Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

Тема 2. Україна в перші повоєнні роки (1946 - перша половина 1950-х рр.)

§ 9. Вихід УРСР на міжнародну арену

Пригадайте!

1. Які територіальні зміни відбулися в УРСР у 1939-1940 рр.?

2. Коли завершилися воєнні дії на території України?

Основні терміни і поняття

• Адміністративно-територіальний поділ • «українське питання» • конференція • статус • легітимність • лінія Керзона • депортація • «холодна війна».

1. Повоєнні адміністративно-територіальні зміни

Перемога над Німеччиною створила умови для розв’язання «українського питання» - об’єднання етнічних українських земель в межах УРСР. Активну участь в цьому процесі брав Народний комісаріат закордонних справ УРСР, створений в 1944 р.

Після нападу Гітлера на СРСР радянський уряд визнав договори 1939 р. з Німеччиною за такі, що «втратили силу». Але Сталін, природно, не хотів відмовлятися від Західної України та Західної Білорусі.

Легітимність возз’єднання Західної України з УРСР треба було підтверджувати рішеннями Великої трійки. Еміграційний уряд Польщі наполягав на відновленні країни в довоєнних кордонах.

За часів окупації він розмістив у Західній Україні одну з дивізій партизанської Армії Крайової. Протягом багатьох місяців відбувалися затяті зіткнення між підрозділами Армії Крайової і вояками Української повстанської армії.

Мовою джерела

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«...Перед Армією Крайовою, як військовою опорою польського еміграційного уряду, стояли суто політичні завдання: підготовка до повернення лід польське панування східних земель разом із Львовом і Вільно... Зрозуміло, що польські плани викликали спротив українського самостійницького підпілля та УПА».

Гунчак Т. Україна: XX століття. - К„ 2005. - С. 217.

1. Яка територія і чому стала причиною боротьби між польськими й українськими націоналістами?

2. Чи можливим було, на вашу думку, примирення сторін? Відповідь поясніть.

На українсько-польському прикордонні обидва народи спільно проживали впродовж багатьох століть. Кожен з них вважав землі від Холмщини до Волині своєю батьківщиною. Ще на Тегеранській конференції 1943 р. прем’єр-міністр Великої Британії У. Черчілль запропонував встановити польсько-радянський кордон по лінії Керзона, яка приблизно відповідала етнографічному розмежуванню Польщі, України і Білорусії. Він виявив готовність приєднати до Польщі Східну Пруссію, Західне Помор’я з Данцигом та Верхню Сілезію як компенсацію за Західну Україну й Західну Білорусію, що відходили до СРСР. Остаточно питання про кордони Польщі було розв’язане в лютому 1945 р. на Кримській конференції.

Процес визначення кордону між СРСР і Польщею супроводжувався відселенням населення, яке проживало в місцевостях, що відходили до обох країн. Українці, що проживали на захід від лінії Керзона, були виселені в Радянський Союз (482 тис. осіб), а поляки з України - в Польщу (810 тис. осіб).

У квітні 1947 р. за погодженням з радянською стороною польський уряд провів операцію «Вісла». Українці, які не переселилися в Радянський Союз, були депортовані невеликими групами (по дві-три сім’ї) на здобуті від Німеччини території. На переселення давали 2-3 години. Під час акції було депортовано близько 150 тис. осіб.

Мовою джерела

Прочитайте уривок з рішення політбюро ЦК Польської партії робітничої (29 березня 1947 р.). Дайте відповіді на запитання.

«У рамках акції, репресивної щодо українського населення, вирішено:

1. Швидкими темпами переселити українців і змішані сім’ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи і не ближче, ніж за 100 км від кордону.

2. Акцію з виселення узгодити з урядами Радянського Союзу та Чехословаччини.

Термін - 1 тиждень».

Хрестоматія з новітньої історії України. 1945-1998 рр. / Упорядн. С. Падалка, П. Панченко, С. Тимченко. - С. 45.

1. Поміркуйте, чому польська сторона планувала поселити українські сім'ї не ближче ніж за 100 км від кордону, не створюючи при цьому компактні групи.

2. Поясніть, чому радянська сторона не заперечувала проти такої акції, хоча мала всі важелі впливу на Польщу.

Закарпатська Україна входила до складу Чехословаччини. Щоб приєднати її до СРСР, М. Хрущов дав вказівку «підняти маси». Як наслідок, у краї відбулися багаточисельні мітинги і збори, на яких приймалися рішення про возз’єднання з українським народом. У листопаді 1944 р. у Мукачевому з’їзд народних комітетів схвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід її зі складу Чехословаччини. Переговори проходили в Москві й завершилися 29 червня 1945 р. укладенням договору про включення Підкарпатського краю до складу СРСР. З УРСР була возз’єднана територія площею 12,9 тис. кв. км, яка дістала назву Закарпатської області з центром в м. Ужгород.

Внаслідок цього загальна територія Української РСР досягла 577 тис. кв. км.

