Підручник з Історії України. 9 клас. Пометун - Нова програма

§ 10 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ

Дослідіть за джерелами історію Галицько-руської матиці. Складіть коротке повідомлення за темою «Діяльність Галицько-руської матиці». Для цього письмово відповідайте на завдання до кожного пункту параграфа.

1. Причини заснування й початок діяльності товариства

Проаналізуйте інформацію поданих джерел і поясніть:

Що таке «матиця»? Які обставини, на вашу думку, сприяли створенню товариства? Коли і як було прийнято статут товариства?

МАТИЦЯ — громадське культурно-освітнє товариство в південно- й західнослов’янських країнах XIX — початку XX ст.

Із праці західноукраїнського історика Миколи Голубця

Постання сербської (1828) та чеської «Матиці» (1830), як культурно-освітніх центрів тих народів, примусило й галицьких українців подумувати над організацією аналогічної установи ще перед 1848 роком. На засіданні Головної руської ради 16 червня 1848 р. проголошено заснування «Галицько-руської матиці», що по статуту мала видавати й поширювати в масах добрі й корисні книжки для укріплення віри й моральності, поширення знання, розвитку красномовства, каліграфії, техніки, господарства й педагогії.

Зі статті сучасного українського історика Олександра Седляра

Безпосереднім ініціатором створення такого товариства, яке отримало назву (за аналогією з подібними товариствами в інших слов’янських народів) Галицько-руської матиці, був Іван Гуркевич. Він зробив відповідну пропозицію на засіданні Головної руської ради... а вже 28 травня Рада схвалила статут товариства... На наступному засіданні 4 червня голова ГРР Михайло Куземський оголосив про заснування товариства і запросив охочих вступати до нього. Відразу близько 50 русинів, переважно зі Львова, стали першими засновниками «Матиці».

2. Мета й завдання товариства

Проаналізуйте інформацію поданих джерел і поясніть:

як уявляли собі діяльність Галицько-руської матиці учасники з’їзду руських учених? Якою були мета й завдання товариства?

Зі статті сучасного українського історика Олександра Седляра

Незабаром після заснування Галицько-руської матиці виявилося, що необхідно не лише зібрати гроші на друк, а й скликати потенційних авторів і взаємно порадитися. Це і зробили, скликавши на 19-26 жовтня 1848 р. З’їзд (Собор) руських вчених, який одночасно став загальними зборами «Матиці».

Зі спогадів Якова Головацького

Дня 7/19 жовтня в четвер 1848 р. ...О другій годині зійшлися для відкриття собору всі зібрані члени і многіє гості до музейної зали. Красно прибрані стіни сильно вразили очі всіх присутніх. Перший раз Русини бачили себе в місці, де їм все припоминало народність. Під образом державного монарха розміщувались дві хоругви синьо-жовті... вікна і стовпи украшені були народними барвами...

Перший з’їзд руських учених під синьо-жовтими прапорами у Львові в жовтні 1848 р. (з гравюри XIX ст.)

Із праці західноукраїнського історика Миколи Голубця

З’їзд поділився на дев’ять секцій: богословська секція вирішила, що поза щоденними молитвами та псалмами всі інші молитви мають бути перекладені на українську мову. Господарська секція підкреслила потребу заснування господарського товариства й видання загальної господарської енциклопедії. В секції історії і географії говорилося про загальнодоступний підручник української історії для шкіл. Говорилося про перероблення для цеї цілі історії Миколи Маркевича.

На з’їзді порушено теж справу окружних читалень, з яких перша повстала того ж таки року в Коломиї... У справі мови й правопису доручено по довгих дебатах реферат питання отцю Іванові Жуківському, який склав раніше свою «Розправу писовні рускої» з проектом уживання народної мови й фонетичного правопису.

Зі статті «Яка есть цель Галицко-руской Матици?» Степана Качали

Постало товариство «Руська матиця». Уже на першому зборі, а пізніше на загальному зборі в 1865 р. були установлені такі завдання:

1) Триматися того язика, яким говорить народ.

2) Писати так, як більшість народу вимовляє.

Зі Статуту Галицько-руської матиці

Соєдиненіє кь розширенію письменности въ головном граде Львові під именем: Галицка руска матиця старатися будеть печатати и подавати народові по найменшій ціні... книги к утвержденію веры и обичайності, к розширенію відомостей, к розвитію красноречія, краснописанія, техники (ремесла), господарства і педагогіки або доброго виховання...

Зі статті сучасного історика Олександра Седляра

З’їзд руських вчених... не лише остаточно легітимізував Галицько-руську матицю як заклад, який мав би займатися поширенням просвіти серед галицьких русинів, а ще й спробував принаймні окреслити її програму дій. Як виявилося згодом, більшу частину пропозицій З’їзду було неможливо втілити у життя зусиллями одного товариства. Однак, незважаючи на труднощі, «Галицько-руська матиця» продовжила діяти й існувала аж до 1939 р.

