Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

§ 43. Рух Опору на українських землях.

• Коли й чому відбувся розкол в ОУН?

• Як ставилися до співпраці з Німеччиною ОУН (м) та ОУН(б)?

• Коли розпочалася німецько-радянська війна?

1. Опір окупантам. Український визвольний рух.

Після відступу Червоної армії, опір окупантам на території України здійснювали партизани та підпільники. Серед них були, зокрема, ті, котрі підтримували радянську владу і прагнули її відновити. Вони воювали проти нацистів. Водночас націоналістично налаштовані підпільники мріяли про побудову незалежної Української Держави. Початково вони боролися проти радянської влади, а з нацистами пробували співпрацювати. До прикладу, навесні 1941 р. у складі Вермахту було створено українські національні батальйони «Нахтігаль» та «Роланд» чисельністю по 500-600 вояків кожний. А услід за німецькими військами рухалися «похідні групи», організовані мельниківцями і бандерівцями, які агітували населення за самостійність України та сприяли входженню українців до органів місцевої влади та у поліцію. До прикладу, член ОУН (м) Володимир Багазій був бургомістром Київської міської управи у жовтні 1941-лютому 1942 рр. За саботаж розпоряджень окупаційної військової адміністрації та призначення в управу національно свідомих кадрів його розстріляли у Бабиному Яру. Завдяки «похідним групам» оунівські осередки було відкрито навіть на Донбасі та в Криму.

Важливою подією українського національно-визвольного руху стало скликання 30 червня 1941 р. у Львові з ініціативи ОУН (б) Українських національних зборів. Було створено уряд — Українське державне управління. Очолив його Ярослав Отецько, який того ж дня оприлюднив Акт відновлення Української Держави. Нацисти засудили таку надмірну активність бандерівців і невдовзі розпустили уряд. Вони заарештували понад 300 членів ОУН (б), частину з яких розстріляли. Степан Бандера і Ярослав Стецько були заслані до концтабору Заксенгаузен. Саме популяризація Акта відновлення Української держави, вимога звільнити С. Бандеру і Я. Отецька, а також відмова присягати А. Гітлеру стали основними причинами розпуску українських легіонів у складі Вермахту та ліквідації «похідних груп».

Львів’яни в очікуванні проголошення Акта відновлення Української Держави

Натомість ОУН (м) у жовтні 1941 р. в Києві утворила Українську Національну Раду, члени якої позиціонували себе як національний політично-громадський центр. До Ради входило понад 130 делегатів. її скликання привітали Андрей Шептицький і Августин Волошин. Президію УНРади очолив професор Микола Величківський. Своїми головними цілями Рада визначила виховання молоді як свідомих громадян, розвиток національної культури й освіти, відбудову економіки та відновлення церковно-релігійного життя. Активісти видавали журнал «Українське слово», організували Спілку українських письменників, налагодили зв’язки між українськими землями, що належали до рейхскомісаріату «Україна». Та вже у лютому 1942 р. групу українських націоналістів розстріляли у Києві. Серед них - Олену Телігу, Ореста Чемеринського, Івана Ірлявського, Костянтина Гупала, Василя Кобрина, Ганну та Івана Рогачів. Відтоді ОУН перестала розглядати Німеччину як союзника і почала підготовку до боротьби проти окупантів.

1. Які українські батальйони діяли у складі Вермахту? Чому утворювалися «похідні групи»?

2. Коли і хто проголосив Акт відновлення Української Держави?

3. Коли виникла Українська Національна Рада? Які цілі вона визначила головними?

Мовою джерела. Хорунжий «Роланда» Теодор Корчак про реакцію українського населення на легіонерів «Роланда»:

«Хотілося цілувати ту нашу землю, хотілося кричати до всіх рідних: «Ми вже йдемо до вас, визволяти від большевицьких банд!» Скоро пережили ми, однак, приголомшення через прийняття нас населенням... Не можу збагнути, чому те, що вчора видавалося таким простим і ясним, сталося таким спершу загадковим — та перша зустріч з українцями в Україні. Замість відкритих рамен ... нас зустріли байдуже, холодно, мовчанкою, а то й міряли нас ворожими поглядами.»

1. Поміркуйте. Чому українці зустрічали легіонерів вороже?

