Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

§ 34. Соціальне життя

Пригадайте!

1. Яким був демографічний стан України на момент проголошення незалежності?

2. Чим було викликане погіршення соціального життя в Україні в першій половині 1990-х рр.?

Основні терміни і поняття

• Демографія • депопуляція • показник народжуваності • соціальний захист • соціальне страхування • гендер • прожитковий мінімум.

1. Соціальний захист населення

Найбільшою проблемою в Україні була й залишається система соціального захисту. В радянські часи людина втрачала її заробітній платі, але натомість користувалася безкоштовним навчанням, медичним обслуговуванням, отримувала безплатне житло, сплачувала символічну плату за комунально-житлові послуги. Із суспільних фондів споживання оплачувалися чергові відпустки, пенсії і стипендії громадян. Безплатність і безадресність різноманітних послуг істотно погіршували їхню якість, але відігравали важливу ідеологічну роль.

Затверджуючи програму реформ у 1991 р., парламентарі по передбачили її наслідки у сфері задоволення матеріальних по треб суспільства.

Мовою джерела

Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.

«Тепер розуміємо, що творці тієї програми не уявляли собі, як революційний катаклізм позначиться на добробуті народу. Як і ті, хто складав програму, так і ті, для кого вона призначалася, були переконані в тому, що економічна криза негайно закінчиться, а промисловість, яка працювали на ВПК, освоїть випуск товарів народного споживання. Утім зростаючий дефіцит бюджету і гіперінфляція змушували шукати нові методи захисту доходів населення».

Литвин В. Історія України. - К., 2010. - С. 728

1. Поміркуйте, чому депутати, приймаючи програму економічних реформ у 1991 р., не передбачили соціального захисту населення.

2. Поясніть, чому парламентарі сподівалися на шляхи задоволення соціальних потреб, притаманні плановій економіці.

В умовах ринкової економіки держава переставала бути одноосібним власником засобів виробництва. У державному бюджеті значно скоротилася частина коштів, яка призначалася на обслуговування соціальних видатків. Щоб витримувати тягар соціальних виплат, держава обкладала вироблені товари й надані послуги податком на додану вартість (ПДВ).

Протягом 1998-2003 рр. відбулося реформування системи державного соціального страхування. Були створені чотири види страхування з відповідними фондами:

1) від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

2) на випадок безробіття;

3) з тимчасової втрати працездатності;

4) пенсійне.

Бюджети фондів були відокремлені від державного бюджету.

Нерозв’язаним залишається питання про утворення фонду медичного страхування. Мова йде насамперед про:

1) перехід усієї системи охорони здоров’я на контрактну модель державних замовлень медичних послуг;

2) надання бюджетним установам охорони здоров’я статусу державних або комунальних некомерційних підприємств;

3) здійснення бюджетного фінансування закладів охорони здоров’я залежно від обсягу й структури надання медичних послуг;

4) розроблення механізму договірної оплати медичних послуг.

Як і раніше, медичні послуги вважаються безплатними, хоча такими вони не є. Державне соціальне страхування фінансується з фондів, які утворюються за рахунок внесків роботодавців та працюючих громадян.

Система соціальної допомоги і пільг підтримується державним бюджетом, який поповнюється за рахунок податків. Її було створено ще за радянських часів, але найбільш розвинено в кризові 1990-ті рр. Виборчі кампанії теж сприяли прийняттю державою додаткових зобов’язань (підвищення розмірів пенсій, виплат у зв’язку з народженням дитини). Чинне законодавство передбачає понад два десятки різних пільг, які поширюються на значну частину населення. Серед тих, хто отримує допомоги всіх видів і форм, до 70 % не належать до категорії бідняків. Зокрема, пільгами на користування міським та приміським громадським транспортом охоплено майже 30 % населення, переважно не бідного.

У 1999 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про прожитковий мінімум». Він є основним соціальним стандартом і застосовується для встановлення розмірів мінімальної зарплати та мінімальної пенсії за віком, для визначення розмірів соціальної допомоги різним категоріям громадян. Прожитковий мінімум - це фундамент, на якому стоїть вся система соціального захисту населення. Однак встановлені розміри прожиткового мінімуму недостатньо враховують інфляційні процеси.

У соціальному захисті населення найважливішою є проблеми пенсійного забезпечення.

