Підручник з Історії України. 9 клас. Пометун - Нова програма

§ 9 ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848—1849 НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

1. Початок революції в Австрійській імперії. Скасування панщини

Якими подіями розпочалася революція в західноукраїнських землях? Коли і як на західноукраїнських землях ліквідовано залишки кріпосницьких відносин?

На початку 1848 р. в деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. Народи незалежних країн вимагали демократії, політичної рівноправності вcix верств. Політично залежні народи виступили з вимогою відродження власної державності. Звідси походить назва революції — «Весна народів».

Революція (від лат. revolutio — «розвертання») — зміна соціальної, політичної чи економічної системи, яка відбувається раптово або протягом короткого часу. Революція може бути й насильницькою, і мирною.

У березні 1848 р. сталася революція в Австрійській імперії. Було проголошено першу австрійську конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликання парламенту (рейхстагу).

У Галичині, на Буковині, Закарпатті — революційні виступи почалися вуличними демонстраціями. У Львові вони відбувалися 18, 19 і 21 березня 1848 р., коли понад 12 тис. жителів міста підписали петицію австрійському імператору Фердінанду І Габсбургу — першу в Галичині програму політичних перетворень. 22 березня 1848 р. велика маніфестація пройшла в Чернівцях — під гаслами підтримки конституції.

Які завдання, на думку історика, необхідно було вирішити українцям в ході революції? Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Чому?

Із праці Ореста Субтельного «Україна. Історія»

Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергові питання. Одне було соціально-економічним і торкалося проблеми селянства, зокрема тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося... зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями.

Необхідність звільнитися від залишків кріпацтва стала нагальною потребою соціально-економічного розвитку краю. Водночас, із огляду на пробудження національної свідомості поляків та українців, належало вирішити проблему впорядкування правового статусу обох народів в умовах співіснування у складі однієї імперської провінції. Зважаючи на настрої селян, уряд Габсбургів змушений був ліквідувати панщину. Першими дістали волю селяни Закарпаття. 18 березня 1848 р. угорський сейм ухвалив закон про аграрну реформу. Панщина скасовувалася, селяни ставали власниками землі, їм повинна була безоплатно перейти третина оброблюваної землі краю, а компенсацію землевласникам за втрачені землі сплачувала держава. Ці події мали значний вплив на селян в інших регіонах імперії.

16 квітня 1848 р. цісар скасував панщину й на галицьких землях. Основою земельної реформи був викуп поміщицьких земель державою. Ця земля надавалася селянам, натомість вони мали відшкодувати викуп державі протягом 40 років. Улітку 1848 р., коли селянські заворушення охопили Буковину, віденський уряд поширив на ці землі дію законів, прийнятих стосовно селян Галичини.

Але розміри наділів, що перейшли у власність селян, були настільки мізерними, що більшість ледве могли прогодувати сім’ю. Із загальної кількості оброблюваних земель селяни Східної Галичини отримали 56 %, Закарпаття — 30 %, Буковини — 46 %. Крім того, під час проведення реформи не було впорядковано права на володіння лісами й випасами.

Проте в цілому навіть ці непослідовні зміни мали позитивне значення для селян. Вони отримали громадянські права (змінювати місце проживання, обирати та бути обраними), стали володарями землі.

2. Головна руська рада та її національна програма. «Зоря галицька»

Складіть план повідомлення «Діяльність Головної руської ради» та підготуйте розповідь за ним.

У квітні 1848 р. група греко-католицьких священиків звернулася з петицією до уряду з проханням надати Галичині окреме управління, дозвіл займати вищі державні посади, надати право на освіту в нижчих і середніх закладах українською мовою. А 2 травня 1848 р. представники демократичних кіл українства, зокрема світської інтелігенції та греко-католицького духовенства на чолі з перемишльським єпископом Григорієм Яхимовичем, утворили у Львові Головну руську раду (ГРР), що стала першою українською політичною організацією. Її поява заперечувала претензії поляків виступати від імені всього населення Галичини.