Мовою джерела. Акт відновлення Української Держави після 23 років неволі (витяг):

«1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави...

Організація Українських Націоналістів... взиває весь український нарід не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава...»

1. Сформулюйте головну ціль діяльності ОУН (б).

2. Тарас Бульба (Боровець). Роман Шухевич. Українська головна визвольна рада.

У червні 1941 р. у с. Немовичі на Рівненщині за підтримки керівництва Державного центру УНР в еміграції виникла Поліська Січ. її отаманом став Тарас Бульба (справжнє прізвище Боровець). Ворогами української державності отаман проголосив відступаючі частини Червоної армії, радянське підпілля і партизанські групи. Натомість певний час вів перемовини з нацистами. Його навіть призначили комендантом поліції Сарненського району. Проте у листопаді 1941 р. після відмови розстрілювати євреїв січовики, чисельність яких становила 3-4 тис. осіб, перейшли у підпілля й почали називатися Українською повстанською армією (УПА). Повстанці контролювали частину Полісся, а в районі штабу Січі — міста Олевська — проголосили Олевську Республіку. В Олевську було запроваджено українське управління, зорганізовано поліцію, перейменовано вулиці. У липні 1943 р. Тарас Бульба через ідеологічні розходження зі Степаном Бандерою перейменував свою армію на УНРА — Українську народну революційну армію, яка проіснувала до 1948 р.

Зважаючи на популярність військових підрозділів УПА на Волині й Поліссі, бандерівці у жовтні 1942 р. свої збройні формування назвали також Українською повстанською армією. Ця армія діяла переважно на Волині та в Галичині. У 1943 р. її очолив Роман Шухевич (псевдо Тарас Чупринка). Лише за два роки існування до УПА прилучилося 30—40 тис. вояків. Ворогами українців діячі УПА вважали комуністів, нацистів, поляків. Причиною загострення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, які здійснила Армія Крайова. Це була підпільна польська армія, керівництво якої прагнуло відновити довоєнні польські кордони. її жертвами стали мешканці Холмщини, Підляшшя, Галичини й Волині. Кривава польсько-українська боротьба, внаслідок якої гинули не лише солдати, а й мирні жителі, тривала до 1947 р.

Коли частина України була звільнена від німецької окупації, серед українських націоналістів, передовсім членів ОУН (б) та УПА, виникла ідея «у вирі сучасної тоталітарної війни оборонити український народ та ... повести його до боротьби за своє визволення і власну суверенну державу». Задля цього 11—15 липня 1944 р. було скликано Установчі збори Української головної визвольної ради (УГВР) — нового органу політичного керівництва українським визвольним рухом. У зборах взяли участь 20 осіб як із Західної України, так і з Наддніпрянщини, головував Ростислав Волошин. Делегати визначили демократичні засади державно-політичного життя і соціально-економічну програму майбутнього устрою України та проголосили універсал УГВР до українського народу. Було обрано президента —Кирила Осьмака. Виконавчим органом влади проголошено Генеральний секретаріат на чолі з Романом Шухевичем. Раду підтримувала УГКЦ. Збройну боротьбу УГВР провадила через УПА, а пропагандистську роботу здійснювала через ОУН (б).

1. Як пов’язані Поліська Січ, УПА та УНРА?

2. Коли й де виникла УПА, створення якої ініціював С. Бандера?

3. Стисло охарактеризуйте діяльність УГВР.

Тарас Боровець (Бульба; 1908-1961)

Народився у с. Бистрині на Рівненщині в багатодітній сім’ї. У 1932 р. створив підпільну організацію «Українське національне відродження» (УНВ), за що відбував заслання у польському концтаборі Береза Картузька. За наказом Президента УНР в еміграції Андрія Лівицького у серпні 1940 р. перетнув радянський кордон і розпочав організаційну діяльність зі створення української армії. Відомий як засновник військових формувань «Поліська Січ», Українська повстанська армія, Українська народна революційна армія. Військове формування воювало спочатку лише проти радянських з’єднань, а з 1942 р. — уже проти нацистів. Під час переговорів у Варшаві з німецьким командуванням Т. Бульбу заарештовувало гестапо, від листопада 1943 р. ув’язнений у концтаборі Заксенгаузен. Після завершення війни виїхав до Німеччини, а згодом — у Північну Америку.

