Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

Тема 1. Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна

§ 1. Міжнародні відносини в 1939 - першій половині 1941 рр.

Пригадайте!

1. До складу яких країн входили західноукраїнські землі?

2. Як ви розумієте вираз «політика умиротворення» агресора?

Основні терміни і поняття

• Міжнародна ізоляція • система колективної безпеки • агресор • пакт • «визвольний похід» • «золотий вересень» • радянізація.

1. Секретний протокол «Ріббентропа - Молотова»

Наприкінці 1930-х рр. суттєво зросла небезпека війни в Європі. «Політика умиротворення» агресора, яку проводили уряди європейських демократичних країн, не дала позитивних результатів. У вересні 1938 р. була підписана Мюнхенська угода, яка передбачала відторгнення від Чехословаччини третини її території.

Як показала Мюнхенська угода, СРСР перебував у стані міжнародної ізоляції. Тому він був готовим до переговорів як з демократичними державами Європи, так і з Німеччиною. У березні 1939 р. в Москві розпочалися перемовини з представниками Великої Британії та Франції про створення системи колективної безпеки проти країни-агресора. Вони протікали мляво і практично безрезультатно.

Натомість активізувалися дипломати Німеччини. Представник СРСР у Берліні повідомляв Москву про готовність німців відмовитися від претензій на Прибалтику, Бессарабію і Східну Польщу (тобто Західну Україну і Західну Білорусію) за обіцянку не втручатися у конфлікт з Польщею. 19 серпня 1939 р. між обома країнами було підписано торговельно-кредитну угоду. Проте Гітлер бажав більшого. Постало питання про укладення спільного договору про ненапад. Напередодні його підписання Гітлер виступив 22 серпня 1939 р. на таємній нараді вищого генералітету.

Мовою джерела

Прочитайте уривок з виступу Гітлера і дайте відповідь на запитання. «Обнародування пакту про ненапад справить ефект бомби, що вибухнула. Наслідки - неосяжні. Сталін теж сказав, що такий курс піде на користь обом сторонам. Вплив на Польщу буде жахливим...».

Кучер В., Чернега П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945). - К., 2004. - С. 26.

Поміркуйте, чому Гітлер вважав, що наслідки пакту - «неосяжні».

Підписання радянсько-німецького договору

23 серпня 1939 р. у Москву прибув наділений необхідними повноваженнями міністр закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентроп. Пізно ввечері було підписано, а наступного дня опубліковано радянсько-німецький договір про ненапад терміном на 10 років. До нього додавався секретний протокол про розмежування «сфери обопільних інтересів» у Центрально-Східній Європі, який пізніше дістав назву пакту Ріббентропа-Молотова. Диктатори поділили між собою Польщу.

Радянське керівництво особливо цікавили території Західної України та Західної Білорусії з населенням, що складало приблизно 12 млн осіб. Розмежувальна лінія пролягала по Нареву, Віслі та Сяну.

У Південно-Східній Європі Радянський Союз підкреслював свій інтерес до Бессарабії.

Мовою джерела

Прочитайте відгук У. Черчілля на укладення німецько-радянського договору про ненапад. Дайте відповіді на запитання.

«...Неможливо сказати, у кого він викликав більшу відразу - у Гітлера чи у Сталіна. Обидва усвідомлювали, що це могло бути лише тимчасовим заходом, продиктованим обставинами. Антагонізм між двома імперіями і системами був смертельним».

Черчилль У. Вторая мировая война. - М„ 1991. - Кн.1, т. 1-2. - С. 179-180.

1. Поясніть, чому Черчілль назвав нацистсько-радянський союз «тимчасовим заходом, продиктованим обставинами».

2. Поміркуйте, використовуючи знання із всесвітньої історії, що давало підстави У. Черчіллю говорити про «смертельний антагонізм» між двома «імперіями і системами».

Підписання пакту про ненапад із секретним протоколом змінило розстановку сил як у Європі, так і в світі. Світова війна невпинно наближалася.

2. Початок Другої світової війни

1 вересня 1939 р. Гітлер вторгся в Польщу. Маючи з нею договірні зобов’язання, Велика Британія і Франція 3 вересня оголосили війну Німеччині. Так почалася Друга світова війна.

Коли війна стала доконаним фактом, Й. Сталін не поспішав з наступом на Польщу, чекаючи «відповідного моменту». Крім того, він відмовився від окупації Люблінського і частини Варшавського воєводств на користь Німеччини, але наполіг на переведенні Литви з німецької в радянську «сферу інтересів». Гітлер змушений був погодитися з радикальною зміною статті пакту Ріббентропа-Молотова, в якій ішлося про поділ Польщі. Зміни знайшли відображення в радянсько-німецькому договорі «Про дружбу і кордон» від 28 вересня 1939 р.

Зміна «сфери інтересів» знадобилася Сталіну для того, щоб залишитися поза світовою війною. До 3 вересня ніхто не мав певності в тому, чи зважаться втрутитися в німецько-польський конфлікт непідготовлені до масштабної війни західні демократії.

За сигналом з Кремля радянська преса раптом почала розповідати про українців і білорусів, які два десятки років знемагали під польським гнобленням. «Визвольний похід» Червоної армії став ідеологічним виправданням узгодженого за пактом Ріббентропа-Молотова вторгнення в Польщу.

17 вересня о 5-й ранку Червона армія перейшла кордон і до кінця дня просунулася вглиб на 70-80 км. 22 вересня війська Українського фронту (командуючий С. Тимошенко) увійшли до Львова. Через тиждень Червона армія зайняла узгоджені з Німеччиною території Польщі.

Понад 240 тис. військовослужбовців польської армії опинилися в радянських таборах. Незабаром рядові й унтер-офіцери, які проживали на територіях, приєднаних до СРСР, були відпущені додому, а інші передані німецькій адміністрації. Польських офіцерів і чиновників залишили в концтаборах. У квітні-травні 1940 р. ті з них, хто не виявив готовності до співпраці, були страчені.

С. Тимошенко оглядає форти у Перемишлі

Народні збори Західної України. 1939 р.

Ставлення переважної більшості місцевого населення до червоноармійців було позитивним. Українці назвали неочікуване вторгнення військ зі Сходу «золотим вереснем». Завдяки приходу Червоної армії вони возз’єднувалися з власним народом.

Не бажаючи загострювати ситуацію в Європі, Велика Британія і Франція погодилися з формулюванням радянського нападу на Польщу як «визвольного походу». Навіть польський уряд обмежився протестами замість оголошення війни. Таким чином, СРСР поглинув половину території Польщі в її довоєнних кордонах, але залишився поза війною.

У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. Вони проголосили встановлення в краї радянської влади і звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням включити землі Західної України до складу УРСР.

У листопаді було прийнято закон про включення Західної України до складу УРСР.

Через рік, 28 червня 1940 р., СРСР змусив Румунію поступитися йому Північною Буковиною і Бессарабією. Хотинський повіт Бессарабії разом з Північною Буковиною були включені в кордони УРСР як Чернівецька область. Два південні повіти Бессарабії теж увійшли в УРСР як Ізмаїльська область. Молдавська АРСР у складі УРСР була розформована. Половина її території з переважаючим українським населенням залишилася у складі УРСР, інша половина (Придністров’я) разом із шістьма центральними повітами Бессарабії утворила нову союзну республіку - Молдавську РСР.

3. Радянізація західних областей

Червона армія прийшла на Західну Україну, в Бессарабію та Північну Буковину з гаслами возз’єднання західноукраїнських земель з Українською Радянського Соціалістичною Республікою у складі СРСР. Радянська пропаганда наголошувала, що віднині українці - колишні громадяни Польщі та Румунії - користуватимуться всіма національними правами в єдиній радянській Україні.

На приєднаних землях почали активно створюватись національні школи, вузи, працювати різноманітні культурні заклади.

На підприємствах, які стали державними, були утворені профспілки радянського типу. За їхньої участі визначалося все потрібне для відновлення виробничого процесу. Ці заявки негайно задовольнялися промисловими підприємствами східних областей України та інших союзних республік. Безробіття зникло за кілька місяців. Зарплата робітників істотно зросла. Ті, хто не міг працевлаштуватися на місці, відряджалися у східні області УРСР.

До кінця 1939 р. поміщицькі маєтки були поділені. Майже півмільйона селян Західної України одержали в користування понад мільйон гектарів землі, десятки тисяч коней і корів. Третина селянських господарств, які були найбіднішими, звільнялася від податків. Але вступати до колгоспів селяни не поспішали.

Усна історія

З розповіді селянина с. Вишенка Мала Городоцького району Львівської області:

«Агітація вступати до колгоспів не мала результатів. Тоді уряд вдався до насильства. До Сибіру почали вивозити заможних селян. Депортація проводилася грубо і жорстко: під'їжджали до селянина, дозволяли взяти із собою необхідні в дорогу речі й дещо з продуктів харчування, вантажили на автомашини або фури і вивозили на залізничну станцію. Як правило, це відбувалося ночами. На станціях люди мерзли по кілька днів у товарних вагонах, доступ до рідних і близьких був заборонений».

1. Поясніть, чому селяни не хотіли вступати до колгоспів, незважаючи на репресії.

2. Чим можна пояснити жорстокість, з якою здійснювалися депортації? Які, на ваш погляд, це могло мати наслідки в майбутньому?

Населення західноукраїнських земель швидко побачило справжнє обличчя тоталітарної держави. «Соціалістичні перетворення» на приєднаних територіях здійснювалися примусово-насильницькими методами.

Радянізація означала, перш за все, депортацію осіб небажаного соціального походження, національності та умонастрою. Менш ніж за два роки кількість депортованих з території Західної України і Західної Білорусії склала 320 тисяч осіб. У віддалені регіони СРСР (зокрема, до Казахстану) висилалися всі ті, хто у майбутньому міг чинити опір владі. Одночасно на цій території органи державної безпеки заарештували 110 тисяч осіб.

Ілюзії «золотого вересня» швидко розвіялися. Хоча в першу чергу від репресій постраждали польські службові особи й осадники, населення західних областей УРСР гостро відчуло ту несвободу, якою тоталітарний режим огорнув кожну людину, даючи їй гарантований мінімум засобів існування.

ВИСНОВКИ

Радянсько-німецький договір про ненапад від 23 серпня 1939 р. торував шлях до світової війни. Хоча приєднання західної частини українських земель до України в межах Радянського Союзу було здійснено в умовах протистояння двох тоталітарних систем і насильницькими методами, ця подія мала вирішальне значення у формуванні соборної України.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Коли було підписано договір про ненапад між СРСР і Німеччиною?

2. Вкажіть дати приєднання до УРСР Західної України, частини Бессарабії та Північної Буковини. Покажіть ці території на карті.

Питання для обговорення в групі, класі

1. Чи можна вважати, що Сталін цілком довіряв Гітлеру, коли підписав з Німеччиною договір про ненапад? Відповідь поясніть.

2. Поміркуйте, які наслідки для європейської політики мало підписання радянсько-німецького договору.

Висловіть власне судження

1. Назвіть причини, які змусили Й. Сталіна й А. Гітлера укласти договір.

2. Поясніть, чому Й. Сталін назвав вступ Червоної армії до Польщі «визвольним походом».

Працюємо з документом

Прочитайте документи, які в різні часи характеризували радянсько-німецький договір про ненапад.

1. «У 1989 р. Верховна Рада СРСР прийняла спеціальну постанову, якою засудила секретний протокол і визнала його таким, що суперечить нормам міжнародного права і моралі».

Кацва Л. История России. Советский период. - М., 2002. - С. 115.

2. «Радянський уряд чудово розумів, що гітлерівці ведуть підступну політику і пакт цей не може бути довговічним. Але іншого шляху, щоб відтермінувати війну хоча б на деякий час, не було».

Коидуфор Ю., Котов В. Історія СРСР. - К., 1987. - С. 273.

1. Поясніть, чому в двох текстах висловлені протилежні оцінки радянсько-німецького договору.

2. Можливо, ви маєте іншу точку зору на питання? Наведіть аргументи на її користь.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте, коли Червона армія увійшла до Львова.

А 17 вересня 1939 р.

Б 17 вересня 1940 р.

В 22 вересня 1940 р.

Г 22 вересня 1939 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає такому визначенню: «Примусове захоплення і приєднання однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, яке завжди є порушенням міжнародного права, - це...».

А приєднання

Б анексія

В возз’єднання

Г внутрішня колонізація

Послідовність

Установіть хронологічну послідовність.

А підписання договору про ненапад між Німеччиною і СРСР

Б укладення договору «Про дружбу і кордон»

В вступ Червоної армії до Львова

Г напад Німеччини на Польщу

Відповідність

Установіть відповідність між історичними подіями та датами:

А вступ Червоної армії на територію Польщі

Б приєднання трьох повітів Бессарабії до УРСР

В договір про ненапад між СРСР і Німеччиною

Г торговельно-кредитна угода між СРСР і Німеччиною

1. 28 червня 1940 р.

2. 17 вересня 1939 р.

3. 22 червня 1941 р.

4. 23 серпня 1939 р.

5. 19 серпня 1939 р.

Відкрите запитання

Після підписання радянсько-німецького договору в іноземній пресі почали ширитися чутки про те, що СРСР готується до війни з Німеччиною. Прочитайте витяг з повідомлення ТАРС від 14 червня 1941 р. і дайте відповідь на запитання.

«СРСР, як це випливає з його мирної політики, дотримувався і має намір дотримуватися умов радянсько-німецького пакту про ненапад, у зв’язку з цим чутки про те, що СРСР готується до війни з Німеччиною, є брехливими і провокаційними».

Кацва Л. История России. Советский период 1917-1941 гг. - М., 2002. - С. 416.

Чи відповідала дійсності, на ваш погляд, заява ТАРС?