Підручник з Історії України. 9 клас. Турченко - Нова програма

§ 13. Узагальнення до теми

1. Імперська політика в Західній Україні. Після трьох поділів Польщі 2,2 млн українців опинилися під владою Австрії. Вони були приречені на роль знаряддя в політиці австрійського уряду, на джерело надходжень до імперської скарбниці і резервуар для поповнення імперської армії. Разом з тим процеси модернізації, які охопили центральні провінції імперії, поширилися і на Західну Україну. Уже наприкінці XVIII ст. українці відчули певне поліпшення свого життя у порівнянні з доавстрійським періодом. Австрійські імператори Марія-Терезія і Йосиф II вели в 70-80-х роках XVIII ст. модну тоді політику освіченого абсолютизму й звільняли селян від особистої залежності, обмежували панщину та проводили інші реформи, що полегшували життя населення західноукраїнських земель.

Реформи позитивно позначилися на господарському житті, становищі селянства. Але вони були не такими глибокими, щоб докорінно змінити ситуацію. До того ж у подальшому почалася реакція, яка знищила більшість здобутків попередніх десятиліть.

Економіка Західної України не отримала прискорення і з початком промислового перевороту, радше навпаки. Галицька, буковинська та закарпатська промисловість не витримували змагання з промисловістю німецьких і чеських провінцій Австрії. Західноукраїнські землі залишалися аграрним краєм. Майже 95 % українців були задіяні в сільськогосподарському виробництві, що ґрунтувалося на підневільній праці кріпаків. Проявом глибокої кризи, яка охопила кріпосницьку систему, стали постійні антикріпосницькі виступи селян, що наростали.

2. Початок національного відродження. Соціальні суперечності, які загострювалися, загальне неблагополучия збурювали свідомість людей, небайдужих до долі країни, і сприяли появі суспільно-політичного руху. Щодо цього, то Західна Україна йшла в тому ж напрямку національного відродження, що й Наддніпрянщина.

Цей рух мав свої особливості. Поміщиками й чиновниками в Галичині переважно були поляки, у Закарпатті - угорці, у Буковині - румуни. Поляки Галичини мріяли про відновлення Речі Посполитої, до складу якої обов’язково мали увійти заселені українцями галицькі землі. Угорці, що також прагнули до створення власної незалежної держави, відмовляли у праві на це українцям Закарпаття. Таким чином, діючи у складі польської чи угорської національно-визвольних течій, українці не могли досягти своєї кінцевої мети - національного визволення. Звідси випливала нагальна потреба виділити українські національно-визвольні сили в цілком самостійну течію.

Найширшою соціальною базою національно-визвольного руху в Західній Україні виступали селяни. Але селяни були не здатні сформулювати не лише загальнонаціональні, але й власні економічні, політичні та культурні вимоги. Вони не мали потрібної для цього теоретичної підготовки. Цю місію брали на себе представники «освічених» соціальних груп, що не втратили почуття приналежності до українського народу.

Така роль випала греко-католицькому духовенству, що виросло і зміцніло в результаті реформ 70-80-х років XVIII ст. і зуміло зберегти свій вплив у час реакції першої половини XIX ст. Національне відродження Галичини відбувалося під впливом австрійського Просвітництва та відзначалося активною освітньою діяльністю перемишльського гуртка патріотично настроєних греко-католицьких священиків, а з початку 1830-х років - «Руської трійці» - М. Шашкевича, Я. Головацького та І. Вагилевича. Стараннями «Руської трійці» було видано українською мовою літературний альманах «Русалка Дністровая». Тим самим народна мова ставала мовою художньої літератури. Вона почала витісняти малозрозумілу широкому загалу церковнослов’янську. Саме тому Іван Франко назвав появу «Русалки Дністрової» «явищем наскрізь революційним». Що ж до політичного ідеалу «Руської трійці», то він полягав у створенні слов’янської федерації народів.

