Підручник з Історії України. 9 клас. Турченко - Нова програма

§ 12. Практичне заняття

Варіант 1. Альманах «Русалка Дністровая»

ЗГАДАЙТЕ 1. Як починалося національне відродження на західноукраїнських землях? 2. У чому полягає історичне значення діяльності «Руської трійці»?

План заняття

1. З’ясуйте провідні теми у творчості «Руської трійці», спираючись на подані поезії М. Шашкевича з «Русалки Дністрової». З якою метою видавався цей український альманах?

2. Ознайомтесь з документом. Поясніть, чому влада так гостро відреагувала на вихід у світ «Русалки Дністрової».Чи можна вважати, що така реакція лише підкреслює значення альманаху?

3. Прочитайте витяг зі статті, яка містить сучасну оцінку «Русалки Дністрової». Використовуючи повний текст статті, підготуйте повідомлення про альманах і його авторів.

4. Підготуйте повідомлення про історію альманаху «Русалька Дністровая», проаналізуйте його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху.

Документи та матеріали

1. З поезій Маркіяна Шашкевича, надрукованих в альманасі

Руська мова

Руська мати нас родила,

Руська мати нас повила,

Руська мати нас любила:

Чому ж мова її не мила?

Чом ся нею встидати маєм?

Чом чужую полюбляєм?

Джерело: Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. - К., 1965. - С. 68.

Дума (Уривки)

Аж мило згадати, як то серце б’ється,

Коли з України руська пісенька

Вколо серця в’ється,

Як коло милого дівка русявонька...

Сю ніч степами гуляв я;

Нагулявшись доволі, по могилі лягав я,

Буцімто спочити, а то підслухати,

Як та стара бувальщина буде розмовляти:

Про давні літа, про давні часи,

Як слава гуляла світом вокруги

Про руських батьків, боярів, князів,

Про гетьманів, козаків.

Джерело: Антологія української поезії: В 4 т. - К., 1957. -Т. 1. - С. 175-176.

2. Донесення ректора Львівської духовної семінарії митрополичій консисторії у справі цензурування і заборони альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р., 15 червня, Львів)

Цензурування названої збірки народних пісень цими днями закінчено і прийнято рішення про її заборону в основному з тієї причини, що вміщені в ній статті є несвоєчасним духовним витвором екзальтованої юнацької фантазії, читання якого, особливо в теперішній час, може ввести в оману легковажних і викликати в них невдоволення існуючим. Разом з тим там трапляються окремі речення такого роду, що у відриві від основного задуму автора можуть бути неправильно витлумачені...

Крім того, вважається за потрібне додати, що згаданим особам (авторам альманаху. - Авт.) у зв’язку з виданням ними в Угорщині названої книжечки без дозволу тутешньої цензури, ректорат виніс сувору догану і під загрозою найсуворішого покарання заборонив їм усяке листування в літературних справах.

Джерело: «Русалка Дністровая»: Документи і матеріали. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 99-100.

3. Світло «Русалки Дністрової»

Альманах «Русалка Дністровая» став, за словами академіка Олександра Білецького, «документом великого суспільного й історико-літературного значення», був першою сміливою заявкою західних українців «про своє існування, про свою національну гідність. Ця скромна книжка - подвиг, про який не забуває український народ». Роль альманаху «Русалка Дністровая», виданого живою народною мовою, аналогічна тій, яку у Східній Україні відіграла поема І. Котляревського «Енеїда», але його значення не обмежується локальними західноукраїнськими рамками, бо альманах став явищем загальноукраїнським. Закликаючи до літературного відродження, діячі «Руської трійці» водночас проголосили єдність українського народу, розчленованого й колонізованого сусідніми державами, неподільність його духовності та культури, яку творить цей народ. Вони були творцями вічних духовних цінностей - гуманізму, свободи і дружби. Світло «Русалки Дністрової» і сьогодні опромінює нас своєю глибокою духовністю.

Джерело: Ткачук М. Світло «Русалки Дністрової» // Дзеркало тижня. Україна. - 2007. - 5 жовтня.

Варіант 2. «Галицько-руська матиця»

План заняття

1. З’ясуйте обставини появи «Матиці» та її роль у суспільно-політичному та культурному житті західноукраїнських земель.

2. Визначте, чи можна стверджувати, що «Матиця» стала спадкоємицею «Руської трійці».

Документи та матеріали

Зі статті «Галицько-руська матиця...»

Для розвитку справи, започаткованої «Руською трійцею» з її «Русалкою Дністровою», сприятливий час настав з приходом революції 1848 р. ...Українці отримали шанс для прискорення національно-культурного поступу: становлення власної літератури, розвитку системи освіти і пришвидшення формування національної свідомості.

Це розуміли в Головній руській раді (ГРР). її члени спробували вирішити таке завдання, заснувавши за запозиченим у інших слов’янських народів зразком спеціальне культурне товариство й використали поширену у них назву - «матиця». Так з’явилася «Галицько-руська матиця». Товариство мало, насамперед через видання і розповсюдження відповідної літератури, сприяти прогресу української школи (початкової, а в перспективі - середньої і вищої), популяризувати вітчизняну історію, забезпечувати піднесення рівня освіти і моральності народу. Основний акцент засновники і керівники товариства робили на просвіті шкільної молоді та селянства...

Розпочинаючи діяльність, товариство користувалося підтримкою значної (найактивнішої) частини української інтелігенції. Спираючись на цю підтримку, «Матиця» досягла непоганих результатів, особливо в перший період після заснування (до 1852 р.). Тоді вона спромоглася видати низку книжок, переважно підручників і посібників. Серед авторів виділявся Я. Головацький. Він підготував «Граматику», яка швидко розійшлася значним накладом. Увічненням пам’яті М. Шашкевича стало посмертне видання його «Читанки» (друкувалася двічі).

Протягом цього першого періоду з’являлися книжки переважно або для учнів початкової школи (чи для тих, хто навчався самостійно), або для освічених співвітчизників, що цікавилися рідними мовою та культурою. Таких пріоритетів у «Матиці» дотримувалися і пізніше.

Однак сприятливий перший період закінчився. Після скасування Конституції 1848 р. і повернення до абсолютизму ситуація для громадських організацій змінилася. Усі вони мали пройти прискіпливу перереєстрацію, яка зумисне затягувалася. «Матиця» була змушена знову і знову подавати на затвердження нові редакції статуту. Але то Галицьке намісництво, то Львівська дирекція поліції, тримаючи статут безкінечно довго, постійно повертали його на доопрацювання. Статут вдалося затвердити аж 1861 р. Хоча товариство не було заборонене і продовжувало діяти, проте правова невизначеність і неприхильне ставлення місцевої влади негативно вплинули на інтенсивність праці.

У 60-ті роки умови для громадської діяльності в Галичині дещо покращилися і це відразу відбилося на діяльності «Матиці». Її робота знову активізувалася. Друкувалися передусім підручники для гімназій, молитовники (значну частину членів товариства складали священики)...

У 1869-1870 рр. «Галицько-руська матиця» видала й декілька невеликих книжок для масового читача. Серед них «Вісті про землю і справи русинів» В. Ільницького. Цей історико-краєзнавчий нарис у доступній формі знайомив широкий загал з минулим Прикарпатської України. У 1870 р. відбулися загальні збори «Матиці». Наступні вдалося зібрати лише 1887 р. (взагалі з великими перервами товариство діяло до 1939 р.). Тому ці збори можна розглядати як такі, що підвели риску під двома десятиліттями існування «Галицько-руської матиці».

Від 1848 р. до кінця 60-х років «Матиця» була єдиною галицькою українською культурно-просвітницькою громадською організацією, що поширювала нові знання за допомогою власних видань. Вона отримала гарну можливість вплинути на розвиток українського суспільного та культурного життя. Хоча товариство у повній мірі виправдовувало сподівання, що на нього покладалися, лише у перші роки існування, воно все ж залишило слід в історії суспільно-політичного життя західноукраїнських земель. В останній чверті XIX ст. - на початку XX ст. естафету від нього перейняли нові громадські організації з новими діячами - «Просвіта» і Літературне (далі Наукове) товариство ім. Т. Шевченка.

Джерело: Седлер О. «Галицько-руська матиця»: завдання, організація, члени товариства (1848-1870 рр.) - Україна: культурна спадщина, національна свідомість: 36. наук. пр. - Львів, 2012. - Вип. 21. - С. 668-687.