Підручник з Історії України. 9 клас. Пометун - Нова програма

§ 13 РОЗВИТОК МУЗИКИ, ТЕАТРУ, ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Й АРХІТЕКТУРИ КІНЦЯ ХVІІІ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

1. Музика й театр

Які нові явища порівняно з XVIII ст. можемо спостерігати в музичному й театральному мистецтві?

У першій половині XIX ст. музична культура Наддніпрянської України розвивалася в складних умовах і законсервувалася.

Водночас позитивний вплив на тогочасну музичну культуру справляли відкриті університети. Зокрема, при Харківському університеті створено музичні класи, де відбувалась підготовка відповідних кадрів. У Львові відкрилася консерваторія, що пожвавило музичне життя міста.

Яскравою особистістю у вітчизняній музичній культурі тієї доби вважається Семен Гулак-Артемовський. Він започаткував один із провідних в українській музиці жанр побутової опери. Уперше на великій сцені в його опері «Запорожець за Дунаєм» прозвучали народні пісні й постали національні характери, оспівана патріотична тема, відтворено побут Запорозької Січі. Композитор представив їх у романтичних традиціях веселої мелодрами.

У ці часи популярності набули пісні-романси: «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько» та ін.

У західноукраїнських землях композитори утверджували народні основи в царині професійної музичної культури.

Михайло Вербицький, автор музики Державного Гімну України «Ще не вмерла України», ще будучи семінаристом, керував хором навчального закладу, опанував гру на гітарі, яка супроводжувала його все життя. Чимало творів, перекладених або створених ним для гітари, здобули популярність. Вербицький написав музику до понад 20 вистав.

Твори Вербицького тривалий час становили основу репертуару західноукраїнських виконавських колективів. Згодом він захопився релігійною музикою, написав літургію для хору (вона й сьогодні виконується в церквах Західної України) та інші церковні композиції.

Один з відомих митців України композитор Станіслав Людкевич відзначав: «Вербицький для нас є не тільки музикантом, а й також символом нашого національного відродження в Галичині».

Важливим художнім явищем у контексті становлення професійного українського театру став аматорський театр.

Найвідоміший аматорський театр на чолі з директором — Іваном Котляревським — створено в Полтаві 1815 р. Тут були поставлені його п’єси «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник».

Першим постійним театром був Харківський, заснований у 1798 р. Директором, режисером й актором театру в 1812 р. став Г. Квітка-Основ’яненко. Оформлюючись як професійне мистецтво, український театр живився народною творчістю, яка переосмислювалася й відбивалася в його репертуарі. Але домінували на сцені твори романтиків, В. Шекспіра, Ф. Шиллера, Мольєра. З утвердженням нового українського театру з’явилися й талановиті актори. Михайло Щепкін був викуплений із кріпацтва й виступав на сценах Харкова, Полтави, Києва, Москви.

У Харківському театрі виступав славетний український актор Карпо Соленик, якого Т. Шевченко назвав геніальним майстром сцени.

Напередодні революції 1848 р. аматорські трупи виникли й на західноукраїнських землях. У їхньому репертуарі були п’єси І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, а також місцевих авторів — М. Устияновича, С. Петрушевича, А. Духновича. Вони засуджували насильство влади, висміювали тих, хто забув рідну мову та звичаї свого народу.

2. Образотворче мистецтво

Як образотворче мистецтво того часу було пов’язане з іншими жанрами культури?

Розвитку українського живопису в першій половині ХІХ ст. сприяло виникнення низки художніх шкіл в Одесі, Харкові, Києві.

Які особливості розвитку тогочасного живопису зазначено? Чи збігаються вони з характеристиками розвитку інших жанрів культури?

Сучасні українські історики Володимир Греченко, Ігор Чорний про особливості розвитку українського живопису першої половини ХІХ ст.

У цей час художники зосередилися на народних типажах і яскравих особистостях із народної маси, намагаючись передати їх багатий внутрішній світ, довести рівноцінність для мистецтва простих людей та еліти. Художники стирали межі між класицизмом і романтизмом, досягаючи при цьому успіхів у торуванні шляхів до реалістичного живопису. Український національний колорит сприяв цьому найбільшою мірою. Тому українська тематика розроблялася не тільки українськими художниками (А. Мокрицьким, І. Сошенком, В. Яненком), а й росіянами, що жили й працювали в Україні, — В. Тропініним, К. Павловим, М. Сажиним.

У творчості багатьох художників самостійним жанром визначався пейзаж, який відходив від класицистичної умовності й набував емоційної виразності та місцевої своєрідності. Про це свідчать картини Івана Сошенка та Михайла Сажина.

Серію портретів видатних людей — М. Гоголя, Є. Гребінки, О. Кольцова — створив Аполлон Мокрицький.

Видатний російський художник Василь Тропінін, який протягом 20 років жив у маєтку на Поділлі, відтворював мальовничу природу України, жанрові сцени із селянського життя.

Які нові тенденції можемо прослідкувати в розвитку живопису?

Іван Сошенко. Краєвид із селянами

Михайло Сажин. Вид на Київ

Василь Тропінін. Хлопчик з топірцем

Капітон Павлов. Діти, які граються

Аполлон Мокрицький. Портрет дружини

Новий етап у розвитку українського образотворчого мистецтва відкрила творчість Тараса Шевченка. Вихованець відомого російського художника Карла Брюллова, він пішов самостійним шляхом в образотворчому мистецтві та досяг вершин насамперед у гравіюванні, за що був удостоєний Петербурзькою академією мистецтв звання академіка.

Він оволодів різними техніками і створив серію портретів, сповнених психологізмом, у тому числі й власні автопортрети, які стали своєрідним літописом життя видатного митця. У жанрових картинах «Селянська сім’я», «На пасіці», «Катерина» та ін. художник відображав філософію життя простих людей.

