Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

§ 6. Визрівання корінного перелому в ході війни

Пригадайте!

1. Чому на початку 1942 р. провалилася операція радянського командування з визволення Харкова?

2. Коли була повністю окупована територія України?

Основні терміни і поняття

• Штрафні роти • загороджувальні загони • корінний перелом • плацдарм • стратегія • тактика

1. Початок визволення України

Більше шести місяців з 17 липня 1942 по 2 лютого 1943 р. тривала запекла Сталінградська битва, яка стала вирішальною в історії Великої Вітчизняної війни. У кінці липня Й. Сталін підписав наказ № 227, відомий під назвою «Ані кроку назад!». У ньому, з метою налагодження в лавах Червоної армії дисципліни й попередження відступу, командирам надавалося право розстрілювати підлеглих на місці, без суду і слідства. Для покарання створювалися штрафні роти і батальйони. Рідних і близьких порушників дозволялося притягати до кримінальної відповідальності й заслання.

Разом з битвою під Ель-Аламейном у Північній Африці битва під Сталінградом визначила корінний перелом у ході Другої світової війни.

Усна історія

Прочитайте рядки із щоденника нацистського солдата, який брав участь у Сталінградській битві. Дайте відповідь на запитання.

«Нам треба пройти до Волги ще тільки один кілометр, але ми його ніяк не можемо пройти. Ми ведемо боротьбу за цей кілометр довше, ніж війну за всю Францію, але росіяни стоять, мов кам'яні брили».

Поміркуйте, чому бої саме за Сталінград були такими запеклими з обох сторін.

Загальні втрати ворога на сталінградському напрямку становили 800 тис. осіб і десятки тисяч одиниць бойової техніки. Подібної битви історія ще не знала. Під Сталінградом Червона армія перехопила стратегічну ініціативу і розпочала контрнаступ, який тривав до кінця березня 1943 р. Ворог був відкинутий на 600-700 км по всій лінії фронту від Ленінграда до Кавказу.

Битва за Сталінград

18 грудня 1942 р. війська Південно-Західного фронту почали визволення України. Першим населеним пунктом, який звільнили радянські війська, було село Півнівка на Ворошиловградщині, за визволення якого віддали життя 1066 червоноармійців. До квітня 1943 р. була звільнена значна частина Харківщини і Донбасу.

Опинившись перед загрозою поразки у війні, німецьке командування в кінці березня 1943 р. організувало контрнаступ і війська відбили Харків. З метою повернення стратегічної ініціативи було розроблено операцію під кодовою назвою «Цитадель». Місцем її проведення влітку 1943 р. обрали вразливу для радянських військ Курську дугу. Для реалізації задуму німці сконцентрували в районі Орла і Харкова близько 900 тис. осіб, 2 тис. літаків, 2,7 тис. танків і самохідних артилерійських установок, 10 тис. гармат.

Курська битва розпочалася 5 липня 1943 р. на території семи областей, у тому числі двох українських - Харківської і Сумської.

Вона йшла на землі і в небі й мала безкомпромісний характер. 6 липня, повертаючись на базу, льотчик-винищувач старший лейтенант О. Горовець прийняв нерівний бій з 20 ворожими бомбардувальниками, 9 з яких знищив. Протягом одного бою такого в світі не досягав ніхто. За цей подвиг льотчик посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Олександр Горовець

Особа в історії

Свою першу перемогу льотчик-винищувач із Сумщини Іван Кожедуб одержав у боях під Белгородом у 1943 р. У битвах за Дніпро лейтенант Кожедуб за 10 днів збив ще 10 ворожих літаків. У повітряному поєдинку в районі Одера гвардії майор І. Кожедуб одержав шістдесяту перемогу. У боях за Берлін він довів свій рахунок до 62-х збитих літаків ворога. Уславлений льотчик був нагороджений трьома медалями «Золота Зірка».

Зліва: І. Кожедуб. Справа: бої за визволення Харкова

Після Курської битви О. Довженко занотував у своєму щоденнику: «Навколо України точиться добра половина усієї світової війни». Дійсно, з осені 1943 р. в межах України зосередилася майже половина радянських військ - 47 армій, Чорноморський флот і три військові флотилії. З боку Німеччини та її союзників у воєнних діях брали участь дві потужні групи армій - «Північна Україна» і «Південна Україна», які включали найбоєздатніші сили вермахту і всі есесівські танкові частини.

