Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Власов - Нова програма

§ 22. Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору

Практичне заняття № 5

1. Яким було повсякденне життя селян наприкінці 20-х — на початку 30-х років 20 ст.

Роздивіться плакати. Про які особливості повсякденного життя селянства наприкінці 20-х - на початку 30-х рр. вони свідчать? За допомогою яких слів та образів створено воєнізований образ епохи? Наскільки він відповідає дійсності? Які події визначили репресивний характер соціально-економічних перетворень в українському селі? Якими були наслідки цих перетворень?

Проаналізуйте ідеологічне навантаження плакатів. З якою метою їх створено? Яку думку вони мали донести, які почуття навіяти, які уявлення або стереотипи сформувати? На підставі зображень доповніть перелік пропагандистських образів: куркулі - класові вороги; їх належить знищити; збройний захист колгоспів... Чому справжня мета пропаганди тієї доби - не утвердження віри у «світлі ідеали комунізму», а насадження страху?

Прочитайте фрагмент документа. Про які особливості колгоспного життя українських селян (що залишалися незмінними до кінця 1930-х рр.) дізнаємося з нього? Яку функцію виконували постійні бригади в колгоспах?

Документ 1

З «Тимчасових правил трудового розпорядку в колгоспах», затверджених ЦК КП(б)У у квітні 1933 р.: «1) Жоден колгоспник не може використати свій робочий час поза колгоспом без дозволу на те в кожному окремому випадку правління колгоспу і бригадира його бригади. 2) Всі колгоспники повинні бути в певних виробничих бригадах. 3) Колгоспник, призначений на роботу, не має права вислати замість себе членів свого двору. 4) Колгоспник повинен виходити на роботу в певний час і без особливих нагадувань. 5) Перерви на сніданок і обід не дозволяються без розпорядження бригадира. 6) Колгоспники не мають права залишати роботу, доки не прийде наступна зміна. 7) Тільки у вільний від колгоспних робіт час колгоспник може працювати у своїй садибі».

Виконайте завдання 1. Сформулюйте 4-5 тверджень про статус та спосіб життя українських селян на початку 1930-х рр.

» 1. Роздивіться фотодокументи. Кого і що ви на них бачите? » 2. З’ясуйте, чому фотограф обрав саме такий ракурс, яку мету він перед собою ставив? » 3. Які деталі на фото свідчать про рівень добробуту цих людей, їхній моральний і психологічний стан? » 4. Чи співчуваєте ви їм? Можливо, у вас виникають інші відчуття, які саме? » 5. Чи можна твердити, що на світлинах відтворено справжній образ епохи? Чому?

Активісти виносять речі з хати «куркуля». Поділля. 1929 р.

Сім’ю «куркуля» виганяють з власного двору. Донеччина. 1930 р.

Обід родини фотографа-аматора М. Боканя. С. Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. 1933 р.

2. Що довідуємося з джерел про причини Голодомору 1932—1933 рр.

Оберіть один із поданих нижче документів та опрацюйте його за запитаннями. Підготуйте повідомлення з аналізом джерела.

Документ 2

З листа Й. Сталіна Л. Кагановичу від 11 серпня 1932 р.: «Якщо не візьмемося саме зараз за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити. Майте на увазі, що Пілсудський не дрімає і його агентура на Україні набагато сильніша, ніж думає Реденс або Косіор. Майте на увазі, що в Українській компартії (500 тисяч членів, хе-хе) є не мало (так, не мало!) гнилих елементів, свідомих та несвідомих петлюрівців, врешті - прямих агентів Пілсудського. Як тільки становище погіршає, ці елементи не вагатимуться з відкриттям фронту усередині (й поза) партією, проти партії...»

1. Що це за документ? Про які процеси та явища в тому йдеться?

2. Які висновки мав зробити Каганович з настанов Сталіна? Що це означало для України?

3. Чому радянське керівництво так трималося за Україну?

Документ 3

З ухвали касаційної колегії Верховного Суду УСРР (25 грудня 1932 р.): «Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54 КК (артикул - застаріла назва статті або розділу будь-якого закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦВК та РНК Союзу з 7.VIII.1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання колосків, де її було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Покликання касатора на скасування арт. 351 КПК уваги не заслуговує, тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці засудженої... А тому, керуючись арт. 365-370 КПК, суд ухвалив: касаційну скаргу залишити без наслідків, а вирок - у силі».

1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться?

2. Які особливості документа свідчать про його типовість? 3. Якою була мета репресивних заходів? 4. Чи виправданою була така жорстокість влади?

Документ 4

Сталінська телеграма керівникам УСРР (1 січня 1933 р.): «Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради, колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:

а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не репресуватимуться;

б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться найсуворіші заходи покарання, передбачені постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної соціалістичної власності)».

1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться?

2. Чому Сталін наголосив на <<широкому оповіщенні»? Навіщо генсеку було звертатися до українських селян?

3. Чому ця телеграма стала сигналом до масових обшуків, під час яких на підставі усних вказівок у селян забирали все продовольство?

Визначте, які з причин були безпосередніми провісниками Голодомору, а які засвідчили його кульмінацію.

ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 рр.

• Новорічна (від 1 січня 1933 р.) телеграма Й. Сталіна українському селянству з вимогою здати державі «прихований» хліб, яка започаткувала кампанію повсюдного пошуку цього хліба командами «активістів» під наглядом і керівництвом чекістів. Під час обшуків конфісковували все наявне продовольство.

• Великі обсяги експорту хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за кордоном устаткування для новобудов важкої індустрії.

• Установлення нереальних хлібозаготівельних планів, намагання виконати які призвело до конфіскації в селян усіх запасів зерна - насіннєвого, фуражного, продовольчого.

• Директива Й. Сталіна від 22 січня 1933 р. про запобігання масовому виїзду селян, які потерпали від голоду, з УСРР і Кубанського округу Північно-Кавказького краю.

• Заборона на інформацію про голод у Радянському Союзі (діяла до грудня 1987 р.).

• Запровадження надзвичайною хлібозаготівельною комісією в Україні під керівництвом глави радянського уряду В. Молотова законодавства про натуральні штрафи (м’ясом і картоплею) щодо боржників із хлібозаготівлі.

• Реалізація Закону «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р. («закон про п’ять колосків»).

3. Як документи розкривають сутність Голодомору

Документ 5

З листа керівника Дніпропетровської обласної партійної організації М. Хатаєвича до Й. Сталіна (початок березня 1933 р.): «Становище з браком продовольства на селі виявилось тут, у Дніпропетровській області, набагато важчим і серйознішим, ніж я міг передбачити. Я просто завалений щоденними повідомленнями і матеріалами про випадки голодної смерті, опухання і захворювань від голоду. Останніми днями дедалі частіше надходять повідомлення про трупоїдство і людоїдство».

Документ 6

З довідки ДПУ УСРР «Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони України» від 12 березня 1933 р.: «Найбільш уражені продзатрудненнями - Дніпропетровська, Київська області та Автономна Молдавська СРР. За кількістю сімей, що голодують, з найвищим ризиком захворювань і смертності передує Дніпропетровська область. Більшість тих, хто потерпає від голоду, - колгоспники. До них належать переважно багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровані також факти голоду серед колгоспників, що виробили велику кількість трудоднів, але не отримали в колгоспі харчових продуктів внаслідок розбазарювання і крадіжки хліба в момент збирання. Серед одноосібників зазнають продзатруднення багатосімейні, головним чином бідняцькі, господарства. Більшість із них останнім часом не вело сільськогосподарської діяльності».

» 1. Узагальнивши свідчення джерел, сформулюйте 2-3 твердження, які розкривають справжню сутність Голодомору 1932-1933 рр. » 2. Які факти, що про них ішлося в параграфі, підтверджують намір радянсько-комуністичної влади знищити частину української нації?

Виконайте завдання 2. Скориставшись матеріалами параграфа, доведіть, що Голодомор 1932-1933 рр. був геноцидом українського народу.

Виконайте завдання 3. Чому, на вашу думку, радянсько-комуністична влада СРСР десятиліттями приховувала факти про Голодомор 1932-1933 рр.?

Доберіть конкретні факти до положень, що характеризують наслідки Голодомору.

Голодомор 1932-1933 рр. призвів: » до незворотної зміни демографічної ситуації; » руйнації селянського способу життя; » втрати традиційних цінностей; » переривання зв’язку між поколіннями; » втрати історичної пам’яті та, зрештою, зміни соціальної структури української нації; » ураження суспільної свідомості страхом та безпрецедентної деморалізації суспільства, ознаки якої подекуди виявляються й досі (постгеноцидний синдром).

Враження від уроку

У чому ви вбачаєте найтрагічніші наслідки Голодомору? Як ви гадаєте, чи цілком подолано ці наслідки? На ваш погляд, чому держава Україна прагне міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом?