Підручник з Історії України. 11 клас. Кульчицький

Тема 3. Україна в умовах лібералізації суспільного життя (середина 1950-х - середина 1960-х рр.)

§ 13. Лібералізація суспільно-політичного життя

Пригадайте!

1. Як ви розумієте, термін «тоталітаризм»?

2. Чому Й. Сталін з неприхованою підозрою ставився до свого найближчого оточення?

Основні терміни і поняття

• Політична боротьба • «чистки» • реабілітація • культ особи • депортація • десталінізація • волюнтаризм.

1. Боротьба за владу

У жовтні 1952 р. відбувся XIX з’їзд партії, який перейменував ВКП(б) у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС). За станом здоров’я Сталін не зміг зробити звітну доповідь. У січні 1953 р. вождя оглянув відомий лікар-терапевт професор В. Виноградов.

Мовою джерела

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Професор В. Виноградов, виявивши різке погіршення стану здоров’я вождя, порекомендував йому суворий постільний режим з повним припиненням будь-якої діяльності. Сталін дуже розгнівався і закричав: “В кайдани його! В кайдани!”».

Степанищев О. История Отечества. - М., 2001. - С. 304. Поясніть, чому Сталін так відреагував на суто медичну рекомендацію, хоча розумів, що стан його здоров’я незадовільний.

Професора, разом з іншими фахівцями, які обслуговували Кремлівську лікарню, заарештували й затаврували «лікарями-убивцями». У суспільстві чекали нової хвилі репресій, але на початку березня стан здоров’я вождя різко погіршився. 5 березня 1953 р. Й. Сталін помер.

Усна історія

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«І все-таки, коли він (Сталін. - Авт.) помер, це було велике горе. Пригадую: 6-та година ранку, коли повідомили по радіо, - і в один момент весь гуртожиток здригнувся від плачу. Такий всенародний рев піднявся, що задрижали стіни гуртожитку, всі плакали, і я плакав. Такий же плач стояв і на мітингу в інституті».

Дзюба І. Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П’ятдесят років без Сталіна. - К., 2003. - С. 11.

1. Чому, на вашу думку, смерть Сталіна для простих людей була великим горем?

2. Поясніть, чому студент Іван Дзюба в день смерті Сталіна плакав разом з усіма, а через роки, уже як зріла людина, висловився іронічно: «всенародний рев».

Після смерті Сталіна розпочалася боротьба за владу. Ключові посади в державі дісталися Г. Маленкову, Л. Берії й М. Хрущову. Кожен з них, шукаючи підтримки суспільства, заявив про своє бажання внести зміни в життя країни.

Г. Маленков, який очолив Раду міністрів СРСР, виступив проти «культу особи» та ініціював зміни в оподаткуванні села, щоб зацікавити селян в результатах власної праці.

Л. Берія бажав розпочати реабілітацію громадян, репресованих міністерством держбезпеки в повоєнний період, залишивши поза увагою репресії довоєнних років, якими він керував особисто. Він припинив справу «лікарів-убивць», вніс пропозицію ліквідувати систему примусової праці ГУЛАГу, висловився за розширення прав союзних республік та проти русифікації. Контролюючи державні архіви, Берія викликав небезпідставний страх у своїх колег, які боялися викриття власної участі в сталінських злодіяннях.

М. Хрущов, якого всі вважали обмеженим і безпечним, почав з кадрових питань. Особливу увагу звертав на Україну. За 10 років керівництва Компартією України він залишив у республіці багато відданих йому особисто партійних працівників. У червні Хрущов домігся усунення першого секретаря ЦК КП(б)У Л. Мельникова і призначення О. Кириченка - першого українця на цій посаді. Раду міністрів УРСР очолив Д. Коротченко.

Спираючись на підтримку в середовищі воєначальників, зокрема Г. Жукова, та членів «колективного керівництва», М. Хрущову вдалося усунути Л. Берію від влади.

Мовою джерела

Прочитайте уривок із спогадів маршала Г. Москаленка. Дайте відповіді на запитання.

«У приймальні (голови Ради міністрів СРСР. - Авт.) знаходилося 15-17 осіб у цивільному й військовому одязі. Більше за всіх людей було від Л. Берії. О 13.00 26 червня 1953 р. подали сигнал, і ми - п’ятеро озброєних і шостий т. Жуков - швидко увійшли до кабінету, де йшло засідання. Тов. Маленков оголосив: “Іменем радянського закону заарештувати Берію". Усі витягли зброю, я направив її прямо на Берію.

Усе відбулося для Берії так швидко, що він розгубився. Під час арешту в його портфелі був аркуш паперу, весь розписаний червоним олівцем “Тривога, тривога”... і так багато разів.

23 грудня 1953 р. Берія був засуджений і розстріляний, а тіло спалене».

История Отечества (Руков. В. Островский). - М., 1992. - С. 142.

1. Поясніть, чому арешт Берії проходив з такими пересторогами.

2. Поміркуйте, чому Берія так боявся арешту.

В апараті міністерств внутрішніх справ і держбезпеки, якими керував Берія, провели «чистку». Головне управління таборами (ГУЛАГ) передали в підпорядкування міністерству юстиції. На базі МДБ було утворено Комітет державної безпеки (КДБ).

2. XX з’їзд КПPC

У вересні 1953 р. М. Хрущов домігся обрання на пост першого секретаря ЦК КПРС, чим практично виграв етап політичної боротьби за владу.

Особа в історії

М. Хрущов

Микита Хрущов (1894-1971) - радянський партійний і державний діяч. З 1920 р. на партійній і господарській роботі в Україні. З 1935 р. перший секретар Московського обласного комітету, Московського обласного і міського парткомів. З 1938 р. по березень 1947 р. та з грудня 1947 р. по 1949 р. перший секретар ЦК КП(б)У і одночасно в 1944-1947 рр. - голова РНК (Ради міністрів) УРСР. З 1949 р. секретар ЦК і перший секретар Московського обласного комітету ВКП(б). З 1953 по 1964 р. - перший секретар ЦК КПРС і одночасно в 1958-1964 рр. - голова Ради міністрів СРСР.

У лютому 1956 р. відбувся XX з’їзд КПРС. У звітній доповіді М. Хрущова підтверджувалася лінія на розрядку міжнародної напруженості й зазначалося, що третя світова війна не є неминучою.

В останній день роботи з’їзду Хрущов виступив з доповіддю «Про культ особи та його наслідки», яка справила надзвичайне враження на присутніх. На неспростовних фактах доводилося, що культ особи Й. Сталіна призвів до трагедії перших років війни з нацистською Німеччиною, депортації народів, масових репресій 1937-1938 рр. та повоєнних років. Проте в доповіді засуджувалися лише «культ особи» та репресії. Політика партії на всіх етапах «соціалістичного і комуністичного будівництва» визнавалася правильною.

Делегати XX з’їзду від України

Ця лінія дістала продовження у резолюції Пленуму ЦК КПРС від 30 червня 1956 р. «Про подолання культу особи і його наслідків», де підкреслювалось, що репресії сталії наслідком негативних рис характеру Й. Сталіна.

Держава визнала відсутність вини за багатьма репресованими громадянами, тобто «реабілітувала» тих, хто постраждав надмірно або незаслужено. Десятилітній період після смерті Сталіна увійшов в історію як «відлига» (за назвою повісті І. Еренбурга), яка точно характеризувала процес змін, що відбувалися в тогочасному суспільстві.

Проте на тлі реабілітаційного процесу сталінський ГУЛАГ продовжував існувати. У вересні 1955 р. тринадцять в’язнів мордовських спецтаборів написали «Відкритого листа українських політичних в’язнів до Організації Об’єднаних Націй».

Мовою джерела

Прочитайте уривок з відкритого листа українських в’язнів ГУЛАГу. Дайте відповідь на запитання.

«Нам відібрано всяке елементарне право існування на землі. Нас загнано в табори, засуджено строгими вироками на 10-25 р. не за бандитизм, як це вони (большевики) вияснюють перед світом, - не за підпал, убійства і зраду, лише за те, що ми, як і кожний волелюбний народ, домагаємось свого законного права на своїй землі».

Тисяча років української суспільно-політичної думки. - Т.VIII. - К.. 2001. - С. 154.

Поміркуйте, яке враження справив лист на світову громадськість.

Влада змушена була піти на істотне скорочення чисельності в’язнів ГУЛАГу. З вересня 1955 р. були звільнені всі німецькі військовополонені та амністовані засуджені за співробітництво з окупаційним режимом під час війни. В Україну повернулися кілька тисяч вояків УПА та членів їхніх сімей.

Не підлягали реабілітації провідні діячі ОУН і УПА, жертви політичних репресій до 1934 р. та репресовані за «український буржуазний націоналізм». Держава не визнала себе винною в депортаціях селян під час колективізації, депортації населення західних областей, депортації кримських татар, німців та інших етнічних груп з південних областей України.

Навесні 1959 р. у таборах і колоніях СРСР ще утримувалося 11 тис. ув’язнених за статтями карного кодексу.

На початку 1960-х рр. М. Хрущов заявив, що в Радянському Союзі політичних в’язнів немає.

3. Десталінізація, здійснювана М. Хрущовим

Викриття злочинів Сталіна було здійснено М. Хрущовим усупереч волі більшості членів вищого партійно-радянського керівництва. Значна частина рядових комуністів теж не змогла сприйняти звинувачень на адресу Сталіна.

У багатьох партійних організаціях України критика культу особи сприймалася як наклеп на радянську владу. Партійні працівники вимагали припинити шкідливу, на їхній погляд, пропагандистську кампанію.

Зокрема, в листі від Київського міськкому партії висловлювалися побоювання, що боротьба з культом особи ускладнить ідеологічну ситуацію в Україні і посилить небезпеку поширення «українського буржуазного націоналізму». Аналогічна інформація приходила й з інших республік та від окремих громадян.

У цій ситуації вище партійне керівництво країни наважилося на відкритий опір Хрущову. 18 червня 1957 р. на засіданні президії ЦК КПРС було поставлено питання про відставку М Хрущова. Думки присутніх розділилися. Протиборство тривало чотири дні й завершилося перемогою М. Хрущова. Червневі події було названо «спробою державного перевороту», а їхніх учасників - «антипартійною групою».

Мовою джерела

Прочитайте уривок із запису бесід з В. Молотовим і дайте відповіді на запитання.

«В 1957-му Хрущов був знятий на три дні. Він головував тоді на засіданні Політбюро (на той час політбюро називалося президією ЦК, де головою був М. Хрущов. - Авт.). Його зняли тільки з посади голови. Його не звільнили й звільнити не могли. Це вирішує Пленум ЦК (засідання ЦК КПРС, яке відбувалося кілька разів на рік. - Авт.)... Нас 7 з 11, а за нього троє, у тому числі й Мікоян. У нас програми ніякої не було, єдине - зняти Хрущова, призначити його міністром сільського господарства... Жуков - крупний військовий, але слабкий політик. Він відіграв вирішальну роль у зведенні Хрущова на п’єдестал, а потім сам проклинав його».

История Отечества (Автор. коллект. под руков. В. Островского). - М., 1992. - С. 163-164.

1. Поміркуйте, на що розраховували противники М. Хрущова, знаючи, що остаточне рішення в його звільненні приймає не президія, а пленум ЦК КПРС.

2. Про яку програму, на вашу думку, говорив Молотов?

Долаючи опір політичних суперників, М. Хрущов зробив низку кадрових змін.

Суттєво оновився склад ЦК КПРС і його президії. Г. Жуков, який відіграв ключову роль у знешкодженні Л. Берії та червневих подіях 1957 р., був звільнений з посади міністра оборони й виведений зі складу президії ЦК КПРС. В Україні партійну організацію очолив М. Підгорний. На початку 1958 р. М. Хрущов зосередив у своїх руках дві вищі посади: лідера партії й голови уряду.

У жовтні 1961 р. відбувся XXII з’їзд партії. У звітній доповіді М. Хрущова на конкретних фактах доводилася безпосередня участь К. Ворошилова, Л. Кагановича, Г. Маленкова і В. Молотова у злочинах сталінської доби, що остаточно підірвало їхній авторитет у суспільстві.

Знову було піднято тему особистої відповідальності за репресії Й. Сталіна. Делегати з’їзду ухвалили рішення винести з мавзолею тіло Сталіна та поховати його біля Кремлівської стіни.

Усна історія

Прочитайте уривок зі спогадів О. Аджубея про XXII з'їзд КПРС. Дайте відповіді на запитання.

«Декілька делегатів запропонували винести тіло Сталіна з мавзолею, Не пам’ятаю, хто висловив цю ідею, але за неї “ухопилися"... За одну ніч з мавзолею зникло слово “Сталін”. Труну з тілом Сталіна опустили в глибоку могилу і залили кількома кубометрами бетонної суміші...».

Аджубей А.И. Крушение иллюзий. - М., 1991. - С. 148.

1. Поясніть, чому, за рішенням влади, тіло Сталіна виносили з мавзолею вночі, поспіхом.

2. Поміркуйте, чому твір О. Аджубея носить назву «Крушение иллюзий».

По всій країні демонтувалися пам’ятники Сталіну, перейменовувалися міста, вулиці, підприємства та навчальні заклади, які носили його ім’я. Зокрема, у листопаді 1961 р. місто Сталіно (колишня Юзівка) було перейменовано в Донецьк, а Сталінська область - в Донецьку.

На з’їзді було прийнято нову програму партії, у якій стверджувалося, що через 20 років, тобто в 1981 р., «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі». У прийнятому статуті партії проголошувався принцип систематичного оновлення складу партійних органів, що викликало невпевненість у майбутньому у вищого партійного керівництва, яке зрозуміло, що така політика загрожує руйнуванням основ тоталітарного ладу, й почало пошуки нового лідера.

У жовтні 1964 р. на пленумі ЦК КПРС було поставлене питання про недовіру М. Хрущову. 14 жовтня ЦК увільнив його від обов’язків першого секретаря й глави уряду. Першим секретарем ЦК КПРС було обрано Л. Брежнєва, на посаду голови Ради міністрів СРСР рекомендовано О. Косигіна. У змові брали участь і високопосадовці з України. Невдовзі вони дістали підвищення: П. Шелест (з 1963 р. - перший секретар ЦК Компартії України) став членом президії ЦК КПРС, М. Підгорний - головою президії Верховної Ради СРСР.

М. Хрущов завжди був самовпевненим і часто не прислухався до думок інших, за що був звинувачений у волюнтаризмі та суб’єктивізмі.

Хоча реформи Хрущова мали непослідовний характер, у період його правління в державі суттєво зміцнився науково-технічний і виробничий потенціал. Відбулася демократизація суспільства, що суттєво оздоровило духовне життя, сприяло появі «шістдесятників» і породило дисидентський рух.

П. Шелест і М. Підзорний

4. Міжнародні відносини

У 1953 р. Радянський Союз успішно випробував водневу зброю, розпочав роботу зі створення міжконтинентальних ракет. З метою недопущення посилення впливу НАТО в Європі, у травні 1955 р. СРСР ініціював створення воєнно-політичного блоку - Організації Варшавського договору (ОВД). З його появою в міжнародних відносинах закінчилося формування двополюсного світу. «Холодна війна» набирала обертів.

Країни Східної й Центральної Європи сприйняли десталінізацію як можливість зміни зовнішньополітичного курсу Кремля. Влітку 1956 р. в Польщі відбулися багатотисячні антирадянські виступи. Їхні учасники вимагали зміни польського партійного лідера, скасування інституту радянських радників у Війську Польському, рівноправного партнерства в зовнішній торгівлі. Радянський Союз не наважився застосувати зброю. Польщу очолив раніше репресований Владислав Гомулка.

Восени того ж року повстали угорці. Вони вимагали виведення радянських збройних сил, встановлення демократії, зміни керівництва держави. У ході повстання партію очолив раніше репресований Янош Кадар, а уряд - Імре Надь. Останній оголосив про вихід Угорщини з ОВД. Цього разу Кремль кваліфікував угорські революційні події як контрреволюційний переворот і застосував військову силу. Під час штурму Будапешта радянськими військами загинуло майже 20 тис. осіб.

Радянські війська та повстанці у Будапешті 1956 р.

За часів М. Хрущова зовнішня політика була більш відкритою, ніж у попереднє десятиліття. Радянський керівник почав зустрічатися з лідерами західних країн, хоча часто переговори не давали відчутних результатів. Про це свідчили нарада в Женеві за участю представників США, Великої Британії, Франції і СРСР (1955), візит Хрущова до США (1959), зустріч радянського керівника з президентом Дж. Кеннеді у Відні (1961).

У жовтні 1962 р. через спробу СРСР розмістити ракети на Кубі спалахнула Карибська криза, яка ледве не призвела до третьої світової війни. У наслідку між Кремлем і Білим домом було встановлено прямий зв’язок, що відіграв велику роль у прискоренні порозуміння між керівниками двох держав.

У серпні 1963 р. міністри закордонних справ СРСР, США і Великої Британії підписали в Москві Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою. Наприкінці листопада Договір ратифікувала Верховна Рада УРСР.

Помітною була участь Міністерства закордонних справ УРСР в діяльності міжнародних організацій: Комісії ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародної організації праці (МОП), Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та ін. У 1957 р. відкрилося постійне представництво УРСР при ООН. За поданням УРСР ЮНЕСКО прийняло рішення про широке відзначення в 1964 р. 150-ї річниці від дня народження Т. Шевченка.

Зовнішньоекономічні стосунки України розвивалися переважно з країнами - членами РЕВ.

Багато українських спеціалістів надавали допомогу в побудові промислових об’єктів у Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії тощо. Розвивалися економічні зв’язки з країнами «третього світу».

У межах країн РЕВ під пильним оком відповідних органів активізувалося пересування громадян. Зв’язки відбувалися переважно у формі обміну делегаціями з Польщею, Угорщиною, Чехословаччиною, Румунією, Болгарією.

ВИСНОВКИ

XX з’їзд КПРС узяв курс на лібералізацію партійно-радянської політичної системи, зробивши невідворотною відмову від масових репресій як методу управління державою. Найважливішим елементом десталінізації була ліквідація ГУЛАГу.

Зміни, що розпочалися в радянському суспільстві, особливо разючими були в Україні, яка в сталінську добу зазнала найбільш жорстоких репресій.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Укажіть прізвище першого секретаря ЦК Компартії України, якого було призначено в 1963 р.

2. Складіть план розповіді на тему «Десталінізація».

Питання для обговорення в групі, класі

1. Подумайте, як вплинуло на внутрішню і зовнішню політику УРСР перебування українців на вищих керівних посадах СРСР. Відповідь аргументуйте.

2. Поміркуйте, чому перша спроба усунення М. Хрущова від влади виявилася невдалою.

Висловіть власне судження

1. Поясніть, чому саме Л. Берія почав у 1953 р. реабілітацію репресованих громадян.

2. Чи згодні ви з думкою, що перша реабілітація жертв сталінського режиму викликала великий резонанс у суспільстві.

Працюємо з документом

Прочитайте дві точки зору щодо культу особи Сталіна. Дайте відповіді на запитання.

«Після смерті Й. Сталіна Центральний Комітет партії почав суворо й послідовно здійснювати курс на роз’яснення недопустимості... звеличування однієї особи, перетворення її на якусь надлюдину, наділену надзвичайними якостями, на зразок бога.

Ця людина начебто все знає, все бачить, за всіх думає, все може зробити, вона непогрішима у своїх вчинках.

У зв’язку з тим, що не всі ще уявляють собі, до чого на практиці призводив культ особи, яка величезна шкода була завдана порушенням принципу колективного керівництва в партії і зосередження неозорої, необмеженої влади в руках однієї особи, Центральний Комітет партії вважає за необхідне доповісти XX з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу матеріали із цього питання».

Доклад H.C. Хрущёва «О культе личности и его последствиях».

Реабилитация. Политические, процессы 30-50-х годов. - М., 1991. - С. 19.

«Це пояснення було дуже обмеженим. Воно старанно обходило соціальне коріння явища, поверхово визначеного як культ особи, його органічний зв’язок з тоталітарно-бюрократичною природою радянської системи, створеною самою компартією».

Мироненко С. История России. XX - начало XXI века. - М., 2007. - С. 252.

1. Поясніть, який погляд на культ особи ви підтримуєте.

2. Поміркуйте, чи міг би М. Хрущов на XX з’їзді партії висловити точку зору сучасних істориків. Відповідь обґрунтуйте.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте рік, у якому відбувся XX з’їзд КПРС.

А 1953 р.

Б 1954 р.

В 1955 р.

Г 1956 р.

Терміни й поняття

Позначте поняття, якому академік ПАН України І. Дзюба дає таке визначення: «Тип ідеології і державного будівництва, соціальної психології та практичної моралі, що сформувалася в СРСР за кілька десятиліть, де тоталітарний режим намагався силовими методами вирішити грандіозні завдання модерного соціалістичного суспільства, - це...»

А соціалізм

Б ленінізм

В сталінізм

Г комунізм

Послідовність

Визначте хронологічну послідовність подій.

А прихід до влади М. Хрущова

Б утворення ОВД

В утворення РЕВ

Г прихід до влади Л. Брежнєва

Відповідність

Позначте відповідність історичних подій датам, коли вони відбувалися.

А 1961 р.

Б 1959 р.

В 1962 р.

Г 1955 р.

1. Нарада представників СРСР, США, Великої Британії і Франції в Женеві

2. Карибська криза

3. Візит М. Хрущова до США

4. Зустріч М. Хрущова з Дж. Кеннеді у Відні

Відкрите запитання

Поміркуйте, чи був би можливий сталінізм без Й. Сталіна. Дайте розгорнуту відповідь.