«Вождь мусить панувати не багнетом і нагаем над тілом свого народу, а тільки над його душею, своєю духовною силою.»

Мовою джерела. Тарас Боровець (Бульба). Армія без держави (витяг):

«... Ми навмисне не вступали в бої з відступаючими військами Червоної армії, а полювали головним чином на банди НКВС. Вся наша початкова бойова акція зводилася до розбивання в’язниць, трудтаборів та відбивання від большевиків великих транспортів мобілізованих в Червону армію запасників, в’язнів та репресованих, їх тисячами гнали енкаведисти на схід через наші ліси. Головну ж увагу ми звертали на відбирання від всіх большевиків зброї та вогнеприпасів по магазинах і транспортах. Зброю та амуніцію ми відразу таємно ховали».

Тарас Боровець серед бойових побратимів

1. Поміркуйте, чому об’єктом нападів нової армії були формування НКВД.

Роман Шухевич (1907-1950)

Народився у м. Львів. Рід Шухевичів виплекав не одне покоління політичних, громадських, військових діячів, відданих Україні. Дід Р. Шухевича — Володимир — працював педагогом, займався етнографією, був дійсним членом НТШ. Батько Осип здобув юридичну освіту та працював суддею, а у 1918 р. долучився до творення ЗУНР. У дитячі і юнацькі роки Роман захоплювався музикою, спортом, вступив до «Пласту». По завершенню навчання у Львівській політехніці здобув фах інженера. У 1925 р. став членом УВО, а з 1929 р. — ОУН. Упродовж 1930-1934 рр. керував низкою замахів на польських урядовців. За підозрою у причетності до вбивства польського міністра внутрішніх справ Б. Пєрацького у 1934 р. був засланий до концтабору Береза Картузька. Брав активну участь у створенні революційного проводу ОУН (б). Навесні 1941 р. очолив батальйон «Нахтігаль» у складі німецького Абверу. Після завершення контракту в грудні 1942 р. відмовився співпрацювати з німцями й перейшов на нелегальне становище. Протягом 1943-1950 рр. під псевдонімом Тарас Чупринка був командиром УПА. Від липня 1944 р. — голова Генерального секретаріату УГВР. Загинув у збройній сутичці з оперативною групою НКВС поблизу Львова. Посмертно нагороджений Золотим хрестом Бойової Заслуги 1-го класу та Золотим хрестом Заслуги, Пластовим Золотим хрестом. У 2007 р. Роману Шухевичу присвоєно звання Герой України.

«Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто знаходиться перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною!»

Кирило Осьмак (1890-1960)

Народився у м. Шишаки на Полтавщині. Під час Першої світової війни відповідав за харчування солдатів Південно-Західного фронту. В 1917 р. був делегований до УЦР від Київського губернського земства, працював в уряді УНР. Протягом 1920-х рр. — співробітник наукових інституцій, переважно аграрного сектора. У 1928 р., 1930 р., 1938 р. — заарештований за звинуваченнями у шкідництві та антирадянській агітації. За німецької окупації був звільнений. У жовтні 1941 р. увійшов до Української національної ради. Брав участь в організації Української повстанської армії. 15 липня 1944 р. обраний президентом УГВР. У вересні 1944 р. органи НКВС заарештували К. Осьмака. Згодом особливою постановою МДБ СРСР був ув’язнений на 25 років у Владимирській тюрмі на території Росії, де й помер.

«В єднанні — сила нації.»

3. Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак.

Іншою формою опору окупантам був радянський партизанський рух. Це були люди, котрі не підлягали мобілізації за віком чи станом здоров’я; частина радянських солдатів, які не встигли відступити за Червоною армією; рідше — спеціально підготовлені загони, які залишилися на час окупації. Від 1941 р. до 1945 р. цей рух об’єднував понад 180 тис. партизанів, третина з яких загинула. Для координації діяльності партизанських з’єднань 30 травня 1942 р. було створено Український штаб партизанського руху (УШПР). Його очолив Тимофій Строкам. УШПР налагоджував зв’язки між партизанськими з’єднаннями, постачав їм зброю та ліки. На кінець 1942 р. на окупованій українській території діяло кілька великих партизанських з’єднань.

Найбільшого розмаху партизанська боротьба набула в 1943—1944 рр. Партизани знищували ворожі гарнізони, спалювали чи підривали підприємства, військові склади. У серпні 1943 р. вони розпочали «рейкову війну» — руйнування залізниць. Ця спецоперація тривала трохи більше місяця і спричинила 520 аварій німецьких залізничних ешелонів. Обсяги перевезень зменшилися майже вдвічі. Окупанти відчували гостру нестачу продовольства та зброї. У червні 1943 р. з ініціативи Сидора Ковпака, командира Путивльського партизанського загону, розпочався Карпатський рейд. Він тривав 100 днів. За цей час партизани пройшли понад 2 тис. км від Путивля на Сумщині через Правобережжя до Карпат. У результаті Карпатського рейду партизани підбили 2 літаки, 4 танки, 5 гармат, спалили 333 автомашини, підірвали 19 ешелонів, 47 залізничних і шосейних мостів довжиною 3,6 тис. погонних метрів, зруйнували 40 нафтових веж, 13 нафтосховищ, 3 нафтопереробні заводи. Це суттєво послабило позиції німців на Курській дузі. Проте стосунки ковпаківців з вояками УПА та місцевими жителями були неоднозначними: від співробітництва до сутичок.

Партизани розбирають рейки та шпали

Учасниці партизанського з’єднання Сидора Ковпака

На території України під час окупації діяли також підпільні організації і групи. Якщо партизани вели збройну боротьбу, то підпільники агітували населення проти нацистів, рятували остарбайтерів, перешкоджали вивезенню продовольства до Німеччини, здійснювали теракти проти окупаційної адміністрації. Однією з найвідоміших підпільних організацій була «Партизанська іскра» у Кримках на Миколаївщині. За відвагу й мужність майже 100 українських партизанів та підпільників були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

1. Коли і з якою метою було створено УШПР?

2. Назвіть форми боротьби радянських партизан.

3. Які радянські підпільні організації діяли в Україні?

Сидір Ковпак (1887-1967)

Народився у с. Котельва на Полтавщині. Брав участь у Першій світовій війні, зокрема в Брусиловському прориві. 1918-1921 рр. сприяв утвердженню радянської влади в Україні. Протягом 1920-1930-х рр. пройшов шлях від помічника повітового військкома до голови Путивльського міськвиконкому Сумської області. У 1930-х рр. здобув вишкіл з підготовки організаторів партизанської та підпільної боротьби. Після початку німецько-радянської війни приєднався до партизанського руху. В жовтні 1941 р. у Спадщанському лісі було сформовано Путивльський загін на чолі зі С. Ковпаком. Проте постійне перебування в одному й тому ж лісі було небезпечним, тому командир загону ініціював нову тактику ведення партизанських боїв — рейдові війни. Найвідоміший Карпатський рейд. За таку успішну діяльність С. Ковпак отримав звання Героя Радянського Союзу. Помер 80-річним від раку легенів.

Коли в Україні у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави, ...

німецькі і румунські війська розпочали операцію «Мюнхен», у ході якої Північна Буковина та Бессарабія повернулися під румунський контроль.

Тема практичної: Волею Українського народу ... (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну). Опрацюйте матеріал параграфа, цитати з писемних джерел, фото. Дайте письмові відповіді на запитання:

1) Які течії українського визвольного руху сформувалися під час Другої світової війни?

2) Коли в умовах німецької окупації було відновлено українську державність?

3) Як українське населення сприймало діяльність націоналістичного підпілля?

Т. Бульба-Боровець. Армія без держави: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2416/file.pdf

Зроблено в Україні. Історія УПА: https://www.youtube.com/watch?v=yBzWUUjm06s

Історія ОУН-УПА: https://www.youtube.com/watch?v=IicaZ8N7NVQ

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 30 червня 1941 р. — проголошення Акта відновлення Української Держави.

- 14 жовтня 1942 р. — День створення Української повстанської армії.

2. Поясніть значення понять: «похідні групи», Поліська Січ, «рейкова війна», Український штаб партизанського руху.

3. Напишіть міні-есе «Радянський партизанський рух під час німецько-радянської війни».

4. Спростуйте або доведіть думку. «Українські націоналісти воювали і проти радянської влади, і проти нацистів».