...члени-засновники Галицько-руської матиці бачили головним завданням товариства поширення просвіти серед народу, яке мало відбуватися через видання і розповсюдження відповідної літератури. Ця ідея була належно відображена у статутах «Матиці».

3. Основні етапи діяльності товариства

Проаналізуйте інформацію поданих джерел і письмово поясніть: у чому полягала діяльність товариства? Які книжки переважно видавалися? Чому їх було небагато?

Сучасний український дослідник історії західних земель України у складі Австрійської монархії в XIX ст. Феодосій Стеблій про тематику видань Галицько-руської матиці

Мета Галицько-руської матиці — видання для народу популярних книг із різних галузей знань. Отримавши значні кошти як перші внески членів-засновників, товариство досить швидко змогло розпочати друк своїх видань. Їх Галицько-руська матиця замовляла у Львові (так було й пізніше), у друкарні Ставропігійського інституту. Протягом перших півтора року друкувалися книжки переважно або для учнів початкової школи (чи для тих, хто навчається взагалі), або для освіченіших співвітчизників, що цікавилися рідною мовою та культурою...

Видавнича діяльність Галицько-руської матиці була особливо активною до середини 1880-х років. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича... Видана товариством релігійна, навчальна, художня література відіграли свого часу вагому культурно-просвітницьку роль, наукові збірники гідно презентували науковий потенціал галицьких українців серед інших слов’янських народів.

За дослідженням українського історика Олександра Седляра

5 лютого 1850 р. голова «Матиці» Михайло Куземський запропонував на розгляд відділу «Читанку», «відому як корисну для народу, для дітей». Тоді ухвалили її друкувати, ...27 березня відділ «Матиці» дізнався про ціну (80 ринських), визнав її завеликою й обговорював можливість друку книжки за кошти спонсора — львівського адвоката Климентія Рачинського. Нарешті, 18 травня 1850 р. передали рукопис до друку, а 23 травня відділ «Матиці» остаточно ухвалив друкувати «Читанку»... накладом 5000 примірників коштом товариства. ...Наклад «Читанки» швидко розійшовся, і 1852 р. додрукували з виправленнями ще 1000 примірників.

Подібним чином готувалися до друку й інші видання Галицько-руської матиці. Щоправда, були й дві суттєві розбіжності. По-перше, автори практично ніколи не отримували грошову винагороду (іноді діставали кількадесят примірників своєї книжки). Це пояснювалося браком вільних коштів у товариства, яке лише почало діяти. Окрім того, передбачалося, що автори пишуть не для заробітку, а, — як справжні патріоти, — для покращення долі свого народу і Батьківщини. По-друге, друки «Матиці», окрім молитвословів, не перевидавалися, адже перший наклад, як правило, розходився довго.

Поясніть, чому діяльність товариства була недостатньо активною. Сформулюйте кілька положень щодо значення діяльності товариства.

За дослідженням сучасного історика Петра Вівчарика

...низка чинників усередині Галицько-руської матиці зумовили те, що товариство фактично перебувало в руках групи діячів, які не були готовими до напруженої просвітницької праці, відділи «Матиці» не виконували в повній мірі зобов’язань, покладених на них... внаслідок чого «Галицько-руська матиця» так і не змогла сповна використати свій потенціал.

За дослідженнями сучасного історика Олександра Седляра

«Матицю» до 1868 р. очолював М. Куземський. Правління складалося передовсім із лояльних австрійських підданих, зовсім не схильних до швидких, рішучих дій, нестандартних рішень, інтелектуальних пошуків. Збереження спокою в суспільстві, підтримка віри та моральності в народі, освіта народу в межах, визначених у Відні, примноження капіталів товариства — це були їх основні завдання. Звичайно, керівники Галицько-руської матиці були патріотами і докладали, як їм здавалося, всіх зусиль, аби сприяти національно-культурному розвитку свого народу, однак, значним чином через їхню відносну інертність і брак свіжих ідей, товариство не змогло належно виконати свою місію.

Загалом Галицько-руська матиця від 1848 р. до кінця 60-х років XIX ст. була єдиною галицькою українською культурно-просвітницькою громадською організацією, що мала поширювати нові знання за допомогою власних видань. Вона мала хорошу можливість вплинути на розвиток українського суспільного та культурного життя. Спочатку товариство виправдовувало сподівання співвітчизників, однак згодом знизило активність. «Матиця» так і не змогла стати справді популярною громадською організацією, кількість її членів обмежувалася кількома сотнями (з них активних — що писали, розповсюджували видання, брали участь у загальних зборах — ніколи не було більше кількох десятків), а її публікації займають скромне місце навіть у загалом невеликому переліку галицьких українських видань 1848-1870 рр.

...негативну роль відіграла інертність читацької аудиторії, дещо консервативна стратегія товариства та послідовна проросійська політична орієнтація, у той час як в українському суспільстві відбувалися пронаціональні зміни.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Обговоріть у загальному колі: 1. Що нового ви дізнались на уроці? 2. Які джерела використовували? З якими з них вам легше працювати, а з якими — складніше? 3. Чого вам хотілось би навчитися в роботі із джерелами?