3. Вплив Європейської революції 1848 р. Якщо до 1848 р. національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні помітно випереджав західноукраїнський, а галичани, буковинці й закарпатці надихалися прикладом своїх братів зі Сходу, то з початком Європейської революції - «Весни народів» - лідерство переходить до галичан. Було створено представницький орган краю - Головну руську раду, яка висунула програму соціально-економічних перетворень. Зібрали рейхстаг. У ньому представники українського населення, у тому числі селянства, залучалися до парламентської діяльності, уперше на всю імперію проголосили свої національно-культурні та політичні цілі.

Революція зазнала поразки. Однак вона не минула безслідно. Завоювання 1848 р. стали духовною основою для подальшого розвитку національно-визвольного руху.

Тематичне оцінювання

Запитання на вибір однієї правильної відповіді

1. Королівство Галичини і Лодомерії - це

А Австрійське генерал-губернаторство із центром у Перемишлі, яке населяли переважно українці

Б Коронний край Австрії, у якому майже половину населення становили українці, а адміністративним центром був Львів

В Провінція Австрійської імперії, адміністративним центром якої був Краків, а більшість населення становили українці

2. Більшість українців Австрійської імперії жили в

А Сільській місцевості

Б Містах і містечках

3. Переважна більшість галицьких українців за віросповіданням були

А Римо-католики

Б Греко-католики

В Православні

4. Укажіть очільників громадсько-культурного руху «Руська трійця».

Д. Зубрицький, М. Левицький, Й. Лозинський, М. Шашкевич, І. Могильницький, Я. Головацький, А. Добрянський, І. Вагилевич, О. Духнович.

5. Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської ради є

А Видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті

Б Проведення Слов’янського з’їзду в Празі, налагодження співробітництва з польськими учасниками революції

В Заснування першого просвітницького товариства греко-католицьких священиків, видання «Русалки Дністрової»

6. Поділ Галичини на українську та польську частини (тобто на окремі коронні краї) у 1848 р. був головною вимогою

А Центральної ради народової

Б Головної руської ради

В Руського собору

7. Прочитайте уривок з історичного джерела.

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу...”».

Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він

А Підбурював селян до повстання

Б Був членом «Руської трійці»

В Був членом Головної руської ради

Г Агітував за самостійне державницьке існування західноукраїнських земель

8. Прочитайте уривок із праці відомого українського історика та громадського діяча М. Грушевського.

«У тих землях, що увійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Чим зумовлено зазначені урядові заходи?

А Реформами Марії-Терезіїта Йосифа II 1770-1780-х рр.

Б Польським повстанням 1830-1831 рр.

В Намаганням австрійської влади упередити зміни, які обіцяв Наполеон для її підданих

Г Революцією 1848-1849 рр.

Дайте відповіді на запитання

1. Визначте особливості економічного розвитку західноукраїнських земель.

2. Яким було національне та соціальне становище українців в Австрійській імперії?

3. Назвіть найбільші селянські виступи в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.

4. Коли на західноукраїнських землях скасували кріпосницьке право? За яких обставин?

5. Чому провідну роль на початковому етапі національного відродження в Західній Україні відігравали греко-католицькі священики?

6. Коли і за яких обставин відбулося Львівське збройне повстання?

7. Чим були викликані реформи Марії-Терезії та Йосифа II? У чому суть? Чому реформи не привели до значних змін у розвитку економічного та суспільного життя Західної України?

8. Обґрунтуйте висновок: «Феодально-кріпосницький лад і монархічна влада в Австрійській імперії гальмували розвиток економіки і культури Західної України, перетворювали її в колоніальний придаток».

9. З яких розділів складався альманах «Русалка Дністровая»? Розкажіть про зміст.

10. Що спільного й відмінного було в наддніпрянському та західноукраїнському визвольному русі?

11. Охарактеризуйте українсько-польські та українсько-угорські відносини в Західній Україні під час революції 1848 р.

12. М. Грушевський, оцінюючи діяльність Головної руської ради, назвав її першим національним урядом. Обґрунтуйте (чи заперечте) справедливість такої оцінки.

13. У чому, на вашу думку, полягали досягнення та невдачі українського національного руху в 1848-1849 рр.?