У 1847 р. Т. Шевченко, подорожуючи Україною, задумав видати серію офортів під назвою «Живописна Україна», де мав намір показати її природу, історичне минуле, побут і звичаї українського народу. Згодом цей задум утілився в офортах — «У Києві», «Судна рада» та ін.

Роздивіться відомі художні роботи Тараса Шевченка. Чим характеризувалася його живописна творчість?

Циганка-ворожка

Селянська родина

Офорт із серії «Живописна Україна» («Мальовнича Україна»): «Судна рада». (Автор прагнув видавати по 12 естампів щороку. Але було видано лише один альбом, куди ввійшло 6 офортів)

3. Архітектура

Якими були особливості архітектури в цей період?

Розвиток архітектури в Україні в першій половині ХІХ ст. здійснювався у стилі класицизму, із характерною геометричною чіткістю форм та наслідуванням античності. Цей стиль домінував у забудові українських міст.

Перехід до класицизму позначився й на плануванні міст. Обов’язково виділявся адміністративний центр із площею, на якій розміщувалися будинки урядових установ. Квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, зокрема палацово-паркових, мали відкритий характер. Прикладом такої забудови є Одеса, де в стилі класицизму працювали вітчизняні, французькі й італійські архітектори.

Що було характерним для забудови нових міст?

З історії міста Дніпро

9 квітня 1817 р. був офіційно затверджений генеральний план розвитку Катеринослава, розроблений архітектором В. Гесте, з використанням первісного планування міста 1790-х років архітектора І. Старова. На новому плані центр Катеринослава перенесений у нижню частину біля Дніпра. Колишня головна площа на горі тепер отримала назву Ярмаркової. У новому центрі виділено низку площ господарського значення — Торгова, Сінна, Рибна. Згідно із цим планом аж до кінця XIX ст. і велася забудова Катеринослава.

Зі статті сучасної української дослідниці Влади Прокаєвої про забудову Одеси

...Найяскравіше самобутні ознаки архітектури міста втілились у громадських спорудах. Ще на початку XIX ст. були збудовані театр, лікарня, собор, пошта. Пізніше зводяться будинок градоначальника, Михайлівська церква... Про високу містобудівну культуру свідчить ансамбль Приморського бульвару. Задуманий як центр міста, він звернений до моря широким фронтом будинків. Середину забудови було виділено напівкруглою площею з пам’ятником А.-Е. Рішельє, на флангах споруджено будинок біржі й палац губернатора, що формувало цілісну композицію. Своєрідний ритм забудови підкреслювався горизонталями терас, котрі перетиналися вертикаллю грандіозних сходів, які згодом дістали назву Потьомкінських.

Федір Алексєєв. Вид Миколаєва

Федір Алексєєв. Вид Херсона

Бульварні сходи в Одесі (гравюра ХІХ ст.)

Вид на пам’ятник князеві Володимиру в Києві (поштова листівка початку XX ст.)

Змінювалася архітектура й старих міст — Києва, Чернігова, Полтави, Харкова та ін. Центри цих міст переплановувалися й заповнювалися новими будівлями адміністративного та громадського призначення, що зводилися у стилі класицизму й були довкола міських площ.

Архітектурний стиль Києва в ті часи визначався відомим архітектором Андрієм Меленським, який обіймав посаду міського архітектора. За його проектами споруджено пам’ятник на честь поновлення Києву магдебурзького права, церкву на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі.

Як урізноманітнювався вигляд міст? Чому це відбувалося? Розгляньте сучасні фотографії й зображення XIX ст. архітектурних споруд й визначте прийоми, які використовували в архітектурі в Україні в першій половині ХІХ ст.

Контрактовий дім у Києві

Інститут шляхетних дівчат у Полтаві

Міський театр у Львові

Перший міський театр в Одесі

Кругла (Олександрівська) площа в Полтаві

У першій половині ХІХ ст. українська архітектура розвивалася в тісному взаємозв’язку з європейською. У містах зводилося багато приміщень торговельного й культурного призначення.

Розвиток культурного життя спонукав до будівництва театрів. Змінювався вигляд міст і завдяки будівництву навчальних закладів (академій, університетів, ліцеїв, інститутів шляхетних дівчат, гімназій, училищ тощо). Такими були: інститути шляхетних дівчат у Полтаві та Києві, університет у Києві (архітектор — Вікентій Беретті) та ін.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Які були найбільші досягнення українського музичного мистецтва цієї доби?

2. Які театральні колективи були найбільш відомі в ці часи?

3. Яких художників першої половини ХІХ ст. та їхні твори ви знаєте?

4. Які архітектурні пам’ятки були створені в цей період?

5. Які спільні ознаки були притаманні розвитку культури цієї доби?

6. Яка тематика переважала у творах мистецтва? Чому? Поясніть на прикладах творів із різних сфер культури.

7. Як вони були пов’язані із соціально-економічними змінами в житті населення українських земель?

8. Які пам’ятки культури з досліджуваних на уроці справили на вас найбільше враження? Чому? Покажіть на карті 2 місця їхнього розташування.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Розгляньте сучасні афіші й поясніть, чому й сьогодні в театрах України користуються увагою глядачів вистави, створені українськими митцями у першій половині ХІХ ст.

2. Які пам’ятки культури цього періоду ви бачили особисто? Яке враження вони на вас справили? Покажіть на карті 2 місця їхнього розташування.

3. Складіть план віртуальної екскурсії на тему «Сучасне життя пам’яток культури першої половини XIX століття».

4. Підготуйте інформаційне повідомлення на тему «Що пов’язує отамана Йосипа Гладкого з оперою “Запорожець за Дунаєм”?».