Підручник з Історії України. 10 клас. Пометун - Нова програма

§ 16. УНР У ПОШУКАХ ШЛЯХІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

1. Перший зимовий похід армії УНР

За яких обставин розпочався польський наступ на українські землі? Як діяла армія УНР?

Наприкінці 1919 р. війська УНР, підпорядковані С. Петлюрі, на той час контролювали невелику територію в районі м. Любар Волинської губернії. Петлюрівські формування відчували дефіцит зброї, потерпали від епідемії тифу й не могли продовжувати боротьбу регулярними військовими силами. Керівництво збройних сил УНР вирішило поділити армію на дві частини. Одна з них, за домовленістю з польською владою, мала перейти на її територію і створити там військові бази. Друга частина армії УНР планувала, спираючись на ті бази, здійснювати рейди тилами червоноармійських військ в окупованій ними Україні. Такий рейд, очолений Михайлом Омеляновичем-Павленком, розпочався у грудні 1919 р. й увійшов в історію як Перший зимовий похід армії УНР.

Про що розповідає документ? На які запитання відповідає?

Сучасний історик Анатолій Буравченков про Перший зимовий похід армії УНР

У грудні 1919 - березні 1920 р. українські війська, у тяжких боях знищуючи ворожі гарнізони й окремі формування білогвардійців і червоних, пройшли Єлизаветградщиною, форсували Дніпро, зайняли Умань, Черкаси, Канів, Смілу та інші населені пункти. У квітні 1920 р. за наказом С. Петлюри війська почали пробиватися на захід, щоб об’єднатися з українськими частинами на польсько-радянському фронті. За 180 днів Зимового походу армія пройшла 2500 км і захопила значні трофеї. Похід сприяв поширенню селянських повстань в Україні, показав силу духу вояків армії УНР.

Залишки військ УНР, опинившись у ворожому оточенні, перейшли до партизанської боротьби проти російських окупантів.

2. Варшавська угода

За яких обставин була підписана Варшавська угода? Чому С. Петлюра погодився на таку угоду?

С. Петлюра прагнув скористатися ускладненням відносин між Польщею та радянською Росією. Він шукав можливості отримати шанс на збереження УНР. Головний отаман відправив до Варшави дипломатичну місію, що мала розпочати з польською стороною переговори про створення єдиного антирадянського фронту. Переговори були складними для української сторони, оскільки поляки, користуючись скрутним становищем УНР, вимагали від С. Петлюри значних поступок.

21 квітня 1920 р. обидві сторони підписали загальну й торговельно-економічну конвенцію, за якою польський уряд визнавав незалежність УНР. Конвенція визначила нові польсько-українські кордони. 24 квітня 1920 р. було укладено військову конвенцію, що передбачала початок спільних польсько-українських воєнних дій проти радянських військ на території України. Окрім того, С. Петлюра погодився на період воєнних дій підпорядкувати збройні сили УНР польському командуванню. Зрештою, усі ці три конвенції склали Варшавську угоду між УНР і Польщею.

На яких умовах укладено Варшавську угоду? Чому ця угода була таємною? Як ви думаєте, кому вона були вигіднішою — Польщі чи УНР? Чому?

З Політичної конвенції між Польською Республікою й Українською Народною Республікою (21 квітня 1920 р.)

Уряд Речі Посполитої Польської і уряд Української Народної Республіки погодилися на такі рішення: 1. Визнаючи право України на незалежне державне існування, РПП визнає верховною владою УНР Директорію з Головним отаманом паном Симоном Петлюрою на чолі [...] 3. Уряд польський визнає за Україною території на схід від кордонів Польщі 1772 року (до поділів), яку Польща вже займає або здобуде від Росії шляхом збройним або дипломатичним.

4. Український уряд зобов’язується не укладати міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’язання бере на себе уряд РПП. 5. Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які мешкають на території РПП, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які мешкають у межах УНР, і навпаки.

З Військової конвенції між Польською Республікою й Українською Народною Республікою (24 квітня 1920 р.)

Польські і українські війська діють разом як союзні. З початком спільних дій проти більшовиків український уряд зобов’язується постачати продукти польській армії, що діє на українській території. У разі ненадання українським урядом необхідної продукції цивільний комісар України здійснює реквізицію продуктів у місцевого населення. Командування польських військ зобов’язується постачати українські війська зброєю, амуніцією, спорядженням і одягом у кількості, необхідній для трьох дивізій.