Щоб наповнити Пенсійний фонд України, має бути достатньою кількість осіб, які сплачують пенсійний збір. Крім того, повинні зростати заробітна плата та інші доходи населення, а яких відраховують пенсійні внески.

За існуючих несприятливих демографічних процесів кількість платників до пенсійного фонду скорочується. Близько чверті працюючого населення не сплачує внески до пенсійного фонду.

До їхнього числа відносяться й зайняті в особистих селянських господарствах (близько 3,7 млн осіб працездатного віку) і ті, хто отримує зарплати в конвертах, працюючи в тіньовому секторі економіки.

Із січня 2004 р. поряд із солідарною пенсійною системою (коли кошти пенсійного забезпечення створюються працею покоління, яке перебуває у працездатному віці) почала розвиватися накопичувальна система. Від квітня 2006 р. державою встановлено мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі 359 грн. У 1990 р. середня пенсія становила 34,9 % середньої заробітної плати, у 2006 р. - 46,0 %.

Проблеми щодо системи пенсійних пільг, забезпечення гендерної рівності у питанні про вік виходу на пенсію, достроковий вихід на пенсію тощо має розв’язати пенсійна реформа, запроваджена у дію в жовтні 2011 р.

2. Демографічні процеси

Системна криза початку 1990-х рр. включала й демографічну кризу. На початку 1993 р. в Україні чисельність населення становила 52,2 млн осіб. Перепис 2001 р. зареєстрував 48 457 тис., а на початок 2011 р. в країні проживало 45 779 тис. осіб. Зменшення чисельності населення спричинене депопуляцією, тобто перевищенням смертності над народжуваністю.

Депопуляція властива всім високорозвинутим країнам світу. Там здобутки в охороні здоров’я сприяють підвищенню питомої ваги населення старшого і похилого віку, але приводять до зменшування рівня народжуваності. В Україні від’ємні показники природного приросту населення формуються і через підвищену смертність в усіх вікових групах, і через низьку народжуваність.

Особливо помітна депопуляція в сільській місцевості. У 2009 р. в сільській місцевості проживало 14,5 млн осіб (31,5 % від загальної чисельності населення). На це впливали різні фактори: урбанізація, падіння народжуваності й підвищення смертності населення. За даними Мінагропрому, в 2001-2010 рр. в Україні щороку зникало в середньому 20 сіл. Основною причиною зникнення населених пунктів є депопуляція.

Зупинити цей процес може підвищення рівня зайнятості та доходів сільського населення.

Подолання тенденції до скорочення населення вимагає, щоб в українських сім’ях народжувалося 2-3 і більше дітей. Сучасна модель сім’ї передбачає наявність 1-2 дітей. Існують сім’ї, які з різних причин дітей взагалі не мають.

Від квітня 2005 р. почав діяти Закон України «Про одноразову допомогу при народженні дитини». З того часу розміри виплат неодноразово змінювались у бік підвищення. Бюджетом на 2011 рік передбачена виплата на першу дитину 17 952 грн., на другу - 36 720 грн., на третю і кожну наступну - 73 440 грн.

Кількарічна практика показала, що ефект від разової допомоги є нетривалим. Відтворення населення більше залежить під розміру позитивної різниці між рівнем оплати праці й рівнем цін.

У структурі населення України жіноче населення переважає чоловіче. У 2010 р. частка жінок становила 54 %, а чоловіків - 46 %. Але ця перевага формується за рахунок жінок старшого віку. Чисельність жінок у дітородному віці, яка впливає на рівень народжуваності, скорочується. Цей чинник стане особливо помітним тоді, коли в дітородний вік увійдуть жінки, народжені в кризових 1990-х рр. Державна допомога сім’ям, які народжують дітей, стає все актуальнішою. Вона покликана не перебороти (це неможливо), але пом’якшити несприятливі тенденції в народжуваності.

Новонароджені у пологовому будинку

Характеристики смертності населення визначаються через показник очікуваної тривалості життя існуючого покоління. Він залежить від двох чинників - біологічного і повсякденного. Обидва вони діють на користь жінок: біологічний чинник - внаслідок самої природи жіночого організму, а повсякденний - через підвищену смертність, викликану несприятливими умовами праці, палінням, зловживанням алкоголем та іншими ознаками нездорового способу життя, які більше властиві чоловікам.

