Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

§ 19. Суспільно-політичне життя

Пригадайте!

1. Що таке народовладдя?

2. Коли в СРСР була прийнята конституція, яка закріпила побудову соціалізму?

Основні терміни і поняття

• Піраміда влади • політична стабільність • «доба застою» • пропаганда • політика • догма • політична система • конституція • периферія.

1. Радянський лад у добу застою

Система влади в СРСР нагадувала піраміду, на вершині якої «находилися керівники партії й держави. Сотні тисяч працівників партійних і радянських органів, спираючись на профспілки, комсомол та інші організації, забезпечували беззастережне виконання волі партії. Одночасно забезпечувалося жорстке підпорядкування нижчих управлінських ланок вищим. Зовнішньо демократична побудова органів управління створювала ілюзію народовладдя. Перелік керівних посад, який підлягав затвердженню відповідним партійним органом, називався номенклатурою. Таку ж назву отримали й чиновники - управлінці, які призначалися на ці посади. Партійні органи союзних республік формально будувалися як самостійні, хоча насправді вони реально підпорядковувалися вказівкам центру.

Мовою джерела

Прочитайте уривок з книжки В. Врублевського (подається мовою оригіналу). Дайте відповідь на запитання.

«В московской номенклатуре находились не только первые секретари обкомов, но и руководящие советские, хозяйственные и другие должности, вплоть до директоров крупных заводов. Это еще раз убеждает в том, что реальная власть республиканских партийных органов была по сути иллюзорной. Кардинальные кадровые вопросы оставались за Москвой по принципу “каждый сверчок - знай свой шесток”».

Врублевский В. Владимир Щербицкий: правда и вымыслы.

Записки помощника. - К., 1993. - С. 78.

Поміркуйте, чому автор стверджував, що влада республіканських партійних органів була ілюзорною.

Л. Брежнєву дуже швидко вдалося згуртувати навколо себе партійних працівників як центру, так і периферії. Він відмовився від політичних дій, які могли б порушити політичну стабільність в державі. Після сталінського терору і хрущовського волюнтаризму апаратні працівники вперше відчули безпечність. свого привілейованого становища в державі.

Майже двадцятилітній період правління Л. Брежнєва отри мав назву «доба застою». В Україні він характеризувався домінуванням важкої промисловості, яка працювала в основному на ВПК, зростаючою неефективністю колгоспно-радгоспної системи, виведенням сотень тисяч гектарів чорноземів з господарського обігу, створенням загрозливої екологічної ситуації, падінням життєвого рівня населення. Українське суспільство, як і СРСР в цілому, було вражене системною кризою.

2. Л. Брежнєв і українські політичні лідери

У своїй діяльності Л. Брежнєв меншою мірою, ніж М. Хрущов, спирався на українську політичну еліту. З 1963 р. українську партійну організацію очолював П. Шелест.

Особа в історії

Петро Шелест (1908-1996) народився на Харківщині. Інженер-металург, працював на заводах Маріуполя й Харкова. У 1940 р. - секретар Харківського міськкому КП(б)У. У 1950-х рр. займав керівні посади в Київському міськкомі й обкомі Компартії України. З 1963 по 1972 р. перший секретар ЦК Компартії України. Після звільнення з посади жив і працював у Москві.

Шелест відіграв велику роль в усуненні М. Хрущова. Це забезпечило йому досить незалежне становище в стосунках з Брежнєвим. У них не було розходжень в питанні зміцнення партійної диктатури, хоча П. Шелест бачив її в національній формі.

За його ініціативою, у 1965 р. були затверджені правила прийому до вузів, які передбачали надання переваги абітурієнтам, які добре знають українську мову. Українською мовою почали викладатися суспільні науки у вищих навчальних закладах. Підручники, наукові журнали й література, зокрема з точних наук, друкувалися українською мовою.

У листопаді 1966 р. на з’їзді письменників України Шелест закликав з повагою ставитися до рідної української мови: «Це наш скарб, велика спадщина, яку кожний з нас і, насамперед, - ви, письменники, повинні берегти і розвивати». На початку 1970-х рр. вийшла двотомна «Енциклопедія кібернетики», для якої розробили специфічну термінологію. У Харкові та Дніпропетровську масові вечірні газети виходили українською мовою. На республіканському телебаченні розширилася кількість україномовних програм.

П. Шелест наполегливо українізував управлінський апарат і діловодство. У 1960-х рр. три чверті керівних посад у партійно-радянському апараті обіймали українці, з 33 вищих партійних керівників республіки - 30 були українцями. У 1970 р. він видав свою книжку «Україно наша радянська». Це була звичайна агітка з екскурсами в українську історію. Описуючи козацьке минуле України, автор розповідав про своє козацьке походження.

Л. Брежнєв стояв на позиціях русифікації України, але до певного часу українофільство П. Шелеста сприймав спокійно. Із зміцненням своїх позицій в Кремлі Брежнєв почав діяти.

У березні 1972 р. на політбюро ЦК КПРС було жорстко розкритиковано дії ЦК Компартії України й першого секретаря особисто. П. Шелесту висували звинувачення в тому, що «на Україні далеко не все гаразд - уся Україна говорить українською мовою» і «там у Шелеста українізацією займаються!». У травні 1972 р. за «недоліки у справі інтернаціонального виховання трудящих і примиренське ставлення до проявів націоналізму» П. Шелеста було звільнено. Першим секретарем ЦК Компартії України став В. Щербицький.

Особа в історії

В. Щербицький

Володимир Васильович Щербицький (1928-1990) народився на Дніпропетровщині. Працював на інженерно-технічних посадах у Дніпродзержинську. З 1948 р. на партійній роботі, у 1955-1957, 1963-1965 рр. - перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У. У 1961-1963, 1965-1972 рр. - керівник українського уряду. З 1972 по 1989 р. - перший секретар ЦК Компартії України.

Однією з причин звільнення П. Шелеста було опублікування його книжки «Україно наша радянська», на яку була підготовлена розгромна рецензія, де автору закидали націоналізм, ідеалізацію українського козацтва, Запорозької Січі, недостатню увагу до братерської дружби російського і українського народів тощо. Українська політична еліта сприйняла критику як настанову посилити боротьбу з «проявами націоналізму і національної обмеженості».

Почалася ідеологічна «чистка», у ході якої було замінено багатьох керівників ідеологічних і наукових установ. У 1974 р. перед суспільствознавцями було поставлено завдання звертати увагу «не на культивування національної свідомості й національного характеру, а на наукову розробку таких нових соціально-психологічних категорій, як загальнонаціональна гордість радянських людей».

Часто боротьба з «українським буржуазним націоналізмом» полягала в звинуваченнях людей, які перебували поза політикою, але розмовляли рідною мовою, поважаючи традиції й звичаї свого народу. Іноді ця боротьба набирала безглуздих форм: у Львові на площі Ринок у статуї Нептуна відламали тризуб, щоб не виникало небажаних асоціацій.

3. Прийняття Конституцій СРСР 1977 р. і УРСР 1978 р.

Коли стало зрозуміло, що комунізм у 1961 р. побудований не буде, ідеологи запровадили нове поняття - «розвинутий соціалізм». Стверджувалося, що між соціалізмом, як першою фазою комунізму, і комуністичним суспільством має бути етап розвинутого соціалізму. Точного терміну його існування не визначалося.

Навесні 1976 р. в Радянському Союзі було оголошено про початок підготовки до прийняття Конституції «розвинутого соціалізму». Після обговорення її проекту в жовтні 1977 р. нова Конституція СРСР була прийнята. Принципово вона не відрізнялася від попередньої, прийнятої ще у 1936 р., окрім ст. 6, яка проголошувала, що «Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу». Ці слова утверджували диктатуру державної партії, не розкриваючи механізму її дії.

Після цього в Україні розпочалася робота над новою Конституцією УРСР, яку було прийнято в квітні 1978 р. У її тексті повторювалися основні положення Конституції СРСР 1977 р.

Мовою джерела

Прочитайте витяг з Конституції Української РСР 1978 р. Дайте відповіді на запитання.

«Стаття 1. Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістична загальнонародна держава, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей.

Стаття 2. Вся влада в Українській РСР належить народові...

Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є

Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові...

Стаття 68. Українська Радянська Соціалістична Республіка - суверенна радянська соціалістична держава...

Стаття 69. Українська РСР зберігає за собою право вільного виходу з СРСР...».

Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки. - К., 1979. - С. 3-4,25.

1. Поясніть, як ви розумієте зміст ст. 6 Конституції УРСР.

2. Чому статті 6 Конституцій СРСР і УРСР були ідентичні? Свою точку зору обґрунтуйте.

Політична ситуація в Україні доби «застою» здавалася цілком спокійною, навіть застиглою. Однак у суспільстві визрівала політична криза, про наявність якої свідчив дисидентський рух.

ВИСНОВКИ

Після приходу до влади в 1960-х рр. консервативних сил політичний тиск в Україні помітно послабився.

Однак з 1972 р. Л. Брежнєв та його оточення взяли під жорсткий контроль українську політичну еліту. Об’єднаними зусиллями Москви й Києва було відновлено політику, спрямовану на нівелювання національних особливостей республіки.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Вкажіть причини, які спонукали П. Шелеста до запровадження політики українізації.

2. Коли і чому керівництво держави ввело поняття «розвинутий соціалізм»?

Питання для обговорення в групі, класі

1. Поясніть, чому в кінці 1960-х рр. Л. Брежнєв мирився з українофільством П. Шелеста, а на початку 1970-х рр. відсторонив його від керівництва республіканською партійною організацією.

2. Поміркуйте, чим відрізнявся політичний режим доби «застою» від періоду «відлиги». Зробіть свої висновки.

Висловіть власне судження

1. Поміркуйте, чому Л. Брежнєву дуже швидко вдалося згуртувати навколо себе партапаратників усіх рівнів. Зробіть висновки.

2. Проаналізуйте причини, які спонукали керівництво СРСР і УРСР до прийняття нової Конституції.

Працюємо з документом

Прочитайте характеристики Конституції СРСР 1977 р. Дайте відповіді на запитання.

1. «Конституція Союзу РСР, яка вступила в силу, — це політичний, ідейно-теоретичний і правовий документ, який втілює в собі досягнення соціалістичного суспільства, волю і устремління радянського народу».

Кондуфор Ю., Котов В. История СССР. - К., 1987. - С. 318.

2. «Прийняття Конституції СРСР остаточно закріпило в суспільно-політичному житті держави систему ідеологічних догм. Однією з характерних рис цієї системи були лицемірство, двозначність декларування одних, а насправді втілення в життя принципово інших засад».

Турченко Ф., Панченко П., Тимченко С. Новітня історія України. - К., 2000. - С. 92.

1. Поясніть, чому існують настільки різні погляди істориків на основний документ країни.

2. Висловте власну точку зору на значення Конституції СРСР 1977 р.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте рік, у якому розпочалася активна антинаціоналістична кампанія в УРСР.

А 1973 р.

Б 1975 р.

В 1974 р.

Г 1972 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає такому визначенню: «Перелік керівних партійних, радянських і господарських посад, який підлягав затвердженню відповідними партій-

ними органами, а також чиновники-управлінці, які призначалися на ці посади, - це...».

А список

Б номенклатура

В склад

Г реєстр

Послідовність

Позначте хронологічну послідовність історичних подій:

А прийняття Конституції УРСР

Б прийняття Конституції СРСР

В прихід до влади Л. Брежнєва

Г усунення П. Шелеста від влади

Відповідність

Позначте відповідність термінів їхнім визначенням.

А конституція

Б влада

В політика

Г пропаганда

1. Сфера діяльності, спрямована на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами.

2. Основний закон держави, який визначає суспільний і державний устрій, порядок, принципи утворення і повноваження законодавчих, виконавчих, судових органів влади; права, свободи і обов'язки громадян.

3. Діяльність, що передбачає поширення, поглиблене роз’яснення будь-яких поглядів, ідей, теорій та забезпечує закріплення в свідомості громадян певних цінностей.

4. Здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний вплив на діяльність і поведінку людей за допомогою авторитету, права, насильства.

Відкрите запитання

Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що в Конституції УРСР 1978 р. були й демократичні, і недемократичні положення? Проаналізувавши текст Конституції, спробуйте дати відповідь, які саме. Чим це було викликане? Свою думку аргументуйте.