniki.com/14940511/politologiya/absenteyizm_yogo_prichini

Для завершення теми:

Що таке вибори, виборче право, виборча система, виборчий процес?

Як ви розумієте принципи виборчого права?

Які основні етапи виборчих процесів в Україні?

Назвіть законодавчі акти, що встановлюють основні засади, організацію і порядок проведення виборів в Україні.

Порівняйте поняття «мажоритарна виборча система» і «пропорційна виборча система».

Складіть на підставі Статей 80—86 Закону України «Про вибори народних депутатів України» стислу пам’ятку для виборця «Як голосувати у день виборів», установлюючи послідовність його дій на виборчій дільниці.