У липні 1943 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, який завершився 23 серпня визволенням Харкова. Генерал Гудеріан пізніше так оцінював результати Курської битви: «У результаті провалу операції “Цитадель” ми зазнали рішучої поразки. Бронетанкові війська, які поповнювалися з великими труднощами, на довгий час були виведені з ладу.

Через велику втрату в людях і техніці ініціатива остаточно перейшла до росіян».

Відступаючи, нацисти залишали після себе лише спалену землю. Рейхсфюрер СС Гіммлер віддав наказ, у якому наголошувалося: «Домогтися того, щоб, відступаючи з України, не залишилося жодної людини, жодної голови худоби, жодного центнера зерна, жодної рейки, щоб не залишився збереженим жоден дім, жодна шахта... щоб не залишилося жодного колодязя, який би не був отруєним. Противник має знайти дійсно тотально спалену і зруйновану країну».

Визволення м. Сталіно (нині - Донецьк)

Його доповнювала директива керівництва армійського угруповання «Південь».

Мовою джерела

Прочитайте уривок з директиви господарського керівництва армійського угруповання «Південь» про вивезення і знищення матеріальних цінностей в Донбасі від 2 вересня 1943 р. Дайте відповіді на запитання.

«1. Увесь Донецький басейн повинен бути евакуйований в господарському відношенні й повністю зруйнований... У цьому регіоні в майбутньому ніяких господарських завдань ставитися не буде.

1) Все, що не може бути евакуйоване, підлягає зруйнуванню, особливо: водогінні та електричні станції, і взагалі силові й трансформаторні станції, шахти, заводські споруди, засоби виробництва всіх видів, урожай, який не може бути вивезений, села і будинки.

2) Худоба повинна бути відправлена гуртом на захід.

3) Забороняється видача місцевому населенню продовольства.

4) Руйнування слід провести не в останній момент, а... своєчасно, так, щоб повністю можна було використати команди для руйнування».

Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. - С. 219-220.

1. Поясніть, чому в директиві наказувалося зруйнувати і знищити не тільки промислові об’єкти та сільськогосподарську продукцію, а й житлові будинки.

2. Поміркуйте, чому категорично стверджувалося, що в регіоні «ніяких господарських завдань ставитися не буде», адже військові можливості Німеччини були ще досить серйозними.

За визволення Донбасу розгорнулися надзвичайно жорстокі бої. По р. Міус німці створили оборонний рубіж «Міус-фронт», який складався із залізобетонних і земляних укріплень, мінних полів та рядів дротяних огороджень. Він вважався неприступним. Військове командування Червоної армії вдало поєднало дії танкових і механізованих корпусів з висадкою морського десанту. Крім того, ворожими тилами пройшли кавалерійські корпуси. У ході Донбаської операції фронт «Міус» було прорвано. Червона армія перейшла в контрнаступ і в серпні очистила від ворога Лівобережну Україну та весь Донбас. Радянські війська просунулися на 300 км, знищивши 13 дивізій ворога.

2. Форсування Дніпра

В кінці вересня радянські війська вийшли до Дніпра на 700-кілометровому фронті. Тут нацисти створили стратегічний оборонний рубіж «Східний вал», серцевиною якого була середня течія Дніпра. Німці розраховували, що біля Дніпра війна набуде позиційного характеру й Німеччина зможе укласти сепаратний мир на Заході. Гітлер вірив у неможливість взяття «Східного валу», заявивши: «Скоріше Дніпро потече у зворотньому напрямку, ніж росіяни подолають його».

Бої за визволення Києва

Проте до кінця вересня 1943 р. Червона армія прорвала оборонні укріплення «Східного валу». За спогадами очевидців під час битви за Дніпро перемога вимірювалася не кілометрами чи населеними пунктами, а шматочками землі довжиною в 10-15 кроків. І навіть ці десять кроків, пройдені під шаленим вогнем супротивника, робили честь воїну.

Першими форсували Дніпро війська 13-ї армії. У ніч на 21 вересня при сприянні партизанського загону «За Батьківщину» вони переправились через річку в районі Теремці. Потім на другий бік Дніпра переправились бійці 60-ї армії І. Черняховського.

Усна історія

Прочитайте уривок з розповіді колишнього артилериста, Героя Радянського Союзу А.Я. Ворончука і дайте відповіді на запитання.

«У жовтні 1943 р. ми почали форсування Дніпра. Глибина річки сягала 8 метрів, ширина - майже півкілометра. Зробили і замаскували плоти, ми яких вночі почали переправляти гармати, автомати, набої і снаряди. Бійці пливли поруч у крижаній воді... Коли до берега залишалося метрів п'ятдесят, ударили ворожі кулемети і гармати. Дніпро ніби застогнав, здавилося, що вода в ньому закипіла. Несподівано плот перекинуло, гармата И снаряди пішли на дно.

