Підручник з Історії України. 9 клас. Турченко - Нова програма

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Автономія - самоврядування, право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління.

Аматор - любитель, непрофесіонал.

Аматорський театр - любительський театр.

Асиміляція (від. лат. - уподібнення, засвоєння) - процес у суспільному житті, у ході якого окремі народи, що, як правило, перебувають під сильним колоніальним тиском у багатонаціональній державі, засвоюють культуру й мову панівної нації та поступово зливаються з нею.

Геополітика (лат. гео - земля) - вплив територіального (географічного) положення держав на їх політику та на міжнародні відносини в цілому.

Демографічний бум (вибух) - швидке зростання населення. Демократія - політичний лад, у якому встановлено і здійснюється на практиці народовладдя; закріплено в законах свободу й рівноправність громадян.

Десятина - 1,0925 гектара.

Діаспора (від грец. - розсіяння) - частина народу (етносу), що проживає поза межами країни свого походження.

Дідичі - поміщики.

Духовна влада - церковна влада.

Еліта національна (від франц. - краще, відбірне, вибране) - найбільш підготовлена і згуртована частина суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом (нацією), і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

Жовнір - солдат.

Застава - передання кредиторові майна того, хто бере кредит. У випадку неповернення кредиту заставлене майно стає власністю кредитора.

Капіталізм - економічна система, заснована на приватній власності на засоби виробництва та вільнонайманій робочій силі, вільній конкуренції, якій притаманний поділ суспільства на два основних класи: буржуазію та пролетаріат.

Кафедра - структурна одиниця вищого навчального закладу. Колонія - повністю залежна країна, яка використовується як джерело сировини, ринок збуту товарів, сфера вкладення капіталу, а також як військовий плацдарм для подальшої експансії.

Комітат - адміністративно-територіальна одиниця в Угорщині в XIX ст. Консерватизм - учення і політика, спрямовані на збереження традицій, національної культури, морально-етичних норм, авторитету держави, приватної власності і т. д. Консерватори визнають необхідність змін, але вважають, що вони повинні здійснюватися поступово, вибірково.

Кооперація - форма об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Космополітизм (від грец. - громадянин світу) - теорія, що закликає відмовитися від патріотичних почуттів, національної культури і традицій в ім’я «єдності роду людського». Пропаганда космополітизму (ідея створення всесвітнього уряду та ін.) послаблює боротьбу народів за національну незалежність та державний суверенітет.

Кредит (від лат. - вірити, довіряти) - продаж товарів з відстрочкою платежу або передання на певний термін грошей чи матеріальних цінностей за умови їх повернення. За користування кредитом сплачується певний відсоток від його вартості.

Криза (від грец. - переворот, перелом, перехідний стан) - це період у розвитку, для якого притаманні: 1) збитки; 2) шанс на оновлення; 3) необхідність прийняття рішучих управлінських рішень. Криза виконує кілька важливих функцій: 1) утверджуються більш ефективні форми господарювання; 2) оновлюються ідеологічні та політичні умови; 3) оновлюються політичні й господарські еліти.

Лібералізм - ідеологія та політика, спрямовані на формування суспільних відносин, у яких визначальним є забезпечення політичних та економічних прав і свобод.

Меморандум - документ, пам’ятна записка з викладом поглядів з того чи іншого питання.

Меценат - римський політичний діяч І ст. до н. е., який щедро підтримував письменників і поетів. У переносному значенні слово «меценат» - покровитель мистецтва й літератури.

Митрополит - у ряді християнських церков один з найвищих санів архієреїв. Голова великої єпархії, підлеглий патріарха.

Москвофіли - представники західноукраїнського суспільно-політичного руху другої половини XIX ст., які шукали порятунку від полонізації в орієнтації на Росію, пропагували ідею «єдиної російської народності від Карпат до Уралу».

Народовці - представники західноукраїнського національного руху, які спрямовувалися на служіння народу. Головну мету вбачали в розвитку української мови і літератури, підвищенні культурно-освітнього рівня і національної свідомості українців.

Народництво - суспільно-політичний рух 1860-1890-х років у Російській державі, що знайшов вияв і в Україні. Його учасники передбачали можливість швидкого переходу до соціалізму, спираючись на революційні можливості селянства.

Національна ідентичність - переживання та усвідомлення своєї приналежності до національної спільноти.

Нація (від. лат. natio - плем’я, народ) - історична спільність людей, сформована на основі спільності території, яку вони населяють, мови, особливостей культури і характеру, економічних зв’язків. Націотворення - процес переходу того чи іншого етносу до усвідомлення себе єдиним цілим і своєї окремішності від інших народів. Завершується формуванням нації і, як правило, утворенням національної держави.

Нігілізм (від лат. - ніщо, нічого) - заперечення усталених суспільних норм, цінностей, авторитетів.

Парафія - нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих (парафіян).

