33. Як вивчають рельєф дна океану

Відстань до дна водойми заміряють старовинним гідрогеографічним пристроєм для вимірювання глибини океанів — лотом. Це тонкий трос, на якому нанесені метрові або футові мітки, а до його кінця прив’язане грузило, зазвичай свинцева гиря. Але лотом неможливо виміряти дуже велику глибину. Так, довжина лота у Фернана Магеллана становила лише 370 м і ним вдавалося виміряти глибину тільки поблизу берегів. Тому аж до XIX століття океанські мандрівники не знали глибини океанів у регіонах, у яких вони плавали.

Застосування лота на кораблі

У середині XIX століття лот удосконалили й, залежно від завдань, використовували різні його модифікації. Перші систематичні вимірювання океанських глибин виконали лише в 1850-х роках для прокладання трансатлантичного телеграфного кабелю з Європи у США.

Сьогодні для дослідження глибини океану використовують складніший прилад — ехолот. Принцип його дії полягає в уловлюванні відбитого ультразвукового сигналу. Гучномовець на кораблі випромінює ультразвуковий сигнал у всіх напрямках. Ультразвук потрапляючи на перешкоду (дно, корча, рибина або інше тіло у воді) відбивається від неї й повертається. Пристрій вимірює час, за який повернувся відбитий сигнал і обчислює відстань до перешкоди. Використовуючи ехолот можливо вивчати не тільки рельєф дна, але й досліджувати підводні об’єкти, шукати затонулі кораблі, стежити за підводними човнами або надводними об’єктами.

Під час дослідження об’єктів на великих глибинах застосовують підводні апарати — батискафи. Водотоннажність батискафа до 220 тонн, екіпаж складається з 1—3 осіб. Він самостійно опускається на дно й підіймається на поверхню. На батискафі «Трієст» 1960 року швейцарський учений Жак Пікар та його помічник занурювалися в Маріанський жолоб глибиною близько 11 000 метрів для дослідження цієї океанської загадки.

Ехолот сканує дно ультразвуком

На екрані сучасного ехолота одразу під час дослідження можна побачити рельєф дна

Жак Пікар — океанограф й інженер

У сучасних батискафах улаштовують спеціальні відсіки з ілюмінаторами, обладнані прожекторами. Через спеціальні камери вчені можуть виходити з апаратів і подорожувати дном океану.

Наприкінці 1965 року було успішно випробувано апарат французького океанолога Ж.-І. Кусто. Цей батискаф був частиною корабля «Каліпсо», який Кусто орендував в ірландського мільйонера за 1 франк на рік за двох умов: не оприлюднювати його ім’я і не просити більше грошей. На «Каліпсо» і його батискафі Кусто виконав свої найвідоміші дослідження глибинного океанічного життя.