Значна кількість українських політиків засудила підписану С. Петлюрою угоду, вбачаючи в ній домінування інтересів поляків.

3. Війна союзницьких українсько-польських військ проти РСФРР

Які цілі переслідували польські й українські війська, починаючи війну? Як розгортався наступ союзницьких військ? Як українське населення ставилося до приходу польських військ? Чому? Чому протиборчі сторони погодилися на переговори про мир, на яких умовах?

Наприкінці квітня Польща, об’єднавши свої сили з УНР, розпочала війну проти РСФРР. Союзники, маючи перевагу в живій силі й техніці, вдарили у стик Західного та Південно-Західного радянських фронтів і протягом тижня захопили Житомир, Бердичів, Козятин. Але згодом наступ поляків і петлюрівців почав згасати. Останній їхній успіх — здобуття 6 травня 1920 р. Києва.

Як змінилося життя в Києві з приходом польських військ?

Зі спогадів киянина, відомого єврейського громадянського діяча Олексія Гольденвейзера про прихід до Києва союзних українсько-польських військ

Після зайняття міста поляки влаштували парад. Хрещатиком пройшли військові: форма — новенька, коні — прекрасні, виправка — бездоганна. Цивільної адміністрації поляки у Києві не завели, передавши це українцям. Петлюра сформував уряд із представників поміркованого українства. Резиденцією його уряду стала Вінниця. У київських органах управління панував хаос. Не працювали ні банки, ні магазини, ні міські установи. Складно було купити навіть харчі. Валютне питання виглядало вкрай заплутаним. У обігу були різні гроші: радянські, українські, царські, польські... Курс грошей визначався довільно, у селян він встановлювався свій, на «біржі» інший. Поступово місто охоплювала бідність. Настрої киян за часів польської окупації були похмурі й озлоблені.

Уряд УНР, прагнучи заспокоїти населення, звернувся до нього з декларацією, запевняючи, що «порядок в Україні встановить Парламент, складений на підставі рівного для всіх виборчого права». Саме цей Парламент мав у майбутньому подбати про інтереси різних верств населення та джерела доходу для забезпечення потреб армії.

Однак утримання польських військ важко давалося українському населенню. Формально, за угодою, прихід поляків мав вигляд допомоги українцям у визволенні їхніх земель від більшовиків. Насправді ж життя місцевого населення ускладнилось. Адміністрація УНР офіційно оформилася лише на початку липня. Проте її можливості були обмежені. Поляки часто ігнорували її, на Волині та Поділлі вона зовсім не сформувалася, і влада тут зосереджувалася в руках польської верхівки. З перших днів перебування в Україні поляки почали вивозити промислове обладнання, готову продукцію й сировину. На українській території здійснювалися грабежі та погроми, що викликали серед населення антипольські збройні виступи. Очільник польської влади Юзеф Пілсудський направляв проти повстанців війська, які розправилися з місцевими мешканцями.

Тим часом Радянське керівництво переправило на польський фронт найбільш боєздатні частини, які 5 червня 1920 р. перейшли в наступ. У липні армія Ю. Шлсудського залишила Вінницю, Жмеринку, Проскурів, Кам’янець-Подільський. Воєнні дії були перенесені на західноукраїнські землі. Війська поляків охопила паніка, їхній відступ з України дедалі більше нагадував втечу. Радянське керівництво, упевнившись у своїй перемозі, вирішило наступати на Варшаву лише силами Західного фронту, а частини Південно-Західного спрямовувало на Львів, прагнучи поширити соціалістичну революцію в західноукраїнських землях.

Проте населення Західної України виявилося байдужим до соціалістичної революції, і сподівання більшовиків на її успіх не виправдалися. Радянські війська не змогли захопити Львів. Червона армія зазнала великих утрат від союзних військ. Важливою подією війни стала оборона Замостя вояками УНР під командуванням полковників М. Безручка і В. Змієнка. Вони відкинули Першу кінну армію червоних, рештки якої рятувалися втечею.

Оборона Замостя дала змогу польським воякам підготуватися до захисту Варшави. Вирішальною подією цієї війни стала Варшавська битва («Диво на Віслі»), що надала можливість польській республіці відстояти свою незалежність, завдавши поразки військам радянської Росії. Союзником польських військ у цій битві були війська УНР.

У серпні 1920 р. радянська Росія і Польща розпочали в Мінську переговори про перемир’я. За цих умов збройні формування УНР продовжили боротьбу проти радянських військ самостійно. Червона армія, скориставшись перемир’ям, перегрупувала свої сили й у листопаді 1920 р. вибила частини армії УНР з України на територію Польщі.

Мирні переговори, розпочаті між воюючими сторонами в Мінську, були перенесені на початок вересня 1920 р. до Риги й тривали до весни 1921 р.

Зрештою, 18 березня 1921 р. Польща з одного боку і РСФРР й УСРР з іншого підписали Ризький мир. За його умовами обидві сторони зобов’язувалися припинити воєнні дії. Окрім того, договір анулював Варшавську угоду між Польщею й УНР та встановив нові кордони, за якими Західна Україна й Західна Білорусь входили до складу Польщі.

4. Поразка білогвардійського руху. Червоний терор у Криму

Які зміни сталися в білогвардійському русі щодо українського питання? Чому радянська влада уклала угоду з махновцями? Що спричинило червоний терору Криму?

На початку 1920 р. білогвардійські війська зазнали поразки від Червоної армії й відійшли до Криму. Згодом їх очолив генерал Петро Врангель.

До кого звертався П. Врангель? Чи міг він, виходячи зі змісту звернення, знайти собі союзників? Чому?

Зі звернення генерала Петра Врангеля «Слухайте, російські люди, за що ми боремося» (20 травня 1920 р.)

Ми боремося: за звільнення російського народу з ярма комуністів, бродяг і каторжан, які розорили святу Русь. За припинення міжусобної ворожнечі. За те, аби селяни, придбавши у власність оброблювану землю, зайнялися мирною працею. За те, щоб робітник був забезпечений хлібом. За те, щоб справжня свобода і право панували на Русі. За те, аби російський народ сам обрав собі господаря. Допоможіть мені, російські люди, врятувати Батьківщину.

Під керівництвом П. Врангеля опинилося понад 30 тис. білогвардійців, але цього було замало, аби вести боротьбу із Червоною армією. Тому він уважно стежив за подіями на фронті між українсько-польськими й радянськими військами. Як тільки в червні 1920 р. Червона армія втягнулася в масштабні бої проти поляків і петлюрівців, білогвардійці вийшли з Криму й почали просуватися на Донбас. Та через недостатність сил їх наступ загальмувався на лінії Херсон — Нікополь — Бердянськ. Антанта, яка підтримувала П. Врангеля, намагаючись полегшити становище відступаючих польських військ, примусила білогвардійців розпочати новий наступ. У середині серпня П. Врангель кинув проти більшовиків останні резерви. Білогвардійці захопили Олександрівськ, Синельникове й підійшли до Катеринослава, але більшого досягнути не змогли.

П. Врангель вирішив діяти спільно з петлюрівцями. У серпні 1920 р. білогвардійці розпочали переговори з урядом УНР. П. Врангель змушений був ураховувати той факт, що половину його армії становили вихідці з України, тому визнав право за Україною самостійно вирішувати свою долю. Це була нова позиція білого руху в українському питанні. Для УНР договір з білогвардійцями мав компенсувати втрачених польських союзників.

Шукали союзників і більшовики. Наприкінці вересня вони уклали угоду з махновцями про спільні дії проти білогвардійців. Радянський уряд пообіцяв Н. Махну задовольнити його вимоги: надати Гуляйпільському повіту автономію; звільнити з радянських в’язниць заарештованих махновців й анархістів; забезпечити повстанців зброєю та боєприпасами.

Як пояснюється досягнута угода? Чи вважаєте ви таку точку зору достатньо переконливою, а угоду — важливою? Кому вона була вигідна, чому?

З махновської газети «Шлях до свободи» про угоду повстанців з радянською владою

Навколо перемир’я склалися непорозуміння. Який зміст ми вкладаємо в мирну угоду? Ясна річ, що ніякого ідейного контакту і співпраці з радвладою або визнання її не могло і не може бути. Ми були і будемо ідейними ворогами партії комуністів-більшовиків. Ми не визнавали жодної влади і не можемо визнати радвладу. Отже, підкреслюємо, не слід плутати військовий контакт, що є слідством небезпеки і загрожує революції, зі «злиттям» і визнанням радвлади, якого не могло бути і не буде.

Махновський прапор (фото 1920 р.)

Н. Махно розгорнув боротьбу проти П. Врангеля. У жовтні білогвардійці потрапили в лещата в Північній Таврії, але їм вдалося вирватися й відійти назад до Криму, під захист Турецького валу. Війська П. Врангеля перетворили його в неприступну лінію оборони по всьому Перекопському перешийку.

Радянські війська ретельно підготувались до штурму. Штурм Перекопу розпочався 7 листопада 1920 р. і тривав п’ять днів. Маючи семикратну перевагу в людях, вони атакували кримські укріплення у двох напрямках — убрід через Сиваш і на Турецький вал.

Командування Червоної армії не шкодувало людей. Одними з перших на врангелівські кулемети були кинуті махновці. По їхніх тілах на штурм пішли червоноармійські частини.

Зрештою, ціною величезних жертв, радянські війська вдерлися до Криму, де зупинити їх П. Врангель уже не міг. 13 листопада білогвардійців вибили із Сімферополя, згодом із Феодосії, Севастополя, Керчі та інших міст.

Майже 300 тис. військових і цивільних людей повірили заяві Реввійськради про амністію всім, хто не чинитиме опору Червоній армії. Проте більшовики, установивши свою владу в Криму, відразу розгорнули підготовку до масштабних репресій. Місцеві органи, під виглядом реєстрації населення для видачі нових документів і забезпечення біженців роботою, почали перепис людей. Невдовзі карні органи, маючи списки зареєстрованих із зазначеним місцем проживання, почали арешти й масові страти.

Якими були масштаби червоного терору? Що бралося до розгляду під час винесення вироку?

Зі спогадів А. Осокіна, очевидця червоного терору в Криму (1920 р.)

Бійня тривала місяцями. Перша ж ніч розстрілів у Криму дала тисячі жертв: у Сімферополі 1800 осіб, Феодосії 420, Керчі 1300... Розстріляних скидали у покинуті криниці... В Ялті, Севастополі виносили на ношах із шпиталів і розстрілювали не тільки офіцерів, а й солдатів, лікарів, медсестер, учителів, інженерів, селян... На допитах звертали увагу на походження, майновий стан не лише особи, а й батька та інших родичів. Запитували про ставлення до червоного терору, до миру з Польщею, до Врангеля... За достовірність сказаного кожен відповідав головою.

Захопивши Крим, командувач Південного фронту Михайло Фрунзе викликав до свого штабу командирів махновських бригад, які брали участь у боях із врангелівцями, і наказав їх заарештувати і розстріляти.

Наприкінці листопада Червона армія розгорнула операцію з ліквідації махновських збройних формувань. М. Фрунзе наказав оточити Гуляйполе, де зосереджувалися основні сили повстанців на чолі з Н. Махном. Радянське керівництво кинуло проти них велику кількість військ, проте повністю розбити махновців, які досконало володіли тактикою партизанської війни, було непросто. Ця боротьба затяглася майже на рік, і тільки у вересні 1921 р. Н. Махно з групою вояків покинув Україну та подався в еміграцію.

5. Поразка українського визвольного руху

Чому після підписання Ризького миру українські вояки не склали зброю? Що спричинило Другий зимовий похід армії УНР? Чому він зазнав поразки?

Після підписання Ризького миру війська УНР, які опинилися на території Польщі, за наказом Ю. Пілсудського були інтерновані у спеціальні табори. Але українські вояки не впали у відчай і таємно від польської влади створювали загони добровольців, які складали Повстанську армію, сподіваючись приєднати до неї всі антирадянські сили в Україні.

У жовтні 1921 р. керівництво повстанців розробило план допомоги опозиційному рухові в радянській Україні. Так визріла ідея проведення Другого зимового походу, стратегічним завданням якого було всенародне повстання та повалення радянської влади в Україні.