Наказавши ординарцеві підняти гармату, сам з рештою бійців пішов на захоплення ворожої гармати. З подивом подивився на свою мокру, побиту осколками тілогрійку, з якої вата звисала бурульками. Через хвилину ворожа гармата була захоплена і вже вела вогонь по німцях...

Гітлерівці контратакували безперервно. Найзапеклішою була одинадцята контратака... Всі, хто там був, стояли на смерть. Рукопашну цю ми виграли. Ми три дні утримували плацдарм, відбивали атаки. Коли на допомогу підійшло підкріплення, догорало більше десяти танків. На четвертий наступив перелом. Мене контузило й засипало землею. Думали, що я загинув, і прислали додому «похоронку». Але мої батарейці не повірили в мою смерть, шукали мене і, ледь живого, все-таки відкопали. Завдяки фронтовим друзям я народився вдруге».

1. Звідки, на ваш погляд, під час наступальних операцій брали сили воїни Червоної армії для ведення боїв на межі людських можливостей?

2. Поміркуйте, що означала фронтова дружба для воїна.

За успішне форсування Дніпра 2438 воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Особа в історії

Генерал В. Петров

Серед тих, хто визволяв Київ, був і заступник командира 1850-го стрілецько-протитанкового артилерійського полку капітан Василь Петров. Він організував переправу гармат і боєприпасів на саморобних плотах через Дніпро. У нерівному бою з ворогом капітан знищив чотири ворожих танки і два потужних шестиствольних міномети, але був тяжко поранений. Лікарі змушені були ампутувати йому обидві руки. Після лікування повернувся в діючу армію і в боях за утримання плацдарму на р. Одер вдруге отримав звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував військову службу, жив у Києві.

Повернення Червоної армії в Україну засоби масової інформації супроводжували пропагандою національних цінностей українського народу. У жовтні 1943 р. було засновано орден Богдана Хмельницького. 20 жовтня Ставка Верховного Головнокомандування реорганізувала: Воронезький фронт у Перший Український, Степовий фронт - у Другий Український, Південно-Західний - в Третій Український, Південний - у Четвертий Український фронт.

Чисельність уродженців України у складі українських фронтів була вагомою. В деяких арміях Першого Українського фронту частка українців досягала до 80 %.

Сталін віддав наказ зайняти столицю УРСР до жовтневих свят. Київ дійсно взяли на світанку 6 листопада. К. Москаленко згадував:

«І ось ми вже в Києві. Навкруги йшли бої, гриміла артилерія, палали будинки, серед яких я з болем побачив будівлю університету, підпалену гітлерівцями. Просуваючись слідом за танками, ми добралися по бульвару Т. Шевченка до Хрещатика. Там нас несподівано зустріли великі групи захоплених сяючих киян. Навкруги рвалися снаряди, свистіли кулі, а жителі міста тісним кільцем оточили наші машини й бурхливо висловлювали свою радість».

У Києві. Листопад 1943 р.

Визволителям відкрилися жахливі злодіяння нацистів на українській землі. 13 липня 1943 р. гітлерівці оточили село Малин Рівненської області. Жінок і дітей загнали в сарай, чоловіків - до церкви і підпалили. Загинуло 850 мирних жителів. У селі Козари Носівського району на Чернігівщині до війни було 4700 осіб. Нацисти оточили село, коли люди ще спали. По-звірячому розправилися з дітьми, жінками, старими. Будівлі спалили. Залишилося в живих 432 особи. Село перестало існувати. Подібні трагедії мали місце в с. Кортеліси на Волині (загинуло 2875 осіб), с. Копище на Житомирщині (3236 вбитих) та багатьох інших. На Сумщині тільки у Хильчицькому і Середино-Будському районах, де був масово поширений партизанський рух, населення зменшилося майже вдвічі. В Україні відомо про 335 випадків знищення окупантами населених пунктів.

У Севастопольському порту нацисти завантажували баржі місцевими жителями і регулярно топили їх у відкритому морі. Не було жодного населеного пункту на окупованій території України, де нацисти не знищили б сотні й тисячі жителів.

На карті України є страхітливі місця масових страт: Бабин Яр, Сирець і Дарниця в Києві, лісопарки біля селища Сокольники і в селі Підвірки на Харківщині, урочища Криволісівщина і Березовий Ріг на Чернігівщині та багато інших, що перетворилися у величезні кладовища. Гітлерівський план «обезлюджування» України окупанти здійснювали люто і методично. На сьогодні відомо не менше 250 місць масових розстрілів населення.

