Історія України у питаннях та відповідях

4.14. ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ ТА ЇХ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Після укладення Андрусівського перемир’я 1667 р. Правобережна Україна залишилася під владою Польщі. Польща, встановивши тут своє панування, прагнула будь-що ліквідувати органи української державності. До кінця XVIII ст. на більшості земель Правобережної України селяни були перетворені шляхтою на кріпаків, що працювали у панських маєтках по 4 - 5 днів на тиждень. Нещадним гнобленням кріпаків польська шляхта поставила місцеву людність на межу фізичного виживання. На становищі українського народу позначився і подальший наступ католицизму: православне духовенство переслідувалось. Посилилося покатоличення українських дітей у школах: навчання велося латинською та польською мовами, учням прищеплювалася зневага до української мови, культури, звичаїв тощо.

Але Польща не була захищеною від агресивних сусідів (Австрії, Пруссії, Росії). Дався взнаки і результат «золотих вольностей» польської шляхти, яка довела країну до повного краху та безладдя. Країна фактично стала некерованою, і цим скористувалися агресори. Наприкінці ХVIIІ ст. відбулося три розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795).

Підсумком хаосу, в який було втягнено широкі маси шляхти, стала Барська конфедерація 1768 р. До 1769 р. паралельно організувалося ще 35 конфедерацій решти земель і воєводств, що ставили за мету оборону золотих вольностей старопольського республіканізму. Відповіддю на Барську конфедерацію стала інтервенція російської армії. Розпорошені загони добровольців поодинці були розгромлені російським воєначальником Олександром Суворовим. Розгром конфедератів став формальною підставою для першого поділу Польщі: Австрія, Пруссія та Росія на свою користь відбирали так звані санітарні смуги, тобто територію по периметру Речі Посполитої. Після першого поділу (1772 р.) Австрія загарбала всю територію Руського (без Холмщини), Белзького та західних районів Волинського і Подільського воєводств (70 тис. кв. км території з 2,5 млн. населення). Австрійський уряд штучно поєднав захоплені українські землі з польськими в коронний край із центром у Львові. Вищим державним органом управління була Галицька придворна канцелярія. Було запроваджено становий сейм, до складу якого входили вищі сановники, магнати, шляхта, церковні діячі. Владу на місцях здійснювали губернські управління. Губернатора призначав імператор. Становище західноукраїнських селян дещо поліпшилося. З 1768 р. селян звільнили від багатьох податків, сплачуваних поміщикам. Проте пізніше новий уряд Австрії поновив їх.

Другий поділ Польщі відбувся у 1793 р. У травні 1791 р. польський сейм прийняв нову Конституцію Польщі, яка багато у чому перегукувалася з ідеями Французької буржуазної революції 1789 р. Це не сподобалося ні Росії, ні Пруссії, ні частині магнатів і шляхти у самій Польщі. У травні 1792 р. російська армія почала наступ на Правобережну Україну. Почалися виступи селян проти польських поміщиків. Польські війська не чинили опору й відходили на захід. Українське населення вбачало в російських військах визволителів і радо вітало їх.

Після другого поділу Польщі між Росією та Пруссією Київщина, Брацлавщина, східна частина Білорусії увійшли до Росії. На цих землях було утворено Ізяславське намісництво, яке поділялося на Мінську, Ізяславську та Брацлавську губернії. У Польщі демократичні реформи було скасовано й відновлено владу магнатської олігархії.

Проти розчленування Польщі й за відновлення прогресивних реформ виступила частина патріотично налаштованих польських офіцерів і шляхти на чолі з Тадеушем Костюшком. 25 березня 1794 р. він проголосив початок повстання. Повстанці здобули тимчасову перемогу над російськими частинами, але протистояти всій російській армії не змогли. Регулярні війська завдали поразки повстанцям. У червні 1794 р. царські загони захопили Краків, у серпні - Вільнюс, а 4 листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу — передмістя Варшави. Як доповідав Суворов, за цей день його вояки знищили 12 тис. бунтівників, а 2 тис., рятуючись, втонули у Віслі. Місяцем раніше у битві під Мацейовіцами на підступах до Варшави було взято у полон тяжко пораненого Костюшка; за легендою, падаючи з коня (що й стало причиною полону), він вимовив сакраментальне: «Finis Роlоniе» (Кінець Польщі). 25 листопада 1795 р. король, на той час уже вивезений на почесне ув’язнення до Гродна, підписав відречення від престолу. У 1795 р. Росія, Австрія і Пруссія підписали нову угоду про третій поділ Польщі.

Після третього поділу до складу Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусь, Литва та Курляндія. Наприкінці 1796 р. частину земель Брацлавського намісництва було приєднано до Києвського, а на возз’єднаній території Правобережної України утворено дві губернії - Подільську та Волинську.

Колись могутня й величезна Річ Посполита перестала існувати. 62 % території та 45 % населення Речі Посполитої відійшли до Росії;

18 % земель та 32 % населення — Австрії; 20 % і 23 % відповідно — до Пруссії.

