Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

Узагальнення за розділом: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

1. Перелічіть події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю. Створення Організації українських націоналістів; визнання з боку країн Антанти приєднання Східної Галичини до Польщі; набуття Закарпаттям автономії у складі Чехословаччини; утворення Українського національно-демократичного об’єднання; проголошення незалежності Карпатської України; проведення з ініціативи і під керівництвом польської влади пацифікації; визнання з боку країн Антанти приєднання Бессарабії до Румунії.

2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.

A) кооперація; колонізація; осадництво; пацифікація.

Б) товариство «Рідна школа»; Український таємний університет; Наукове товариство ім. Шевченка; кооператив «Центросоюз».

B) українофіли; Християнська народна партія; русофіли; товариство «Просвіта».

Г) інтегральний націоналізм; Організація українських націоналістів; Українська військова організація; націонал-комунізм.

3. Виконайте завдання за історичною картою:

а) віднайдіть територію, яка постраждала від політики пацифікації;

б) окресліть місцевість, де відбувалося Татарбунарське повстання;

в) простежте напрямок наступу угорських військ на Закарпатську Україну;

г) локалізуйте місто, де було відкрито Український таємний університет.

4. Пригадайте, які міжнародно-правові акти закріплювали приєднання західноукраїнських земель до іноземних держав.

5. Порівняйте особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення. Що впливало на розвиток чи відставання кожного з українських регіонів?

6. Проаналізуйте геополітичне становище Карпатської України.

7. Поміркуйте, яка спільна мета єднала діяльність Українського національно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації та Організації українських націоналістів. Назвіть чинники, що завадили досягненню цієї мети.

8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданих далі та у § 35 (Євген Коновалець, Василь Мудрий, Ольга Басараб). Стисло, одним реченням, вкажіть, який внесок зробили у вітчизняну історію ці історичні постаті, чим вони уславилися. Чия діяльність імпонує вам найбільше? Чому?

Августин Волошин (1874-1945)

Президент Карпатської України Народився в с. Келечині на Закарпатті. Навчався у сім’ї греко-католицького священика, згодом — на теологічному факультеті в Будапешті, у цьому ж місті закінчив Вищу педагогічну школу. Очолював Ужгородську вчительську семінарію, працював професором Ужгородської духовної семінарії; автор підручників і посібників. У 1925-1929 рр. — депутат Чехословацького парламенту від Християнської народної партії, керівником та співзасновником якої був. Належав до уряду Підкарпатської Русі й займав посаду прем’єр-міністра цього уряду. Посол 1-го Сейму Карпатської України; 15 березня 1939 р. цей Сейм обрав його Президентом Карпатської України. Після окупації Карпатської України угорськими військами перебував в еміграції. Працював професором педагогіки, деканом, ректором Українського Вільного Університету в Празі. 1 травня 1945 р. радянська контррозвідка заарештувала А. Волошина. Він був вивезений до СРСР, де помер в ув’язненні. 2002 р. посмертно удостоєний звання «Герой України».

Андрей Шептицький (1865-1944)

Митрополит Української греко-католицької церкви Народився у с. Прилбичі на Львівщині. Закінчив юридичний факультет Вроцлавського університету, єзуїтську семінарію в Кракові (Польща). Будучи єпископом Станіславським, першим з вищих ієрархів греко-католицької церкви почав використовувати народну мову в спілкуванні з вірянами. 17 грудня 1900 р. став митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським і єпископом Кам’янець-Подільським. Був обраний депутатом Віденського парламенту і Галицького сейму. Фінансово підтримував діяльність товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» тощо. Ініціював створення Земельного банку, Львівської Богословської академії. В 1918 р. став членом Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР. Займався благочинністю, виділяв кошти на стипендії студентам, на утримання дитячих будинків, на подарунки єврейським дітям з бідних сімей, на допомогу голодуючим в УСРР під час голоду 1932-1933 рр. У 1941 р. очолив Українську Національну Раду, негативно ставився до німецького окупаційного режиму. Рятував євреїв під час Голокосту. Помер 1 листопада 1944 р. у Львові.

Володимир-Сергій Залозецький-Сас (1884-1965)

Громадсько-політичний діяч, прозаїк, поет, мистецтвознавець Народився у Чернівцях. Освіту здобув в університетах Чернівців, Відня, Мюнхена і Флоренції (наукові ступені доктора права, археології та історії мистецтва). Член австрійської центральної комісії з питань охорони пам’яток історії і мистецтва у Відні. Під час Першої світової війни потрапив у російський полон. 1918 р. повернувся на Буковину. У листопаді 1918 р. очолив українське правління Буковини. Делегат уряду ЗУНР у переговорах з державами Антанти. Був співзасновником і головою Української національної партії на Буковині, офіційний український представник у румунському уряді, сенатор та депутат румунського парламенту. Делегат секції національних меншин Ліги Націй. Виступив із протестною промовою проти організаторів Голодомору в УСРР у парламенті Великої Британії. Очолював Українську національну громаду в Румунії. Викладав історію мистецтв у Віденському університеті. Автор низки художніх творів, праць про мистецтво і етнографію Буковини. Помер у м. Іспер (Австрія).