Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

§ 14-15. Спроби соціально-економічних реформ

Пригадайте!

1. Які особливості відрізняли економіку СРСР від економіки розвинених країн Європи в 1950-х рр.?

2. Чим пояснювалося науково-технічне відставання Радянського Союзу від США в 1950 х рр.?

Основні терміни і поняття

• Цілинні та перелогові землі • ВПК • децентралізація • науково-технічна революція • науково-технічний прогрес • фонд нагромадження • постіндустріальне суспільство

1. Вплив аграрної політики М. Хрущова на сільське господарство України

Після смерті Й. Сталіна перші кроки в зміні економічної політики партії зробив глава уряду СРСР Г. Маленков.

Г. Маленков

Мовою джерела

Прочитайте витяг з виступу голови уряду СРСР на сесії Верховної Ради СРСР і дайте відповіді на запитання.

«До цього часу в нас не було можливості розвивати легку й харчову промисловості такими темпами, як важку промисловість. Зараз ми можемо, а значить,

І зобов’язані в інтересах більш швидкого підвищення матеріального і культурного рівня життя народу, всебічно форсувати розвиток легкої промисловості... Невідкладне завдання полягає в тому, щоб упродовж двох-трьох років різко підвищити забезпеченість населення продовольчими і промисловими товарами».

Виступ Г. Маленкова на V сесії Верховної Ради СРСР. 8 вересня 1953 р.

1. Чому, на вашу думку, Г. Маленков наголосив, що до 1953 р. не було можливості «розвивати легку і харчову промисловості»?

2. Поміркуйте, чому саме в серпні 1953 р. Маленков повів мову про добробут населення СРСР.

Усна історія

Прочитайте уривки зі спогадів М.М. Євтушенка та О.П. Шерулько, жителів Василівського району Запорізької області.

«Налог накладався на корову, на курку. Ну, це я імєю у віду, надо було армію кормить. На мене, допустім, накладали 120 штук крашанок за год отдать, 100 чи 120 кг м’яса. Ну ми все це здавали».

«Налоги на плодові дерева, 200 яєць треба було здать, 240 літрів молока, м'яса 40 кілограмів. Хоч є, хоч нема, но де хоч бери. Фруктові дерева деякі зрубали, щоб налоги не платить».

Усна історія Степової України. Запорізький край. - Т.3. - Запоріжжя, 2008. - С. 51, 195.

1. Чому уряд скасував податки на підсобне господарство?

2. Як, на ваш погляд, це вплинуло на розвиток сільського господарства?

Держава вдвічі збільшила фінансування сільського господарства, у кілька разів підвищила закупівельні ціни на продукцію, направила на село майже 150 тисяч спеціалістів та партійних працівників. Зниження податків створило умови для розвитку особистого господарства колгоспників, стимулювало матеріальну зацікавленість селян.

У 1954 р. сільське господарство вразила засуха. Населення потребувало негайного забезпечення зерном. Керівництво країни знайшло вихід не в інтенсивному веденні сільського господарства, а в кількісному збільшенні посівних площ. М. Хрущов запропонував освоїти цілинні й перелогові землі Північного Казахстану, Сибіру, Алтаю й Південного Уралу.

Усна історія

Прочитайте уривок із спогадів М. Хрущова про причини освоєння цілинних земель. Дайте відповідь на запитання.

«Звичайно, краще вести інтенсивне господарство, тобто з одного гектара одержувати більше. Але ми обрали шлях розширення посівних площ для одержання тієї ж кількості продуктів. Господарювання на інтенсивній основі вимагає не тільки великої культури, але й більше матеріальних витрат... Розширення площ давало можливість швидкого збільшення зборів зерна, уже восени можна було одержати урожай... Як в старі часи говорили: “зорати, посіяти, а там, що Бог дасть"».

Хрущёв Н.С. Время, люди, власть. - Т.4. - М., 1999. - С. 78.

Поясніть, чому М. Хрущов не обрав шлях інтенсифікації сільського господарства, хоча й вважав його правильним.

Освоєння цілини вимагало великих фінансових ресурсів, унаслідок чого регіони традиційного землеробства стали отримувати значно менше коштів. Кожна республіка мала направити сільгосптехніку і спеціалістів для облаштування нових земель.

Тогочасний плакат

У 1954-1956 рр. з України в Казахстан приїхали на постійну роботу 80 тис. механізаторів і спеціалістів. Українські переселенці організували 54 радгоспи. Найбільший урожай, майже 40 % заготовленого державою хліба, на цілині було одержано в 1956 р.

Проте виявилося, що освоєння нових земель дало результат тільки в перші роки. Ризиковане землеробство призвело до вивітрення грунтів, пилових буревіїв, що на дві третини знизило врожайність зернових. Щоб запобігти голоду, радянський уряд змушений був у 1963 р. закупити в США і Канаді понад 12 млн тонн зерна вартістю близько 1 млрд доларів. Країна потрапила в залежність від імпорту хліба.

У 1958 р. було прийнято ще одне важливе рішення - про реорганізацію МТС. Навесні наступного року їх перетворили на ремонтно-тракторні станції, а техніку було викуплено колгоспами. Примусовий викуп техніки підірвав колгоспну економіку.

Мовою джерела

Прочитайте передану українськими вченими думку італійського історика Д. Боффа щодо ліквідації МТС. Дайте відповіді на запитання.

«Ліквідація МТС виявилася єдиною економічною реформою М. Хрущова, яка пережила його. Вона не залишалася простою реорганізацією, а вимагала більш глибоких змін. Купівля колгоспами сільгоспмашин розширювала сферу ринкових відносин... Однак прогресивна реформа була здійснена з такою недалекоглядністю, що призвела до негативних наслідків».

Іваненко В., Голуб А., Шевченко А. Історія радянської держави (1917-1991 рр.). - Дніпропетровськ, 2007. - С. 417.

1. Чому автор вважає, що продаж техніки колгоспам розширював ринкові відносини на селі?

2. Поміркуйте, чи сумісні були ці кроки з командною економікою СРСР.

З метою перетворення колгоспів у потужні агрокомплекси було здійснено їхнє укрупнення. У 1960 р. в Україні залишилася лише половина з майже 19,3 тис. колгоспів, наявних у 1950 р.

Це починання не дало бажаного результату, але породило проблему «неперспективних сіл».

Після візиту в США в 1959 р. М. Хрущов почав вимагати значного розширення посівів кукурудзи, навіть у регіонах, но придатних для вирощування цієї культури.

В Україні це була друга спроба призвичаїти селян до кукурудзи (першу зробив X. Раковський у 1922-1923 рр.). У 1961 р. колгоспи і радгоспи республіки для «цариці полів* виділили п’яту частину посівних площ. За допомогою мінеральних добрив було одержано непоганий урожай. Проте його збирання важко піддавалося механізації. Тому примусове культивування кукурудзи не дало очікуваних результатів, і уряд поступово скоротив програму її вирощування.

2. Зміна пріоритетів у промисловій політиці

У 1950-х рр. у світовій економіці з’явилися нові тенденції, за яких обсяги видобутку вугілля і виплавки сталі перестали визначати економічну силу держав. Як показав аналіз, СРСР відставав від світових країн-лідерів з основних напрямів науково-технічної революції.

З метою прискорення науково-технічного прогресу керівництвом країни було прийнято рішення про перерозподіл фінансування військових потреб. Досягнута економія була спрямована на виробництво ракетно-ядерної зброї та космічні програми. Для подолання відставання від розвинутих держав Радянський Союз почав закуповувати новітню техніку й технології за кордоном.

Запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р. продемонстрував, що СРСР раніше за США завершив роботи зі створення міжконтинентальних ракет, здатних доставити ядерну зброю в будь-яку точку земної кулі.

Навесні 1961 р. радянська ракета доставила на орбіту першого в світі космонавта Ю. Гагаріна. Через рік у космос полетів перший український льотчик-космонавт П. Попович.

Воєнно-промисловий комплекс стимулював розвиток галузей важкої промисловості. В Україні вони були найпотужнішими, перевищуючи середні темпи розвитку в СРСР.

У 1950-ті роки в республіці було уведено в дію ряд теплових (Ворошиловградська, Миронівська, Придніпровська, Сімферопольська, Слов’янська, Старобешівська та ін.) та гідроелектростанцій (Дніпродзержинська, Каховська й Кременчуцька).

Зустріч льотчика-космонавта П. Поповича в Києві. 6 вересня 1962 р.

Активно освоювалися Львівсько-Волинський і Дніпровський вугільні басейни, розвивалися Донбас і Криворізький залізорудний басейн з відкритим способом видобування сировини. У Полтавській та Харківській областях розроблялися потужні газові родовища, що перемістило центр ваги газовидобутку до східноукраїнських промислів.

Став до ладу найбільший у Європі Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Були введені в дію гіганти «великої хімії» - Роздольський гірничо-хімічний комбінат, Черкаський і Чернігівський заводи хімічних волокон, Дніпровський шинний на код.

На залізничному транспорті поступово збільшувалася питома вага тепловозної й електровозної тяги.

На Харківському авіазаводі виробляли швидкісні пасажирські лайнери Ту-104 та Ту-124, на Київському - турбогвинтовий літак Ан-24.

У республіці були створені нові галузі радіоелектроніки, виробництва обчислювальної техніки, виготовлення інструментів із застосуванням синтетичних алмазів.

На початку 1960-х рр. відбулися певні зрушення в харчовій і легкій промисловості. Проте це не змінило ситуації, за якої виробництво засобів виробництва (товари групи «А») істотно випереджало випуск товарів народного споживання (товари групи «Б»).

Питома вага виробництва засобів виробництва і предметів споживання у валовій продукції промисловості (%)

1913 р.

1940 р.

1960 р.

Продукція всієї промисловості

100

100

100

У тому числі:

Виробництво засобів виробництва (група «А»)

36

62

71,4

Виробництво предметів споживання (група «Б»)

64

38

28,6

Українська РСР в цифрах. - К., 1967. - С. 50.

3. Спроба децентралізації управління промисловістю

Найбільш гучною реформою М. Хрущова в галузі економіки була децентралізація управління промисловістю. У лютому 1957 р. було прийнято рішення про ліквідацію більшості галузевих міністерств та організацію замість них рад народного господарства (раднаргоспів). В Україні їх було створено 14. Кожен раднаргосп здійснював керівництво промисловими підприємствами, які розташовувалися на території кількох областей. Найбільшими з них були: Київський (5 областей), Харківський (3 області), Львівський (4 області). Загалом раднаргоспам підпорядковувалося 2,8 тис. підприємств, які виробляли абсолютну більшість промислової продукції республіки. Місцеві керівники вперше дістали можливість контролювати економіку.

Проте через деякий час стало зрозуміло, що заміна вертикального управління промисловістю з центру на місцеве, горизонтальне, не відбилася на ефективності господарського механізму. Як і раніше, не існувало ринку засобів виробництва, а підприємства не мали господарської самостійності. Одночасно погіршилася якість управління, яке через команди з багатьох центрів стало хаотичним.

4. Соціальна політика

Безсумнівним досягненням М. Хрущова була сильна соціальна політика, яка торкалася практично всіх сторін суспільного життя і стала важливим засобом здобуття переваги над політичними суперниками.

У 1950-1960-х рр. активно розбудовувалися міста України. Істотно збільшилася мережа шкіл, лікарень, магазинів, підприємств побутового обслуговування, спортивних споруд. У Києві відкрилася Виставка передового досвіду в народному господарстві УРСР, забудовувалися Брест-Литовський проспект, Дарниця.

На пустирях Звіринця постало нове робітниче селище, від Бессарабки прокладено бульвар ім. Лесі Українки, на Поштовій площі побудовано річковий вокзал тощо.

Виставка досягнень народного господарства у м. Києві

У 1954 р. в республіці з великими урочистостями було відзначено 300-річчя Переяславської ради. З ініціативи М. Хрущова Кримську область було передано зі складу Російської Федерації до складу УРСР.

У 1956 р. радянський уряд зробив ряд кроків у напрямі лібералізації трудового законодавства. У березні було скорочено тривалість робочого дня в передвихідні й передсвяткові дні на дві години, збільшено тривалість відпусток, пов’язаних з вагітністю і пологами, з 77 до 112 календарних днів.

Зміни в соціальній політиці держави

Дата

Зміни в законодавстві тощо

Категорії населення

Зміст

березень 1956 р.

щодо щорічного авансування щодо скорочення тривалості робочого дня

колгоспники

робітники і службовці

- уведено щомісячне авансування та додаткову оплату

- скорочено на 2 години робочий день у передвихідні та передсвяткові дні

травень 1956 р.

щодо праці неповнолітніх

діти віком від 16 до 18 р. молодь, яка навчається

- встановлено 6-годинний робочий день

- скасовано плату за навчання у старших класах та вищих навчальних закладах

липень 1956 р.

Закон про державні пенсії та допомогу членам колгоспу

працюючі робітники

- знижено пенсійний вік для чоловіків до 60 р., для жінок - до 55 р.

- збільшено середній розмір пенсій майже вдвічі

1956 р.

щодо скорочення робочого дня

працюючі робітники

- розпочато перехід з 8-годинного на 7-годинний робочий день (за галузями)

- уведено 6-годинний робочий день на підземних роботах та на виробництві з шкідливими умовами праці

- почато перехід на 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями при 8-годинному робочому дні

вересень 1956 р.

щодо скорочення робочого тижня

вересень 1956 р.

щодо підвищення рівня життя населення

робітники і службовці

- підвищено в середньому на третину зарплати низькооплачуваним робітникам і службовцям

липень 1964 р.

щодо пенсійного віку по старості

працівники колгоспно-кооперативного сектору

знижено пенсійний вік для чоловіків - 65 р., для жінок - 60 р.

Облігації (цінні папери) внутрішньої позики держава випускала з метою поповнення бюджету. У тих, хто працював, у добровільно-примусовому порядку вилучався 3-4-тижневий заробіток. Погашення державних боргів відбувалося в наступні роки шляхом розігрування тиражів виграшів за облігаціями. Кошти на виграші й погашення облігацій попередніх позик держава сплачувала за рахунок випуску нових облігацій.

Були розроблені заходи, спрямовані на підвищення рівня життя населення. У вересні 1956 р. уряд видав постанову про підвищення в середньому на третину зарплати низькооплачуваним робітникам і службовцям.

Збільшився продаж товарів культурно-побутового призначення, хоча на 42,5 млн населення УРСР їх було, безумовно, недостатньо.

Товари культурно-побутового призначення, що надійшли в торгівлю для продажу населенню (тис. штук)

Назва товарів

1950 р.

1960 р.

Радіоприймачі

627

715

Телевізори

132

267

Холодильники

51

68

Пральні машини

90

207

Пилососи

26

61

У липні 1957 р. було поставлено завдання забезпечити кожну сім’ю окремою квартирою. Житлове будівництво в УРСР набрало значного розмаху. За 1956-1960 рр. отримали забудоване державою житло 8,8 млн осіб (п’ята частина населення республіки) - удвічі більше, ніж за попередні п’ять років. Мільйони людей побудували житло власним коштом і за рахунок державного кредиту. Усе це істотно пом’якшило житлову проблему в республіці. П’ятиповерхові панельні «хрущовки» були малогабаритними й не такими комфортними, як «сталінки», але давали можливість жителям міст залишати бараки, комуналки та підвали. Планувалося, що новозбудоване житло буде використовуватися протягом двадцяти років.

У роки семирічки (1959-1965 рр.) владі не вдалося втілити в життя гасло «наздогнати та випередити Америку» і вийти на перше місце в світі з виробництва продукції на душу населення. Не були реалізовані й плани партійної програми побудови комуністичного суспільства (1961 р.), які передбачали запровадження безкоштовного користування квартирами, комунальними послугами, транспортом, дитячими садочками тощо.

ВИСНОВКИ

У середині 1950-х рр. керівництво СРСР перейшло до нового курсу соціально-економічної політики, який передбачав підвищення рівня якості життя населення.

За винятком соціальних здобутків, які виявилися незворотними, суперечливі реформи в соціально-економічній сфері не дали бажаних результатів. Радянська система господарювання, позбавлена приватної ініціативи, виявилася байдужою до будь-яких нововведень.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Назвіть і покажіть на карті основні промислові новобудови України.

2. Як ви розумієте поняття: «екстенсивний» та «інтенсивний» шляхи розвитку економіки?

Питання для обговорення в групі, класі

1. Підготуйте міні-проект «Основні напрямки внутрішньої політики М. Хрущова». Обговоріть його в класі.

2. Два учні аналізують стан радянської промисловості. Один стверджує, що М. Хрущов активно сприяв децентралізації управління промисловістю. Інший доводить, що М. Хрущов був зацікавлений у централізації управління промисловістю. Поясніть, хто з учнів має рацію і чому.

Висловіть власне судження

1. Поміркуйте, чому сільське господарство виявилося найслабшою ланкою радянської економіки.

2. Поясніть, чому ЦК КПРС розглядав проблему науково-технічного прогресу як політичну.

Працюємо з документом

Прочитайте тексти, які оцінюють ефективність освоєння цілинних і перелогових земель. Дайте відповіді на запитання.

1. «Найгірший стан був у сільському господарстві. Тут ніколи нічого не змінювалося. Змінювався уряд, з’являлися нові гасла, але істотних змін в економічному житті селян в дійсності не було».

Гунчак T. Україна: XX століття. - К., 2005. - С. 252.

2. «Існує думка, що освоєння цілинних земель зашкодило переходу сільського господарства на шлях інтенсифікації. Історик-аграрник І. Русинов переконаний, що приріст врожайності зерна в СРСР приблизно на 1 ц з га був би фактично рівнозначним результату освоєння цілини.

Бойко О. Історія України у XX столітті. - Ніжин, 1994. - С. 195.

1. Поясніть, чому, на ваш погляд, існує неоднозначна оцінка результатів освоєння цілинних земель.

2. Яку точку зору ви підтримуєте? Поясніть свій вибір.

3. Уявіть себе реформатором, який має запропонувати свій проект підвищення ефективності післявоєнного сільського господарства. Схарактеризуйте його затрати та майбутню ефективність.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте рік, у якому розпочалося освоєння цілинних і перелогових земель.

А 1955 р.

Б 1956 р.

В 1954 р.

Г 1957 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає такому визначенню: «Часткова відмова від ідеологічного тиску, від застосування репресій та тотального контролю над суспільством - це

А «відлига»

Б науково-технічний прогрес

В військово-промисловий комплекс

Г інтенсифікація

Послідовність

Позначте послідовність економічних реформ, які проводив М. Хрущов.

А реорганізація МТС

Б початок освоєння цілинних і перелогових земель

В запровадження посівів кукурудзи

Г організація раднаргоспів

Відповідність

Позначте відповідність термінів і понять їхнім визначенням.

А науково-технічний прогрес

Б науково-технічна революція

В волюнтаризм

Г суб’єктивізм

1. Політична діяльність, в основу якої покладено волю особистості, нав’язування неадекватних політичних дій, що стримують прогрес.

2. Позиція в політиці, яка ігнорує науковий підхід до розвитку суспільства і природи, нав’язування власної точки зору.

3. Докорінні, якісні зміни в продуктивних силах на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку виробництва.

4. Поступальний розвиток науки і техніки - основа соціального прогресу.

Відкрите запитання

У 1953-1955 рр. держава суттєво збільшила закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію і скасувала заборгованість колгоспів за минулі роки. Чому докорінних змін у розв’язанні продовольчої проблеми не відбулося?