Звичайно, всі ці зміни торкнулися й населення українських земель. Проте, станові відносини, поміщицький режим, панування шляхти залишилися. Щоб не нагнітати обстановку, царський уряд залишив у силі старі польські закони, а також юридичні норми Третього Литовського статуту. Єдино, ослаб наступ католицизму на приєднаних до Росії землях. Землі католицької церкви та опозиційної шляхти було конфісковано й частково роздано як нагороду за заслуги царським генералам і вищим чиновникам.

Головним результатом поділів Польщі для України було те, що Лівобережна та Правобережна Україна з’єдналися в межах однієї держави. Населення Галичини було відірвано від материнського ядра й опинилося майже на півтора століття під владою Австрії.

Нові терміни і поняття

«Золоті вольності» — шляхта складала понад 30% населення Речі Посполитої, що значно переважало відсоток дворянства в інших країнах. У XVI-XVIII ст.ст. права шляхти у політичному житті Речі Посполитої набирають більшої ваги, а своєю конституційною боротьбою шляхта послаблює державний організм. У 1573 р. король Генріх Валуа узаконив права шляхти брати участь у виборах короля та, надаючи їй поширеної влади, перетворив Польщу на шляхетську республіку (rzeczpospolita szlachecka). Встановлення закону «liberum veto», за яким всі рішення сейму могли бути прийняті тільки при однозгідності всіх послів, допровадило до анархії і занепаду Польщі, що наприкінці XVIII ст. закінчилося її поділами.

Барська конфедерація (1768-1772 рр.) - військово-політичне об’єднання польської шляхти, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського і Російської імперії.

Третій Литовський статут — Статут Великого князівства Литовського 1588 р., названий Третім, був складений після Люблінської унії 1569 р., об’єднання Великого князівства Литовського і Корони Польської. Статут містив 488 артикулів, розбитих на 14 розділів. Цей статут, що діяв, зокрема, у Київській, Подільській та Волинській губерніях до 1840 р., юридично запровадив кріпосне право на Брацлавщині (тепер Вінницька і частина Хмельницької областей) і Придніпров’ї. Написаний білоруською мовою, а в 1614 р. його перекладено і видано польською, згодом — французькою, латинською та ін. Закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи і власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з іншими розрядами залежних селян.

Мапа 4.

Козацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького

(1648-1657 рр.)

МАТЕРІАЛИ ІЗ ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ 4

ПИТАННЯ З САМОКОНТРОЛЮ

1. Які періоди виокремлюють у ході визвольних змагань XVII ст.?

2. Чи можна вважати козацькою державою землі Війська Запорозького за гетьмана Богдана Хмельницького?

3. Чим можна пояснити провал намірів гетьмана І.Мазепи і його послідовників забезпечити незалежність Козацькій державі?

4. За якими етапами відбувалася втрата Україною її автономних прав?

5. У чому полягали причини поразки гайдамацького руху та якими були його наслідки для України?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Встановіть відповідність:

A) битва на Жовтих Водах

Б) битва під Корсунем

B) битва під Пилявцями

Г) облога м. Львова

Д) битва під Зборовим

Е) вступ військ Богдана Хмельницького у Київ

1) 29 квітня -16 травня 1648 р.

2) 15-16 травня 1648 р.

3) 11-13 вересня 1648 р.

4) 6-26 жовтня - 1648 р.

5) грудень 1648 р.

6) 5-6 серпня 1649 р.

2. «Березневі статті» Богдана Хмельницького були затверджені:

A) у Переяславі;

Б) у Києві;

B) у Москві;

Г) у Варшаві.

3. Погодьтеся з такими твердженнями або заперечте їх:

А) І.Виговський намагався укласти союз з Річчю Посполитою і забезпечити при цьому якомога більшу автономію України:

1) так; 2) ні;

Б) запорожці повністю підтримували політику І.Виговського:

1) так; 2) ні;

4. Встановіть відповідність:

A) похід П.Орлика на Правобережну Україну

Б) перехід І. Мазепи на бік Карла XII

B) битва під Полтавою

Г) обрання гетьманом П.Орлика

Д) зруйнування Запорозької Січі за наказом Петра І

1) жовтень 1708 р.;

2) травень 1709 р.;

3) червень 1709 р.;

4) квітень 1710 р.;

5) початок 1711 р.

5. «Золоту осінь своєї автономії» Україна переживала за правління:

A) Д.Апостола;

Б) П.Полуботка;

B) О.Розумовського;

Г) К.Розумовського.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. На основі вищевикладеного матеріалу теми порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів.

2. Спираючись на вивчений матеріал теми й за допомогою мани 4 знайдіть столицю держави Війська Запорозького, місця великих битв, окресліть кордони козацької держави, напрямки походів козацьких військ та міста, де підписувалися певні домовленості (перемир’я, договори тощо).