Історія України у питаннях та відповідях

4.2. ОСНОВНІ ПОДІЇ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Визвольна війна 1648-1654 рр. пройшла кілька етапів.

1 етап (січень 1648-серпень 1649 р.) - початковий переможний етап. Боротьбу очолив чигиринський козацький сотник Богдан (Зіновій) Михайлович Хмельницький (1597-1657 рр.). Хмельницький мав добру на той час освіту. У 1620 р. брав участь у поході до Молдови проти турків. Під Цецорою потрапив до турецького полону, у якому пробув два роки. Повернувшись у рідні краї, Богдан вступив до реєстрового козацтва й досяг посади писаря (після поразки селянсько-козацького повстання уряд усунув його з посади, зробивши чигиринським сотником). Безпосереднім приводом до повстання стала особиста кривда, завдана Богдану польським шляхтичем Д. Чаплинським. Усі звертання Хмельницького до суду та навіть до самого короля закінчилися безрезультатно. У січні 1648 р. він тікає на Запорожжя, очищує його від пропольських воєнних підрозділів. 10-15 лютого козаки обирають його гетьманом Війська Запорозького. Хмельницький розгортає активну підготовчу роботу (шле універсали до населення України з закликами приєднатися до повстання; утворив воєнно-політичний союз між козаками та кримським ханом Іслам-Гіреєм, внаслідок чого кримськотатарська кіннота на чолі з Тугай-Беєм приєдналася до козацького війська).

Цей етап знаменувався перемогами козаків під Жовтими Водами (29 квітня-15 травня) та Корсунем (25-26 травня). Визвольна боротьба охопила майже всю територію України. Звістки про поразку польських військ приголомшили правлячі кола Польщі. У травні 1648 р. помер польський король Владислав IV, що ще більш дезорганізувало поляків. До липня 1648 р. повстанці звільнили від польських магнатів і шляхти всю Лівобережну Україну. Хвиля повстань прокотилася Правобережною Україною. Хмельницький зупинився в Білій Церкві.

11-13 вересня 1648 р. - переможна битва під Пилявцями. У жовтні 1648 р. козаки здійснюють облогу Львова, але за викуп 220 тис. талярів (та щоб не допустити пограбування міста татарами) облога була знята. У листопаді відбувалася облога Замостя, окремі козацькі загони досягали Вісли, тобто етнічних польських земель. Але втомленість, епідемія чуми, опір місцевого польського населення, а також активні дії литовської армії Я. Радзивіла в Білорусії, змусили армію Хмельницького повернутися в Подніпров’я.

У лютому 1649 р. під час українсько-польських переговорів у Переяславі звучать ідеї незалежності відвойованих українських земель від Речі Посполитої. У травні 1649 р. поляки, порушуючи перемир’я, розпочали масований наступ на українські землі. 15-16 серпня 1649 р. українсько-татарське військо розбило під Зборовом польську армію, поставивши Польщу на грань катастрофи. Тільки завдяки зрадництву татар Хмельницький припинив битву та почав переговори з поляками. 18 серпня 1649 р. була підписана Зборівська угода. За її умовами кількість реєстрового війська доходила до 40 тис., усі учасники повстання підлягали амністії, влада гетьмана закріплювалася на території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Польським військам заборонялося тут перебувати. Польська шляхта поверталася в українські землі.

2 етап (вересень 1649 р. - вересень 1651 р.) середній етап, етап невдач. Завершується підписанням Білоцерківської угоди.

Зборівський договір не враховував інтересів селян. Розпочинаються антишляхетські виступи. Незадоволені були й поляки, що відновили воєнні дії в лютому 1651 р. 29 травня 1651 р. загальна козацька рада ухвалила рішення про генеральний наступ на Польщу. 28-30 червня 1651 р. відбулася битва під Берестечком на Волині (150-200-тисячне польське проти 140-тис. козацько-татарського війська). В наслідок чергового зрадництва кримського хана, війська якого покинули поле битви, захопивши й гетьмана, українська армія потерпіла поразку. Польсько-литовська армія окупувала північні, центральні й західні райони козацької України. Але завдяки організаторській діяльності Хмельницького вдалося відновити боєздатність армії й зупинити ворога. У серпні 1651 р. 70-тис. польське військо було оточене 100-тис. козацьким військом під Білою Церквою.

28 вересня 1651 р. був підписаний Білоцерківський договір. Реєстр скорочувався до 20 тис. осіб, при цьому козаки повинні були жити тільки в Київському воєводстві. У Брацлавське та Чернігівське воєводства поверталася польська шляхта, гетьман підпорядковувався владі коронного гетьмана.

3 етап (вересень 1651 р.- січень 1654 р.) - етап врівноваження сил, активного пошуку союзників. Переяславська рада. Московський договір.

Однак Білоцерківський договір не влаштовував жодну зі сторін: кожна з них розуміла хиткість миру. До того ж, радикально налаштовані козаки й селяни не погоджувалися на умови миру, виникла опозиція Хмельницькому (в т.ч. Богун, Гладкий). Розуміючи це, Хмельницький активізував підготовку до воєнних дій.

1 червня 1652 р. під горою Батіг між Південним Бугом і Собом козаки розбили польську армію. У битві полягло 8-10 тис. жовнірів (майже вся піхота й половина всіх гусарів). Перемога ліквідувала принизливий Білоцерківський договір і зумовила розгортання народного повстання Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. Частина козацького війська рушила на Кам’янець-Подільський, інша, на чолі з Тимошем Хмельницьким, - на Молдавію. Наляканий господар Молдавії Лупул погодився видати доньку Розанду заміж за Тимоша та розірвав зв’язки з Польщею.

Ураховуючи загрозу наступу поляків, український уряд розпочав наприкінці 1652 р. мобілізацію. Одночасно у пошуках союзників тривали переговори з Туреччиною, Трансильванією, Московією. Становище в Україні залишалося важким: 5 років безупинної війни принесли величезні нещастя та спустошення, голод, психологічну втому, розчарування. Усе це призвело до різкого зменшення чисельності населення (на 35-40 %).

На союз з ісламською Туреччиною Хмельницький не пішов. Єдиною державою, на допомогу якої можна було сподіватися, було Московське царство. 2 липня 1653 р. Олексій Михайлович відіслав Хмельницькому грамоту, в якій повідомляв про своє рішення взяти Україну під «государеву високу руку». У жовтні-грудні 1653 р. українське військо разом з татарами оточило польське військо під містом Жванцем на Поділлі, проте хан йде на укладання угоди з поляками. 15 грудня 1653 р. укладено усну Кам’янецьку угоду, яка передбачала виконання низку положень Зборівського миру щодо прав та вольностей козацтва. Мова про автономію української держави у складі Польщі навіть не йшла. 18 січня 1654 р. в Переяславі відбулася закрита старшинська козацька рада. В цей же день велика козацька рада ухвалила рішення прийняти протекцію російського царя. Було узгоджено принципові засади майбутнього договору (антипольський союз Росії та України, протекторат московського царя над Україною, збереження основних прав та вольностей Війська Запорозького) і здійснено акт усної присяги. У березні 1654 р. у Москві було підписано компромісний договір (з 11 статей) — «Березневі статті».

Нові терміни і поняття

Тугай бей (крим. Argin Dog an Tog ay bey) — (р.н. невід. — червень 1651) — видатний кримськотатарський полководець і політичний діяч. Він здійснював прикордонний захист Криму. Єдиний серед беїв мав хоругву і 3-тисячний загін особистої гвардії. Підтримував дружні стосунки з Б.Хмельницьким.