Підручник з Історії України. 9 клас. Пометун - Нова програма

§ 8 ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

1. Товариство галицьких греко-католицьких священиків

Схарактеризуйте особливості й початок українського національного відродження в Галичині.

У першій половині XIX ст. починає пробуджуватися національне життя в західноукраїнських землях. Умови, у яких відбувалося українське націотворення на західноукраїнських землях, були складнішими, ніж у підросійській Україні. На відміну від Наддніпрянщини, тут не було традицій козацької державності. За час тривалого перебування у складі різних держав західні українці, або, як вони називали себе протягом ХІХ ст., русини, фактично втратили власну національну еліту. Роль національного лідера зазвичай виконувала українська греко-католицька церква. Нечисленна українська інтелігенція складалася в той час власне зі священиків або їхніх дітей, які здобували освіту.

Чому саме греко-католицькі священики очолили національне відродження? Як ви думаєте, чому православне духовенство Наддніпрянщини не відіграло подібної ролі?

Сучасний канадський історик українського походження Орест Субтельний про роль греко-католицького духовенства

Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку ХІХ ст. — значить говорити про духовенство. Духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії. Вища освіта на Західній Україні стала синонімом освіти богословської... Зв’язане з масами спільною вірою духовенство користувалося в середовищі сільських парафіян великим впливом і владою. Польська шляхта... нерідко примушувала священиків працювати у своїх маєтках. Це дало... позитивні результати, оскільки українське духовенство встановило із селянством тісніші особисті та культурні зв’язки.

Поясніть, як ви розумієте сутність кожного з наведених чинників і його вплив на національне відродження.

Чинники, що сприяли розгортанню національного руху на західноукраїнських землях:

використання австрійською владою українського руху на противагу польському та угорському;

певний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття діячів та ідей Наддніпрянщини;

великий авторитет серед населення греко-католицького духовенства, яке стало провідною силою в національному відродженні краю

Почався цей рух виступами за збереження української мови — основи національної ідентичності. І в цьому була гостра необхідність.

Як ви вважаєте, чому національне відродження в Галичині почалося з руху за відродження української мови? Обґрунтовуючи свої відповіді, використайте наведену цитату.

«При руській мові, при руській народності лишалися тільки прості хлопи і вбогі та мало вчені сільські священики».

Іван Франко, письменник, поет, учений, громадський і політичний діяч

Центром першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині став Перемишль — осередок греко-католицької єпархії. Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія, зосереджувалися найосвіченіші представники духовенства — Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський та ін. Надихав цей гурт русинських патріотів перемишльський єпископ Михайло Левицький, за сприяння якого у Східній Галичині засновано 383 народні (парафіяльні) школи.

У 1816 р., за підтримки єпископа, створено Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних.

За рішенням імперських урядовців греко-католики, як і римо-католики, дістали право вчити дітей власною мовою. У мішаних школах викладали обидві мови, але релігійні заняття проводили окремо, згідно з віросповіданням дітей. Обидві церкви набули права окремо здійснювати нагляд за своїми школами.

Іван Могильницький першим у Галичині почав виголошувати проповіді народною мовою. Написав для цісарського двору обґрунтування, у якому доводив, що українська (руська) мова не є мішаниною польської й російської чи діалектом якоїсь із них, а є окремою слов’янською мовою. Він відстоював цю думку і в науковій праці «Відомості про руську мову».

З 1837 по 1850 р. у краї вийшло 43 книги, написані українською мовою (40 з них написали священики).

Іван Могильницький (з гравюри XIX ст.)

2. «Будителі» Закарпаття

Кого називали «будителями» Закарпаття? У чому сутність цього руху?

На Закарпатті культурно-національне відродження протікало під впливом так званого «будительства» (назва походить від слова «пробудження»). Щоправда, на теренах Закарпаття перетиналися культурні й політичні впливи Росії та Угорщини, що зумовило специфічні регіональні ознаки цього процесу.

Перше покоління «будителів» Закарпаття та Галичини вийшло із середовища греко-католицького духовенства, більшість із яких здобули освіту у Відні. Центром русинського національно-культурного відродження стала Мукачівська греко-католицька єпархія. Такої ролі вона набула в роки діяльності найвизначнішого з мукачівських єпископів Андрія Бачинського (1732-1809), який керував цією єпархією упродовж 37 років.

Андрію Бачинському належала ідея запровадження обов’язкового навчання дітей віком від 6 до 14 років. Єпископ активно сприяв відкриттю народних шкіл, належній підготовці вчителів та підтримці здібної молоді. Він вимагав від місцевих священиків насамперед спрямовувати зусилля на організацію шкіл при церквах, а від батьків — в обов’язковому порядку віддавати дітей до школи.

Владика Андрій Бачинський (портрет XIX ст.)

У чому, на думку Бачинського, полягає суспільна роль рідної мови?

З єпископського послання Андрія Бачинського

Історичний досвід, численні приклади свідчать, що для зміцнення будь-якої народності або нації немає підґрунтя міцнішого, аніж збереження... батьківської та материнської мови, писемності та віри. Як тільки який-небудь народ починає цуратися рідної мови, писемності та релігії, а відтак і зовсім їх забувати, одразу ж починають відбуватися незворотні зміни і з цим народом...

Наприкінці XVIII ст. у стінах Мукачівської семінарії Іоаникій Базилович (1742-1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де вирізнив Московію, Білорусь й Україну зі своїми окремими народами. Усе це він писав тоді, коли поширеними були твердження австрійських і російських істориків, які взагалі заперечували факт існування українського народу. Базилович першим нагадав закарпатцям, що там, за Карпатами — Україна, і Закарпаття є її невід’ємною частиною. Визначну роль у дослідженні історії Закарпаття відіграв історик Михайло Поп-Лучкай (1789-1843). Як інспектор Ужгородської шкільної округи, він багато зробив для відкриття сільських шкіл. Основною працею вченого стала шеститомна «Історія карпатських русинів». У ній він доводив, що русинське населення є корінним народом Закарпаття, який заселив цей край задовго до приходу угорців.

Іоаникій Базилович (з гравюри XIX ст.)

У середині ХІХ ст. серед діячів, які сприяли українському національному відродженню на Закарпатті, слід виокремити Олександра Духновича (1803-1865).

Видатний діяч українського відродження Закарпаття, поет, видавець, канонік Пряшівської єпархії Олександр Духнович із гордістю промовляв у 1849 р. на захист не тільки своєї мови, а й своєї національності, що він є русин.

Олександр Духнович (гравюра XIX ст.)

Як ви вважаєте, чому поезія Духновича називається «Вручаніє»? Який смисл для українців містила поезія «Казка»?

Вручаніє (уривок)

Я русин бил, єсмь і буду,

Я родився русином,

Чесний мой род не забуду,

Останусь єго сином...

Великий мій рід і главний

Миру єсть современний,

Духом і силою славний,

Всім народам приємний [...]

Казка

Стрітилися сліпий з хромим,

Стали розмовляти.

Ким способом собі в світі

Можна б помагати?

І вдруг закличився совіт:

Взяв сліпий безнога,

А хромий му показував,

Куда єсть дорога;

Сего глаза, того ноги

Купно ся слагають,

Так-то бідні собі в нужді

Мудро помагають.

У 1847 р. вийшла праця О. Духновича «Книжица читальная для начинающих», написана мовою, близькою до народної. Цей буквар користувався попитом, оскільки до його появи ті, хто мав можливість навчатися, оволодівали грамотою чужою мовою — латинською або мадярською.

3. «Руська трійця»

Сформулюйте кілька положень, які розкривають історичне значення «Руської трійці».

У 30-40-х роках ХІХ ст. центром національного руху стає Львів, де Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — на той час студенти Львівського університету й водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії — створили літературний гурток, що згодом став громадсько-культурним об’єднанням «Руська трійця».

Лідером серед семінаристів був Маркіян Шашкевич (1811-1843).

Яким чином було створено гурток? Хто були його члени?

Зі спогадів Якова Головацького

Ми постійно... втрьох говорили, сперечалися, критикували, міркували про літературу, народність, історію, політику і майже завжди ми говорили по-руськи, так що колеги називали нас «руська Тройця»... Шашкевич, сміливіший з усіх нас, згуртував співчуваючих нашим ідеям. Ми домовилися, що кожний, хто вступає в наш гурток, повинен заявити чесним словом, що він обіцяє все життя діяти на користь народу і відродження руської народної словесності... В семінарії пішли чутки про руський народ, про його освіту за допомогою народної мови... рух між молодим поколінням був сильний.

Іван Труш. Портрет Маркіяна Шашкевича

Пам’ятник «Руській трійці» в Івано-Франківську (скульптор — Володимир Довбенюк).

Гроші на встановлення зібрано 2012 р. під час історико-патріотичної акції «Збудуймо методом народної будови в Івано-Франківську перший в Україні пам’ятник “Руській трійці”, авторам альманаху “Русалка Дністровая” — першої книги українською мовою на західноукраїнських землях»

Поступово навколо «Руської трійці» об’єдналося близько 20 однодумців. Мету своєї діяльності члени гуртка вбачали також у тому, щоб запровадити українську мову в усі сфери життя. Рубіжною подією в цьому став виступ 1836 р. Маркіяна Шашкевича на урочистостях із нагоди дня народження імператора Франца І. Аби довести, що українською мовою можна проголошувати філософські та релігійні ідеї, він уперше в історії Східної Галичини проголосив промову рідною мовою. Частиною промови М. Шашкевича був україномовний вірш «Голос галичан», який мав значний резонанс серед його сучасників як своєрідна демонстрація українства жителями Східної Галичини.

Чому виступу М. Шашкевича було приділено значну увагу його сучасниками?

Зі спогадів письменника Миколи Устияновича

Ода «Голос галичан», надрукована лише в 250 примірниках, задзвеніла в серцях руських. Розхоплена як невидана новина та й сама собою цікава, ходила вона з рук до рук, поки її відчитати було можна.

Зі статті сучасного історика літератури Михайла Шалати

Перша українська промова в семінарії, репрезентована «Голосом галичан», створеним народною мовою... була подією новаторською й стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій.

Наступним кроком гуртківців стала підготовка 1834 р. збірки під назвою «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори гуртківців, історичні й публіцистичні матеріали.

Чи були такі ідеї притаманні для інших діячів українського національного відродження? Наведіть приклади.

Головні ідеї збірки «Зоря»:

засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;

уславлення народних ватажків — борців за національне та соціальне визволення народу;

визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями виявився роз’єднаним державними кордонами;

заклик до українських патріотів змагатися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців

Спроби видати альманах наразилися на спротив імперських урядовців і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання книги було заборонено як віденською, так і львівською цензурою.

Проте «трійчани» не припиняли своєї діяльності. Вони продовжували етнографічні, літературознавчі дослідження, займалися перекладами, написанням книжок для школярів, публіцистичною, художньою творчістю, педагогікою. У 1836 р. Іван Вагилевич і Маркіян Шашкевич уперше переклали «Слово о полку Ігоревим» українською мовою. Шашкевич підготував «Читанку для діточок» українською мовою. Але надрукувати обидві ці праці авторам знову не дозволили.

Попри перешкоди, трійчани шукали інших можливостей для видання творів. Вони вилучили зі збірки «Зоря» ті твори, які своїм змістом дратували цензорів, і змінили її назву на «Русалка Дністровая». Потім Яків Головацький домовився з прибічниками слов’янського відродження про видання збірки в Пешті (тодішній столиці Угорщини).

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком 1836 р. Це була перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях. Девізом книжки стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Її поява викликала невдоволення у Відні та Львові. Увесь наклад «Русалки Дністрової» було конфісковано й знищено. Урятувати пощастило лише 200 примірників, що їх «трійчани» встигли розпродати, подарувати друзям або залишити для себе.

Як вплинула поява «Русалки Дністрової» на український національний рух у Галичині?

Яків Головацький про вплив появи «Русалки Дністрової» на галичан

Вона запалила вогонь, що його тільки гробова персть загасити може, спасла народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, в якого лишилося ще не зіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповняти...

Іван Франко про «Русалку Дністрову»

«Русалка Дністрова», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, була свого часу явищем наскрізь революційним...

З висловлювання начальника поліції Львова після виходу «Русалки Дністрової»

Ми вже маємо клопіт з одним народом (поляками), а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ.

Видання «Русалки Дністрової» стало підсумком діяльності «Руської трійці». Через переслідування австрійської влади гурток розпався.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Де, коли і з якою метою створено Товариство галицьких греко-католицьких священиків?

2. У чому полягала діяльність «будителів» Закарпаття?

3. Які основні віхи діяльності «Руської трійці»?

4. Які були складові першого етапу українського національного відродження на західноукраїнських землях?

5. Якими фактами можна підтвердити провідну роль греко-католицької церкви в українському національному русі в Галичині та на Закарпатті?

6. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко казав, що вона «була свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть цю характеристику, спираючись на текст параграфа.

7. Поясніть, до чого закликали читачів слова, обрані девізом до «Русалки Дністрової».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Напишіть невелике есе, відповідаючи на запитання: чому поява «Русалки Дністрової» стала важливою віхою в українському національному відродженні?

2. Знайдіть у додаткових джерелах вірші Маркіяна Шашкевича й напишіть свої враження від цих поезій у пості в соціальних мережах.