Другий зимовий похід розпочався в листопаді 1921 р. Загони повстанців перейшли польсько-український кордон і рушили з боями більшовицькими тилами. Але очікуваного результату ця акція не дала. Українське селянство, втомлене тривалою боротьбою з різними політичними режимами, не виявило бажання продовжувати протистояння. Самі ж повстанські формування поступалися радянським військам чисельністю та озброєнням. Наприкінці листопада повстанці були розбиті, і тільки загонові на чолі з Юрієм Тютюником вдалося прорватися на територію Польщі. Українські вояки намагалися організувати нові рейди в Україну, але після протесту радянського уряду польське керівництво наказало повстанцям припинити військові дії.

Національно-визвольний рух в Україні завершився поразкою. Проте ця боротьба мала велике історичне значення.

Порівняйте думки істориків. Чи згодні ви з їхньою точкою зору? Чому? Яке значення, на думку Н. Полонської-Василенко, мала доба визвольних змагань? Що нового, на думку дослідниці, внесла боротьба за визволення України в історію Європи? Яке запитання ставить владі І. Лисяк-Рудницький? Що б ви сьогодні відповіли на це запитання?

Наталя Полонська-Василенко про історичне значення українського визвольного руху (1917-1921 рр.)

Ця боротьба охопила тільки чотири роки (1917-1921), але ці роки виорали глибоку межу між попередніми та наступними роками. Вони піднесли національну свідомість народу, скріпили соборність, прагнення державності, бажання мати «в своїй хаті свою правду й волю». Дуже багато крові пролив український народ, сотні тисяч жертв кращих своїх синів приніс він, щоб здійснити мрії свободи. Оточений ворогами, він не мав підтримки, не мав спільника в цій титанічній боротьбі. Але до останньої можливості не піддавався. Боротьба за визволення України внесла в історію не тільки України, але й в історію Європи нове: це — велика участь жінок у регулярній армії. Жінки йшли на боротьбу звичайними вояками, медичними сестрами, зв’язковими, разом з чоловіками переносили холод і голод, далекі переходи, ночівлю просто неба, рани, хвороби. Смерть загрожувала їм на кожному кроці. Але все це не лякало жінок. Чимало з них піднеслося до старшинських рангів і вписали своє ім’я в список героїв. Ця участь жінок свідчить, якою великою народною справою була Визвольна Війна.

Іван Лисяк-Рудницький про моральні цінності в роки революції

Те, що українці вміють «святити ножі і різати панів», всі знаємо. Але значно проблематичніше, чи українська влада вміє оберігати безпеку життя й майна громадян, що е першим обов’язком кожної культурної держави. Східноукраїнський досвід 1917-1921 років дає поле до сумних рефлексій.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Коли й за яких обставин була підписана Варшавська угода?

2. Опишіть, спираючись на карту № 6 (див. Альбом карт), як відбувався наступ об’єднаних польсько-українських військ.

3. Яку політику проводили поляки на українських землях?

4. Використовуючи карту № 6, опишіть, як відбувався відступ союзних військ із території України.

5. Які були умови Ризького миру?

6. Спираючись на карту № 6, опишіть наступ військ П. Врангеля.

7. За яких обставин були розгромлені врангелівці?

8. Проти кого і з якою метою проводився червоний терор у Криму?

9. Як були ліквідовані збройні формування махновців?

10. Орест Субтельний пише: «На Україні, як і скрізь у колишній царській Росії, зник старий лад, і селяни розподілили між собою значну частину конфіскованих земель. Тому, хоч мрії про незалежність залишились нездійсненими, багато українців мали підстави вважати, що революція не покинула їх з порожніми руками. Все залежало від того...». Спробуйте продовжити це речення й обґрунтуйте свою думку.

11. Як ви вважаєте, чому не відбулося антибільшовицького повстання, на яке розраховував С. Петлюра, просуваючись Україною разом з польськими військами?

12. Якими були цілі сторін, що взяли участь у польсько-радянській війні? Чи позначилося це, на вашу думку, на результатах війни? Якими були результати війни? Хто переміг? Поясніть.

13. Як ви вважаєте, чому після підписання Ризького миру українські вояки не припинили боротьби?

14. Якими є уроки та наслідки українського визвольного руху?