Історія України у питаннях та відповідях

7.15. ВИЗВОЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЮ АРМІЄЮ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРЕМОГУ НАД ФАШИЗМОМ

Сталінградська битва (17 липня 1942 р. - 2 лютого 1943 р.), під час якої Німеччина та її союзники втратили 1,5 млн. осіб - майже четверту частину усіх діючих на радянсько-німецькому фронті фашистських військ, стала початком перелому не тільки у Вітчизняній війні, а й у Другій світовій війні. У середині грудня 1942 р. було визволено прикордонний населений пункт України. Навіть м. Харків був визволено, проте операцію «Зірка» радянськими військами було провалено. 16 березня 1943 р. м. Харків було знову захоплено фашистами.

Реванш за Сталінград німецьке військове командування хотіло взяти під Курськом. Протягом 5 липня - 23 серпня 1943 р. Червона Армія великою ціною одержала перемогу на Курсько-Орловському напрямі. Однак, найкращі дивізії третього рейху — «Дас Райх», «Мертва голова», «Лейбштандарт Адольф Гітлер» (2-й танковий корпус СС) не змогли виконати завдання, німецькі війська почали відступати по всьому фронту.

Після цього радянські війська почали наступ в українському напрямі. Фашистські угруповання створили добре підготовлені захисні рубежі над Дніпром. Масовий героїзм та самопожертву проявили радянські воїни під час форсування Дніпра. Ціною великих втрат 6 листопада 1943 р. війська І Українського фронту під командуванням М.Ватутіна звільнили м. Київ. У кінці року було звільнено Запоріжжя і Дніпропетровськ. За подвиги, здійснені в ході битви за Дніпро, 2438 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Це п’ята частина усіх, хто одержав це звання за весь період війни.

Вирішальні перемоги на фронтах Великої Вітчизняної війни були зумовлені титанічною працею трудівників тилу, завершенням перебудови економіки на воєнний лад. У східній частині СРСР знаходилося 550 великих підприємств, що своєчасно були евакуйовані з України. Більшість з них вже навесні 1942 р. почала випускати продукцію. Крім того, на обороноздатність країни плідно працювала Академія наук УРСР, яка знаходилася в Уфі. Так, було запропоновано нову технологію виплавки броньованої сталі (академік Н.Доброхотов), швидкісну зварку, розроблену для виробництва танків колективом Інституту електрозварювання (академік Є.Патон) та ін.

Початок 1944 р. ознаменувався важливою перемогою - «малим Сталінградом» - Корсунсько-Шевченківською операцією, внаслідок якої більше ніж 55 тис. солдатів вермахту опинилися в оточенні. 9 травня 1944 р., за рік до Перемоги, було звільнено м. Севастополь. Літній наступ Радянської Армії (саме з 1944 р. Червона Армія має таку назву) призвів до того, що майже вся територія Західної України була звільнена від німецько-фашистських загарбників. У результаті Львівсько-Сандомирської і Карпатсько-Ужгородської операцій територія західноукраїнських земель була звільнена. 27 жовтня 1944 р. був звільнений Ужгород, а наступного дня - інші населені пункти Закарпаття.

У липні 1944 р. під Бродами Червоною Армією було розгромлено дивізію СС «Галичина». Ця військова частина була створена у складі вермахту після того, як Червона Армія перехопила ініціативу у війні. Бандерівці вважали створення дивізії недоцільним і шкідливим, бо це прямо свідчило про співпрацю національних сил з фашистами. Утопічна ідея про те, що створена дивізія зможе стати згодом повноцінною армією, була остаточно похована.

На звільненій території створювалися тимчасові органи народної влади - народні комітети. Вже 26 листопада 1944 р. у м. Мукачевому І з’їзд народних комітетів Закарпатської України прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини, а також обрав Народну Раду (уряд) у складі Президії Народної Ради та уповноважених з питань держбезпеки, комунального господарства, фінансів, землеробства, промисловості та торгівлі, освіти, комунікації, охорони народного здоров’я, соціальної опіки. 29 червня 1945 р. було підписано договір між СРСР і Чехословаччиною, згідно з яким закарпатська Україна переходила до складу УРСР. Отже, відбулося завершення історичного процесу об’єднання всіх українських земель.

8 травня 1945 р. фашистська Німеччина підписала капітуляцію. Наступного дня звістка про це поширилася Радянським Союзом. 9 травня стало загальнонародним святом для радянського народу. Велика Вітчизняна війна закінчилася. 2 вересня 1945 р. на американському лінкорі «Міссурі» після того як Японія підписала капітуляцію, завершилася й Друга світова війна. Цікаво, що з радянського боку капітуляцію Японії приймав українець — 40-річний генерал із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Дерев’янко.

Внесок українського народу в перемогу над фашизмом значний: у Радянській Армії було близько 6 млн. українців, з яких кожен другий загинув на фронті, а кожен другий з тих, хто залишився живим, — інвалід. Героями Радянського Союзу стали понад 2 тис. українців, причому 32 з них удостоєні цього звання двічі, а один — льотчик Іван Кожедуб — тричі. Із 7 млн. нагород 2,5 млн. належать українцям. Партизани і підпільники України одержали майже 63,5 тис. нагород із 152 тисяч. Більше половини з п’ятнадцяти фронтів, які діяли протягом війни, очолювали маршали і генерали — українці за походженням. Багато українців брало активну участь у русі опору в західноєвропейських країнах.

Визволення України — важлива частина процесу розгрому німецько-фашистських окупантів. З чотирьох років німецько-радянського протистояння бойові дії на території України тривали три роки і чотири місяця. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн. крб. Втрати українського народу становили 40-44 % від загальних втрат СРСР понад 14 млн. осіб. Для того, щоб досягти Перемоги, знадобилося значне напруження сил народу. Мужність та самовідданість бійців на фронті, титанічні зусилля працівників тилу наближали довгоочікуване свято. Численні людські жертви, катастрофічні матеріальні збитки принесла війна. Проте, Україна стала більш відомою в світі, підвищився її авторитет на міжнародній арені. Українські етнічні землі після закінчення війни були зібрані у межах однієї держави.

Нові терміни і поняття

СС - військова організація нацистської партії, сформована ще у 1923 р., назва СС з 1925 року. Виконувала функції внутрішньої партійної поліції та політичної розвідки, включала в себе спеціально відібрані елітні військові підрозділи. На Нюрнберзькому процесі визнана злочинною організацією.

Маніфест — акт верховної влади, політичних партій, громадських організацій у формі урочистого звернення до народу в зв’язку з певною політичною подією.

Капітуляція — припинення опору збройних сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи погоджених внаслідок переговорів.

Рух опору — національно-визвольний, антифашистський рух у роки Другої світової війни проти німецьких, японських окупантів і колабораціоністів.

Maп7.

Українські землі у 1921-1945 рр.

МАТЕРІАЛИ ІЗ ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ 7

ПИТАННЯ З САМОКОНТРОЛЮ

1. Яке місце займало українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни?

2. На основі вивченого матеріалу визначтесь з доцільністю використання терміну «Велика Вітчизняна війна».

3. З’ясуйте для себе: запровадження нової економічної політики — це «всерйоз і надовго» чи тактичний хід більшовиків.

4. Окресліть і охарактеризуйте основні шляхи фінансування індустріалізації в СРСР.

5. В чому полягають головні причини поразок Червоної Армії на початковому етапі Великої Вітчизняної війни?

6. Визначтесь з причинами і наслідками голодомору 1932-1933 років в Україні.

7. Яку роль в історії українського народу зіграла діяльність ОУН-УПА у роки Другої світової війни?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До складу яких держав у 20 - 30-их роках XX ст. входили українські землі:

а) Румунія;

б) Угорщина;

в) СРСР;

г) Польща;

д) Чехословаччина;

є) Німеччина.

2. Серед вказаних нижче політичних діячів виберіть тих, хто перебував у складі ОУН:

а) Є.Коновалець;

б) А.Волошин;

в) А.Мельник;

г) В.Липинський;

д) С. Банд ера;

є) Я. Отецько.

3. Скільки конституцій було прийнято в радянській Україні у довоєнний період:

а) одна;

б) дві;

в) три;

г) чотири;

д) п’ять;

є) шість.

4. Установіть послідовність наступних подій:

а) створення ОУН;

б) початок Великої Вітчизняної війни;

в) загибель Є.Коновальця;

г) створення УПА;

д) початок Другої світової війни; є) загибель Р.Шухевича.

5. Які положення мають відношення до непу:

а) заміна продрозкладки продподатком;

б) запровадження госпрозрахунку;

в) кооперування виробників;

г) націоналізація промисловості;

д) запровадження товарообміну без посередництва грошей;

є) створення трестів.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Перевірте себе шляхом порівняння принципових рис радянського й нацистського тоталітарного режимів, виокреміть подібні й відмінні ознаки.

2. За допомогою мали № 7 прослідкуйте адміністративно-територіальні зміни, що відбулися протягом 1939-1940 років в УРСР.