Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

§ 20. Соціальні та демографічні зміни в суспільстві

Пригадайте!

1. Які особливості мала структура населення України після закінчення війни?

2. Чим пояснюється зростання міст в Україні в 1960-х - 1970-х рр.?

Основні терміни і поняття

• Демографія • депопуляція • стагнація • міграція • перепис населення • природний приріст населення • русифікація • асиміляція.

1. Специфіка демографічних процесів

Українська РСР була другою за площею і населенням республікою Радянського Союзу.

За чисельністю населення вона перебувала на шостому місці в Європі після Росії, Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції.

На початку 1959 р. в Україні було подолано демографічні наслідки Другої світової війни та репресивної сталінської політики. Переписи фіксували зростання чисельності населення республіки, яке з 1959 до 1989 рр. збільшилося на 9,6 млн і дійшло до 51,7 млн осіб.

Разом з тим з 1970-х рр. внаслідок зниження народжуваності природний приріст населення невпинно зменшувався:

1959-1970 рр.

1970-1979 рр.

1979-1989 рр.

5258 тис. осіб

2248 тис. осіб

1862 тис. осіб

Переписи населення засвідчували зростаючу загрозу в Україні депопуляції, тобто абсолютного скорочення чисельності населення.

На динаміку зростання населення впливали й міграційні процеси - як стихійні, так і спрямовувані державою. Кількість тих, хто приїжджав в Україну на постійне проживання, перевищувала кількість виїжджаючих в інші регіони. Центральний уряд підтримував стихійну міграцію, завдяки якій чисельність корінного населення ставала відносно меншою, а чисельність мігрантів збільшувалася. Одночасно центральний уряд наполегливо шукав можливості збільшити потік переселенців з України в малозаселені райони СРСР. Багатонаціональний склад населення гальмував розгортання національного руху.

Мовою джерела

Прочитайте уривок з доповідної записки заступника голови Ради міністрів УРСР щодо сільськогосподарського переселення з Української РСР в райони Далекого Сходу та Читинську область. Дайте відповіді на запитання.

«Через низький природний приріст населення, який в повоєнний період з року в рік знижується, у майбутньому п’ятиріччі можливості щодо направлення робочої сили за межі Української РСР різко скоротилися...

У цих умовах виконання завдання по переселенню на Далекий Схід і в Читинську область більше ніж наполовину здійснювалося за рахунок високоіндустріальних областей, у тому числі Донецької, Дніпропетровської, Харківської та Ворошиловградської...

Враховуючи викладене, РМ УРСР вважає за можливе направити з республіки в 1971-1975 рр. 2500 родин, по 500 родин щорічно».

Історія України: документи. Матеріали / Упорядк., комент. В.Ю. Короля. - С. 405.

1. Поміркуйте, чому, незважаючи на низький приріст населення в УРСР, у республіку надсилалися розпорядження центру про переселення жителів України на Далекий Схід.

2. Подумайте, чи могла така політика влади позначитися на економіці України.

У 1970-х рр. приріст населення України був забезпечений більшою мірою за рахунок переселенців - росіян. В усіх регіонах республіки, за винятком західного, питома вага росіян істотно збільшилася. Дедалі більше українців навчалося і спілкувалося російською мовою. Хоча згідно з переписами, навіть забуваючи рідну мову, вони здебільшого називали себе українцями.

Зміни в національному складі населення республіки створювали сприятливий ґрунт для цілеспрямованої політики русифікації українського населення. Русифікації неросійських народів мала сприяти й концепція «радянського народу як нової історичної спільноти», яку почали впроваджувати в життя. Вона не зачіпала національних почуттів жодного з народів СРСР, але давала можливість розглядати радянський народ як своєрідну наднацію.

Одночасно партійна пропаганда наголошувала на етнічній єдності трьох слов’янських народів - росіян, українців і білорусів. У складі населення СРСР поступово зменшувалася питома вага росіян. Єдиним засобом попередження цієї загрози правляча верхівка вважала асиміляцію українців і білорусів з росіянами.

За часів Л. Брежнєва асиміляційний тиск партійних органів на «молодших братів» набув значних розмірів.

2. Соціальний розвиток

Роки «застою» характеризувалися стрімким зростанням міського населення.

Зміни в чисельності міського та сільського населення в млн осіб (1959—1985 рр.)

Роки

1959

1979

1985

Міське населення

19,2 млн

30,5 млн

33,2 млн

Сільське населення

22,7 млн

19,3 млн

17,6 млн

Народне господарство Української РСР у 1985 р. Статистичний щорічник. - К., 1986. - С. 4, 9.

Цьому сприяв форсований розвиток індустріальних галузей. На початку 1960-х рр. робітники становили половину зайнятої в народному господарстві робочої сили, а в середині 1980-х рр. їх питома вага підвищилася до 60 %. У 1980-х рр. трудові ресурси були вичерпані й темпи зростання чисельності робітників помітно скоротилися.

Умови праці робітничого класу залежали від особливостей галузі. На підприємствах воєнно-промислового комплексу і новобудовах важкої промисловості вони були кращими, ніж в технічно занедбаній сфері виробництва товарів народного споживання. На механізацію праці й виведення з експлуатації застарілого устаткування фінансування катастрофічно не вистачало. Частка ручної праці в промисловості складала 40 %, а в будівництві - 60 %. Більшість робітників працювала в галузях групи «А». Галузі групи «Б», які орієнтувалися на задоволення потреб населення, залишалися малорозвинутими, їхня продукція завжди була дефіцитом.

У 1970-ті рр. зросла середньомісячна заробітна плата робітників і службовців.

Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців у народному господарстві (руб.)

Роки

1960

1965

1970

1975

1980

1985

Середньомісячна заробітна плата

78,3

93,9

115,2

133,5

155,1

174,0

Народне господарство Української РСР у 1985 р. Статистичний щорічник. - К., 1986. - С. 256.

Відбулося збільшення мінімальної зарплати при одночасному обмеженні високих заробітків, що зблизило рівні оплати праці робітників та інженерно-технічних працівників. У середині 80-х рр. різниця в зарплаті між ними не перевищувала 10 %, а в деяких галузях промисловості інженери одержували навіть менше, ніж робітники. Престиж інженерної праці впав. Нерідко на підприємствах штучно урівнювалися заробітки високо- та низькокваліфікованих працівників.

Усна історія

Прочитайте уривок із спогадів колишнього співробітника ЦК КПРС Ф. Бурлацького. Дайте відповідь на запитання.

«Бовін (журналіст. - Авт.) якось розповів мені про розмову, яка відбулася в Завидові, де готувалася чергова промова. Він сказав Брежнєву про те, як важко живеться низькооплачуваним людям. А той відповів: “Ви не знаєте життя. Ніхто не живе на зарплату. Пам’ятаю в молодості, у період навчання в технікумі, ми підробляли розвантаженням вагонів. І як робили? А три мішка чи ящика туди - один собі. Так усі живуть в країні”. ...Брежнєв вважав нормальним і тіньову економіку, і грабунок у сфері послуг, і хабарі чиновників».

История Отечества. Руководит. авт. кол. В. Островский. - М., 1992. - С. 205.

Поміркуйте, які наслідки для країни мала впевненість Л. Брежнєва в тому, що в СРСР ніхто не живе «на одну зарплату».

У 1966 р. в колгоспах відбувся перехід до гарантованої грошової зарплати. Середньомісячна оплата праці в сільському господарстві з 1965 до 1985 рр. збільшилася в 2,7 раза (до 134 руб.), у радгоспах - у 2,3 раза (до 163 руб.). Розрив в оплаті праці в промисловості та сільському господарстві істотно скоротився. Але держава однаково погано платила як робітникам, так і селянам. За рівнем оплати праці СРСР значно поступався країнам з ринковою економікою. За рівнем життя Україна перебувала в групі слаборозвинутих країн, посідаючи в світовому реєстрі місця після п’ятдесятого. Ця статистика приховувалася від радянських громадян.

Рівень доходів працівників сільського господарства наближався до індустріального сектору, але сільське життя залишалося непрестижним. Умови праці та побуту на селі були вкрай несприятливими, а сфера культури - занедбаною. Селянам, як і міським жителям, почали видавати паспорти, що дало можливість за бажанням переїжджати в міста. Села покидала переважно молодь, унаслідок чого відбувалося прогресуюче старіння сільського населення. Кількість сіл в Україні зменшилася більш як на 2 тис.

Сільські жителі в 1960 р. складали половину населення України, а в 1985 р. — лише третину. За існуючої продуктивності праці сільське населення не могло нагодувати міське. У багатьох регіонах країни виникла продовольча проблема.

Щоб покращити економічну ситуацію, держава періодично запускала в обіг гроші, незабезпечені товарами. У суспільстві з ринковою економікою невідповідність товарної маси грошовій викликала б інфляцію (знецінення грошей) і зростання цін. У командній економіці з фіксованими цінами інфляція була прихованою і проявлялася у вигляді дефіциту. Довгі черги за дефіцитними товарами стали найхарактернішою рисою побуту 1970-80-х рр. У суспільстві стали престижними професії, які мали відношення до виробництва, розподілу або продажу дефіцитних товарів.

У найсприятливіших умовах були номенклатурні працівники. Розширювалася мережа «закритих» магазинів, у яких вони за помірними цінами одержували продукти харчування, виготовлені в спеціальних цехах, овочі та фрукти, вирощені в спеціальних господарствах без застосування хімічних добрив. Поширилася практика закупівлі за кордоном дрібних партій високоякісних промислових товарів, призначених виключно для керівної еліти.

Усна історія

Прочитайте уривок із записаних В. Чемерисом спогадів Л. Кравчука - першого Президента України. Дайте відповіді на запитання.

«Керівництво - це еліта. Вершина республіки. Члени політбюро і секретарі. Газети в той час писали: керівники партії та уряду. Між собою вони жили дружно, принаймні спілкувалися щодня... Щодня влаштовувалися так звані обіди політбюро... У приміщенні ЦК для цього виділили спеціальну залу, де збиралися члени політбюро і ті, що в Раді міністрів чи й у Верховній Раді. На чолі - перший. Страви подавалися вишукані. Членам політбюро видавалися якісь додаткові гроші, крім зарплати. За ті гроші, зберігаючи зарплату цілою, вони й харчувалися. І грошей тих додаткових вистачало не лише на харчування, а ще й додому замовляти харчі...

Розкішні обіди були неспішними, тривали довго, іноді по півтори-дві години. Тут, за столом, можна було й різні справи вирішувати - партійні, державні».

Чемерис В. Президент. Роман-есе. - К., 1994. - С. 134.

1. Поміркуйте, хто і чому віддавав розпорядження про безкоштовне харчування керівництва країни.

2. Дайте власну оцінку цьому факту з точки зору моралі.

У добу «застою» продовжувалося житлове будівництво. За 1965-1985 рр. в Україні було споруджено 7 млн 300 тис. нових квартир, за рахунок чого поліпшили житлові умови 33 млн осіб. Однак розв’язати житлову проблему не вдалося: у чергах на одержання квартир продовжували стояти сотні тисяч осіб. Якість безплатного житла була доволі низькою, а квартири - невеликими за площею. Лише в небагатьох новоселів кожний член сім’ї мав окрему кімнату. У десятках міст і сотнях селищ міського типу не існувало каналізації, були проблеми з водопостачанням.

Ансамбль житлових будинків по вул. М. Коцюбинського у Ворошиловграді. 1968-1972 роки

За кількістю медичного персоналу й лікарняних ліжок у розрахунку на душу населення республіки Радянського Союзу займали перші місця в світі. Але медицина фінансувалася за залишковим принципом. На підготовку лікаря в СРСР витрачалося вдесятеро менше коштів, ніж у високорозвинутих державах Заходу. Лікарні були погано оснащені, нерідко ліжка для хворих ставилися в непристосованих приміщеннях. Разючий контраст становили медустанови, що обслуговували номенклатуру. Вони розміщувалися в спеціально спроектованих будівлях, були оснащені найновішим імпортним обладнанням, комплектувалися висококваліфікованим і високооплачуваним персоналом.

ВИСНОВКИ

Економічна криза значно погіршила соціально-демографічну ситуацію в Україні. Активізувалися внутрішні міграційні процеси. За два десятиріччя республіка опинилася перед загрозою депопуляції.

Відтік значної частини сільського населення в міста призвів до деградації сільського господарства. З’явився дефіцит промислових і сільськогосподарських товарів.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Дайте відповідь на питання «Соціальний розвиток України в 1960-х - 1980-х рр.» у вигляді плану.

2. Які причини викликали зниження народжуваності в Україні в 1980-х рр.?

3. Як ви розумієте значення терміна «демографія».

Питання для обговорення в групі, класі

1. Поясніть, чи можна стверджувати, що Україна в кінці 1980-х рр. опинилася перед загрозою депопуляції. Відповідь обґрунтуйте.

2. Проаналізуйте причини, що ускладнили соціальне життя в СРСР і УРСР в 1971-1985 рр. Зробіть висновки.

Висловіть власне судження

1. Поміркуйте, чому в добу «застою» було висунуто теорію про радянський народ «як нову історичну спільноту».

2. Поясніть, у чому виявлялася специфіка демографічних процесів в Україні в 1980-х рр.

Працюємо з документом

Прочитайте характеристику рівня соціального життя в українському селі періоду 1960-х - 1980-х рр. Дайте відповідь на запитання.

«При Брежнєві ми жили дуже хорошо. Як із старими одкровенно балакать, так то вони кажуть: “Ми і не знали, що жили при комунізмі”. Почему? Наше діло було - виростить дітей. Государство, як виростуть, брало їх на своє обеспєчєніє. Нас же государство і лічило (лікувало. - Авт.)...».

З розповіді Сідомона І.І., жителя Василівського району Запорізької області.

Усна історія Степової України. Запорізький край. - T.3. - Запоріжжя, 2008. - С. 89.

«Що ж стосується українського села, то воно перебувало у незрівнянно гіршому становищі, ніж місто, хоча обсяги державних капіталовкладень зростали».

Турченко Ф., Панченко П., Тимченко С. Історія України. Ч.2. 1945-1998 рр. - К., 2000. - С. 107.

Поміркуйте, чому оцінки істориків і селян щодо рівня життя на селі за часів Л. Брежнєва не збігаються.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте рік, коли в колгоспах відбувся перехід до гарантованої грошової оплати праці.

А 1960 р.

Б 1966 р.

В 1962 р.

Г 1964 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає такому визначенню: «Падіння купівельної спроможності грошей, їхнє знецінювання, пов’язане з переважанням грошової маси над кількістю споживчих товарів, - це...».

А дефляція

Б деномінація

В інфляція

Г стагнація

Послідовність

Позначте хронологічну послідовність подій:

А перехід в колгоспах до гарантованої грошової зарплати

Б початок знижування народжуваності населення в Україні

В скорочення темпів зростання чисельності робітників

Г подолання демографічних наслідків війни

Відповідність

Позначте відповідність термінів і понять їхнім визначенням.

А стагнація

Б капітальні вкладення

В інфляція

Г дефіцит

1. Брак споживчих товарів

2. Відсутність розвитку, застій

3. Витрати на створення виробничих потужностей

4. Знецінення грошей, пов’язане з переважанням грошової маси над масою споживчих товарів

Відкрите запитання

Поміркуйте, чому галузі групи, які орієнтувалися на задоволення потреб населення, залишалися малорозвинутими.