Підручник з Історії України. 10 клас. Пометун - Нова програма

Розділ III. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

§ 12. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ДОБИ ГЕТЬМАНАТУ

1. Гетьманський переворот

За яких обставин відбувся гетьманський переворот? Чим відрізнялася нова влада від попередньої?

Посилення внутрішньої політичної кризи в УНР не залишило можливостей для проведення демократичної реорганізації українського суспільства. Ініціатива державотворення перейшла до опозиції на чолі з генералом Павлом Скоропадським.

Погляд зблизька

За яких обставин П. Скоропадський прийшов у політику? Надайте власну оцінку його політичної діяльності.

Павло СКОРОПАДСЬКИЙ (1873-1945) - військовий, політичний, державний діяч. Народився в м. Вісбаден (Німеччина). Походив з козацько-шляхетського роду. У дитинстві мешкав на Чернігівщині. Навчався в Петербурзькому пажеському корпусі. Брав участь у російсько-японській війні 1904-1905 рр. За виявлений героїзм удостоєний високих нагород. Під час Першої світової війни командував корпусом. Отримав звання генерал-лейтенанта, був призначений флігель-ад’ютантом імператора Миколи II.

Після краху російської монархії зацікавився українським політичним життям. Після розгону УЦР очолив Українську Державу. У грудні 1918 р. зрікся влади й емігрував до Німеччини, де займався громадською діяльністю.

У роки Другої світової війни допомагав звільненню українських військовополонених і політичних лідерів з німецьких концтаборів. Наприкінці війни потрапив під бомбардування, отримав поранення, від якого невдовзі помер.

Мурал із зображенням П. Скоропадського в сучасному Києві (2017 р.)

Опозиція створила власну політичну організацію — Українську народну громаду, й почала готувати зміну влади в Україні. Вона спиралася на заможні верстви населення, вважаючи, що вихід України з кризи можливий за умов створення монархічної форми державного правління із жорсткою централізованою владою. П. Скоропадський зустрівся з представниками німецької військової адміністрації та заручився їхньою підтримкою на усунення УЦР від влади. 29 квітня 1918 р. в Києві розпочав роботу Всеукраїнський хліборобський конгрес, делегати якого обрали П. Скоропадського Гетьманом усієї України. Того ж дня він оприлюднив звернення до народу.

Як П. Скоропадський обґрунтував зміну влади? Які заходи планує здійснити гетьман? Чиї інтереси вони відображали?

З Грамоти до всього Українського Народу Павла Скоропадського

Громадяне України! Бувше Українське Правительство не здійснило будування України, позаяк було нездатне до цього. Анархія продовжується, економічна розруха розповсюджується і для України встає мара голоду.

Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України. Права приватної власності відбудовуються поєною мірою, і всі розпорядження бувшого Українського уряду відміняються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих по купівлі-продажі землі. Будуть прийняті міри по відчуженню земель по їх вартості від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів. Будуть забезпечені права робітничого класу. В області економічній і фінансовій буде свобода торгу й відкриється простір приватного підприємства.

Гетьман ліквідував УНР і проголосив Українську Державу.

2. Внутрішня й зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві

Які були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики гетьманського уряду? Як поставились населення, політичні партії та рухи до гетьманського режиму?

Після перевороту П. Скоропадський видав «Закон про тимчасовий державний устрій України», що поклав початок гетьманату.

Гетьманат — правлячий режим Української Держави, очолюваний Павлом Скоропадським.

У Законі підкреслювалось, що до обрання парламенту законодавча влада зосереджувалася в руках гетьмана, причому термін і порядок скликання парламенту не визначались. Гетьман залишав собі всю повноту виконавчої й судової влади. Гетьманський уряд сформувався з поміркованих і консервативно налаштованих чиновників, військових та громадських діячів. Головою Ради міністрів було призначено полтавського поміщика Федора Лизогуба.

Внутрішню політику гетьманат спрямовував на розбудову держави, у якій мали домінувати інтереси заможних верств населення. Головним завданням гетьманської адміністрації було створення міцної державної влади, ліквідація анархії, налагодження господарського життя. Чиновницький апарат наводив лад авторитарними методами. Україною пройшла хвиля арештів і розстрілів. Насамперед вона стосувалася тих, хто нещодавно очолював місцеві органи влади й конфісковував поміщицькі землі.

Значну увагу приділяли створенню збройних сил. Відкривали спеціальні школи підготовки офіцерських кадрів. Гетьман заборонив військовим вступати до партій і політичних об’єднань, брати участь у мітингах і маніфестаціях.

Усі ці події відбувалися водночас зі зростанням вимог з боку союзницьких військ щодо постачання продовольства й сировини до Німеччини й Австро-Угорщини, що мав здійснити П. Скоропадський відповідно до підписаної угоди з урядами тих держав.

Проаналізуйте джерела й поставте до кожного з них не менше 3-4 відкритих запитань, які допоможуть зрозуміти інформацію, що міститься в ньому. Запропонуйте однокласникам дати відповіді на запитання.