Парафіяльні школи - початкові школи при церковних парафіях. Патріархат - найбільша територіально-адміністративна одиниця у православній церкві.

Політична партія - добровільне об’єднання людей, що представляє волю певної соціальної групи, прагне оволодіти державною владою, впливати на формування та політику органів держави відповідно до своєї програми розвитку суспільства.

Поступ - прогрес; поступовці - прогресисти.

Представницькі органи — органи, у т. ч. виборні, які представляють чиїсь інтереси.

Промисловий переворот - перехід від мануфактурної стадії виробництва до фабрично-заводської; мав два боки: технічний (заміна ручної праці машинною), що призвів до підвищення продуктивності праці, та соціальний (буржуазія та пролетаріат стають основними класами суспільства).

Протекціонізм (від лат. — захист) — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Пуд — міра ваги й маси, яка застосовувалася в Російській імперії. Пуд дорівнював приблизно 16,4 кг.

Радикалізм - 1) (від лат. - корінь) - рішуче, безкомпромісне здійснення своїх намірів, прагнення до докорінної зміни існуючого стану речей у тій чи іншій справі; 2) політична течія, прихильники якої вимагали рішучого проведення демократичних реформ силовими методами. Раціоналізація виробництва (від лат. - розумний, розум) - удосконалення виробництва, краща, доцільніша його організація.

Реакція політична - прагнення зберегти віджилий соціально-економічний лад і політичні порядки.

Ринок - обмін товарів, який визначається пропозицією та попитом на товари в масштабі світового господарства (світовий, зовнішній ринок), країни (національний, внутрішній ринок) та її окремого району (місцевий ринок).

Різночинці - «люди різного чину і звання», вихідці з купців, міщан, духовенства, селянства, дрібного чиновництва та ін. В основному займалися розумовою працею. Серед них було багато противників самодержавства.

Самосвідомість - усвідомлена система уявлень людини про себе, на підставі якої вона ставиться до себе та вибудовує свою взаємодію з іншими людьми.

Сепаратизм - прагнення до відокремлення, відособлення, до самостійних дій і виступів (наприклад, прагнення національних меншин у багатонаціональних державах до відокремлення і створення самостійних держав чи автономних областей).

Сервітут (від лат. - повинність, зобов’язання) - звичаєве чи законом установлене право користуватися (частково або спільно) чужою власністю. На правах сервітуту в Західній Україні селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, пасовищами, луками та ін.

Синод (Святійший Синод) - один з найвищих державних органів Російської імперії в 1721-1917 рр. Керував справами православної церкви. Сіонізм (від гори Сіон в Єрусалимі) - рух європейських євреїв за створення власної держави на історичній батьківщині в Палестині. Слов’янофіли (слов’янолюби) - прихильники керівної ролі Росії у слов’янському світі.

Соборність українських земель - об’єднання всіх етнічних українських територій у складі єдиної національної держави.

Соціалізм - учення і політичний рух, що пропагують ідею побудови суспільства рівності й справедливості.

Старорусини - представники західноукраїнського суспільно-політичного руху другої половини XIX ст., які, відстоюючи окремішність від поляків, посилалися на давні історичні корені українців, що сягали часів Київської Русі й Галицько-Волинського князівства. Статус - правовий лад, становище.

Страхова компанія - фінансова установа, що створює за рахунок своїх клієнтів спеціальний фонд для покриття збитків вкладників клієнтів від нещасних випадків.

Суверенітет - незалежність держав від інших держав у їх зовнішній і внутрішній політиці.

Суспільно-політичний рух - рух, учасники якого висувають ідеї тих чи інших змін в організації життя суспільства й спрямовують свою діяльність на досягнення цих змін.

Товарне виробництво - форма виробництва, за якої продукти виробляються для продажу.

Толерантність - ставлення з повагою до іншої точки зору, прагнення зрозуміти відмінну від власної позицію.

Унітарна держава - одна з форм державного устрою з єдиною системою найвищих органів влади й управління, єдиним законодавством. Урбанізація (від лат. - міський) - історичний процес швидкого зростання старих і появи нових міст та підвищення їхньої ролі в економічному й культурному житті суспільства.

Федерація (від лат. - союз, об’єднання) - 1) форма державного устрою, за якої територіальні одиниці - члени федерації - мають власні органи влади і поряд із цим утворюють спільні для них державні органи; 2) союз, об’єднання громадських організацій.

Цензура (від лат. - контроль) - контроль державної влади за змістом та розповсюдженням інформації з метою обмежити або недопустити ідей та відомостей, які визначаються цією владою шкідливими або небажаними.

Централізм - система управління, при якій центральні органи підпорядковують собі місцеві, не враховуючи особливостей та інтересів регіонів й областей.

Шовінізм (франц. - від прізвища солдата наполеонівської армії Шовена) - крайній вияв націоналізму, що пропагує національну винятковість, панування однієї нації над іншими.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка