Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Власов - Нова програма

§ 6. «Однині самі будемо творити своє життя»: проголошення автономії України

Голова УЦР М. Грушевський сформулював основне стратегічне завдання Центральної Ради: національно-територіальна автономія України у складі реформованої федеративної демократичної Російської держави. За його ініціативою було реорганізовано склад УЦР, а саму Раду перетворено на загальноукраїнський представницький громадсько-політичний орган.

Центральна Рада вжила всіх заходів, щоб порозумітися з Тимчасовим урядом у справі автономії України.

Одним із кульмінаційних моментів Української революції було ухвалення Першого Універсалу. Тимчасовий уряд не може дати ладу в Україні, тому «однині самі будемо творити наше життя» - йшлося у ньому. Сучасні історики, говорячи про історичне значення Першого Універсалу УЦР, наголошують, що він засвідчив подальший поступ Української революції, зростання авторитету Української Центральної Ради й розгортання державотворчих процесів на українських теренах.

1. У чому полягало значення українського національного з'їзду (Конгресу)

Національний конгрес відкрився у Києві 19 (6) квітня 1917 р. Українська історія ще не знала форумів, подібних до цього. Понад 900 делегатів представляли різноманітні організації: робітничі, селянські, політичні, військові, культурницькі. Серед них були представники дев’яти українських губерній, Кубані, Галичини, Буковини, Холмщини, Москви, Петрограда, усіх фронтів.

Упродовж трьох днів делегати заслухали понад 300 виступів. У перші два дні доповідали про принципи федералізму, способи організації автономного устрою, забезпечення прав національних меншин тощо. Конгрес проголосив:

«Тільки національно-територіальна автономія України в змозі забезпечити потреби нашого народу і всіх інших народів, що живуть на українській землі». Автономний устрій передбачали запроваджувати на територіях, де українці становили більшість населення.

Конгрес порушив питання про невідкладну організацію Крайової Ради - з представників українських країв і міст, народностей і громадських верств. Під час перетворення Центральної Ради на орган крайової влади її кількісний склад мав розширитися на 15 %, щоб охопити представників усіх національних меншин.

Михайло Грушевський (1866-1934)

Громадський, політичний і державний діяч, історик, літературознавець, професор Львівського університету, голова НТШ, один із засновників ТУП. Лідер та ідеолог Української революції, голова Української Центральної Ради, неформальний лідер УПСР. Після гетьманського перевороту (1918) відійшов від державної діяльності. З 1919-го перебував у еміграції. 1924 р. повернувся до радянської України. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, очолював там історико-філологічний відділ. Автор багатьох фундаментальних наукових праць, зокрема 10-томної «Історії України-Руси», 5-томної «Історії української літератури» та інших.

Останній день роботи з’їзду присвятили виборам нового складу Центральної Ради, під час яких дві третини мандатів одержували території (губернії та великі міста), а одну третину - організації. Центральна Рада конструювалася як національний орган, що мав виконувати державотворчі функції.

Головою УЦР Конгрес обрав М. Грушевського; його заступниками В. Винниченка і С. Єфремова. На перших організаційних зборах М. Грушевський запропонував обрати виконавчий орган під назвою Комітет Центральної Української Ради (пізніше його перейменували на Малу Раду) у складі 20 осіб.

М. Грушевський приймає парад куренів Вільного козацтва. 1917 р.

На основі прочитаного зробіть висновок про результати 1) обговорення різноманітних аспектів національно-територіальної автономії України; 2) виборів нового складу Центральної Ради.

2. Чому УЦР прагнула українізації армії

Без масової громадської підтримки досягти перетворення УЦР на провідну політичну силу в Україні було неможливо. Найбільше прихильників Центральна Рада мала серед селянства - основи української нації, втім, найактивнішою верствою було військове українство.

У березні в Києві на засіданні Установчої української військової ради ухвалили відкриття Українського військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка.

У статуті його основним завданням визначили об’єднання й згуртування українців - вояків російської армії під гаслами федералізації Росії та автономії України.

«Бойовими хрестинами українського військового руху» називає П. Христюк події квітня 1917 р., коли майже 3 тис. вояків-українців на збірному пункті Києва вимагали відправити їх на фронт як українську військову частину. Під час святкування 1 травня (18 квітня) ініціатори руху за створення національних частин самочинно сформували Перший Український полк ім. Б. Хмельницького. Організацією полку опікувалися офіцери Українського військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка, який очолював Микола Міхновський.

У відповідь Київський комітет об’єднаних громадських організацій і ради робітничих та солдатських депутатів заявили про готовність зі зброєю розігнати «бунтівників і дезертирів». Тільки після втручання Центральної Ради полк відправили на фронт як національну частину.

Отже, початок українізації армії був політично зумовленим. Без підтримки армії російський уряд міг проігнорувати або й заборонити будь-які дії УЦР. Тому УЦР заявила, що розпочинає кампанію українізації в армії, однак має намір обмежитися формуванням національних частин тільки в тилових гарнізонах. Ця заява була реакцією на застереження центрального уряду про зниження боєздатності фронту внаслідок переформування військових частин.

18 (5) травня у Києві відкрився Перший Всеукраїнський військовий з’їзд. Його роботою керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра й М. Міхновський. З’їзд заявив, що «вважає Центральну Раду єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин із Тимчасовим урядом». З’їзд звернувся до Тимчасового уряду з вимогою проголосити принцип національно-територіальної автономії. Було створено Генеральний військовий комітет, який мав проводити українізацію армії.

Прапор Першого Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького

Микола Міхновський (1873-1924)

Ініціатор створення та лідер Української народної партії (1902), яка обстоювала ідею державної самостійності України. Засновник і керівник Українського військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка, член Українського генерального військового комітету.

Учасники Першого з’їзду Вільного козацтва в Чигирині. Жовтень 1917 р.

Впливовою військово-політичною силою могло стати Вільне козацтво. У жовтні в Чигирині відбувся з’їзд Вільного козацтва за участю 200 делегатів, які представляли 60 тис. організованих добровольців Київщини, Чернігівщини, Полтавщини, Катеринославщини, Херсонщини й Кубані. До Генеральної ради Вільного козацтва обрали 12 осіб, а почесним отаманом зголосився стати командир Першого Українського корпусу Павло Скоропадський.

» 1. Які події свідчать про прагнення УЦР здобути підтримку суспільства? » 2. Складіть план розповіді «Як УЦР стала провідною політичною силою в Україні».

На підставі документа обґрунтуйте потребу українізації армії, навівши кілька аргументів.

«Революційний український рух у війську швидко набрав дуже бурхливого характеру. Справа українізації війська була однією з тих справ, які найбільше дратували і панівну демократію, і Тимчасовий уряд, викликаючи перед їхніми очима примару "сепаратизму і розвалу Росії". З іншого боку, це була справа, де український робітник і селянин у шинелі бачили своє національне і просто людське почуття та право найбільш ображеним і зневаженим відмовою йому в такому, здавалось би, безсумнівно справедливому домаганні, як зведення українців солдатів в окремі військові частини та надання останнім українського характеру...» (П.Христюк).

3. Які події передували ухваленню Першого Універсалу і що він проголошував

Наприкінці травня представницька делегація УЦР на чолі з В. Винниченком прибула до Петрограда, щоб домогтися автономії України, й надала Тимчасовому уряду всі необхідні документи. Проте російські міністри зволікали з їх розглядом та відповіддю. Становище ставало дедалі принизливішим, і В. Винниченко вирішив повернутися. Відповідь Тимчасового уряду наздогнала його вже в Києві. Уряд повідомляв, що не може визнати УЦР виразницею волі українського народу і не має повноважень задля ухвалення рішення про автономію України, оскільки це прерогатива Всеросійських установчих зборів.

Зауважте

Універсали Української Центральної Ради акти законодавчого характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни державно-правового статусу українських земель. УЦР видала чотири Універсали, за формою подібні до однойменних актів гетьманів Української козацької держави 17 ст.

Визначною подією в громадсько-політичному житті став Перший Всеукраїнський селянський з’їзд, що відкрився в Києві 10 червня (28 травня) 1917 р. На з’їзді обрали Раду селянських депутатів, яка повним складом увійшла до Центральної Ради. Це істотно зміцнило авторитет УЦР серед селян.

Наближався час скликання Другого Всеукраїнського військового з’їзду. Попри заборону військового міністра Тимчасового уряду О. Керенського, з’їзд відкрився у Києві 18 (5) червня. У його роботі взяли участь майже 2 тис. делегатів від 1 млн 932 тис. солдатів та офіцерів фронту й тилових гарнізонів з усієї Росії. Перед початком роботи делегати зібралися на Софійській площі. Після молебню й урочистого виконання національного гімну вони присяглися не повертатися до своїх частин, поки не здобудуть автономію для України.

