Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 7. Проголошення Української Народної Республіки (УНР)

1. Хто такі більшовики? Якими були основні засади їхньої політичної програми? 2. Що таке універсал? Що було проголошено І та II Універсалами УЦР? 3. Що таке республіка? Які риси притаманні цій формі державного правління?

1. Прихід до влади більшовиків у Росії та реакція на це в Україні.

7 листопада 1917 р. в Петрограді більшовики повалили Тимчасовий уряд. На II Всеросійському з’їзді рад робітничих і солдатських депутатів було утворено новий російський уряд — Раду Народних Комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним, а Росію проголошено Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (радянською Росією). Щоб привернути на свій бік більшість населення країни, більшовики оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відбивали головні прагнення народу в революції. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну та розпочати переговори про справедливий, демократичний мир без будь-яких умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на землю, надавав право користування землею всім громадянам Росії.

Захоплення більшовиками влади не було підтримано іншими соціалістичними партіями. У Москві розгорнулися бої між збройними загонами, контрольованими більшовиками, і прибічниками Тимчасового уряду. Вони тривали кілька тижнів і спричинили загибель сотень осіб.

Найбільшу підтримку більшовики мали в Центрально-Промисловому районі, але в інших провінційних містах і на селі їхній вплив був слабким. Збройне протистояння в Москві, на переконання деяких істориків, стало початком громадянської війни в Росії. Поширення влади більшовиків за межами столиці супроводжувалося збройною боротьбою з антибільшовицькими силами. Проте вони були розрізненими та не мали достатньої підготовки, тому не змогли протистояти більшовикам.

Іншою була ситуація в Україні. У Києві Мала Рада УЦР зібралася на закрите засідання, де було створено Крайовий Комітет з охорони революції в Україні, відповідальний перед УЦР. Йому мали підкорятися всі сили революційної демократії та всі органи влади в Україні. У відозві до населення Комітет заявив, що його влада поширюється на дев’ять українських губерній. Однак Крайовий Комітет не зумів організувати свою роботу та передав свої функції Генеральному Секретаріату. Після осуду подій у Петрограді з його складу вийшли більшовики. Комітет також не знайшов спільної мови зі штабом КВО, який підтримував повалений Тимчасовий уряд і мав під своїм командуванням значні сили.

Виникла ситуація, за якої в Києві протистояли одна одній три сили: УЦР і віддані їй збройні формування; прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу КВО; більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані військово-революційним комітетом (ревкомом). Вирішення ситуації прискорив штаб КВО, який 10 листопада 1917 р. заарештував більшовицький ревком і почав роззброювати загони Червоної гвардії. У відповідь більшовики утворили новий ревком, і в місті спалахнули бої, що тривали три дні, не визначивши переможця. Тоді 13 листопада в протистояння втрутилися війська УЦР. Вони зайняли ключові пункти й установи міста. Сторонам було запропоновано припинити боротьбу. Спеціальна комісія виробила умови припинення вогню: звільнялися заарештовані члени більшовицького ревкому, штаб КВО мав вивести війська з міста й розформувати добровольчі офіцерські дружини. Таким чином, УЦР узяла владу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні. Генеральний Секретаріат призначив командувачем КВО свого представника — підполковника В. Павленка.

14 листопада 1917 р. голова Генерального Секретаріату УЦР В. Винниченко розіслав телеграми в усі українські губернії про перехід влади в краї до УЦР. Також було заявлено, що влада Генерального Секретаріату поширюється додатково на території, де більшість населення становили українці: Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Воронежчини. Того ж дня владу УЦР та Генерального Секретаріату було визнано всіма політичними силами.

2. III Універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

Зазнавши поразки в Києві, більшовики не збиралися відмовлятися від влади в Україні. Упродовж листопада їм вдалося захопити владу в Луганську, деяких районах Донбасу й кількох містах смуги Подільської та Волинської губерній. Також вони мали своє представництво в інших радах, які після падіння Тимчасового уряду взяли владу на місцях у свої руки. 17 листопада 1917 р. на розширеному засіданні рад робітничих і солдатських депутатів у Києві керівник міської організації більшовиків Г. П'ятаков висунув план мирного усунення УЦР від влади. Він пропонував, скориставшись популярністю більшовиків, скликати Всеукраїнський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів, який мав би переобрати й перетворити УЦР на керівний центр рад на зразок російського Центрального виконавчого комітету рад. Цей план був не єдиним.

Тим часом УЦР продовжила курс на розбудову держави. 20 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради було обговорено та прийнято III Універсал — державно-правовий акт, яким було проголошено створення Української Народної Республіки (УНР). Уперше ідею створення УНР висунув М. Грушевський. Він обґрунтовував необхідність цього кроку тим, що Україна вже відійшла від Російської республіки й зберігає з нею лише формальний федеративний зв’язок. М. Грушевський пропонував узаконити цей факт. III Універсал визначав територію УНР, її владні органи й містив широку програму соціально-економічних перетворень: до Установчих зборів уся влада в Україні переходила до УЦР та Генерального Секретаріату; територія УНР визначалася в межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також приєднання частини Курщини, Холмщини, Воронежчини, як і суміжних областей, де більшість населення українське, «має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів»; скасовувалося право власності на землю поміщицтва та інших нетрудових господарств; «земля проголошується власністю народу і передається йому без викупу»; проголошувалася необхідність негайного прийняття закону про порядок користування землею;

Мітинг у Києві з нагоди проголошення Української Народної Республіки. 7 листопада 1917 р.

Як ілюстрація відображає ставлення громадськості до зображеної події?

• установлювався 8-годинний робочий день для робітництва та державний контроль над виробництвом і розподілом продукції;

• давалася обіцянка негайно розпочати мирні переговори;

• заявлялося про необхідність «вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування»; проголошувалися свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різних місцевих мов на рівні всіх установ; надавалася національно-персональна автономія російського, єврейського, польського та інших народів;

• вибори до Всеукраїнських Установчих зборів призначалися на 9 січня 1918 р.

Однак положення III Універсалу УЦР були неоднозначно сприйняті в суспільстві: необхідність спрямувати зусилля на допомогу Росії в розбудові нею федеративної держави не подобалася багатьом українським патріотам-самостійникам. Більшість не влаштовували шляхи розв’язання аграрного питання. Прийняття III Універсалу позбавило УЦР підтримки як землевласників, так і селянства.

3. Внутрішня та зовнішня політика УЦР після проголошення УНР.

У внутрішній політиці УЦР у цей період на першому місці була державотворча діяльність. У Малій Раді виникла спеціальна комісія з розробки нових законопроектів. На початку грудня 1917 р. з’явився закон, за яким усі закони й постанови російського уряду та установи з їх повноваженнями, що існували на території України до більшовицького перевороту в Петрограді, залишалися чинними. Право законодавчої ініціативи надавалося лише УЦР та Генеральному Секретаріату. Це стало основою для подальшого державотворчого процесу.

Користуючись правовими нормами своїх попередників, УЦР і Генеральний Секретаріат намагалися наповнити їх новим змістом. Український уряд спеціальним розпорядженням зобов'язав місцеві органи влади вживати заходів щодо недопущення самочинного захоплення землі, інвентарю й вирубування лісів.

Найвагомішим кроком у сфері державного будівництва став закон «Про вибори до Установчих зборів УНР». Водночас було розпочато процес утворення судової системи та системи прокурорського нагляду. Велася робота над проектом конституції УНР та державних символів. Державним гербом було затверджено тризуб князя Володимира Великого.

Створювалася власна фінансова система: було надано чинності закону про випуск державних кредитних білетів УНР, Державної скарбниці УНР, видано акти з питань оподаткування. Також було законодавчо закріплено 8-годинний робочий день. Тривалість робочого тижня мала становити 48 годин. Регламентувалися праця жінок, неповнолітніх, нічна праця та кількість святкових днів тощо. Однак не було схвалено Державний бюджет й основи економічної політики.

Наприкінці 1917 р. в Києві було сформовано українську військову частину — Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Його заснували 22 добровольці-галичани з-поміж військовополонених австро-угорської армії, яких утримували в Дарницькому концтаборі. Поступово, поповнюючись за рахунок утікачів з інших концтаборів, особовий склад куреня досяг 500 осіб. Під час його формування за основу було взято організаційну структуру легіону УСС. Пізніше його перейменували на Курінь січових стрільців, який став одним із кращих військових підрозділів Армії УНР.

У зовнішній політиці УЦР побоювалася можливої окупації УНР та закликала до мирних переговорів щодо припинення війни. До початку переговорів, за переконанням лідерів УНР, усі мають виконувати свої обов’язки на фронті та в тилу.

Із метою покращення керованості військами Генеральний Секретаріат ухвалив рішення про об’єднання Південно-Західного і Румунського фронтів в один Український фронт.

Поштовхом до активізації миротворчих зусиль у питанні завершення війни стало укладення Раднаркомом Росії сепаратної угоди про перемир’я з німецьким та австро-угорським командуванням. 1 грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат спеціальною нотою до країн-учасниць війни та всіх нейтральних держав оголосив про намір УНР прямувати «дорогою самостійних міжнародних відносин». Генеральний Секретаріат наголошував на необхідності укладення не сепаратного, а загального миру й того, що «мир, який хоче заключити Росія... може мати силу для УНР тільки тоді, коли його умови прийме й підпише правительство УНР». Через три дні український уряд отримав відповідь, де зазначалося, що його представників запрошують до участі в переговорах із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною про укладання миру, що відбудуться у Брест-Литовську.

Делегація УНР на переговорах у Брест-Литовську. Лютий 1918 р.

Яку інформацію про участь української делегації в переговорах можна отримати за ілюстрацією?

УЦР установила дипломатичні відносини майже із 20 країнами світу. До Києва прибули військові місії Великої Британії, Франції, Італії, Японії, Румунії, Бельгії та Сербії. До квітня 1918 р. вона мала також міжнародну підтримку Німецької та Австро-Угорської імперій.

Висновки. Лідери УЦР негативно сприйняли більшовицький переворот у Петрограді, що й обумовило подальше протистояння між ними та більшовицькими лідерами Росії.

• III Універсал УЦР сприяв появі Української Народної Республіки й оприлюднив політичний курс, яким вона збиралася розвиватися.

• Внутрішня та зовнішня політика УНР після проголошення III Універсалу сприяла реалізації сформульованих у ньому засад.

Запитання та завдання

1. Якою була реакція УЦР на більшовицький переворот у Петрограді? 2. Які три сили вели боротьбу за владу в Києві на початку листопада 1917 р.? 3. Коли було проголошено III Універсал УЦР? 4. Як у III Універсалі УЦР планувалося вирішити аграрне питання? 5. Що вважають найвагомішим кроком у сфері державного будівництва УНР після проголошення III Універсалу? 6. Якою була позиція УНР щодо завершення війни?

7. Охарактеризуйте перебіг подій в Україні, що відбувалися після більшовицького перевороту в Петрограді. 8. Чому III Універсал УЦР вважають помітним етапом у державотворенні доби Української революції 1917—1921 рр.? 9. Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику УЦР після проголошення УНР.

10. Покажіть на карті атласу територію УНР. 11. Продовжте складання таблиці «Події Української революції 1917—1921 рр.» (с. 29). 12. Продовжте складання таблиці «Універсали УЦР» (с. 36). 13. Об'єднайтеся в малі групи й обговоріть питання: у чому полягала сутність політичного курсу, запропонованого українському суспільству III Універсалом УЦР.

14. За твердженням В. Винниченка, III Універсал УЦР не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал. Висловіть свою думку стосовно причин цього.