Черкаська область

Канів

Канів - старовинне місто. Уперше в літописах згадується у 80-х роках XI ст. Являв собою добре укріплене місто-фортецю і захищав південні кордони Русі-України. Він також був важливим перевалочним пунктом на торговельному шляху «з варяг у греки». 1144 р. київський князь Всеволод заснував тут церкву Св. Георгія - нині Успенський собор. Після навали хана Батия Канів стає резиденцією намісника хана. У XIV ст. входить до складу Литовського князівства. У XVI-XVII ст. Канів стає неофіційною столицею козаків, згадуваних в історичних документах як «Черкаси Канівські». В Успенському монастирі у 1578 р. був похований легендарний козацький гетьман Іван Підкова. Цей монастир стояв на Чернечій горі й особливо шанувався козаками, а саме місто перетворилося на символ козацької відваги. Місця тут дивовижної краси, енергія природи прямо вливається у ваше тіло, а від приголомшливих панорам дніпровських заповідних заплавних островів неможливо відірвати погляд. Ці місця українці вважають своїм духовно-ментальним центром. Саме тут похований Тарас Шевченко. Великий поет помер у Петербурзі й спочатку був похований на Смоленському цвинтарі. Але відповідно до заповіту труна з його останками була перевезена у Київ, а 10 травня 1861 р. доставлена у Канів на Чернечу гору. На цьому місці був насипаний курган і встановлений хрест, а 1939 р. - гранітний пам’ятник (ск. М. Манізер, арх. К. Левінсон). Поруч - Канівський музей Тараса Шевченка. Від автомобільної траси до могили Тараса Шевченка ведуть сходи з 342 сходинок, з фонтаном «Лілея» посередині.

Який знаменитий український поет похований у Каневі?

Успенський собор (1144, XIX ст.)

Канівський природний заповідник

Відкритий 1925 р. навколо Чернечої гори. Територія становить 2027 га й охоплює Канівські гори, грандіозні яри й заплавні острови: Круглик (92 га) і Шелестів (394 га), а Зміїні острови (116 га) - це піднесена частина затопленої водоймищем лівобережної тераси. Унікальність Канівських гір ще 1832 р. відзначив Ф. Дюбуа де Монпере. Вони являють собою відкладення геологічних дислокацій мезозойського періоду, що утворилися внаслідок дії льодовика 200 тис. років тому. Завдяки складному рельєфові тут виникли різноманітні мікрокліматичні зони, що сприяло збереженню величезного видового багатства фауни, зокрема реліктової. Тут налічується 974 види вищих рослин, 1120 видів грибів, 170 видів лишайників.

У цих місцях виявлено стоянки часів палеоліту, на горі Велике Городище розкопано скіфське поселення, а на Княжій горі відкрито слов’янське літописне місто Родень.