Мовою джерела

Прочитайте уривок з Маніфесту з’їзду народних комітетів Закарпатської України про возз’єднання з УРСР від 26 листопада 1944 р. і дайте відповіді на запитання.

«Закарпатсько-український народ, вирваний з німецько-мадярського полону, вирішив раз і назавжди здійснити свою віковічну мрію і возз'єднатися з Радянською Україною. З цими думками він ішов на вибори сільських, районних і міських народних комітетів з наказом їм - добитися возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною».

1. Поміркуйте, чому в Празі найбільш західну частину українських етнічних земель називали Підкарпатською Руссю, а в Києві — Закарпатською Україною.

2. Які підстави мало населення краю сподіватися на національне відродження після возз'єднання з УРСР?

У липні 1946 р. почала працювати Паризька мирна конференція. В її роботі у складі 21 держави брала участь Українська РСР. Метою конференції було затвердження проектів мирних договорів держав антигітлерівської коаліції з союзниками Німеччини - Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною і Фінляндією. 10 лютого 1947 р. мирні договори з Румунією й Угорщиною були підписані, в тому числі УРСР. Їх принципове значення для України полягало в тому, що уряди Угорщини та Румунії відмовилися від претензій на українські землі, які відійшли до УРСР (Закарпатська Україна, Північна Буковина, Хотинщина, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії).

Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. - К., 1980. - Т.3. - С. 482.

2. УРСР - співзасновниця ООН

14 серпня 1941 р. Ф.Д. Рузвельт і У. Черчілль підписали Атлантичну хартію, в якій проголосили свій намір налагоджувати у післявоєнний час рівноправне співробітництво і добиватися підмови застосування сили у міжнародних відносинах. Це були нові принципи співіснування держав.

1 січня 1942 р. представники 26 держав світу у Вашингтоні поставили свої підписи під Декларацією Об’єднаних Націй. Нони зобов’язувалися довести війну до переможного кінця та не укладати сепаратного миру з будь-якою країною німецького блоку. У Декларації вказувалося, що до Об’єднаних Націй (так було підписано цей документ) можуть приєднатися й інші держави.

У квітні 1945 р. уряд УРСР звернувся до учасників конференції ООН у Сан-Франциско. Обґрунтовуючи своє право стати засновником Організації Об’єднаних Націй, уряд зазначав, що солдати - уродженці України становили «найменше одну п’яту частину Збройних сил Радянського Союзу», а український народ зазнав величезних втрат у війні. При цьому уряд запевнив, що УРСР зможе зробити вагомий внесок в справу зміцнення миру.

Мовою джерела

Прочитайте витяг із звернення уряду УРСР до Конференції Об’єднаних Націй про бажання стати членом ООН (квітень 1945 р.). Дайте відповідь на запитання.

«Уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки впевнений в тому, що Україна, яка відіграла помітну роль у розгромі ворога, з її великими людськими силами й матеріальними ресурсами буде спроможна внести великий вклад у справу зміцнення миру і підтримання загальної безпеки».

Гусев Г., Сургай В. Хрестоматія з історії України. - К.. 1996. - С. 266.

Поміркуйте, чому конференція Об'єднаних Націй дала позитивну відповідь УРСР.

25 червня в Сан-Франциско відбулося урочисте підписання Декларації про створення Організації Об’єднаних Націй та її Статуту. Від України її підписав глава делегації Д. Мануїльський, який головував у першому комітеті, де були розроблені преамбула та глава 1 (цілі та принципи). За прийняття України до ООН проголосували 47 учасників конференції. Представники УРСР були обрані до дев’яти комітетів і комісій ООН.

Члени делегації УРСР на першій сесії Генеральної Асамблеї ООН

10 січня 1946 р. у Лондоні відкрилась перша сесія Генеральної Асамблеї ООН. На ній УРСР разом з іншими 17 країнами була обрана членом Економічної та Соціальної рад терміном на один рік.

3. Зовнішньополітична діяльність української дипломатії

У 1945 р. Україна приєдналася до міжнародної організації - Адміністрації допомоги і відбудови Об’єднаних Націй (ЮНРРА). У квітні 1948 р. республіка отримала від ЮНРРА продуктів харчування, одягу і медикаментів на суму 169 млн доларів США.

У 1950-х рр. представники Української РСР працювали в 16 міжнародних організаціях. Українські дипломати працювали в Комісії з прав людини ООН, Міжнародній організації праці (МОП), Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) тощо. Україна обмінювалася делегаціями з багатьма державами світу. Хоча українська зовнішньополітична діяльність й підпорядковувалася Москві, але об’єктивно дипломатична служба зміцнювала міжнародний авторитет України в очах світової громадськості.

Важливим напрямком співпраці була економічна сфера. Україна підтримувала зовнішньоторговельні зв’язки з країнами-членами РЕВ (заснована у 1949 р.), постачаючи їм вугілля, продукцію машинобудування, чавун та іншу сировину. Натомість отримувала промислове обладнання та предмети широкого вжитку. УРСР надавала допомогу в будівництві за кордоном великих промислових та інших народногосподарських об’єктів, направляла туди кваліфіковані технічні кадри. Розвивалося культурне й наукове співробітництво.

