Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Власов - Нова програма

§ 13. Західноукраїнська Народна Республіка

Поразка Центральних держав у Першій світовій війні та зумовлений нею розпад Австро-Угорської монархії актуалізували державотворчі плани галицьких українців. 18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися визначні діячі Східної Галичини й Буковини, а саме: посли до імперського парламенту, депутати Галицького та Буковинського сеймів, керівники політичних партій, митрополит Андрей Шептицький, єпископ Гнат Хомишин. Вони проголосили себе Конституантою (Установчими зборами) й обрали Українську Національну Раду - вищий орган влади української держави, розташованої на теренах Східної Галичини, Лемківщини, Північно-Західної Буковини й Закарпаття. Головою УНРади обрали Є. Петрушевича. «Заснувши 31 жовтня 1918 р. під австрійською державною владою, виконуваною поляками, населення Львова прокинулося 1 листопада 1918 р. під владою Української Національної Ради. Як символ цієї влади майорів на вежі ратуші український синьо-жовтий прапор», - писав сучасник. У ніч на 1 листопада збройні загони Національної Ради зайняли Львів, а потім - усю Східну Галичину. Події у Львові 1 листопада 1918 р. увійшли в історію під назвою «Листопадового чину».

Уже в ті дні було висловлено думку про майбутню злуку з Наддніпрянською Україною і створення соборної незалежної національної держави. Однак здійснювати задумане доводилося у запеклому протистоянні з відроджуваною Польщею.

Розгляньте карту. » 1. Визначте терени Української держави, які були задекларовані Українською Національною Радою 19 жовтня 1918 р., вказуючи назви історичних земель України. » 2. Порівняйте терени з фактичними кордонами ЗУНР. З’ясуйте, що стало на заваді створенню держави в задекларованих 19 жовтня межах. » 3. Що визначало внутрішньо- та зовнішньополітичне життя ЗУНР наприкінці 1918-го - у першій половині 1919 р.?

Західноукраїнська Народна Республіка. Українсько-польська війна

Дмитро Вітовський (1887-1919)

Воював у складі легіону УСС. Голова Українського військового генерального комісаріату, який здійснив переможне Листопадове повстання 1918 р. у Львові («Листопадовий зрив») і передав владу в Галичині Українській Національній Раді. Секретар (міністр) військових справ ЗУНР.

1. Що визначало державотворчу діяльність Української Національної Ради

9 листопада Українська Національна Рада утворила уряд - Тимчасовий державний секретаріат. Очолив його лідер найвпливовішої на той час Національно-демократичної партії Кость Левицький. Того самого дня УНРада затвердила назву української держави - Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Територія республіки становила 70 тис. кв. км з населенням близько 6 млн осіб. Свою діяльність Державний секретаріат розпочав з напрацювання проекту «Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». Його було ухвалено на засіданні УНРади 13 листопада.

Утім, уже 21 листопада 1918 р. молода держава зазнала могутнього удару польських військ. Галицькі вояки були змушені здати Львів, і уряд переїхав спочатку до Тернополя, а наприкінці грудня - до Станіславова. Новій державі вдалося забезпечити певний порядок і стабільність, створити органи місцевого управління. Важливим завданням соціально-економічної політики було розв’язання земельного питання. Деякі приватні землеволодіння, які належали переважно полякам, розподілялися між селянами. Виборчі права було надано всім громадянам ЗУНР, передбачалися широкі права національним меншинам.

Делегація ЗУНР та УНР у Львові, вул. Третього Травня (нині - Січових стрільців). Листопад 1918 р.

Євген Петрушевич (1863-1940)

Депутат австрійського парламенту та Галицького сейму. Лідер визвольних змагань у Західній Україні. Обраний президентом УНРади (обіймав цю посаду до 9 червня 1919 р.). 9 червня 1919 р. призначений диктатором 30 (Західної області) УHP. Був одним з ініціаторів і безпосередньо реалізовував злуку УНР та ЗУНР. Після переходу Галицької армії та уряду ЗО УНР за р. Збруч, на територію Наддніпрянської України, виявилися гострі розходження політичних ліній Петрушевича та Петлюри. У листопаді 1919 р. залишив Кам’янець-Подільськ, виїхавши до Відня. До кінця життя перебував у еміграції в Берліні.

Однак політичні партії, що входили до Національної Ради, виступали проти конфіскації землі у великих власників для передачі її селянам. В умовах польської агресії це послабило підтримку проголошеної національної держави українським населенням.

Керівництво ЗУНР послідовно заявляло про своє рішення «перестати існувати як окрема держава й злитися в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Урочиста церемонія підписання Акта злуки відбулася 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у присутності десятків тисяч людей. УНР і ЗУНР об’єднувалися в єдину соборну Українську Народну Республіку. Є. Петрушевич увійшов до складу Директорії.

Прочитавши документ, розкажіть про державу на західноукраїнських землях за планом: » 1. Яку назву мала держава, коли її утворено? » 2. У яких межах визначено кордони? » 3. Який державницький статус задекларовано? » 4. Хто представляв народ, яку виборчу систему впроваджували? » 5. Якими мали бути герб і прапор держави за «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 р.?

Адміністративно-територіальна одиниця в Угорському королівстві.

Документ 1

«Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії» від 13 листопада 1918 р. зазначав: «Держава, проголошена на підставі права самовизначення народів Українською Національною Радою у Львові 19 жовтня 1918 р., охоплює весь простір колишньої Австро-Угорської монархії, заселений переважно українцями, має назву Західноукраїнська Народна Республіка.

Простір Західноукраїнської Народної Республіки покривається суцільними українськими етнографічними теренами в межах колишньої Австро-Угорської монархії - тобто українською частиною колишніх австрійських коронних країв Галичини з Володимирією й Буковини та українськими частинами колишніх угорських комітатів1: Спиш, Шариш, Земплин. Уг, Берег, Угоча і Марморош...

Ця державна територія творить самостійну Західноукраїнську Народну Республіку.

Права влади іменем Західноукраїнської Народної Республіки виконує весь її народ через своє заступництво, обране на підставі загального, рівного, безпосереднього таємного й пропорціонального права голосування незалежно від статі. На цій основі мають бути обрані Установчі Збори Західноукраїнської Народної Республіки. До часу зібрання Установчих Зборів вся повнота влади належить Українській Національній Раді й Державному Секретаріату.

Старшини Другого корпусу Української Галицької армії. Стрий. 1919 р.

Гербом Західноукраїнської Народної Республіки є Золотий Лев на синім полі, обернений у правий бік. Державна печатка має напис довкола герба: "Західноукраїнська Народна Республіка"».

2. Як розгорталася та які результати мала українсько-польська війна

Уже перші збройні сутички з польськими військами змусили уряд ЗУНР подбати про створення власної армії. Основою її став полк Українських січових стрільців. Завдяки загальній мобілізації в лавах Української Галицької армії (УГА) опинилося близько 100 тис. осіб. До неї приєдналися солдати, які служили в австрійських військах. Для розв’язання проблеми офіцерських кадрів доводилося звертатися по допомогу до уряду УНР, призначати на командирські посади колишніх австрійських і німецьких офіцерів, а також офіцерів з царської армії. За сприяння С. Петлюри УГА очолив наддніпрянський генерал Михайло Омелянович-Павленко. Скрутно було і з військовим спорядженням, гостро бракувало зброї та набоїв.

Війна ЗУНР із Польщею тривала з перемінним успіхом. Переломний момент настав, коли у квітні 1919 р. проти УГА виступив 60-тисячний корпус на чолі з Юзефом Галлером, сформований у Франції з польських військовополонених.

Зауважте

У листопаді - грудні 1918 р. УНР надіслала збройним силам ЗУНР 20 тис. гвинтівок, 300 кулеметів, 80 гармат.

Михайло Омелянович-Павленко (1878-1952)

Генерал-полковник Армії УНР. Від початку підтримав Українську революцію. У грудні 1918 - червні 1919 рр. був головнокомандувачем УГА. З грудня 1919 р. - командувач Армії УНР (до липня 1921 р.). З листопада 1920 р. перебував у таборі інтернованих вояків у Польщі, згодом - в еміграції. Автор наукових праць із військової історії України.

У середині травня польські війська, зміцнені армією Галлера, перейшли в загальний наступ і до початку червня захопили майже всю Галичину, крім невеликого трикутника між річками Дністер і Збруч. 26 травня 1919 р. голова (президент) УНР Є. Петрушевич та уряд ЗУНР залишили столицю - Станіславів. 9 червня Українська Національна Рада наділила президента ЗУНР повноваженнями диктатора. Є. Петрушевич призначив нового керманича УГА - наддніпрянського генерала Олександра Грекова. Ці червневі тижні стали періодом останнього відчайдушного наступу УГА, відомого під назвою Чортківської офензиви1. У результаті було відвойовано майже половину території, окупованої польськими військами з середини травня. УГА невдовзі просунулася до Львова. Проте розвинути і зміцнити успіх не вдалося, галицькі з’єднання просто не мали чим битися з поляками. Контрнаступ останніх відкинув українців на попередні позиції.

У середині липня 1919 р. галицькі вояки перейшли Збруч. Є. Петрушевич та уряд опинилися на території УНР, а Галицька армія приєдналася до її військових частин. Зведені армії УНР і ЗУНР мали близько 80 тис. бійців. Польські війська заволоділи всією Галичиною і Західною Волинню. На Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля Європи після Першої світової війни, Польща заручилася підтримкою Франції і отримала право на тимчасову окупацію Східної Галичини (про це докладніше ви дізнаєтеся в розділі 5).

1 З польської наступ.

Представники Антанти і члени делегації ЗУНР під час переговорів про припинення українсько-польської війни. Львів. 26 лютого 1919 р.

Поясніть думку істориків, спираючись на конкретні факти з історії ЗУНР.

Документ 2

«Історія ЗУНР поза рідною землею сповнена трагізму. Очевидно, особливо з позицій сьогодення, що й приреченою на невдачу була і діяльність її уряду на еміграції, як рівночасно намагання республіканської дипломатії привернути увагу світової спільноти до долі Східної Галичини. Терези історії у черговий раз схилилися на користь Польщі... Реальне існування упродовж восьми з половиною місяців національної галицької державності поставило на практичний ґрунт в українському русі гасло Соборної Української держави» (сучасні історики О. Павлишин, О. Рубльов).

3. Яким було становище на інших українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини

Буковина. На Конституанті у Львові 18 жовтня 1918 р. були присутні 22 буковинські делегати. Повернувшись до Чернівців, вони створили Крайовий комітет на чолі з відомим громадським діячем Омеляном Поповичем. Комітет почав перебирати на себе владу в імперської адміністрації. З листопада Крайовий комітет провів у Чернівцях велике (до 10 тис. учасників) Буковинське народне віче. На ньому було вирішено приєднати українську частину Буковини до Західноукраїнської держави. Учасники цього історичного зібрання ухвалили ще один пункт своїх вимог: «Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України». Однак уже на початку листопада 1918 р. королівська Румунія ввела у край свої війська.

Територія Хотинщини (Північної Бессарабії, що від 1812 р. перебувала у складі Росії) з лютого до початку листопада 1918 р. була під австрійською окупацією. Спроби уряду УHP, а потім Української Держави утвердити в Хотині свою адміністрацію виявилися марними. На початку листопада Бессарабію окупували румунські війська.

Закарпаття. На початку листопада 1918 р. Угорщина проголосила незалежність. Закарпатська Україна століттями перебувала під угорською адміністрацією. Тому вона опинилася у складі нової держави. На початку 1919 р. з дозволу Антанти новоутворена Чехо-Словаччина захопила західну частину Закарпаття, а Румунія - південно-західну. У березні 1919 р. в Угорщині було проголошено радянську владу, яка протрималася на Закарпатті тільки 40 днів. Наприкінці липня 1919 р. весь край був під контролем чеських військ. На основі рішень Сен-Жерменського договору 1919 р. і Тріанонського договору 1920 р. Закарпатська Україна ввійшла до складу Чехо-Словаччини.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: » Захоплення Східної Галичини польськими військами » Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки » Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР.

2. Які терени Української держави були задекларовані УНРадою у жовтні 1918 р.? Якими були фактичні кордони ЗУНР? Які терени ЗУНР захопила Польща на середину листопада 1918 р.; узимку 1918-1919 рр.; на початку червня 1919 р.?

3. Складіть речення, використавши поняття: «Листопадовий зрив», Українська Національна Рада, Державний секретаріат, УГА, Акт злуки, Чортківська офензива.

4. Опишіть одним реченням діячів залежно від їхньої ролі в подіях доби ЗУНР: Д. Вітовський, К. Левицький, М. Омелянович-Павленко, О. Греков, Ю. Галлер.

5. Які з тверджень характеризують політику уряду ЗУHP? Відповідь обґрунтуйте.

» 1. Забезпечення демократичних прав і свобод для всього населення. » 2. Здійснення аграрної реформи за викуп. » 3. Націоналізація фабрик і заводів. » 4. Уведення 8-годинного робочого дня та соціальних гарантій для трудящих. » 5. Здійснення аграрної реформи через безкоштовне передання великих поміщицьких володінь безземельним селянам. » 6. Скасування приватної власності на землю, її націоналізація та створення колективних господарств. » 7. Забезпечення національних прав і демократичних свобод лише для українського населення. » 8. Забезпечення широких повноважень національним меншинам.

6. Порівняйте перші заходи Української Національної Ради у 1918 р. та Української Центральної Ради у 1917 р. Що вони мають спільного? Чим відрізняються? У чому причини таких невідповідностей? Порівняйте обставини, за яких були створені УHP і ЗУHP.

7. Виберіть твердження, у яких ідеться про Є. Петрушевича.

» 1. Був першим головою Державного секретаріату, створеного Українською Національною Радою ЗУHP. » 2. Організатор і керівник повстання 1 листопада 1918 р. у Львові, командувач збройних сил ЗУHP, згодом - державний секретар військових справ ЗУНР. » 3. Був членом Директорії УНР згідно з ухвалою Трудового конгресу України в Києві. » 4. Після захоплення поляками майже всієї Галичини призначений диктатором Західної області УНР. » 5. Як голова Українського національного союзу відігравав провідну роль в організації антигетьманського повстання. » 6. Був президентом Української Національної Ради, яка проголосила створення на українських землях Австро-Угорщини Української держави. » 7. Залучив до державного будівництва представників усіх політичних партій і рухів, усіх верств населення, уникнувши при цьому загострення соціальних конфліктів.

8. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

«По місту ходили українські військові патрулі. Ця переміна була великою несподіванкою для всіх львів'ян без різниці у національності й віросповіданні... Перший день української влади минув спокійно. Вона не зустрічала ніякого опору. Одначе вже пополудні почали приходити відомості, що в околиці головного залізничного вокзалу, в міській школі ім. Конарського щоразу більше відчувається акція польської військової організації. Ця акція швидко перемінилася на польсько-українську війну за володіння Львовом...» (М. Лозинський) «19 березня 1919 р. до командувача Галицькою армією генерала Омеляновича-Павленка наспіла телеграма з Парижа, підписана Вільсоном, Ллойд-Джорджем, Клемансо й Орландо, з пропозицією негайно спинити бої в околицях Львова. Така ж телеграма була вислана до генерала Розвадовського, коменданта Львова. Поки триватиме припинення бойових операцій, війська обох сторін стоять на своїх позиціях. Комунікація залізницею між Львовом і Перемишлем залишається вільною з причини потреби щоденного забезпечення міста Львова» (О.Удовиченко).