Підручник з Історії України. 9 клас. Пометун - Нова програма

Розділ ІV. НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА в другій половині ХІХ ст.

§ 15 УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. СХІДНА (КРИМСЬКА) ВІЙНА 1853-1856-х РОКІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

1. Українське питання в контексті міжнародних відносин

Яке місце посідало українське питання в міжнародній політиці?

У другій половині XIX ст. українські землі залишались об’єктом геополітичних інтересів сусідніх держав, які прагнули поширити свій вплив у цьому регіоні. Тож, втручаючись у вирішення «східного питання», європейські та турецькі дипломати надавали українським територіям особливого значення.

У чому вбачає дослідник відмінність України від інших територій і населення Російської імперії?

Німецький географ і мандрівник XIX ст. Йоганн Коль про українців

Великороси населяють центральну Росію, де в країні московитів знаходиться їхня істинна колиска... й називають себе «російські»... Малороси населяють південну Росію, особливо область Дніпра, у Києві потрібно шукати їхню колиску.

Вони називають себе малоросіянами, або просто руськими, руснаками, русинами, рутенами. Усі ці... походять від назви «Русь», а не «Росія»... Малороси є численним народом зі своєю мовою і власними історичними спогадами... відносно віку малоросійському роду належить пріоритет перед великоруським народом.

Французький історик, географ, економіст Жан-Бенуа Шерер у праці «Аннали Малої Росії, або Історії запорозьких та українських козаків» пише про «славний народ, першопричини якого сягають більш аніж на 800 літ у глибину минувшини». Українців автор характеризує як «людей рослих, сильних, привітних і гостинних, які ніколи нікому не нав’язуються, а й не зносять обмеження власної свободи». Притаманна їм громадсько-політична позиція така: «Смерть або свобода!»

У 1869 р. Казимир Делямар, французький політик, просив сенат увести в шкільну програму вивчення історії тих народів, що говорять слов’янськими мовами, аби розрізняти кожного з них. Таке доповнення, на думку Делямара, необхідне, щоб відкинути панівне на той час у французькій історії уявлення про єдиний народ під спільною назвою «русский», який мешкає в Російській імперії.

У середині ХІХ ст. Росія протиставила себе країнам Європи, проводячи войовничу політику. Як стверджував Микола І, «ми держава не торговельна, не аграрна, а військова, і покликання наше — бути грозою світу». Після численних анексій у Європі, на Кавказі та Далекому Сході наступною мішенню російської армії було обрано Османську імперію. Це змусило Британію, Францію, Сардинію та Туреччину об’єднати свої сили заради порушення російських планів.

2. Східна (Кримська) війна 1853—1856-х рр. на українських землях

У чому сутність і важливість для європейської політики Кримської війни?

Східна (Кримська) війна 1853—1856-х рр. увійшла в історію як масштабний воєнний конфлікт у Європі ХІХ ст. У середині XIX ст. російський уряд висунув ідею розподілу території Османської імперії, претендуючи на Чорноморські протоки, що викликало конфлікт із провідними європейськими державами — Англією та Францією.

Приводом стала суперечка на релігійному ґрунті за володіння святими церквами, що містилися на підконтрольній турецькому уряду території. До конфлікту долучилася Росія, яка в червні 1853 р. розірвала дипломатичні відносини з Туреччиною й окупувала залежні від султана Молдавію та Волощину. Туреччина, заручившись підтримкою Англії та Франції, оголосила війну Росії. Союзники підтримали Туреччину, яка стала об’єктом російської агресії, бо побоювалися експансії Російської імперії в Європі.

Турецькі війська спершу воювали вкрай невдало й зазнавали поразок від російської армії.

Аби попередити небажаний для Заходу розвиток подій у російсько-турецькому протистоянні, союзники оголосили війну Росії. На початку 1854 р. англо-французький флот увійшов у Чорне море. Першою постраждала Одеса — 22 квітня місто було обстріляно кораблями союзників.

У вересні 1854 р. розпочалися бойові дії в Криму. За відсутності залізниць росіяни не могли вчасно доправити туди необхідну кількість військ, а їхні вітрильники не становили загрози пароплавам союзників.

Російські війська відступили до Бахчисарая, поставивши під удар головну базу Чорноморського флоту — Севастополь. Обороняти місто довелось місцевими силами. Восени 1855 р. союзники захопили Малахів курган, що височів над Севастополем, і це змусило російське командування віддати наказ затопити залишки Чорноморського флоту.

Із травня 1855 р., після того як британці й французи захопили Керч, війна перейшла на Азовське узбережжя.

Спираючись на ілюстрації, розкажіть про основні події війни.

Висадка військ союзників у Криму (літографія 1854 р.)

Обстріл Одеси англо-французьким флотом 22 квітня 1854 р. (з гравюри XIX ст.)

Іван Владимиров. Затоплення кораблів Чорноморського флоту на Севастопольському рейді

Михайло Труфанов. Хірург Микола Пирогов під час війни

Після смерті Миколи І (1855 р.) його наступник Олександр II, не маючи змоги вести далі Кримську війну, завершив її Паризьким договором 1856 р. Росія втратила дельту Дунаю, мусила відмовитися від південної частини Бессарабії. Південно-західний кордон Росії було перенесено на річку Дністер. Одночасно нейтралізовано Чорне море: як Росії, так і Туреччині заборонено утримувати там військові флоти.

Кримська війна завершилася поразкою Росії. Вона продемонструвала вади самодержавно-кріпосницького устрою Російської імперії, її економічну й військово-технічну відсталість і безпідставність домагань ролі провідної держави в Європі.

3. Ціна війни для України

Поставте до тексту 3-4 запитання, які розкривають ціну Східної війни для України.

Кримська війна негативно позначилась на господарському житті України, особливо її прифронтових районів. Через Херсонську, Катеринославську й Таврійську губернії просувалися війська, транспорт зі зброєю та боєприпасами, а також пораненими вояками.

З початком боїв російська армія та Чорноморський флот поповнювалися рекрутами переважно з Таврійської, Херсонської й Катеринославської губерній, що вичерпувало їхні трудові ресурси. На мешканців цих губерній покладалося забезпечення потреб армії.

На потреби війни було спрямовано роботу багатьох українських заводів: Миколаївського суднобудівного, Київського арсеналу, Луганського ливарного та ін. Зокрема, в умовах війни Шосткинський пороховий завод (на Сумщині) збільшив виробництво в шість разів.

Великих втрат зазнав Крим, зокрема його південна частина, яку сучасники порівнювали з величезним цвинтарем. Росіяни підозрювали татар у симпатіях до турецько-французько-британської коаліції та знущалися над мусульманським населенням. У той час багато ногайців і татар залишили Крим і переселилися до Туреччини.

Забезпечуючи потреби армії, українські селяни сподівалися на відміну кріпосного права.

Чи є зв’язок між причинами Кримської війни й селянським рухом за скасування кріпацтва? Поясніть свою думку.

Орест Субтельний про селянський рух часів Кримської війни

Коли царський уряд оголосив створення ополчення з добровольців, українські селяни сприйняли це за відновлення козаччини, яка асоціювалася із свободою від кріпацтва, і кинулися формувати «козацькі» загони, відмовляючись служити панам. Становище стало критичним у Київській губернії, де понад 180 тис. селян 400 сіл оголосили себе козаками й вимагали скасування кріпацтва. Порядок відновили війська, але це показало внутрішню хворобу імперії.

Останнім етапом пов’язаного з війною селянського руху став похід селян «у Таврію за волею». Спричинили його чутки про те, що для заселення спустошеного внаслідок виселень татар Криму уряд закликає переселятися туди охочих і надає землю та грошову допомогу на розбудову господарства. Навесні та влітку 1856 р. розпочалося масове стихійне переселення селян, які з усім своїм скарбом рушали до Перекопу. Лише за допомогою армії уряду вдалося наприкінці 1856 р. придушити селянський рух.

Кримська війна стала для українців ще й братовбивчою, оскільки чимало з них воювали на боці Туреччини у формуваннях із залишків задунайського козацтва, тоді як більшість — у лавах армії Російської імперії.

4. Українське питання в Європі у другій половині ХІХ ст.

У чому сутність так званого українського питання?

Поразка, якої зазнала Росія під час розв’язаної нею Східної (Кримської) війни, спричинила активізацію сил, опозиційних її політиці за кордоном. У Парижі посилилась діяльність польської еміграції. У її середовищі сформувалися політичні погляди правобережного шляхтича, поляка Міхала Чайковського, який у роки Східної війни здійснив спробу реалізувати свій план відновлення Гетьманщини.

Погляд зблизька

Які протиріччя ви бачите у планах Міхала Чайковського?