У другій половині 40-х років розгорнувся рух прихильників миру.

Збір підписів під відозвою Постійного комітету Всесвітньої Ради миру про заборону атомної зброї. Київ, 1950 р.

20 млн жителів України підписали відозву до народів світу про заборону атомної зброї, прийняту сесією Всесвітнього конгресу прихильників миру, яка відбулася в Стокгольмі в березні 1950 р. Масовим був рух на підтримку Конгресу народів на захист миру, що відбувся в грудні 1952 р.

Міжнародна дипломатична діяльність надзвичайно ускладнювалася «холодною війною», яка розпочалася відразу після закінчення світової війни. Іноді її називали «третьою світовою». Це було глобальне протистояння двох наддержав, СРСР і США, та їхніх блоків у сфері політики, ідеології, економіки та культури, що супроводжувалося гонкою озброєнь. «Холодна війна» почалася з промови У. Черчілля в Фултоні (США) 5 березня 1946 р., який констатував, що на Європейський континент опустилася «залізна завіса». Він підкреслив, що за нею «все підкоряється в тій чи іншій формі не лише радянському впливові, а й значною мірою контролю з боку Москви, що зростає». Вважаючи, що сталінський режим хоче скористатися наслідками перемоги у війні, він закликав здійснити кроки, спрямовані на досягнення військової переваги над СРСР.

Тогочасний плакат

ВИСНОВКИ

Визначення внеску України у розгром нацизму стало основою вирішення «українського питання». Для українського народу возз’єднання етнічних земель в єдиній державі було споконвічним бажанням. Актом історичної справедливості стала легітимізація нових кордонів УРСР повоєнними мирними договорами.

Повоєнні роки були використані молодою українською дипломатією для набуття міжнародного престижу і впливу України як члена ООН, налагодження певних культурних і наукових зв’язків з іншими країнами, хоча цей процес і стримувався жорсткою регламентацією та контролем з боку загальносоюзного центру.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Назвіть і нанесіть на контурну карту країни, з якими СРСР врегулював питання щодо повоєнних українських кордонів.

2. Назвіть міжнародні організації, в роботі яких брала участь УРСР в 1945 р.

Питання для обговорення в груш, класі

1. Підготуйте проект «Розв’язання проблеми соборності українських земель (“українського питання”) після Другої світової війни». Обговоріть його результати в групі.

2. Поміркуйте, чому Й. Сталін у 1920-ті рр. був проти утворення української держави, а після Другої світової війни наполягав на входженні УРСР до складу ООН.

Висловіть власне судження

1. Поясніть, з якою метою Україна увійшла до складу Організації Об’єднаних Націй.

2. Схарактеризуйте особливості дипломатичної діяльності УРСР в другій половині 1940-х - першій половині 1950-х рр.

Працюємо з документом

Прочитайте і порівняйте тексти. Дайте відповідь на запитання.

1. У наказі Організаційної референтури крайового проводу ОУН в Галичині № 7/44 від 3 травня 1944 р. говорилося: «...Давати польському населенню доручення до кількох днів випровадитися на корінні польські землі. Коли воно не виконає цього, тоді слати боївки, які мужчин будуть ліквідувати, а хати й майно палити».

2. Під час погромів українських сіл в районі Ряшева, організованованих польською владою в лютому-квітні 1945 р. під виглядом «помсти за Волинь», українці спробували поскаржишся польському урядові, на що отримали відповідь: «Чого ви тут сидите, виїжджайте... Якщо хтось з українців залишиться в Польщі, життя йому не буде».

Слюсаренко А., Патриляк І., Боровик М. Україна в роки Другої світової війни. - К., 2009. - С. 336. 347.

Поміркуйте, чим пояснювались такі дії українських націоналістів.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте, коли відбулося підписання Атлантичної хартії.

А 1943 р.

Б 1941 р.

В 1942 р.

Г 1944 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає визначенню: «Глобальне протистояння двох наддержав - СРСР і США та їхніх союзників, яке супроводжувалося політичним, ідеологічним, економічним, науковим протистоянням та гонкою озброєнь на виснаження, - це...».

А «холодна війна»

Б локальна війна

В світова війна

Г релігійна війна

Послідовність

Розставте історичні події в хронологічній послідовності.

А створення РЕВ

Б входження Закарпаття до УРСР

В підписання мирного договору між СРСР і Румунією

Г початок роботи Паризької мирної конференції

Відповідність

Визначте відповідність між датами і історичними подіями.

А 1947 р.

Б 1941 р.

В 1942 р.

Г 1946 р.

1. Прийняття Декларації Об'єднаних Націй

2. Засідання першої сесії Генеральної Асамблеї ООН

3. Проведення операції «Вісла»

4. Підписання Атлантичної хартії

Відкрите запитання

Поміркуйте, яке значення мала міжнародна діяльність УРСР на початку 1950-х рр. Дайте розгорнуту відповідь.