Середня очікувана тривалість життя в Україні (в роках)

Роки

Обидві статі

Чоловіки

Жінки

2003

68

63

74

2009

68

62

75

Середня очікувана тривалість життя скорочується серед чоловіків і жінок. Українці живуть в середньому на 16 років менше, ніж японці, і на 9 років менше, ніж європейці. У розвинених країнах теж існує гендерний розрив, але він не перевищує 6-7 років.

Державні витрати на охорону здоров’я в Україні в 14 разів менші в розрахунку на душу населення, ніж в Європейському Союзі. Збільшення асигнувань на охорону здоров’я і поліпшення їхнього використання - першочергове завдання держави. Зусилля мають бути зосереджені на профілактиці захворювань.

Людей потрібно навчати берегти своє здоров’я. Воно залежить від багатьох чинників. Учені вважають, що здоров’я визначається на 20 % успадкованими генами, на 20 % - екологією, на 50 % - способом життя, на 10 % - іншими чинниками. Україна за показником тривалості життя посідає передостаннє місце а Європі.

Соціально-економічний розвиток держави має бути спрямований на припинення міграції з України, поліпшення якості життя, оптимальний розвиток процесів відтворення населення України.

ВИСНОВКИ

Економічна криза згубно позначилася на соціальній сфері. Більшість населення України опинилася за межею бідності. Зникли заощадження, нагромаджені протягом життя.

Несприятливі економічна та екологічна ситуації вплинули на демографічні показники. В Україні розпочалася депопуляція.

Проблемним питанням залишається соціальний захист населення.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Як ви розумієте поняття «державне соціальне страхування»?

2. Які, на вашу думку, основні причини вплинули на демографічні показники в Україні?

Питання для обговорення в групі, класі

1. Поміркуйте, у який спосіб можна загальмувати депопуляцію в Україні.

2. Відомо, що в Україні переважає випуск товарів групи «А» над групою «Б». Поясніть, чи впливає цей фактор на демографічну ситуацію.

Висловіть власне судження

1. Чи є збереження здоров’я особистою справою кожного?

2. Чому в Україні «не працює» солідарна система соціального страхування?

Працюємо з документом

Прочитайте тексти щодо розвитку соціальної сфери в Україні. Дайте відповідь на запитання.

1. «Попри демократичні перетворення в державі, напрацювання єдиної стратегічної соціальної політики в умовах ринкової економіки не стали завданням жодної влади, навпаки, в умовах економічної кризи популярним стає згортання ринкових реформ та регулювання економічної і соціальної сфер за рахунок адміністративного втручання».

Соціально-економічний стан України: наслідки для народу.

Національна доповідь HAH України. Секція суспільних і гуманітарних наук. - К., 2009. - С. 386.

2. «Програма адміністрації Л. Кучми базувалася на необхідності вдосконалення всієї системи оплати праці, розробки та реалізації програм допомоги безробітним, малозабезпеченим та неповним сім’ям, непрацюючим пенсіонерам та інвалідам».

Турченко Ф., Панченко П., Тимченко С. Новітня історія України (1946-1998). - К., 2000. - С. 255.

Поясніть, чому в Україні, попри гучні заяви політиків, напрацювання у створенні єдиної соціальної політики в умовах ринкової економіки «не стали завданням жодної влади».

Тестові завдання

Хронологія

Позначте дату, коли відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.

А 2002 р.

Б 2001 р.

В 2004 р.

Г 2003 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає такому визначенню: «Перевищення смертності над народжуваністю - це...».

А гендерна рівність

Б депопуляція

В асиміляція

Г мінімізація

Послідовність

Установіть хронологічну послідовність прийняття документів.

А початок реформування системи державного соціального страхування

Б прийняття закону про прожитковий мінімум

В введення в дію накопичувальної пенсійної системи

Г початок реформування економічної системи в Україні

Відповідність

Позначте відповідність подій рокам, у яких вони відбувалися.

1. 2005 р.

2. 2004 р.

3. 1999 р.

4. 1993 р.

А прийняття Закону України «Про одноразову допомогу при народженні дитини»

Б введення в дію накопичувальної пенсійної системи

В початок депопуляції в Україні

Г прийняття Закону України «Про прожитковий мінімум»

Відкрите запитання

Чи позначилася економічна криза на соціальній сфері? Підтвердіть свою відповідь конкретними фактами.