Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

§ 2. Напередодні агресії

Пригадайте!

1. Які країни і чому в кінці 1930-х рр. боролися за домінування в Європі?

2. Чому Німеччині вдалося підписати договір про ненапад із своїм суперником - СРСР?

Основні терміни і поняття

• Світова війна • привід до війни • причини війни • агресія • бліцкриг («блискавична війна») • директива • окупація • окупаційний режим • ринки збуту • сфери впливу • оборона.

1. Плани розгрому СРСР і загарбання України

Союз з СРСР досить скоро перестав влаштовувати Німеччину. Приєднання Північної Буковини до Радянського Союзу всупереч пакту Молотова-Ріббентропа викликало занепокоєння Гітлера. До того ж Москва хотіла мати контроль над Балканами і чорноморськими протоками.

Після капітуляції Франції договір з СРСР остаточно втратив для Гітлера всяку ціну. В липні 1940 р. він дав вказівку генштабу вермахту розробити план нападу на СРСР під кодовою назвою «Барбаросса» (за ім’ям імператора першого німецького рейху - Фрідріха Барбаросси). 18 грудня план був затверджений як директива № 21. Вона передбачала розгром СРСР за одну військову кампанію тривалістю від чотирьох до шести тижнів - «блискавичну війну», німецькою мовою - бліцкриг.

Мовою джерела

Прочитайте витяг з плану «Барбаросса». Дайте відповіді на запитання.

«Німецькі збройні сили повинні бути готові розбити радянську Росію у ході короткочасної кампанії ще до того, як буде завершена війна проти Англії... Кінцевою метою операції є створення загороджувального бар'єра проти азіатської Росії по загальній лінії Волга-Архангельськ...

За допомогою концентрованих ударів... знищити російські війська, що перебувають в Україні, ще до виходу останніх до Дніпра».

Кучер В., Чернега П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945). - К., 2004. - С. 103-104.

1. Як ви думаєте, чому німецьке командування планувало завершити російську кампанію до того, як буде завершена війна проти Англії?

2. З якою метою ставилося завдання «створення загороджувального бар'єра проти азіатської Росії по загальній лінії Волга-Архангельськ»?

3. Чому необхідно було знищити російські війська, що перебувають на Україні, ще до виходу останніх до Дніпра?

В інструктивному додатку до плану «Барбаросса» підкреслювалося, що «...мета цієї війни - розгром нинішньої Росії, тому вона повинна вестися з небувалою жорстокістю».

Значне місце в планах нацистів відводилося Україні. Ідеолог нацистської партії А. Розенберг видав спеціальну працю під назвою «Україна - вузол світової політики», маючи на увазі світову політику Німеччини. Україна з її багатими ресурсами мала постачати Третій рейх та його армію продуктами харчування, а промисловість - сировиною. Колоніальна політика спиралася па антибільшовизм й расову ідеологію.

У Кремлі невдовзі стали відомі основні положення плану «Барбаросса». Проте радянське керівництво схилялося до думки, що цей план є фальсифікацією і розмови довкола нього мають на меті лише зрив договору про ненапад.

З кінця серпня 1940 р. Німеччина почала передислокацію військ із заходу на схід. У грудні Гітлер остаточно підтвердив рішення про бліцкриг на Схід і назвав його дату - 15 травня 1941 р. Вторгнення в Югославію і Грецію змусило його відкласти початок війни з Радянським Союзом на 22 червня.

Згідно з планом «блискавичної війни» німецькі генерали виробили тактику бойових дій - застосування танкових клинів, які забезпечували б стрімкість та глибину прориву на радянську територію. Кількість танкових і моторизованих з’єднань збільшувалася удвоє. Різко нарощувався випуск зразків зброї, яка добре зарекомендувала себе під час європейської кампанії. Німецькі війська отримали досвід ведення сучасної війни і були кращими в Європі.

Уздовж радянського кордону розміщувалися спеціальні органи для ведення агентурної та диверсійної роботи на радянській території. Для спільних дій з німецькою армією готувалися й війська союзників - Італії, Румунії, Угорщини, Словаччини і Фінляндії.

2. СРСР напередодні війни

Початок Другої світової війни і загроза нападу на Радянський Союз змусили керівництво країни вжити заходів, спрямованих на зміцнення Збройних сил. Суттєво збільшилося фінансування потреб армії.

1 вересня 1939 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про загальний військовий обов’язок», який відіграв істотну роль у підвищенні мобілізаційної готовності країни. Улітку 1941 р. чисельність Червоної армії збільшилася до 5 млн бійців і командирів. Основна частина цих сил зосереджувалася вздовж західного кордону - у Ленінградському, Прибалтійському, Західному особливому, Київському особливому та Одеському військовому округах.

У Червону армію почали надходити зразки досконалої техніки: реактивні мінометні установки БМ-13 («катюші»), середні танки Т-34, винищувачі Як-1 і МіГ-3, штурмовики Іл-2, напівавтоматичні зенітні гармати і великокаліберні зенітні кулемети. Проте воєнна промисловість не встигала переходити від виготовлення окремих зразків експериментальних озброєнь в конструкторських бюро до серійного виробництва. Існувала й проблема освоєння новітніх озброєнь військовослужбовцями. Зокрема, з новою радіоапаратурою, котра якісно покращила управління військами, мало хто з командирів встиг ознайомитися, тимчасом як застаріла техніка не давала можливості налагодити оперативне управління військами.

У своєму розвитку СРСР багато в чому завдячував Україні. Її паливно-металургійна та машинобудівна галузі посідали провідне місце в радянській промисловості.

Конструктор Іл-2 С. Ільюшин і його літак

Частка промислового виробництва України в загальносоюзному виробництві у 1940 р. (%)

Вугілля

Чавун

Сталь

Залізна руда

50,5

64,7

48,8

67,6

Швидко зростала чисельність армії. З 1939 по 1941 р. було сформовано 125 нових дивізій. Тільки в Київському особливому військовому окрузі (КОВО) додатково було сформовано 18 стрілецьких та авіаційних дивізій і 8 механізованих корпусів. За кількісними показниками Червоній армії не було рівних - лише на чисельністю танків і літаків вона майже вдвічі переважала Німеччину, Італію, Румунію, Фінляндію і Японію разом узяті.

Проаналізуйте дані таблиці й дайте відповіді на запитання.

СРСР (у прикордонних округах)

Німеччина та її союзники (на кордоні з СРСР)

Чисельність військ

3 млн 488 тис.

4 млн 795 тис.

Дивізії

170

190

Танки

13 379

3 668

Гармати

47 000

53 843

Авіація

19 500

2 850

Патриляк I., Боровик М. Україна в роки Другої світової війни. - К., 2010. - С. 104-105.

1. Чи можна з наведених даних зробити висновок, що перемога у війні Німеччини або СРСР була беззаперечною?

2. Використовуючи знання з історії, спробуйте пояснити причини впевненості керівництва СРСР у перемозі в майбутній війні.

У Червоній армії катастрофічно не вистачало кваліфікованого керівництва. Сталінські «чистки» завдали Збройним силам непоправних втрат. У 1937-1938 рр. було репресовано 44 тис. осіб командирського складу (щоправда, в 1939-1940 рр. чверть з них було повернуто в армію). Відчутно постраждало вище командування. В ув’язненні перебували 1800 генералів.

У травні 1940 р. начальник політуправління Червоної армії Л. Мехліс звертав увагу на рівень підготовки командного складу, який «не зовсім відповідає реальним умовам сучасності». Різко критикувався стан військової дисципліни та моральний стан військ: «Пиятика залишається лихом армії. Переважають... недбале ставлення до збереження зброї і набоїв, самовільні відлучки і дезертирство».

Влада вирішила виправити стан справ за рахунок так званих «висуванців», але це призвело до сумних наслідків. На початку 1941 р. лише 7 % командного складу мали вищу освіту. Більшість командирів взагалі не мала відповідної військової освіти й кваліфікації. Під час навчання солдати користувалися дерев’яними макетами гвинтівок і гранат й у вічі не бачили танків. Усе це суттєво погіршило стан бойової підготовки.

Незважаючи на це, радянська воєнна доктрина передбачала, що майбутня війна буде вестися на ворожій території і «малою нашою кров’ю». Можливість оборонних дій не припускалася. Про незадовільний стан справ у Збройних силах СРСР було відомо керівництву Німеччини, яке називало Червону армію «глиняним велетнем без голови».

У 1940 р. радянський уряд запровадив на підприємствах і в установах ряд жорстких заходів зі зміцнення трудової дисципліни. Робочий день було подовжено з 7 до 8 годин. П’ятихвилинне запізнення загрожувало позбавленням волі. Заборонявся самовільний перехід на іншу роботу.

Випуск неякісної продукції прирівнювався до шкідництва. Створювалася єдина система державних трудових резервів, яка базувалася на примусовій мобілізації учнів для ремісничих шкіл, залізничних училищ і шкіл фабрично-заводського навчання.

Радянський плакат. 1940 р.

Мовою джерела

Прочитайте витяг з Указу Верховної Ради СРСР і дайте відповідь на запитання.

«Установити, що робітники і службовці, які самовільно пішли з державних, кооперативних і громадських підприємств або установ, віддаються під суд і відповідно до вироку народного суду піддаються ув’язненню на термін від 2-х до 4-х місяців... За прогул без поважної причини робітники і службовці... за вироком народного суду караються виправно-трудовими роботами за місцем роботи на строк до 6 місяців з утриманням із заробітної плати до 25 %».

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р.

Поясніть, чому радянське керівництво вже в 1940 р. почало проводити таку жорстку соціальну політику.

Одночасно припинялася антинацистська пропаганда. Розмови в суспільстві про можливість майбутньої війни з Німеччиною суворо заборонялися. У повідомленні ТАРС від 14 червня 1941 р., вже за тиждень до війни, говорилося, що чутки про наміри Німеччини розірвати існуючі з СРСР договори не мають жодного підґрунтя. Скупчення німецьких військ біля західних кордонів пояснювалося не підготовкою до нападу, а зовсім іншими мотивами. Таке «заспокоєння» дезорієнтувало радянське суспільство.

3. Становище на радянсько-німецькому кордоні

На старому кордоні, так званій «лінії Сталіна», система оборонних споруд роззброювалася і планомірно руйнувалася, у той час як на новій лінії - «лінії Молотова» - з’являлася швидкими темпами. Проте жодна з «ліній» не була надійним захистом західного кордону СРСР.

Першими відчули наближення війни прикордонники. Перетин кордону нацистськими агентами, перестрілки і навіть бої з диверсійними групами стали звичним явищем. Німецькі літаки з метою розвідки регулярно порушували кордон.

Мовою джерела

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Напередодні Великої Вітчизняної війни радянські солдати затримали обладнаний новітньою фотоапаратурою німецький літак, який здійснив вимушене приземлення на території СРСР. На плівці були мости і залізничні вузли київського напрямку. Про це відразу повідомили Москву. Проте Наркомат оборони дав розпорядження негайно відпустити екіпаж разом з літаком і дати в супровід два радянських винищувачі».

Степанищев О. История Отечества. - М., 2001. - С. 299.

Поясніть, чому екіпажу німецького літака-розвідника дозволили повернутися до Німеччини.

Починаючи з червня 1940 р. радянські резиденти доповідали керівництву СРСР про серйозні наміри Німеччини порушити договір про ненапад. Серед перших повідомлень була й інформація українського художника, розвідника М. Глущенка. Проте радянське керівництво ці дані відкидало як дезінформацію.

Радянський плакат «Любимый Сталин — счастье народное!». Поміркуйте, чому плакат мав саме таку назву.

Пропозиції військових керівників про приведення Збройних сил у бойову готовність Сталін розглядав як паніку. І тільки деякі командири, ризикуючи не тільки посадою, а й життям, здійснювали окремі дії по підготовці до війни. Командуючий КОВО Герой Радянського Союзу М. Кирпонос отримав суворе попередження за те, що спробував привести війська у бойову готовність. Проте ознак війни ставало все більше і більше. В ніч на

21 червня 1941 р. нарком оборони С. Тимошенко і начальник генштабу Г. Жуков під час зустрічі з Й. Сталіним наполягали на приведенні всіх прикордонних округів у бойову готовність. Сталін дав такий дозвіл, але без права відкривати вогонь по військах противника, якщо вони перетнуть кордон.

Одночасно у війська надійшла директива, яка дозволила бійцям звільнення на 20-21 червня, а командирам - навіть до ранку 22 червня. Також було дозволено провести ремонтно-профілактичні роботи в авіаційних, артилерійських і танкових частинах.

ВИСНОВКИ

Із вересня 1939 р. західноукраїнські землі стали театром воєнних дій. Мілітаризація економіки та загострення подій на новому кордоні суттєво ускладнили всі сфери життя українського суспільства. Для СРСР, у тому числі й для України, катастрофічні події ставали невідворотними.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Чому А. Гітлер прийняв рішення про напад на Радянський Союз саме у червні 1941 р.?

2. Як ви розумієте поняття «блискавична війна»?

Питання для обговорення в групі, класі

1. Існують різні точки зору щодо підготовки СРСР до війни з Німеччиною. Деякі історики вважають, що Й. Сталін не вірив у можливість війни з Німеччиною. Проаналізуйте дані таблиці і висловіть власну точку зору.

Частка асигнувань на оборону в держбюджеті СРСР (%)

1929-1932 рр.

1933-1937 рр.

1939 р.

1940 р.

1941 р.

11,5

16,4

25,6

32,6

43

2. Підготуйте міні-проект «Початок Великої Вітчизняної війни - випадок чи закономірність?». Обговоріть його в класі.

Висловіть власне судження

1. Поясніть, чому стан військової дисципліни та моральний стан військ різко критикувався у документі Л. Мехліса, але в пресі досягнення Червоної армії лише прославлялися.

2. Чи можна вважати хибною радянську воєнну доктрину?

Працюємо з документом

Ознайомтеся з двома версіями сучасних істориків щодо непідготовленості Радянського Союзу до майбутньої війни. Дайте відповідь на запитання.

Спираючись на знання із всесвітньої історії та додаткову літературу, пригадайте, які ще точки зору на це питання вам відомі.

1. «За версією історика В. Суворова, радянського контррозвідника, який в 1970-х рр. втік до Великої Британії, Й. Сталін готував плани превентивної (попереджувальної) війни проти Німеччини, намічаючи її на початок липня 1941 р.».

История России XX века / Под редакцией А. Чубарьяна. — М., 2003. - С. 110.

2. «Смертельний ризик, на який диктатор Сталін цілком свідомо наразив країну та армію, коштував надто дорого: і країна, і армія не були своєчасно переведені на режим посиленого забезпечення обороноздатності».

Коваль М. Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної війни. - К., 1999. - С. 41.

1. Поясніть, чию точку зору ви підтримуєте.

2. Можливо, у вас є власна точка зору на це питання? Сформулюйте її.

3. Уявіть себе журналістом, який перед війною і в наш час пише статтю про обороноздатність СРСР у 1940-х рр. Чи різнився б зміст у ваших статтях?

Тестові завдання

Хронологія

Позначте, коли Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про загальний військовий обов’язок».

А 1 вересня 1940 р.

Б 22 червня 1940 р.

В 1 вересня 1939 р.

Г 22 червня 1941 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає визначенню: «Війна, яка розпочата з наміром випередження противника у зв’язку з явною загрозою нападу з його боку, - де війна...».

А превентивна

Б оборонна

В наступальна

Г позиційна

Послідовність

Установіть хронологічну послідовність історичних подій.

А затвердження в СРСР третього п’ятирічного плану розвитку народного господарства

Б приєднання до СРСР Північної Буковини

В дозвіл керівництва СРСР на приведення всіх прикордонних округів у бойову готовність

Г затвердження директиви № 21

Відповідність

Установіть відповідність історичних осіб посадам, які вони займали перед початком війни в 1941 р.

А Л. Мехліс

Б С. Тимошенко

В Г. Жуков

Г М. Кирпонос

1. Начальник Генерального штабу СРСР

2. Нарком оборони СРСР

3. Командуючий КОВО

4. Начальник політуправління Червоної армії

Відкрите запитання

Російський історик О. Степаніщев зазначає: «Спеціалісти стверджують, що ніколи жодна держава в історії воєн не знала стільки про плани ворога і його сили, скільки Росія завдяки своїй розвідці про Німеччину в 1941 р. Чому Й. Сталін та його оточення так мало зробили для підвищення готовності до відсічі можливій агресії?».

Степанищев О. История Отечества. - М., 2001. - С. 300.

Дайте аргументовану відповідь історику.