З’їзд підтвердив постанову Першого з’їзду про українізацію армії та ухвалив статут найвищої української військової установи - Генерального військового комітету, що його очолював Симон Петлюра. Делегати обрали Раду військових депутатів, яка повним складом увійшла до УЦР.

23 (10) червня Центральна Рада ухвалила текст Першого Універсалу і доручила В. Винниченку оголосити його на військовому з’їзді. Стоячи, делегати вислухали «Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого». Цим документом Центральна Рада проголошувала себе органом, уповноваженим ухвалювати акти конституційного значення.

ПЕРШИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

«Хай буде Україна вільною. Не обділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і таємним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм)».

Основні ідеї Першого Універсалу

• Україна проголошується автономним регіоном Російської федеративної демократичної республіки.

• Українська Центральна Рада проголошується органом автономної України, здатним приймати акти конституційного значення - Універсали.

• Верховним законодавчим органом автономної України мусить бути Сейм, обраний загальним, рівним, прямим і таємним голосуванням усього населення України.

• «Порядок і лад» на території України визначатиме національний Сейм, а не Всеросійські Установчі збори.

• Місцеві органи влади на території України мусять підпорядковуватися Українській Центральній Раді, а надалі - національному Сейму.

• Українська громадськість має дійти згоди й порозуміння з іншими національними громадами в межах У країни.

» 1. Чому діячі УЦР назвали державно-політичні акти, з якими зверталися до народу, універсалами? » 2. Трьома реченнями сформулюйте значення проголошення Першого Універсалу УЦР. » 3. Поміркуйте, як вплинуло на статус УЦР ухвалення Першого Універсалу. Схарактеризуйте цю подію з погляду національних сил і Тимчасового уряду.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: » Проголошення Першого Універсалу Центральньої Ради » Український національний конгрес » Переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченком і представниками Тимчасового уряду у Петрограді.

2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Універсали УЦР, національно-територіальна автономія.

3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях Української революції у квітні червні 1917 р.: М. Грушевський, С. Петлюра, М. Міхновський, В. Винниченко, О. Керенський.

4. Стисло сформулюйте значення організацій залежно від їхньої ролі в Українській революції у квітні - червні 1917 р.: Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка, Перший Український полк ім. Б. Хмельницького, Перший Всеукраїнський військовий з’їзд, Генеральний військовий комітет, Вільне козацтво, Перший Всеукраїнський селянський з’їзд, Другий Всеукраїнський військовий з’їзд.

5. Про яке зібрання йдеться в уривку зі статті «На Всеукраїнський з’їзд» М. Грушевського? Відповідь обґрунтуйте.

«Центральне завдання з'їзду - завершити нашу організацію. Центральна Рада, створена в Києві з представників усіх київських верств і доповнена делегатами позакиївських організацій, уже тепер, у своїм тимчасовім складі, є визнаним усім свідомим українством центральним українським урядом. З'їзд має дати йому останню форму, вибрати його в постійнім уже складі... одним словом, привести в систему і порядок всеукраїнську національну організацію».

6. Про які події йдеться в джерелі? Що їм передувало, якими були наслідки?

«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь і від Тимчасового Уряду, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася додому, до Києва, без усякої офіційної відповіді. А в той час Урядова Комісія зреферувала Уряду справу, і Уряд, нарешті, вирішив і ухвалив відкинути домагання Української Центральної Ради» (В. Винниченко).

7. Скориставшись документом, зробіть висновок про те, як суспільство сприйняло Перший Універсал УЦР. Чому саме так? Аргументуйте свої міркування.

«Газети не мали місця для розміщення всіх телеграм, що їх посилали Центральній Раді з усіх кінців України. Земства, думи, товариства, сільські сходи, військові частини, мітинги. "Вітаючи Універсал УЦР і визнаючи його справжнім висловом домагань української демократії, визнаємо Центральну Раду за свій Тимчасовий Уряд і заявляємо, що будемо всіма силами боротися й боронити волю українського народу" (Українці в Головному Штабі). "Визнаємо Військовий Генеральний Комітет найвищою нашою законною владою і завжди та скрізь будемо виконувати його розпорядження. Визнаємо Українську Центральну Раду найвищою установою в Україні" (з телеграми Вінницького гарнізону)» (В. Винниченко).

8. Поміркуйте, як, на вашу думку, мали б розгортатися події в Україні після проголошення Першого Універсалу УЦР. Оцініть цю проблему з позиції українських патріотів та нового демократичного уряду Росії.