Історія України у питаннях та відповідях

5.14. ПРИЧИНИ, ПЕРЕДУМОВИ, ХАРАКТЕР І РУШІЙНІ СИЛИ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 рр. В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

На початку XX ст. російський самодержавний режим зазнав чергової політичної кризи, яка поглибилась безславною поразкою Росії у російсько-японській війні 1904-1905 рр. Як і в часи Кримської війни, країну охопили масові заворушення. 9 січня 1905 р. російський імператор Микола II віддав наказ розстріляти мирну демонстрацію робітників у Петербурзі. Було вбито понад тисячу демонстрантів. Петербурзький розстріл викликав обурення робітників, яке згодом перекинулося на армію. У червні 1905 р. в Одесі вибухнуло повстання матросів на броненосці «Потьомкін». В Україні хвиля анархічних селянських заворушень в окремих місцевостях переросла у сутички з царськими військами. У жовтні 1905 р. розпочався загальний політичний страйк. Під тиском революційних подій Микола II змушений був видати спеціальний маніфест (17 жовтня 1905 р.), в якому пообіцяв провести вибори до Державної думи і надати широкі політичні права громадянам Російської імперії.

Причини уеволюиії:

1. Невирішеність аграрного питання (безземелля селян, збереження поміщицького землеволодіння, більшість землі належить поміщикам, у тому числі дрібним та середнім, які не були спроможні організувати інтенсивне господарювання; велике соціальне розшарування серед селян — зростання селянського руху);

2. Тяжке становище робітничого класу:

а) закон 1897 р. встановлював норму праці на 11,5 годин для чоловіків та 8 годин для жінок та підлітків;

б) заробітна платня низька, часто видавалася продуктами;

в) антисанітарні умови, у яких мешкали робітники у заводських будинках;

г) відсутність охорони праці;

д) високий рівень безробіття, який особливо збільшився на початку XX ст. у зв’язку з загальноекономічною кризою тощо — сприятливе підгрунтя для поширення соціалістичних ідей;

3. Панування самодержавства, відсутність представницьких органів влади, відсутність демократичних прав та свобод;

4. Національний гніт.

Передумови революції:

• поразка у російсько-японській війні 1904-1905 рр.;

• поширення соціалістичних ідей, створення політичних партій соціалістичного спрямування (1898 р. — РСДРП, УСДРП (з 1905 р., до цього — це РУП));

• наявність революціонізованого робітничого класу;

• активізація селянського руху;

• активізація загальнодемократичного руху.

Характер революції:

буржуазно-демократичний, оскільки ставила завдання буржуазно-демократичного перетворення країни — знищення самодержавства й встановлення демократичної республіки, ліквідація станового ладу й поміщицького землеволодіння, введення основних демократичних свобод, рівність усіх перед законом, встановлення 8-годинного робочого дня, створення профспілок, досягнення рівноправності народів Росії.

Революція 1905 року не мала того героїчного пафосу, який пізніше приписала радянська історіографія як нібито «генеральної репетиції революції 1917 р.». Насправді вона була більше стихійним вибухом невдоволення мас, аніж результатом свідомої дії опозиційних політичних сил. Більшість з них — включно з соціал-демократами і соціалістами-революціонерами — внаслідок поліцейських репресій та внутрішньопартійних чвар були надто слабкими, щоб претендувати на роль лідера революції. Впродовж весни і літа вони не встигали за розвитком подій. Лише під осінь 1905 року їм вдалося об’єднати ворогуючі фракції, збільшити кількість своїх членів й очолити революційну хвилю. Але на той час царський уряд встиг уже поправитися від первісного шоку і перейшов до контрнаступу.

У своєму розвитку революція проходить 3 етапи:

1 етап - етап підйому - січень-жовтень 1905 р.;

2 етап - етап кульмінації - жовтень - грудень 1905 р.;

3 етап - етап спаду - січень 1906 р. - червень 1907 р.

У ході революції 1905-1907 рр. з’явилися нові суспільно-політичні явища та тенденції: переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольного рухів; виникнення крупномасштабних народних виступів, фіксація у свідомості народних мас ефективності та результативності колективного натиску на самодержавство; посилення настроїв нестабільності та хитань у селянстві та армії; суттєве розширення внаслідок проголошення царського маніфесту рамок легальної політичної та культурної діяльності, помітне її пожвавлення та урізноманітнення; активізація процесу масової самоорганізації суспільства; поява в опозиційних сил легального офіційного каналу впливу на владу — думської трибуни.

Нові терміни і поняття

Броненосець «Потьомкін» (рос. «Князь Потемкин-Таврический») — панцерник Російського Чорноморського флоту. Названий на честь Григорія Потьомкіна. Відомий тим, що на ньому в 1905 році відбулося перше в історії Російського флоту збройне повстання моряків. За часів УНР носив назву «Борець за свободу», входив до Українського військово-морського флоту.

Російська соціал-демократична робоча партія (РСДРП) — соціал-демократична партія, яку було засновано у Мінську в 1898 р. Стояла на марксистських позиціях. Створення було завершено на II з’їзді 1903 р. в Брюсселі-Лондоні, коли відбувся розкол на більшовиків і меншовиків із-за слова «сприяння» в 1 параграфі Статуту. Внаслідок голосування було прийнято формулювання параграфа статуту Мартова Ю. Прибічники Леніна В. отримали більшість при обранні керівних органів партії — ЦК, але не в редакцію газети «Іскра». З цього часу прибічників Леніна почали називати більшовиками, а прибічників Мартова меншовиками. РСДРП об’єднала такі соціал-демократичні організації, як «Звільнення праці», «Союз боротьби за звільнення робочого класу», Бунд тощо. Програма-максимум мала за мету соціалістичну революцію й встановлення диктатури пролетаріату з метою перемоги комунізму у всесвітньому масштабі.

Дума — Державна дума Російської імперії — законодавчий заклад Російської імперії. Дума була нижнього палатою парламенту, верхньою палатою була Державна Рада Російської імперії. Всього було 4 скликання Державної думи.