Міхал Чайковський (Садик-паша) (18041886) народився на Волині в сім’ї шляхтича, яка мала давні родинні зв’язки з козацтвом. Брав участь у польському повстанні 1830-1831-х рр. Після його поразки емігрував до Франції. Згодом відбув із французькою дипломатичною місією до Туреччини. Там прийняв мусульманство та взяв ім’я Садик-паша. За його пропозицією в турецькій армії було сформовано козацький полк в 1400 осіб. М. Чайковський очолив його. Козацький полк відіграв помітну роль у воєнних діях на Дунаї 1854 р. Чайковський планував підняти козацьке повстання в Україні. Він мав на меті відновити автономну Українську козацьку державу під протекторатом Османської імперії. Але його плани не здійснились, оскільки він не мав підтримки союзників, які боролися за оволодіння Севастополем.

З утворенням союзу між Німеччиною й Австро-Угорщиною в 1879 р. й укладенням між ними угоди, спрямованої проти Росії та Франції, правлячі кола цих країн зайнялися «українським питанням». Така увага пояснювалась тим, що, незважаючи на поразку Росії у Кримській війні, держави-переможці не бажали розпочинати проти неї нової війни, а мирних способів для здійснення планів розчленування імперії не існувало. Інтерес до України був й економічним, адже на той час вона належала до одного з регіонів імперії, що розвивалися найбільш динамічно.

Як писав сучасник цих подій І. Рудович, «на початку 1888 року війна Росії з Австрією здавалася неминучою... Бісмарк краще за всіх оцінив українське питання: щоб утримати мир у Європі, необхідно створити незалежну Україну. Відрив України був би важкою ампутацією для Росії». Плани Бісмарка викладено в статті його прибічника Е. Гартмана.

Які докази на користь створення самостійного Київського королівства висуває автор? Чому створення такої держави було важливим для Німеччини?

Зі статті філософа Едуарда фон Гартмана в німецькому журналі «Гегенварт» («Наявність»)

Немає ані географічних, ані етнографічних підстав для об’єднання двох світів — російського та українсько-білоруського в єдиний державний організм... обидві частини можуть обійтися одна без одної як за географічним, та і за торговельно-політичним розташуванням.

З того випливає, що варто створити Київське королівство в межиріччі Дніпра й Пруту. Така Наддніпрянська держава мала б усі передумови для самостійного існування. Нова держава повинна отримати від Австрії гарантії недоторканності та увійти з нею до оборонного союзу. Відокремлення від Росії територій із 34 мільйонами населення покладе край її експансії на Захід...

Цей план знайшов підтримку в офіційних колах Австро-Угорщини й обговорювався німецькими політиками аж до Першої світової війни.

Проте Іван Франко різко відгукнувся на статтю Гартмана, з гіркотою зазначивши у львівському журналі «Правда»: «Боже мій, ось честь, ось радість для ягнят, що вовк ними цікавиться! ...Хто нами цікавиться в Європі, той робить це тільки з оглядкою на Росію і на те, як будуються його відносини з Росією. Потрібно Росії пригрозити — бух! є на сцену русини, випливає київське князівство». Зрозуміло, що Іван Франко не симпатизував Російській імперії, однак чудово розумів, що західні держави розігрують українську карту в своїх інтересах.

В українських селах пішов поголос: хто не запишеться в козаки до весни 1855 р., утратить право на волю. Тож у березні 1855 р. більшість повітів Київської губернії охопив селянський рух за волю («Київська козаччина»).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Розкрийте місце та роль українського питання в європейській міжнародній політиці другої половини ХІХ ст.

2. Якими були причини Східної війни?

3. Як відбувалися основні події Кримської війни?

4. Яким був внесок України у війну?

5. Що таке козацький проект Міхала Чайковського? Яким було його значення?

6. Як вплинула війна на Україну? Якими були особливості селянського руху, що розгорнувся під впливом Східної війни?

7. Порівняйте місце й роль Наддніпрянської України в системі міжнародних відносин першої та другої половини ХІХ ст. Визначте спільні та відмінні риси. Покажіть на карті 5 (див. Альбом карт) розгортання цього руху.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. За допомогою Інтернету й інших джерел знайдіть інформацію та підготуйте короткі повідомлення про хірурга Миколу Пирогова, матроса Петра Кошку, адмірала Павла Нахімова або іншого героя Кримської війни — українця.

2. Прослідкуйте на карті 5 хід воєнних дій у війні.