Із звірячою жорстокістю нацисти розправлялися з військовополоненими. Вони масово гинули від нелюдської праці, хвороб, голоду і холоду.

Усна історія

Із спогадів М.Т. Щербак, жительки с. Широке Василівського району Запорізької області.

«У Василівки був лагерь для наших, страшне. Люди возили туди, що було: то картошку зварять, то сала кусочок наріжуть. Не підпускали близько німці, так кидали отак-о. А проволока високо. Біжать, падають одне наверх одного, слабі, давлять одне одного. Хватають - їсточки хочеться. Не похожі на людей були. Щоб ви оце бачили, які вони худі й страшні».

Усна історія Степової України. Запорізький край. Запоріжжя. — С. 175.

Поясніть, чому німці утримували полонених червоноармійців у таких нелюдських умовах.

Жертвами «нового порядку» стали 1,4 млн радянських військовополонених у 180 концентраційних таборах, розташованих на території України.

ВИСНОВКИ

Перемога під Сталінградом засвідчила, що Червона армія вийшла з кризового стану. СРСР здобув перевагу над Німеччиною в живій силі й техніці. Армія отримала достатній бойовий досвід і могла вести наступальні дії.

Вагомий внесок в укріплення обороноздатності Радянського Союзу зробила Україна.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Поясніть значення поняття «загороджувальні загони».

2. Які фронти діяли на території України в жовтні 1943 р.? Для відповіді використайте карту.

Питання для обговорення в групі, класі

1. Чи обов’язково було, на вашу думку, визначати конкретну дату визволення Києва?

2. Поміркуйте, з якою метою Кремль акцентував увагу на патріотичних почуттях українців.

Висловіть власне судження

1. Поясніть, чому в 1943 р. стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Червоної армії.

2. Чому радянські військовополонені утримувалися в нелюдських умовах?

Працюємо з документом

Прочитайте спогади колишніх українських остарбайтерів - жертв нацизму і дайте відповіді на запитання.

1. «Поляки були, бельгійці, чехи були. Взагалі іноземців багато було. Там же працювали на фабриці, але вони працювали в чистих цехах. Ставлення до них було відмінне... А ось ми - ізгої».

Із спогадів Анастасії Годун, с. Кухарі, Розважівський район, Київська область

2. «Французи, італійці, бельгійці, чехи, поляки - оце стільки націй робили. Ну вони десь у городі жили і їх возили на завод. А нас водили пішки три кілометри. Такі дерев’яні чуні з дерева. По асфальту знаєте як. А мозолі, мозолі на ногах!».

Із спогадів Зої Кривич, м. Київ Прошу вас мене не забувати: усні історії українських остарбайтерів. - Харків, 2009.

1. Поясніть, чому ставлення до українських остарбайтерів було набагато гіршим, ніж до робітників інших національностей.

2. Висловіть свою точку зору на питання.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте, яке місто було визволено 6 листопада 1943 р.

А Керч

Б Тернопіль

В Київ

Г Харків

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає визначенню: «Дільниця місцевості, захоплена наступаючими військами в ході форсування водної перепони або така, що утримується при відході на її протилежний берег, - це...».

А фронт

Б дислокація

В рекогносцировка

Г плацдарм

Послідовність

Розставте історичні події в хронологічній послідовності.

А битва на «Міус-фронті»

Б остаточне визволення Харкова

В битва під Сталінградом

Г визволення Києва

Відповідність

Визначте відповідність історичних дат і подій.

А 2 лютого 1943 р.

Б 18 грудня 1942 р.

В 5 липня 1943 р.

Г 6 листопада 1943 р.

1. Визволення Києва

2. Початок Курської битви

3. Завершення Сталінградської битви

4. Початок визволення України

Відкрите запитання

Відомо, що фельдмаршал фон Паулюс 24 грудня 1943 р. звернувся до А. Гітлера з проханням дати дозвіл на капітуляцію під Сталінградом. Зокрема, він писав: «Подальша оборона не має сенсу. Катастрофи не уникнути. Для порятунку тих, хто залишився у живих, прошу дозволити капітуляцію». Гітлер відповів: «Забороняю капітуляцію. Армія повинна утримувати свої позиції до останньої людини і до останнього патрона». У результаті Німеччина втратила 330 тис. солдатів і офіцерів. Поясніть, чому Гітлер віддав такий наказ.