Головна руська (українська) рада, яка складалася із 30 постійних членів, взяла на себе роль представника українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала її протягом 18481851 ppУпродовж 1848—1849 рр. щотижня виходила перша газета «Зоря галицька», друкований орган ГРР. У її першому номері містилася відозва до галицьких русинів.

На основі документа визначте: чиїм органом стала Головна руська рада? Як відбувалась її діяльність? Як визначено у відозві національну належність галицьких русинів? Що свідчить про бажання ГРР діяти, зберігаючи лояльність Габсбургам і виключно конституційними засобами? Які завдання ставила перед собою Головна руська рада?

Із першої відозви Головної руської ради від 10 травня 1848 року

Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу...

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, видаванням часописів... поширенням корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах.

3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху... А все те проходитиме в тому переконанні, що тільки «під охороною Австрії можуть скріпитися наші права й національність»...

Ці вимоги здобули широку підтримку серед галицьких українців. Поступово склалася структура та місцеві органи ради. Через кілька тижнів у Галичині було створено 50 місцевих і 13 регіональних філій ГРР.

Як було побудовано Головну руську раду та створені нею органи?

Головна руська рада поновила традиційну українську символіку. Своєю відзнакою вона зробила герб князів Романовичів — зображення золотого лева на блакитному тлі, як було в Галицько-Волинському князівстві за часів князя Данила та його сина Лева.

Політичні події в Австрійській імперії спричинили пробудження національно-визвольних рухів у її провінціях. У Празі була оприлюднена відозва, що закликала представників усіх слов’янських народів Австрії на всеслов’янський з’їзд до Праги. ГРР доручила своїм делегатам підкреслити на з’їзді національну окремішність українського народу та його налаштованість до самостійності. Запрошення підготовчого комітету були направлені й у Київ.

2 червня 1848 р. Слов’янський з’їзд відкрився.

У чому, на вашу думку, полягає сутність і значення українсько-польської угоди, досягнутої на з’їзді?

Український історик 20—40-х рр. XX ст. Микола Голубець про Слов’янський з’їзд у Празі

Українець Борисикевич говорив, що українці тепер, розбуджені подихом Весни народів, нарівні з іншими слов’янами домагаються права на самовизначення, а від решти братів-слов’ян вимагають запоруки своєї повної самостійності й волі.

З’їзд поділився на секції; одну з них створили українці й поляки. Українці висунули тезу поділу Галичини на польську й українську, але проти виступили поляки... Остаточно... вдалося дійти до вироблення компромісної петиції. В ній домагалися поляки й українці автономії для Галичини, урівноправнення обох краєвих мов, спільної національної гвардії з відзнаками обох національностей та окремих шкіл.

У документах з’їзду проголошувалися рівноправність національностей і перетворення Австрії на федерацію, укладання союзу слов’янських народів, засуджувалося гноблення слов’ян в Угорщині, Прусії, Силезії, Османській імперії.

Завдяки зусиллям ГРР в липні 1848 р. було засновано Галицько-руську матицю — товариство, що піклувалося про видання дешевих книжок для народу українською мовою.

У жовтні того самого року у Львові скликано з’їзд науковців — Собор руських учених, у якому взяло участь майже 100 осіб. З-поміж найважливіших результатів було рішення, що основу української мови має становити народна мова, і користуватися треба слов’янською кирилицею, а не латинським алфавітом. Тоді ж у Львові розпочали будівництво Народного дому з бібліотекою та музеєм. Зусиллями ГРР 1849 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури.

Головна руська рада в петиціях до імператора, парламенту та уряду домагалася поділу Галичини за етнічним принципом і надання її східній частині національно-територіальної автономії з її об’єднанням у самостійну адміністративно-політичну одиницю з українським Закарпаттям. ГРР уживала заходів для створення збройних формувань українців у вигляді національної гвардії в містах, селянської самооборони на Прикарпатті та Батальйону руських гірських стрільців.

Діяльність Головної руської ради натрапляла на протидію Центральної ради народової та інших польських громадських організацій. Неоднозначним було ставлення до неї місцевих і центральних органів австрійської влади. Йдучи на вимушені поступки українцям з мовно-культурних питань, вони намагалися знешкодити політичне направлення українців, виразником яких була ГРР.

1 листопада 1848 р. у Львові спалахнуло повстання, на вулицях почали зводити барикади. Після артилерійського обстрілу та боїв австрійським військам вдалося придушити повстання. У місті було заборонено зібрання й політичні товариства, сотні повстанців піддано репресіям. У січні 1849 р. воєнний стан поширився на всю Галичину.

Які події описано в статті Івана Франка? Як ці події зображено на малюнку?

Зі статті Івана Франка

Бомбардування було страшним для Львова. Згоріли ратуша разом із судовою регістратурою та частю бухгалтерії, театр, будинок школи... університет з... бібліотекою з 40 000 томів книжок і рукописів... Страту в людях обчислила секція санітарна Львівського магістрату на 55 осіб убитих або таких, що померли від ран, і 75 ранених.

Пожежа на Львівській ратуші під час «Весни народів» (картина невідомого художника середини XIX ст., очевидця подій 1848 р. у Львові)

З придушенням Львівського повстання усе управління в провінції губернатор Галичини передав полякам, які заступили німців на вищих посадах.

3. Перший досвід парламентської діяльності українців

Яким було представництво українців у парламенті? Які питання вони намагались вирішувати?

Страх перед революцією примусив австрійську владу провести вибори до рейхстагу (нижньої палати нового загальноімперського парламенту). У Галичині та на Буковині вони відбулися протягом червня 1848 р. Польська шляхта, намагаючись не допустити українських представників до парламенту, вдавалася до погроз, фальсифікації бюлетенів тощо. Унаслідок цього підсумки виборів були для українців невтішні.

Яким було представництво українців у парламенті? Чому?

Участь українських депутатів у роботі австрійського конституційного рейхстагу 10 липня 1848 р. — 7 березня 1849 р.

Незважаючи на брак досвіду, незнання німецької мови, якою провадилися засідання, презирство з боку панства, селянські депутати гідно представляли інтереси українців на засіданнях. Справжньою сенсацією в роботі рейхстагу стала перша в історії парламентська промова українця, з якою виступив селянин Іван Капущак.

Один із сучасників цієї події згадував, що жодна промова щодо скасування панщини «не викликала такого могутнього враження, як ці слова простого галицького селянина». Як ви думаєте, чому?

Із промови Івана Капущака в австрійському парламенті

Високий Сейме! Хочу говорити про відшкодування, його домагаються пани-дідичі в Галичині... за панщину. Вічна справедливість вимагає, щоби кожний, хто віддає щось проти своєї волі, дістав за те відшкодування. Але вона вимагає також, щоби кожний, хто чимсь безправно користувався, дав відшкодування за це безправне користування. Дідичі мали, по закону, домагатися від нас панщини. Але чи вони вдоволялися тим, що їм давав закон? Ні, і ще раз ні...

Кажуть, що дідич поводився з підданими ласкаво. Гірка була ця «ласка». Бо коли селянин напрацювався цілий тиждень, то в неділю чи свято... його заковували в кайдани й замикали в стайні, аби він у понеділок не спізнився до роботи... Батоги й канчуки, що обкручувалися довкола наших голів і тіл спрацьованих, хай їм будуть пам’яткою по нас, хай це буде їм наше відшкодування!

Більшістю голосів парламент скасував повинності селян за викуп.

Гострі суперечки викликало внесене на розгляд рейхстагу русинськими депутатами питання адміністративного поділу Галичини на українську й польську частини. Поляки рішуче виступили проти цього, оголошуючи, що українці — це «штучна нація». Парламентські дискусії з цього питання тривали кілька місяців. Урешті, було досягнуто компромісне рішення, за яким провінцію належало переділити на два створені за етнічним принципом самоуправні округи. Проте ці плани так і не було реалізовано.

Депутатом австрійського парламенту від гірського Вижницького округу був обраний і Лук’ян Кобилиця. Як і Капущаку, неписьменність і незнання німецької мови не завадили йому захищати народні інтереси. За свідченням документів, Лук’ян Кобилиця за допомогою писарів листувався зі своїми земляками, з деякими селянськими скаргами доходив до міністра внутрішніх справ. Поіменні голосування дають змогу простежити, що він разом із так званою «лівицею», тобто радикально-демократичною частиною депутатів, виступав за скасування панщини без будь-якого відшкодування поміщикам. Спільно з іншими українськими послами Кобилиця виступав проти від’єднання Буковинського округу від Галичини, як того домагалася румунська верхівка.

Наприкінці жовтня 1848 р. цісарське військо взяло під свій контроль Відень, і рейхстаг було тимчасово розпущено.

Обмежений характер реформи спричинив подальше зростання зубожіння селянства, поглиблення суперечностей між селянами і дідичами, викликав хвилю селянських заворушень 1848-1849 рр. у Східній Галичині, на Закарпатті, Буковині.

Організаторами селянських протестів стали обрані ними депутати рейхстагу. Вони, як і всі депутати, отримали бронзову медаль на біло-червоній стрічці (яка давала вільний прохід і проїзд усюди), а також сертифікат депутата із сеймовою печаткою. Із цими атрибутами вони повернулися до рідного краю й почали збирати «сесії» — справжні народні віча, де звітували про боротьбу за права своїх виборців у рейхстазі.

Селянський рух охопив велику територію. Зокрема, відомий у селянському середовищі Лук’ян Кобилиця з групою озброєних однодумців їздив по селах, закликаючи до боротьби проти панів. При цьому люди, на заклик «короля гуцулів», піднімались не проти цісаря й австрійського уряду, а проти свавілля місцевих землевласників та контрольованої ними крайової адміністрації. Обурені сільські громади, всупереч прагненням румунської верхівки, домагалися залишення Буковини в складі Галичини.

Весною 1849 р. повстання набуло найбільшого розмаху. У лютому того ж року Л. Кобилицю виключено з депутатів парламенту. У травні 1849 р. австрійські війська придушили повстання. Лише у квітні 1850 р. ватажка бунтівників схопили. Після слідства, що супроводжувалося тортурами, він захворів і наприкінці жовтня 1851 р. помер.

У період революційних подій західні українці вперше здобули визнання своєї національної належності. За короткий історичний термін «Весни народів» вони стали одним із тих народів, який мав найвагоміші здобутки у своєму національно-визвольному русі. Адже вони відчули себе частиною одного українського народу, що додавало сил у подальшій боротьбі за національне й соціальне визволення.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Як почалася революція 1848-1849-х рр. на західноукраїнських землях?

2. Коли і як на західноукраїнських землях ліквідовано залишки кріпосництва?

3. Які були основні заходи Головної руської ради? Прослідкуйте їх розгортання на карті 2.

4. Які факти свідчать про дієву участь українців у роботі загальноімперського рейхстагу?

5. Яку участь взяли українці в роботі Слов’янського з’їзду в Празі?

6. Які події відбувалися на західноукраїнських землях на завершальному етапі революції? Покажіть місця їх розгортання на карті 2.

7. Якими були особливості українського руху під час революції 1848—1849-х рр.? Проілюструйте їх на прикладах.

8. Які факти підтверджують стихійне зростання національної свідомості українських селян у роки революції?

9. Які результати й історичне значення революційних подій 1848—1849-х рр. на західноукраїнських землях?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Складіть календар подій, що відбувалися на західноукраїнських землях упродовж 18481849 рр.

2. Підготуйте повідомлення «Революція 1848- 1849-х рр. на західноукраїнських землях в особах», обравши 1-2 постаті історичних діячів, на прикладі діяльності яких можна відобразити особливості революційного руху.

3. Знайдіть у бібліотеці, прочитайте й обговоріть перший в Україні графічний роман-комікс, присвячений революції 1848 р., створений за романом Івана Франка «Герой поневолі». Чи подобається вам читати художні твори на історичну тематику?