1. Гетьман Павло Скоропадський (у центрі) і голова уряду Федір Лизогуб (ліворуч)

2. Гетьман Скоропадський влаштовує прийом для іноземних послів (1918 р.)

3. Скоропадський оглядає Сірожупанну дивізію (1918 р.)

У липні 1918 р. гетьман підписав закон «Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства», який спрямовувався на зміцнення поміщицького землеволодіння й водночас перекладав на селян основний тягар постачання хліба союзникам гетьмана. У відповідь в Україні розгорнулася справжня війна гетьманських і союзницьких військ проти селян.

У чому бачить історик основний сенс заходів уряду Української Держави? Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою?

Сучасний історик Тарас Гунчак про соціально-економічну політику Павла Скоропадського

Гетьманська політика з самого початку наставила проти себе широкі маси українського населення... Політика Скоропадського та його оточення, його сумнозвісні карні експедиції посилили соціальний аспект революції та водночас послабили наголос на національній самостійності.

Улітку 1918 р. великих масштабів набули селянські виступи у Звенигородському, Таращанському, згодом Бердичівському, Васильківському повітах. На Правобережжі повстанці нараховували понад 40 тис. осіб. Трофеями вони щедро ділилися з місцевим населенням.

У відповідь гетьманська влада посилала проти селян каральні загони, накладала на них штрафи й непосильні контрибуції. Селян били, ув’язнювали, розстрілювали. Терор породжував терор.

Намагаючись зняти напругу, гетьман обіцяв ужити заходів для викупу землі у великих власників і наділити нею сільську бідноту. Але реалізація цього затягувалася.

Як гетьман хотів вирішити цю проблему? Чи поділяєте ви його думку? Чому?

Зі «Спогадів» Павла Скоропадського

Війна і діяльність революційного уряду довели до того, що більшість народу повірила у необхідність просто вигнати власників із землі, нічого їм за це не сплативши. Проте як тільки народ відходив від угару, який на нього напускала ліва інтелігенція, то він сам прийшов до осмислення, що так вирішувати земельне питання не можна. В Україні ще при мені на селянському з’їзді було ухвалено, що землю треба брати, але за плату.

Складною була ситуація у промисловості, що опинилася за роки війни в занепаді. Влада примушувала робітників працювати за мізерну плату. Серйозною загрозою для багатьох підприємств стало їхнє закриття через брак сировини, яку вивозили до Німеччини. У травні 1918 р. в Києві відбувся з’їзд представників промисловців, фінансистів і поміщиків. Під його тиском уряд перейшов у наступ на права робітників, скасувавши 8-годинний робочий день, обмеживши свободу профспілкової діяльності та заборонивши страйки. Тягар виходу з економічної кризи влада перекладала на плечі трударів.

Поглиблювало напругу в українському суспільстві й протистояння гетьманату і політичних партій. їх лідери звинувачували гетьмана в наданні переваг у формуванні уряду царським чиновникам, а не українським політикам. Останні на початку серпня 1918 р. створили блок під назвою Український національно-державницький союз, який згодом розвинувся в Український національний союз (УНС). Головою УНС обрали Володимира Винниченка, який, не маючи достатніх ресурсів для боротьби з гетьманатом, вступив у переговори з українськими більшовиками та їх російськими однопартійцями. Раднарком обіцяв допомогти УНС, коли той почне повстання проти гетьмана.

Посилення опозиції гетьманату з боку різних політичних сил України свідчило про відсутність у нього широкої соціальної підтримки.

Проте надзвичайні заходи дали можливість поліпшити загальну ситуацію в державі. Почала формуватися національна банківська система, а надрукована за гетьманату гривня виявилася досить стабільною. Вдалося відновити роботу залізничного транспорту. Гетьманат здійснював українізацію державного апарату. В установах і військових частинах започатковували курси українознавства.

Водночас уряд Української Держави здійснював активну зовнішню політику. Пріоритетний характер мали стосунки із Центральними країнами, адже гетьман вимушений був ураховувати присутність союзних військ в Україні. Зміцненню позиції гетьмана сприяв його візит до Німеччини й переговори з Вільгельмом II улітку 1918 р.

Важливе місце в українській дипломатії приділялося відносинам з радянською Росією. Відповідно до Брестської угоди Україна і Росія в червні 1918 р. підписали договір про припинення війни. Окрім того, між Україною й Росією відновилися транспортні та поштово-телеграфні зв’язки. Проте складним питанням у стосунках була проблема кордонів з Росією, яку до кінця розв’язати так і не вдалося.

П. Скоропадський підтримував стосунки і з лідерами антибільшовицьких сил Росії, які представляли так званий білогвардійський рух.

Про які перспективи українсько-російських зв’язків ідеться в документі? Яка політична сила визначена спільним ворогом для України та Росії?

З Грамоти гетьмана Павла Скоропадського про федерацію України з Росією (14 листопада 1918 р.)

Україна за відновлення в Росії державного порядку. Тепер на принципах федеративних повинна бути відновлена могутність всеросійської держави. В цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність краю і в її межах перший раз свобідно віджили пригноблені більшовицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії. На тих принципах будуватиметься політика України. їй першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, метою якої буде відновлення великої Росії.

У відносинах з Румунією, що захопила Бессарабію, П. Скоропадський проводив політику активного тиску. Він заборонив постачати до країни агресора продовольство та промислові товари. Жорстку політику гетьман проводив і щодо Польщі, оскільки та порушувала домовленості про розподіл спірних українсько-польських земель.

Дипломатія П. Скоропадського сягала далі союзних і сусідніх держав. Гетьманат доклав великих зусиль, аби встановити міжнародні відносини із США, Великобританією, Францією, Швецією. Українська Держава налагодила відносини з 13-ма країнами світу.

3. Спроби приєднати Крим до Української Держави

За яких обставин було сформовано Кримський крайовий уряд? Якою була головна мета його діяльності? Чиї інтереси він захищав?

Розбудовуючи Українську Державу, П. Скоропадський прагнув приєднати до неї Крим. У травні 1918 р. гетьман відправив ноту німецькому послу, де обґрунтував доцільність включення території півострова до України. Проте німецька окупаційна влада ініціювала створення в Криму крайового уряду на чолі з колишнім царським генералом С. Сулькевичем. До складу цього уряду увійшли здебільшого місцеві російські політики.

На початку липня Кримський крайовий уряд заявив про позбавлення Курултаю прав бути національним парламентом Криму. Натомість окремих лідерів кримськотатарського руху запросили до складу уряду, демонструючи, що нова влада враховує національні інтереси кримських татар. Невдовзі уряд визнав їхнє право на кримськотатарську культурну автономію.

Уряд С. Сулькевича взяв курс на створення незалежної Кримської республіки. У соціальному плані він спирався на поміщиків і буржуазію. Відносини з українським урядом у С. Сулькевича ускладнювалися через намагання гетьмана підпорядкувати Крим Українській Державі.

На які аспекти стосунків між Кримом й Україною вказує історик? До чого це мало призвести?

Сучасна дослідниця Тетяна Бикова про стосунки уряду Криму й України

Кримський крайовий уряд боровся проти українського уряду. Одразу після приходу до влади він почав запроваджувати політику, спрямовану на відрив півострова від України. Усі заходи Української Держави ігнорувалися. Було розпочато переслідування українських газет, мови, громад. Заборонялося приймати навіть урядові телеграми з Києва, складені українською мовою.

П. Скоропадський кілька разів пропонував С. Сулькевичу варіант «входження Криму до складу України на правах автономії». Однак ці пропозиції не були прийняті, тоді гетьман увів у серпні економічну блокаду півострова. Було припинено залізничне й морське сполучення з Кримом, заборонено поставку продуктів харчування. Невдовзі на півострові різко зросли ціни, почалися страйки робітників і службовців, невдоволених політикою уряду.

Об’єднання Криму з Українською Державою планувалося на листопад 1918 р. Але антигетьманське повстання, що розпочалося 14 листопада того ж року, виведення німецьких військ з України зумовили відставку уряду С. Сулькевича. На зміну йому прийшли нові сили, які вже орієнтувалися на держави Антанти та білогвардійський рух Росії.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Як відбувався гетьманський переворот?

2. Який склад уряду П. Скоропадського? Інтереси яких верств він висловлював?

3. Спираючись на карту № 3 (див. Альбом карт), проаналізуйте територіальні зміни в Українській Державі.

4. Опишіть основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики гетьманату.

5. Як ставилися політичні партії й населення до гетьманського режиму? Покажіть на карті № 3 райони селянських повстань.

6. Яку політику проводив гетьманат щодо Криму?

7. Порівняйте, які верстви населення виступали соціальною опорою Центральної Ради та гетьманату. Поясніть, чому відбувся цей перехід влади.

8. Як ви думаєте, чому П. Скоропадський, будучи генералом, який воював проти німців, погодився очолити державу, створену за їхньої підтримки? А як вчинили б ви за такої ситуації?

9. Порівняйте основні напрями соціально-економічної діяльності Генерального секретаріату УЦР і гетьманського уряду. Чи є між ними щось спільне? Чому? Які кроки урядів ви вважаєте найуспішнішими, чому?

10. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що перебування України під імперською владою призвело до втрати українським суспільством демократичних традицій? Чому?

11. Проаналізуйте, що спільного та в чому відмінність політики УЦР і гетьманату у взаємостосунках із Кримом.

12. Проведіть дослідження «Скоропадський і Маннергейм: український і фінський досвід державності». Під час підготовки цього завдання скористайтеся матеріалами історичної праці Дмитра Шурхала «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».