Підручник з Історії України. 9 клас. Пометун - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 38 РОЗВИТОК ЖИВОПИСУ Й АРХІТЕКТУРИ

1. Романтизм, реалізм і модерн у малярстві

Як поєднувались романтизм, реалізм і модерн у живописі?

У другій половині ХІХ ст. в українському образотворчому мистецтві співіснують романтизм і реалізм. Романтизм з його увагою до почуттів, сильних особистостей-героїв, захопленням фольклором і народністю, ідеалізованим минулим відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов’янських народів, зокрема українського. Данину українському романтизму віддали послідовники Тараса Шевченка, для яких тема України стала домінуючою у творчості: Лев Жемчужников, Іван Соколов, Костянтин Трутовський.

Визначте на прикладі поданих творів характерні ознаки романтизму.

Лев Жемчужников. Кобзар на шляху

Костянтин Трутовський. Одягають вінок

Іван Соколов. Збирання вишень у поміщицькому саду

Водночас із романтизмом в українському живописі поширювався й реалізм.

Реалізм (від фр. realisme — «дійсний») — напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності.

У центрі уваги художників-реалістів було буденне життя, з його проблемами, людськими думками, зображенням подій вітчизняної історії, природи. Цей етап розвитку мистецтва пов’язаний з об’єднанням художників-передвижників. Серед них українські митці — Кириак Костанді, Петро Левченко та ін.

Українська тема сприяла посиленню романтичних тенденцій у деяких картинах Іллі Рєпіна, пейзажних творах Архипа Куїнджі. Уже в 1872 р. відбулась перша виставка цього товариства в Києві та Харкові. Наступного року до маршруту включено Одесу, Полтаву, Миколаїв.

Формується українська національна школа пейзажного живопису, серед майстрів якого постать Сергія Васильківського є найбільш масштабною й багатогранною. Він відкрив український живопис Європі, де був удостоєний честі виставляти свої картини в Паризькому салоні «поза чергою». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козаки в степу») або з побутовими картинами («Ярмарок у Полтаві»). До побутового жанру, пейзажу звертався й Опанас Сластіон у творах «Весна», «Волинь» та ін.

На прикладі поданих полотен розкажіть про особливості українського реалізму.

Ілля Рєпін. Українка

Опанас Сластіон. Весна

Для образотворчого мистецтва на межі ХІХ-ХХ ст. характерним стає поєднання реалізму й модерну, що дало початок національному художньому напряму. Серед його найвідоміших представників — Микола Пимоненко («Засватана», «В розлуці» та ін.).

У жанрі ліричного українського пейзажу працювали такі українські митці, як Володимир Орловський та Сергій Світославський.

Поясніть на прикладах, що називають українським напрямом у живописі на межі століть.

Микола Пимоненко. Святочне ворожіння. Страсний четвер

Сергій Васильківський. Козаки в степу

Володимир Орловський. Український пейзаж

Сергій Світославський. Село

Початок XX ст. — сповнений гострих соціальних суперечностей і художніх пошуків в українському мистецтві. Бурхливий розвиток таких промислових і культурних центрів, як Київ, Одеса, Харків супроводжувався створенням місцевих творчих об’єднань, художніх шкіл, поширенням виставкової діяльності. Наприкінці першого десятиріччя XX ст. лише в Києві щороку влаштовувалось 10-15 художніх виставок.

Серед художників, які застосовували нові засоби втілення дійсності — імпресіонізм і символізм, одне з провідних місць посідав Олександр Мурашко. Його відомими творами були «Карусель», «Дівчина в червоному капелюшку», «Парижанки біля кафе» та ін.

Яскравим представником цієї генерації майстрів був Микола Бурачек, відомий пейзажами Дніпра та Києва. До вітчизняних імпресіоністів належить художниця Зінаїда Серебрякова. Прихильниками модерністських експериментаторів були також Василь і Федір Кричевські та ін.

На основі поданих ілюстрацій поясніть, які нові течії виникають у живописі на початку ХХ ст.

Олександр Мурашко. Сонячні плями. Жорж і Олександра Мурашко

Микола Бурачек. Міський музей

Федір Кричевський. Автопортрет

Зінаїда Серебрякова. За сніданком

2. Модерн в архітектурі

У чому проявився стиль модерн в українській архітектурі?

На межі століть в архітектурі з’являється новий стиль — модерн, що ґрунтується на застосуванні нових конструкцій і матеріалів (цемент, залізобетон, каркасна система, тощо). Однією з основних ідей модерна є краса, що спирається на зручність.

Стиль модерн розвивається головним чином в архітектурі міських маєтків і дорогих багатоквартирних будинків, заміських віл і дач.

Український модерн — стиль, у якому українські архітектори прагнули поєднувати новітні технології з народними традиціями, широко використовували стилізацію — творчий прийом, завдяки якому майстри надають новим будівлям схожості зі спорудами одного зі стилів минулих часів.

Прикладом архітектурного модерну можуть слугувати зведені в Києві, Харкові, Одесі та інших містах громадські споруди й так звані «прибуткові» будинки, архітектура яких повторює ренесансні, готичні, романські форми.

Спираючись на ілюстрації, прокоментуйте основні риси модерну.

Будинок Полтавського губернського земства (архітектор — Василь Кричевський)

Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (архітектор — Іван Левинський)

Як і в інших країнах, з появою залізобетону отримало розвиток будівництво критих ринків, вокзалів, павільйонів тощо. У стилі модерн побудовано залізничні вокзали Києва, Львова, Харкова, Жмеринки, а також перший критий Бессарабський ринок у Києві (архітектор — Генрик Гай), художню школу імені Івана Котляревського у Харкові (архітектор — Василь Кричевський) та ін.

Але справжнім поетом залізобетону в архітектурі вважають київського майстра Владислава Городецького. У його роботах стилізаторство вийшло на новий рівень. Він збудував католицький костьол у Києві в готичних формах, будинок у вигляді давньогрецького храму (сьогодні музей українського мистецтва) та інші архітектурні шедеври.

Як ви думаєте, у чому полягала геніальність В. Городецького?

Костьол св. Миколая

Музей українського мистецтва

Караїмська кенаса

Будинок з химерами

3. Зміни в міській і сільській забудові

Які зміни відбуваються в архітектурі міст і забудові сіл?

Нові технології будівництва істотно змінюють українські міста. Вулиці починають забудовувати відповідно до їхнього призначення — як магістральні, житлові, торговельні. Проїзну частину вулиць вимощують бруківкою. З’являється вуличне освітлення, навіси для зупинок транспорту, інформаційні тумби. У містах споруджують електростанції, водонапірні башти, санітарні очисні будівлі. На міській архітектурі позначається розбудова промислових підприємств. Вони займають значні території в містах і потребують під’їзних шляхів із широкими вулицями. Усе це вносить корективи у планування міст.

Які характерні ознаки забудови міст визначає дослідниця?

Сучасна українська дослідниця Гелена Коптєва про зміни в міській забудові на зламі століть

Насичення міст підприємствами, транспортом, торговельними закладами та зростання чисельності населення приводили до розширення їх території. Осідаючи на околицях, промисловість і зовнішній транспорт утворювали «індустріальний бар’єр», що перешкоджав територіальному зростанню міста. Забудова всередині цього кільця ущільнювалась, зростала поверховість споруд.

Використавши усі резерви, забудовники переходили через «індустріальний бар’єр», й утворювалось нове кільце кварталів. Адміністративні установи рідко будувалися на багатолюдних площах. Відживали свій вік і ринкові площі. Замість базарів, де торгівля залежала від погоди, споруджували криті ринки...

Основним типом міської забудови стали багатоквартирні будинки, що давали домовласникам прибуток... більшість будинків мали секційне планування. Входи до квартир заможних мешканців були з парадних сходів від вулиці. У дворових флігелях квартири були скромнішими. Основну увагу приділяли фасаду, який слугував своєрідною візитівкою його мешканців.

На зламі століть відбулися зрушення й у сільських забудовах, що визначило особливості архітектури окремих регіонів України.

Які характерні ознаки забудови сіл визначає дослідниця?

Сучасна українська дослідниця Тамара Косміна про забудови XIX — початку XX ст. на селі

Залежно від типів сільських поселень в Україні виділялося чотири зони: північна, центральна, південна, карпатська. Північна — охоплювала Полісся. Тут домінував вуличний тип поселень. У центральній лісостеповій зоні переважали безсистемні поселення, але в XIX ст. за проектуванням з’явилися радіальні та квартальні поселення.

На півдні більшість поселень виникла в результаті державної і поміщицької колонізації в попередні два століття. У ХІХ ст. забудова тут велася за вказівкою властей і мала квартальну форму. Але існували й окремі поселення вуличного типу.

У гірських районах Карпат поселення були безсистемними й розміщувалися на зручних земельних ділянках віддалено одне від одного.

Поселення, виселки та хутори XIX — початку XX ст. мали різне походження. Вони виникали на місці сільських займищ (хуторів, пасік), виробничих осередків землевласників та заможної сільської верхівки.

Які запитання ви б поставили до цих ілюстрацій, якби досліджували їх як історик?

Хата на Слобожанщині (фото початку ХХ ст.)

Село Волосянка у Карпатах (листівка 1916 р.)

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Які твори української романтичної та реалістичної шкіл живопису вам відомі?

2. Опишіть 2-3 пам’ятки модерну в живописі.

3. Знайдіть на карті 7 визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

4. Як проявився модерн і стилізація в архітектурі?

5. Опишіть 2-3 пам’ятки модерну в архітектурі.

6. Назвіть зміни в забудові міст і сіл.

7. Які були причини та наслідки змін, що відбулися в міській і сільській забудові?

8. Як вплинули процеси модернізації на розвиток архітектури та образотворчого мистецтва?

9. Чи відображались у живописі та архітектурі процеси українського національно-культурного відродження? Як саме?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Чи відбулися подібні зміни в забудові вашого села або міста? Дізнайтеся про це більше та підготуйтесь до презентації ваших знахідок.

2. Порівняйте два зображення — ескіз будівлі початку ХХ ст., виконаний Опанасом Сластіоном, та сучасне фото споруди земської школи у селі Кізлівка Чорнухинського району на Полтавщині. Проведіть власне дослідження та підготуйте повідомлення про будівлю земської школи у вашому (або найближчому до вас) населеному пункті.