Історія України у питаннях та відповідях

9.13. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА

На початку XXI ст. близько 15 мли. українців проживали за межами етнічної Батьківщини. Вони складають українську діаспору. Така ситуація є підсумком еміграції, витоки якої припадають ще на початок XVIII ст. Виділяють чотири хвилі української еміграції: кінець XIX ст. — 1914 р.; міжвоєнний період (1918-1939 рр.); 1945 - кінець 1980-х рр.; 90-ті роки XX ст. - початок XXI ст. Розглянемо особливості останньої хвилі еміграції та становище української діаспори на сучасному етапі. Принагідно зазначимо, що остання хвиля еміграції відбувалася в період створення незалежної України.

У 90-х роках XX ст. — на початку XXI ст. за кордон виїжджали переважно представники науково-технічної інтелігенції, фахівці різних галузей господарства. Здебільшого це люди молодого та середнього віку. Дослідники зазначають, що сучасні емігранти керуються насамперед соціально-економічними мотивами. Іноді відбувається повторна еміграція, яка також обумовлена соціально-економічними факторами. Українські емігранти переїжджають з країн з посередніми умовами життя до країн з найвищим рівнем (США, Канада та ін.).

Важко підрахувати скільки українців нині мешкає в так званому ближньому зарубіжжі, до якого відносять пострадянський простір. З деякою погрішністю нараховують близько 10 млн. осіб. Найбільш численна українська діаспора знаходиться в Російській Федерації. У РФ українці проживають насамперед у Курській, Білгородській, Воронезькій областях, Далекому Сході, Північному Кавказі, Кубані та ін. На початку XXI ст. в Росії функціонувало трохи менше шістдесяти українських культурно-громадських товариств і осередків. Серед них найбільш відомими є «Дружба» у Воркуті, «Славутич» у Москві, Громада української культури в Сиктивкарі, імені Тараса Шевченка в Санкт-Петербурзі. Існують невирішені проблеми у життєдіяльності українців РФ: недостатньо національних шкіл, театрів, телебачення тощо.

До останнього часу багато українців проживало в Казахстані та країнах Середньої Азії. Останнім часом чисельність українців у цьому регіоні зменшується, особливо відчутно в середньоазіатських республіках. При цьому, значна частина українців, що виїжджає з регіону, повертається не додому в Україну, а в Росію. У 1990 р. у парламенті Казахстану налічувалося 24 депутати-українці, у місцевих радах усіх рівнів було понад 5 тис. українців. Проблеми української діаспори Казахстану схожі з тими, що мають місце в РФ.

Українці складають близько 15 % від загальної кількості населення Молдови. Проте й там відсутні українські школи. У Придністровській Молдавській Республіці (невизнана світовою спільнотою) в першу чергу реалізуються інтереси російськомовного населення, хоча багато українців мешкає на її теренах. У суміжних районах з Білоруссю живе численна українська діаспора (300 тис. осіб). Серед країн СНД найменше українців на Закавказзі. Більш-менш організованою є прибалтійська українська діаспора. У деяких містах працюють українські недільні школи. У Таллінні діє національно-культурний осередок «Українське земляцтво». За даними соціологічних опитувань тільки четверта частина українців має бажання залишатися в Прибалтиці. Немає сумнівів, що усі національно-культурні організації української діаспори в СНД і країнах Балтії потребують підтримки як з боку місцевої влади, так і України.

Щодо чисельності західної української діаспори теж існують розбіжності між фахівцями. За деякими підрахунками українців на Заході понад 5 млн. осіб. Найбільш численними українськими громадами є американська (США) і канадська. Динаміку чисельності українського населення в американських країнах важко визначити внаслідок різних методичних засад переписів і дії етнічних процесів. Так, за офіційними даними перепису 1990 р. у США налічувалося 741 тис. українців, а за конфесійними даними їх було значно більше. Серед слов’ян українці в США займали друге місце за чисельністю після поляків. Більшість українців нині живе і працює у північно-східних промислових штатах (Пенсільванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Іллінойс). Українці США мають свої школи, вищі навчальні заклади, наукові й культурні установи. З 1968 р. при Гарвардському університеті функціонує український науково-дослідний інститут. У Клівленді діє громадський комітет підтримки українського мистецтва. У 1989 р. Ратгерський університет увів шевченківські читання. Загалом україністика викладається у 28 університетах та коледжах США. Представники української діаспори грають помітну роль у суспільно-політичному житті країни. Так, до 1993 р. надзвичайним і повноважним послом США в Україні був українець за походженням Р.Попадюк.

Понад 1 млн. українців проживає в Канаді. Торонто, Вінніпег, Едмонтон, Ванкувер, Монреаль — центри проживання українців Канади. Фахівці відзначають, що українці в Канаді знаходяться в найбільш сприятливих умовах у порівнянні з іншими представниками української діаспори. Компактне розселення дає змогу протистояти асиміляції, краще зберігати національні традиції і мову. Українознавчі студії є в університетах Вінніпега, Торонто, Монреаля та ін. Відомим центром досліджень з україністики став Канадський інститут українських студій в Едмонтоні. Українці беруть активну участь у суспільно-політичному житті Канади. Українець за походженням Р.Енатишин займав посаду генерал-губернатора Канади. Та все ж українською мовою у сім’ях користуються трохи більше 20 % україно-канадців.

Достатньо великі українські діаспори знаходяться в Бразилії і Аргентині. їх об’єднує той факт, що більшість українців в них займається сільським господарством. Окремі групи переселенців проживають у Парагваї, Уругваї, Чилі та інших латиноамериканських країнах. Українська діаспора в Австралії - молода, хоча перші українці з’явилися в цьому регіоні світу ще в XIX ст.

Серед європейських країн найбільша українська діаспора (понад 350 тис. осіб) - у Польщі. При цьому важливо відзначити, що значна частина українців, яка нині вважається діаспорою, є автохтонним населенням. Вона стала діаспорою у підсумку змін державних кордонів. У 1990 р. створено Польську асоціацію українознавців, яка займалася українською історією і культурою. Українці розселені й в інших країнах Європи: Румунії, Чехії, Словаччині, Словенії, Сербії, Хорватії, Франції, Німеччині, Великій Британії та ін. До вищевказаного слід додати, що українці розселилися в окремих країнах Азії та Африки: Китаї, Сирії, Лівані, Єгипті, Марокко.

Отже, навіть у період незалежності України відбувалася чергова хвиля української еміграції. Проте, частина українців за кордоном зберігає національну самобутність, мову, традиції. На порядок денний вийшло питання поширення зв’язків України з українською діаспорою. Окремі представники діаспори зіграли і продовжують грати важливу роль у розбудові незалежної України. Зміцнення зв’язків народу України з закордонними українцями сприятиме суспільному прогресу і духовному розвитку, взаєморозумінню між ними.

Нові терміни і поняття

Еміграція — переселення, вимушене чи добровільне переміщення людей зі своєї Батьківщини в іншу країну з політичних, економічних, релігійних та інших причин.

Автохтони — спільність, що виникла в процесі еволюції на певній території і проживає на ній нині (корінні жителі країни або місцевості).